Трудових прав і обов’язків

(самост.)

Окрім дисциплінарної та матеріальної відповідальності сторін трудового договору (контракту) за невиконання чи неналежне виконання своїх трудових обов’язків, студентам слід знати, що чинне законодавство передбачає й інші види юридичної відповідальності, які передбачені, зокрема, адміністративним та кримінальним законодавством. Так, у Кодексі України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за скоєння адміністративного правопорушення в галузі праці (ст.ст.41-42, 51, 179 тощо).

Кримінальний кодекс України передбачає кримінальну відповідальність за злочини проти трудових прав людини і громадянина (ст.ст.172 – 175), проти безпечності виробництва (ст.271-275) тощо.

Нормативно-правові акти та додаткова література до теми 12.3:

Конституція України// Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №30. – Ст.141

Кодекс України про адміністративні правопорушення: Прийнятий Верховною Радою УРСР 07.12.1984р.: Офіц. видання. – К.: Ін Юре, 2010

Кримінальний кодекс України: Прийнятий Верховною Радою України 05.04.2001 р. – Офіц. видання. – К.: Ін Юре, 2005

Положення про порядок накладення штрафів на підприємства, установи і організації за порушення нормативних актів про охорону праці: Затв. пост. Кабміну України від 17.09.1993р. № 754// ЗП України. – 1994. - №1. – Ст.24;

Інструкція про порядок накладення штрафів державною інспекцією праці Міністерства праці та соціальної політики України: Затв. наказом Мінпраці та Мінфінана України від 13.02. 1998р. № 23/35// Офіційний вісник України. – 1998. - №10. - Ст.392;

Венедиктов В.С. Теоретический проблемы юридической ответственности в трудовом праве. – Харьков: Консум, 1996;

Домбругова А. Нарушение законодательства о труде: виды ответственности // Довідник кадровика. – 2008. - .№9;

Сыроватская Л.А. Ответственность за нарушение трудового законодательства. – М.. 1990;

Тема 13. Правове рнгулювання розгляду трудових спорів (3 години)

1. Поняття, форми і засоби захисту трудових прав громадян. Правове регулювання розгляду трудових спорів як засіб захисту трудових прав працівників.

2. Поняття і види трудових спорів.

3. Поняття індивідуальних трудових спорів та порядок їх вирішення.

4. Поняття колективних трудових спорів та порядок їх вирішення.

5. Право па страйк і його реалізація.

Методичні вказівки по вивченню теми

Приступаючи до вивчення даної теми, особливу увагу слід звернути на статті Конституції України, які гарантують право на державний захист і закріплюють положення, згідно яким людина, його права і свободи є вищою цінністю. Визнання, дотримання і захист прав і свобод людини і громадянина - це обов'язок держави. У трудовому законодавстві підкреслюється, що працівник - це найбільш слабо захищена сторона трудових відносин.

Студенту необхідно засвоїти, що захист трудових прав є діяльністю, направленою на усунення перешкод у здійсненні цих прав, запобіганні порушенням і відновлення порушених прав.

У законодавстві виділяються наступні форми захисту трудовых прав:

- державна (шляхом державного нагляду і контролю);

- громадськими і профспілковими організаціями (представництвом та шляхом громадського контролю);

- самозахист.

Слід також звернути увагу на чинне законодавство, яке передбачає інші способи захисту (наприклад, звертання з скаргами у вищестоящі органи або до інших посадовців).

Одним із засобів захисту трудових прав працівників є встановлений законодавством порядок розгляду трудових спорів.

Студент повинен засвоїти основні принципи розгляду трудових спорів. Вони закріплені в Конституції України і чинному трудовому законодавстві. У їх числі: гарантованість державного захисту; рівність сторін перед законом; безкоштовність і доступність звернень працівників і ін.

Особливу увагу слід приділити вивченню питання про порядок розгляду індивідуальних трудових конфліктів. Важливо знати, що, за загальним правилом, всі індивідуальні трудові конфлікти розглядаються комісіями по трудових спорах (КТС) або в суді відповідно до підвідомчості. Необхідно добре вивчити статті глави ХУ КЗпП, які розкривають порядок розгляду індивідуальних трудових конфліктів в КТС.

