Тема 3: Норми банківського права та банківські правовідносини

План семінарського заняття

1. Характеристика загальних принципів банківського права.

2. Спеціальні принципи банківського права.

3. Норми банківського права , їх характеристика.

4. Класифікація норм банківського права.

5. Зміст банківських правовідносин.

6. Особливості об’єктного і суб’єктного складу банківських правовідносин.

Метою семінарського заняття є поглиблення отриманих на лекції знань та їх закріплення.

Банківське право ґрунтується на принципах, які притаманні всьому національному праву, але має свої специфічні принципи:

• принцип свободи економічної діяльності.
• принцип неухильного виконання економічних нормативів, встановлених НБУ, норм чинного законодавства.

· принцип задоволення потреб клієнтів та максималізації отримання прибутку байками;

• принцип добровільності взаємовідносин і взаємної заінтересованості банківських установ та їх клієнтів.
• принцип підтримки конкуренції та заборони економічної діяльності, що спрямована на монополізацію й недобросовісну конкуренцію.
• принцип контролю і нагляду за діяльністю банків та інших кредитно-фінансових установ.

Норми банківського права, що містяться у нор­ма­тивних актах, мають специфічні особливості. Такою особ­ливістю є імперативність або, інакше, владність правових при­писів, що містяться у цих нормах, а це означає, що їх вимоги, виражені у категоричній формі, точно визначають права й обов’язки учасників банківських правовідносин і самостійно не можуть бути змінені цими учасниками. Суб’єкти банківських право­відно­син повинні діяти згідно з приписами цих норм.

Види норм:

- уповноважуючи,

- зобов’язуючих,

- забороняючи.

Загальна частина включає норми, які закріплюють загальні, принципові положення банківського права і його статутні інститути (поняття, принципи й джерела банківського права, правове становище Національного банку України та комерційних банків, сутність і функції банківської системи України).

До особливої частини відносяться норми, що регулюють основні функціональні інститути банківського права, за допомогою яких безпосередньо здійснюється банківська діяльність. Особлива частина банківського права об'єднує такі інститути: договір банківського рахунку, банківське кредитування, охорона банківської таємниці, валютні операції банків, правове регулювання ринку цінних паперів та ін.

У систему банківського права включаються не тільки норми, які закріплюють загальні положення банківського права, поняття й структуру банківської системи, правовий статус органів, що займаються банківською діяльністю, а й норми, що регулюють відносини, пов'язані з організацією розрахунків, операціями з цінними паперами, регулюванням кредитування та правил валютних операцій.

Банківське право регулює правові основи розрахунків, виходячи з принципу, що всі підприємства, установи й організації різних форм власності зобов'язані зберігати кошти на рахунках у банках і дотримуватися встановленого порядку проведення безготівкових розрахунків. У законодавстві чітко визначений порядок відкриття рахунків у кредитних установах, встановлені правові форми розрахунків та порядок здійснення розрахунків по цих формах.

Норми банківського права закріплюють правові основи банківського кредитування, визначають правове положення кредитних установ і принципи їх відносин з одержувачами кредитів за умов повернення, строковості та платності, а також основи валютних відносин України з іноземними державами та правила валютних операцій на території України.

Отже, всі правові норми, що регулюють організацію банківської системи і проведення банківських операцій, у своїй сукупності формують визначений комплекс норм і мають предметну єдність. Крім того, норми банківського права включають норми інших галузей національного права (наприклад, норми цивільного права регулюють товарно-грошові відносини, що складаються при здійсненні банками та іншими фінансовими інститутами банківських операцій, або застосування застави у кредитних правовідносинах). Норми адміністративного права регулюють управління кредитною системою і визначають основи побудови банківської системи в країні. Отже, можна зробити висновок, що банківське законодавство слід розглядати як комплексну галузь.

Банківські правовідносини — це врегульовані нормами права відносини, які виникають у сфері банківської діяльності, а саме у процесі управління банківською системою, здійснення та­ких операцій, як приймання вкладів (депозитів) від юридичних та фізичних осіб, відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів ібанків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зараху­вання коштів на них, розміщення залучених коштів від свого іме­ні, на власних умовах та на власний ризик, а також здійснення інших операцій на підставі виданої Національним банком Украї­ни ліцензії або окремого дозволу. Як і будь-які правовідносини, банківські правовідносини складаються з таких основних елементів, як суб'єкти, об'єкт та зміст банківських правовідносин.

Суб'єктом банківських правовідносин буде ви­ступати фінансова установа, яка на професійній, регулярній ос­нові здійснює операції. В якості прикладу таких суб'єктів банківських правовідносин можна на­вести кредитні спілки та ломбарди.

Об'єктом будь-яких правовідносин є те, з приводу чого здійснюють свою діяльність суб’єкти об’єктом банківських правовідносин є кошти, цінні папери, май­но, дії громадян та юридичних осіб (здійснення платежів, опера­цій з іноземною валютою, купівля-продаж цінних паперів) . Навіть правовідносини, які виникають між Національним банком України та іншими банка­ми щодо створення та ліцензування банків, також виникають з приводу здійснення відповідних банківських операцій.

Змістом банківських правовідносин є права та обов'язки суб'єктів банківських правовідносин у процесі організації та діяльності банків і небанківських фінансових установ щодо здійснення конкретних банківських операцій.

На підставі різних критеріїв можна виділити такі види банківських правовідносин:

за правовою природою:

· фінансово-правові;

· цивільно-правові;

· адміністративно-правові;

· господарсько-правові.

За методом правового регулювання:

· відносини, засновані на рівності сторін;

· владно-майнові відносини.

За суб'єктним складом:

· за участю Національного банку України:

· правовідносини між Національним банком України та іншими банками;

· правовідносини між Національним банком та небанківськими-фінансовими установами;

· правовідносини між Національним банком та іншими юри­дичними та фізичними особами;

За участю інших банків:

· правовідносини інших банків між собою;

· правовідносини між іншими банками та юридичними і фізи­чними особами — їх клієнтами.

За видом банківських операцій:

· кредитні; депозитні; розрахункові; факторингові; лізингові.

Самостійна робота студентів

Загальна характеристика видів банківських правовідносин.

Студенти повинні вміти охарактеризовувати кожен із видів банківських правовідносин

1) між банками та клієнтами;

2) між двома комерційними банками з приводу здійснення банківських операцій;

3) між Національним банком та комерційними банками;

4) між комерційними банками з приводу створення союзів, асоціацій та інших виробничих утворень членські правовідно­сини;

5) між Національним банком та урядом відносини взаємно­го представництва;

6) між Національним банком та органами представницької та виконавчої влади призначення та звіт.

Рекомендована література:

1. Основна: 1,2,3,4,6,10

2. Додаткова: 1,8,10,20

Закони України: 1,3,5,6