Сучасні тенденції, особливості, проблеми професійної діяльності на фондовому ринку України
Досвід функціонування фінансових систем розвинених країн світу переконливо свідчить про особливу роль фондового ринку у системі фінансових ринків. Завдяки йому відбувається: по-перше, ефективний трансфер тимчасово вільних коштів від власників заощаджень до реципієнтів; по-друге надходять інвестиції до найбільш привабливих і перспективних, з фінансової точки зору, галузей економіки; по-третє, формується об’єктивна ринкова оцінка вартості інструментів підприємств-емітентів і, навіть, вартості самих підприємств тощо.
Фондовий ринок в Україні розпочав своє становлення у 1991 році з прийняттям Закону України «Про цінні папери і фондову біржу». Тоді Україна на законодавчому рівні отримала інструменти, професійних учасників фондового ринку, які взяли активну участь у створенні вітчизняного фінансового сектора економіки.
З’ясування сучасних тенденцій в діяльності фінансових посередників передбачає проведення комплексного аналізу фінансово-посередницької діяльності на фондовому ринку з виявленням її основних трендів.
На фондовому ринку професійні учасники ринку здійснюють діяльність з випуску та обігу цінних паперів, організації торгівлі ними, ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, спільного інвестування, депозитарну діяльність, об’єднуються у саморегулівні організації тощо.
Діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку України здійснюють фондові біржі та торговельно-інформаційні системи.
З метою створення ефективної системи регулювання діяльності професійних учасників фондового ринку та контролю на ринку цінних паперів, здійснюють свою діяльність саморегулівні організації, які об’єднують професійних учасників ринку цінних паперів за видами діяльності, а саме: реєстроутримувачів, торговців цінними паперами, зберігачів та депозитаріїв, а також компанії з управління активами.
Основними завданнями саморегулівних організацій є: установлення правил, стандартів та вимог до здійснення діяльності з цінними паперами, норм та правил поведінки, здійснення контролю за їх дотриманням членами організації; сприяння здійсненню професійної діяльності членами саморегулівної організації; розроблення та здійснення заходів щодо захисту прав членів саморегулівної організації, розгляд скарг клієнтів - членів саморегулівної організації, які входять до їх складу, щодо порушення вимог законодавства професійними учасниками фондового ринку; упровадження ефективних механізмів розв’язання спорів між членами саморегулівної організації та між членами саморегулівної організації та її клієнтами.
Протягом останніх років НКЦПФР, відповідно до сучасного стану фондового ринку, провадиться послідовна робота щодо встановлення єдиного підходу до створення та функціонування саморегулівних організацій та передачі частини регуляторних повноважень на здійснення державного регулювання фондового ринку, створення уніфікованої правової бази за кожним видом професійної діяльності на ринку цінних паперів, направленої на забезпечення стабільності ринку та безпеки діяльності на ньому як для професійних учасників, так і для інвесторів; посилення контролю за дотриманням учасниками фондового ринку регуляторних вимог, уніфікованих правил та стандартів, підвищення дієвості саморегулювання та покращення взаємодії з державними органами.
Незважаючи на позитивні тенденції фондового ринку України, сьогодні він є одним з найслабших елементів вітчизняної фінансової системи, що зумовлено не тільки наслідками глобальної фінансово-економічної кризи, а й інертністю розвитку та різноспрямованістю завдань, які він вирішує. Для пожвавлення вітчизняного фондового ринку необхідно створити умови, щоб українські підприємства змогли залучати новий реальний капітал.
Станом на 30.12.2011 кількість ліцензій, які видано Національною Комісією Фондового Ринку та Цінних Паперів (Комісією) професійним учасникам фондового ринку на провадження професійної діяльності, становила 1680.
З початку реєстрації за станом на 30.12.2011 кількість зареєстрованих корпоративних та пайових інвестиційних фондів становила 1740 інститутів спільного інвестування, з них: 283 – корпоративних інвестиційних фондів, 1457 – пайових інвестиційних фондів.
Протягом 2011 року Комісією зареєстровано 558 випусків акцій на суму 57,79 млрд. грн. Порівняно з 2010 роком обсяг зареєстрованих випусків акцій збільшився на 17,20 млрд. грн.
Обсяг зареєстрованих Комісією випусків інвестиційних сертифікатів Компаніями Управління Активами (КУА) пайових інвестиційних фондів протягом 2011 року становив 75,75 млрд. грн., що порівняно з 2010 роком більше на 39,15 млрд. грн. Обсяг зареєстрованих випусків акцій Корпоративними Інвестиційними Фондами зменшився порівняно з 2010 роком на 103,17 млн. грн., та становив 8,77 млрд. грн.
Протягом 2011 року порівняно з даними аналогічного періоду 2010 року обсяг біржових контрактів (договорів) з цінними паперами на організаторах торгівлі збільшився майже у 2 рази (або на 104,55 млрд. грн.) (2010 рік – 131,29 млрд. грн.). Найбільший обсяг торгів за фінансовими інструментами на організаторах торгівлі протягом періоду зафіксовано з:
– державними облігаціями України - 99,13 млрд. грн. (42,03% від загального обсягу виконаних біржових контрактів (договорів) на організаторах торгівлі у 2011 року);
– акціями на суму 79,43 млрд. грн. (або 33,68%).
Обсяг біржових контрактів (договорів) з цінними паперами на організаторах торгівлі на вторинному ринку становить 75,94% від загального обсягу біржових контрактів (договорів) протягом зазначеного періоду.
З наведених даних видно, що фондовий ринок країни стабільно відновлюється після світової фінансово-економічної кризи. А також тенденції фондового ринку України дозволяють говорити про наближення цього фінансового інституту до світових стандартів.
Отже, за останніми роками простежуються наступні тенденції діяльності професійних учасників фондового ринку:
– уповільнення зростання кількості професійних учасників фондового ринку;
– наявність тенденції хвилеподібного коливання кількості інститутів спільного інвестування у коридорі 250-340 шт. в останні чотири роки, причому помітне зниження частки грошових коштів в активах ІСІ на користь акцій, облігацій підприємств, а також інших інвестицій;
– помірне зростання кількості недержавних пенсійних фондів (зросла у 3 рази), загальної вартості їх активів і тотального домінування грошових коштів з цінними паперами в структурі активів;
– повернення кількості саморегулівних організацій до значень 2000-го року (10), проте кількість їх членів стабільно і планомірно зростає;
– нерівномірність розподілу професійних учасників ринку тощо.
Перспективи подальших розвідок у даному напрямку пов’язуються із виявленням проблем і напрямів удосконалення діяльності професійних учасників на фондовому ринку.