На підприємствах, установах, в організаціях нерідко виникають розбіжності між роботодавцем і групою працівників (трудовим колективом) чи профспілкою, тобто колективні трудові спори (конфлікти). Слід знати, з яких питань (юридична природа) можуть виникати колективні трудові конфлікти і між якими суб'єктами виникають ці розбіжності. Студенти повинні засвоїти порядок розгляду колективного трудового конфлікту, який встановлено Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) від 03.03.1998 р .

На самостійне опрацювання виноситься питання (6 год.):

1. Зарубіжний досвід правового регулювання розгляду індивідуальних і колективних трудових конфліктів.

2. Право на страйк: міжнародні стандарти і національна юридична практика.

3. Порядок розгляду трудових спорів у проекту Трудового кодеку України

Практичні завдання – розв’яжіть задачі:

Завдання №1.

Як захистити свої трудові права наступним працівникам:

- Савіну, звільненому по скороченню штатів без виплати вихідний допомоги;

- Ликової, якої було відмовлено в прийомі на роботу у зв'язку з тим, що у неї двох неповнолітніх дітей;

- Попову, якому несвоєчасно виплатили відпускні;

- Сидорову, звільненому за участь в страйку;

- Тюріну, якому більше місяця не виплачується заробітна платня;

- Немцову, який вважає дисциплінарне стягнення дуже суворим.

Які способи захисту трудових прав передбачені трудові законодавством?

Завдання №2.

Петрова, що має потребу по лікарському висновку в переведенні на легшу роботу, подала про це заяву адміністрації фірми "Ін вайт". Директор фірми відмовив у переведенні, пославшись на відсутність такої роботи, і запропонувала Петрової відпустки без збереження заробітної платні.

Як слід поступити Петрової?

Завдання №3.

Степаненко звернувся зі скаргою до прокурора райо­ну з приводу незаконого звільнення.

Чи може прокурор своєю постановою зобов'язати ро­ботодавця поновити Степаненка на роботі, в разі встанов­лення факту незаконного звільнення?

Яким чином має бути вирішене питання в цьому ви­падку?

Завдання №4.

Працівник АТ «Атек» Назаров звернувся до суду з позовною заявою про скасування наказу про накладення на нього дисциплінарного стягнення.

Але суд не прийняв цієї заяви до розгляду, мотивую­чи це тим, що Назаров мав попередньо звернутися до комісії по трудовим спорам.

Чи правомірні дії судді?

Завдання №5.

На приватному підприємстві, де кількість працюю­чих тридцять чоловік, працівники вимагали від директо­ра утворення комісії по трудових спорах. Але директор відмовивив у цьому, посилаючись на те, що його закон не зобов'язує створювати такі комісії.

Чи буде нести директор відповідальність за відмову у створенні комісії по трудових спорах?

Який порядок утворення комісії по трудових спорах?

Завдання №6.

Сердюк звернувся до комісії по трудових спорах із заявою про стягнення належної йому заробітної плати через шість місяців після того, як він узнав про пору­шення свого права. Але комісія, визнавши, що пропущення тримісячного строку звернення до комісії по тру­дових спорах сталося без поважних причин, відмовила Сердюку у прийнятті заяви.

Чи правомірне рішення комісії по трудових спорах?

Завдання №7.

Колектив дитячого садка «Кораблик» Одеського порту звернувся з вимогою до керівництва порту про виплату заборгованості із заробітної плати за 3 місяці. Для вирі­шення спору була утворена примирна комісія, до якої увійшли директор дитячого садка та старший бухгалтер бухгалтерії порту, однак протягом тижня рішення комісі­єю прийнято не було, і працівники дитячого садка оголо­сили батькам дітей про те, що дитячий садок працювати не буде у зв'язку із страйком.

Чи правомірне рішення про проведення страйку?

