Теорія відтворення сукупного суспільного продукту К. Маркса

Теорія реалізації сукупного суспільного продукту Ф. Кене – важливий і перший крок у вивченні проблем суспільного відтворення. Наступний крок в аналізі суспільного відтворення було зроблено К. Марксом, який розробив модель реалізації сукупного суспільного продукту за умов простого та розширеного відтворення [1].

В основу аналізу пропорцій виробництва та реалізації сукупного суспільного продукту при простому відтворенні К. Марксом покладено таку схему (див.рис.):

Рис. Теорія реалізації сукупного суспільного продукту К. Маркса [2]

Аналізу суспільного відтворення К. Маркса передує два важливі теоретичні моменти. Він поділяє все суспільне виробництво на два підрозділи:

І – й підрозділ - це виробництво засобів виробництва, тобто в цьому підрозділі зосереджені ті галузі господарства, які зайняті випуском продукції для виробничого споживання;

ІІ – й підрозділ - виробництво предметів споживання; до цього підрозділу належать галузі, які виготовляють матеріальні блага, що йдуть на задоволення особистих потреб населення.

Суспільне відтворення К. Маркс аналізує в два етапи: просте відтворення і розширене відтворення. Аналіз простого відтворення К. Маркс здійснює на такому прикладі.

І підрозділ - 4000с + 1000v + 1000m = 6000;

II підрозділ - 2000с + 500v; + 500m = 3000.

Вартість усього сукупного суспільного продукту за цією схемою складає 9000. У першому підрозділі (І) вироблено засобів виробництва на 6000 грошових одиниць, предметів споживання у другому підрозділі (II) - на 3000. Реалізація суспільного продукту відбувається так. У І підрозділі засоби виробництва вартістю 4000с обмінюються між підприємцями того самого підрозділу. Це дозволяє відновити весь витрачений постійний капітал І підрозділу як за вартістю, так і за натуральною формою. У І підрозділі залишилися нереалізованими засоби виробництва, вартість яких дорівнює 2000 (1000v + 1000m) грошових одиниць.

Усередині II підрозділу реалізується продукція цього самого підрозділу (предмети споживання) на 1000 (500v + 500m). Наймані робітники на 500v купують необхідні їм предмети споживання, а підприємці на 500m забезпечують один одного необхідни­ми засобами існування та предметами розкоші. В II підрозділі залишилися нереалі­зованими предмети споживання рівні за вартістю 2000 одиниць.

Безумовно, робітники і підприємці І підрозділу можуть знайти предмети спожи­вання тільки в II підрозділі, а підприємці II підрозділу - відновити свій постійний капітал тільки за рахунок продукції І підрозділу. Ці потреби задовольняються шля­хом взаємного обміну І (1000v + 1000m) на II - 2000с. У результаті реалізації сукуп­ного суспільного продукту створюються можливості для відновлення виробництва в наступному році в такому самому обcязі.

Аналіз простого відтворення показує, що воно можливе лише при дотриманні відповідних співвідношень між І та II підрозділами та всередині них.

1. Змінний капітал і додаткова вартість І підрозділу повинні дорівнювати вартості постійного капіталу II підрозділу:

І(v + m) = ІІ с.

2. Вартість продукту II підрозділу повинна дорівнювати сумі вартостей постій­ них капіталів обох підрозділів:

I (c + v + m) = I c + II c.

3. Вартість продукту II підрозділу повинна дорівнювати сумі заново створеної вартості І і II підрозділів:

ІІ (c + v + m) = І(v + m) + II (v + m).

Якщо розглянуті пропорції порушені, частина сукупного суспільного продукту не буде реалізована або виявиться нестача засобів виробництва та предметів споживання. Це призведе до дестабілізації процесу виробництва. І навпаки, К.Маркс показав, якщо в процесі реалізації будуть забезпечені вищезазначені умови, то економіка країни перебуватиме в стані макрорівноваги й буде досяг­нута безперервність суспільного виробництва.

Модель розширеного відтворення та реалізації сукупного суспільного продукту представлена К. Марксом за допомогою такої схеми:

І 4000с + 1000v + 1000m = 6000;

II 1500с + 750v; + 750m = 3000.