Який порядок його проведення?

Завдання №8.

Знайдіть правильну відповідь:

Рішення трудового арбітражу про вирішення колектив­ного трудового спору (конфлікту):

1. Є обов'язковим для виконання, якщо сторони колек­тивного трудового спору (конфлікту) попередньо уклали про це відповідну угоду.

2. Є обов'язковим для виконання сторонами колектив­ного трудового спору (конфлікту).

3. Є обов'язковим для виконання сторонами колектив­ного трудового спору (конфлікту), якщо воно погоджено з територіальним органом Національної служби посередниц­тва і примирення.

4. Носить для сторін колективного трудового спору (конфлікту) характер рекомендації.

5. Є обов'язковим для виконання, якщо сторони колек­тивного трудового спору (конфлікту) додатково затверди­ли це рішення.

Завдання №9.

У випадках, коли працівникам забороняється проведен­ня страйку, колективний трудовий спір (конфлікт) вирішу­ється:

1. Відповідно Верховним Судом Автономної Республі­ки Крим, апеляційним, Київським і Севастопольським міським судом за заявою Національної служби посередни­цтва і примирення.

2. Відповідним апеляційним господарським судом за заявою Національної служби посередництва і примирення.

3. Відповідно Верховним Судом Автономної Республі­ки Крим, апеляційним, Київським і Севастопольським мі­ським судом за заявою сторін колективного трудового спору (конфлікту).

4. Національною службою посередництва і примирен­ня за заявою сторін колективного трудового спору (конф­лікту).

5. Відповідним загальним місцевим судом за заявою сторін колективного трудового спору (конфлікту).

6. Відповідним загальним місцевим судом за заявою Національної служби посередництва і примирення.

Нормативно-правові акти та додаткова література до теми 13:

Конституція України// Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №30. – Ст.141;

Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами (Укладачі: В.С. Ковальський, Л.П. Ляшко). – К,: Юрінком Інтер, 2006. – 1200 с.

Про прокуратуру: Закон України від 05.11.1991р.// Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №53. – Ст.793;

Про порядок вирішення колективних трудових спо­рів (конфліктів): Закон України від 03.03.98 р.// Відомості Верховної Ради України. — 1998. — № 34. — Ст. 227;

Про професійні спілки, їх правах та гарантіях діяльності: Закон України від 15.09.99р.// Відомості Верховної Ради України. – 1999. - №45. – Ст397;

Цивільний процесуальний кодекс України: Прийнятий Верховною Радою України 18.03.04р.: Офіційне видання. – К.: Ін Юре, 2005;

Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини: Закон України від 23.02.06 р.// Урядовий кур’єр. – 2006. – 30 березня;

Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої): Закон України від 14.09.06р. // Голос України. – 2006. – 30 листопада;

Про практику розгляду судами трудових спорів: Пост. Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992р. №9. - Постанови Пленуму Верховного Суду України/1963-2000/(в 2-х томах). – Т.1. – К.: А.С.К., 2000;

Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками: Пост. Пленуму Верховного Суду України від 29.12.92р. №14 . – Постанови Пленуму Верховного Суду України/1963-2000/(в 2-х томах). – Т.1. – К.: А.С.К., 2000;

Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди: Пост. Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95р. №4 . – Постанови Пленуму Верховного Суду України/1963-2000/(в 2-х томах). – Т.1. – К.: А.С.К., 2000;

Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя: Пост. Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996р. №9. - Постанови Пленуму Верховного Суду України/1963-2000/(в 2-х томах). – Т.1. – К.: А.С.К., 2000;

Про практику застосування судами законодавства про оплату праці: Пост. Пленуму Верховного Суду України від 24.12.99р. №13. – Постанови Пленуму Верховного Суду України/1963-2000/(в 2-х томах). – Т.1. – К.: А.С.К., 2000;

Абрамова О. Законодательство государств СНГ о коллективных трудовых спорах // Трудовое право. — 2000. — № 3;

Безина А.К. Судебная практика в механизме правового регулирования трудовых отношений. – Казань, 1989;

Бородін М. Конституційне право громадянина на зверення до суду за захистом своїх прав// Право України. – 2000. - №8;

Буряк В.Я. Трудові спори: порядок їх вирішення в Україні. – К.: Знання, 2003. – 382 с.

Заржицький О. Соціальне партнерство у соціально-трудових відносинах// Право України. – 2000. - №11;

Заржицький О. Про необхідність створення Трудового процесуального кодексу України// Право України. – 2006. - №9;

Как в США разрешают трудовые конфликты// Человек и труд. – 1994. - №10;

Иванов С.А. Контроль за применением международных норм о труде и его проблемы// Гос-во и право. – 1997. - №10;

Івашкович І. Реально забезпечити право на захист// Право України. – 1999. - №6;

Коваль І. Право на справедливий суд: практика Європейського суду з прав людини щодо України// Право України. – 2006. - №10;

Комаренко А.М. Типологія трудових конфліктів: питання теорії та практики// Правова держава. – 2000. - №2;

Коняхин Л.Г. Надзор и контроль за соблюдением законодательства о труде. – М., 1982;

Процишен М. Право на страйк, його конституційне визначення та можливості вдосконалення.// Право України. – 2009. - № 10. – с.211.

Хальота А. Щодо захисту конституційних прав шляхом звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини// Право України. – 2000. - №3;

Чанишева Г. Право на страйк: міжнародні стандарти та законодавство України// Право України. – 2000. - №12;

Швець Н. До питання про правові наслідки участі у страйках.// Право України. – 2009. - № 11. – с.63.

ПИТАННЯ ДО ЕКЗАМЕНУ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ТРУДОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ» (6-й семестр денної форми навчання; 7-й семестр заочної форми навчання)

1. Трудовий договір: поняття, значення, види.

2. Соціальна значимість трудового договору у ринкових умовах.

3. Відмінність трудового договору від інших угод про працю.

4. Зміст і форми трудового договору.

5. Випробування при прийнятті на роботу.

6. Порядок укладання трудового договору.

7. Особливості трудового контракту.

8. Правове регулювання і порядок ведення трудових книжок працівників.

9. Особливості укладання трудового договору з суміщенням професій(посад).

10. Особливості укладання трудового договору з сумісниками.

11. Особливості укладання трудового договору з тимчасовими працівниками.

12. Особливості укладання трудового договору з сезонними працівниками.

13. Особливості укладання трудового договору з роботодавцем-фізичною особою.

14. Трудовий договір із державним службовцем та його особливості.

15. Поняття примусової праці за законодавством України і міжнародними нормами.

16. Загальна характеристика підстав змін умов трудового договору.

17. Переведення на іншу роботу, на інше підприємство або в іншу місцевість:

правове регулювання. види, порядок здійснення.

18. Переміщення на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ: правове

регулювання, умови і порядок здійснення.

19. Зміна істотних умов праці: правове регулювання, умови і порядок здійснення.

20. Тимчасове переведення працівника на іншу роботу з ініціативи роботодавця:

підстави, умови і порядок здійснення.

21. Переведення на іншу роботу з ініціативи працівника: підстави, умови і порядок

здійснення.

22. Атестація працівників: поняття, значення, правове регулювання, порядок

проведення.

23. Порядок і особливості проведення атестації державних службовців.

24. Припинення трудового договору з підстав, передбачених КЗпП: загальна

характеристика.

25. Загальна характеристика додаткових підстав припинення трудового

договору, передбачених чинним законодавством.

26. Умови і порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника(ст.ст.38

і 39 КЗпП).

27. Розмежування підстав припинення трудового договору за угодою сторін від

звільнення з ініціативи працівника.

28. Умови і порядок розірвання трудового договору з ініціативи

роботодавця(ст.ст.40 і 41 КЗпП).

29. Поняття “систематичне порушення трудових обов’язків”: розбіжності в теорії та

практиці.