Автор моделі припускає, що в першому підрозділі органічна побудова капіталу (с:v) дорівнює 4:1, а у другому - 2:1. При нагромадженні в обох підрозділах буде ви­користовуватись половина додаткової вартості, а її норма дорівнюватиме 100%. З урахуванням цих умов на початок другого року відтворення розмір і структура сукупного суспільного продукту буде такою:

І 4400с + 1100v + 500m = 6000;

ІІ 1600с + 800v + 600m = 3000.

Наприкінці другого року створюється сукупний суспільний продукт у більшому обсязі, ніж у попередньому:

І 4400с+1100v+1100m = 6600;

II 1600c+800v+800m = 3200.

Сукупний суспільний продукт буде повністю реалізований за таких умов:

І (v + m) > II с;

І (с + v + т) > І с + II с;

І (v + m) + II (v + m) > II (с + v + m).

Здійснений аналіз умов реалізації сукупного суспільного продукту дозволив К. Марксу дійти висновку, що процес відтворення перебував у тісному взаємозв'язку з обміном продуктів обох під­розділів і потребує певної пропорційності в самих підрозділах та між ними. Коли порушуються такі пропорції, виникає диспропорційність, економічні потрясіння, кризові явища. Щоб цього не сталося, необхідно орієнтуватися на дотримання умов реалізації, які визначені в результаті аналізу моделей простого та розширеного відтворення.

Модель відтворення К. Маркса - зробила значний внесок у розвиток макроекономічної теорії та протягом тривалого періоду використовувалась багатьма вченими як базисна модель визначення умов досягнення макрорівноваги й безперервності економічного розвитку. Проте значні зміни, що відбувалися в розвинутих країнах світу у XX ст., призвели до того, що не всі параметри моделі повною мірою віддзеркалювали реалії функціонування суспільного виробництва [3].

Список рекомендованої літератури

1. Бєляєв О.О., Бебело А.С. Політична економія: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2001.- [Тема 13. Форми суспільного продукту в процесі відтворення. Розподіл національного доходу].

2. Гальчинський А. С., Єщенко П. С. Економічна теорія: Підручник. – К. : Вища шк., 2007. – [Тема 24. Національний продукт та його обчислення].

3. Зазимко А.З. Політична економія: Структурно-логічний навчальний посіб. - К.: КНЕУ, 2005.– [Тема 19. Відтворення суспільного виробництва і форми суспільного продукту; Тема 20. Розподіл національного доходу. Споживання і нагромадження].

4. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В. Д. Базилевича. - К.: Знання-Прес, 2001. – [Глава 15. Суспільне відтворення і циклічні коливання в економіці].

5. Мочерний С.В. Політична економія: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2002. – [Тема 17. Форми суспільного продукту в процесі відтворення; Тема 18. Розподіл національного доходу. Споживання і заощадження].

6. Політична економія: Навч. посібник / К.Т. Кривенко, В.С. Савчук, О.О. Бєляєв та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. К.Т.Кривенка. - К.: КНЕУ, 2001.- [Тема 16. Форми суспільного продукту в процесі відтворення; Тема 17. Розподіл національного доходу. Споживання і заощадження].

7. Політична економія. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В.О. Рибалкіна, В.Г. Бодрова. – К.: Академвидав, 2004. – [4.1. Суспільне відтворення і категорії національної економіки].

8. Політична економія: Підручник / За ред. Ю. В. Ніколенка – К.: Центр навчальної літератури, 2009. – [Глава 17. Сукупний продукт та економічне зростання].

9. Солтис В.В., Лелюк Ю. М., Іванюта В.Ф. Політична економія (модульний варіант: Навчальний посібник / За ред. проф. І. В. Аранчій. – К.: Зовнішня торгівля, 2007.- [Тема 16. Форми суспільного продукту в процесі відтворення; Тема 17. Розподіл національного доходу. Споживання і заощадження].

10. Федоренко В. Г., Діденко О. М., Руженський М. М., Іткін О. Ф. Політична економія: Підручник / За заг. ред. доктора економ. наук, проф. В. Г. Федоренка. – К. : Алерта, 2008. – [Глава 15. Форми суспільного прибутку в процесі відтворення].