30. Умови і порядок розірвання трудового договору з керівником за вимогами

профспілкового органу(ст.45 КЗпП).

31. Відсторонення від роботи: поняття, правове регулювання, випадки та наслідки.

32. Порядок звільнення працівників. Вихідна допомога.

33. Особливості звільнення з роботи неповнолітніх.

34. Особливості звільнення з роботи працівників з сімейними обов’язками.

35. Особливості звільнення з роботи осіб зі зниженою працездатністю.

36. Робочий час: поняття, правове регулювання, види, загальна характеристика,.

37. Досвід зарубіжних країн у правовому регулюванні робочого часу.

38. Час відпочинку: поняття, правове регулювання, види та загальна характеристика.

39. Досвід зарубіжних країн у правовому регулюванні часу відпочинку.

40. Нормування праці: поняття, види, порядок введення та зміни, метод правового

регулювання.

41. Заробітна плата: поняття, структура, метод правового регулювання.

Мінімальна заробітна плата.

42. Відмінність заробітної плати від винагород за цивільно-правовими договорами.

43. Прожитковий мінімум і заробітна плата.

44. Тарифна система як основа організації оплати праці: поняття, елементи та

їх характеристика.

45. Організація оплати праці на підприємстві. Форми і системи заробітної плати.

46. Надбавки і доплати, передбачені законодавством про оплату праці.

47. Преміальна система оплати праці.

48. Оплата праці при відхиленні від нормальних умов роботи.

49. Гарантії і компенсації: поняття, види.

50. Середня заробітна плата: поняття, порядок обчислення.

51. Гарантії права працівників на оплату праці.

52. Стандарти МОП у сфері мінімальної заробітної плати.

53. Європейські міжнародні стандарти оплати праці.

54. Досвід зарубіжних країн у правовому регулюванні оплати праці

55. Дисципліна праці: поняття, зміст, методи правового регулювання та

забезпечення.

56. Внутрішній трудовий розпорядок: поняття, правове регулювання та зміст.

57. Заохочення за успіхи в роботі: поняття, види, загальна характеристика порядку

їх застосування.

58. Дисциплінарна відповідальність: поняття, види.

59. Дисциплінарні стягнення: поняття, види, порядок застосування.

60. Громадські стягнення: органи, які можуть їх застосовувати, види цих стягнень.

61. Додаткові заходи впливу на порушників трудової дисципліни: види, порядок

застосування.

62. Досвід забезпечення трудової дисципліни у зарубіжних країнах.

63. Матеріальна відповідальність сторін трудових правовідносин: поняття, значення,

функції.

64. Відмінність матеріальної відповідальності у трудовому праві від майнової

відповідальності за цивільним правом.

65. Матеріальна відповідальність працівників: поняття, види, підстава і умови,

порядок відшкодування заподіяної шкоди.

66. Матеріальна відповідальність роботодавця: поняття та випадки.

67. Відшкодування моральної шкоди за трудовим правом.

68. Зарубіжний досвід у питаннях матеріальної відповідальності працівників.

69. Зарубіжний досвід матеріальної відповідальності роботодавця.

70. Поняття захисту трудових прав працівників. Види і форми захисту трудових

прав.

71. Державний нагляд і контроль за дотриманням трудового законодавства:

поняття, система органів, загальна характеристика повноважень.

72. Захист трудових прав працівників профспілковими організаціями і іншими

представниками працівників.

73. Самозахист працівниками своїх трудових прав.

74. Захист трудових прав у порядку розгляду трудових спорів: загальна

характеристика.

75. Загальна характеристика розгляду індивідуальних трудових спорів: поняття,

правове регулювання.

76. Загальна характеристика розгляду колективних трудових спорів( конфліктів):

поняття, правове регулювання.

77. Значення керівних роз’яснень постанов Пленуму Верховного Суду України та

Правових позицій Верховного Суду України у вирішення трудових спорів.

78. Зарубіжний досвід щодо порядку розгляду трудових спорів.

79. Захист трудових прав громадян у Європейському суді з прав людини.