Визначення економічної ефективності ветеринарних заходів

При визначенні економічної ефективності ветеринарних заходів встановлюють коефіцієнти захворюваності, летальності, а також питомі величини економічного збитку, що спричиняють хвороби; і затрати на ветеринарні заходи.

• Коефіцієнт можливої захворюваності (Кз₁) в неблагополучному стаді і

районі (Кз₂) визначають шляхом ділення числа захворілих тварин, відповідно, на поголів'я неблагополучиях стад господарства чи району.

Кз₁ = Мзг : Мсг;

Кз₂. = Мзр : Мср,

де Мсг − загальне поголів'я сприйнятливих тварин в окремому господарстві, гол.;

Мср − загальне поголів'я сприйнятливих тварин в районі, гол,.;

Мзг − число захворілих тварин в окремому господарстві, гол.;

Мзр − число захворілих в районі, гол.

• Коефіцієнт летальності (Кл) встановлюють діленням числа загиблих тварин на число захворілих.

Кл = М : Мз,

де М − кількість загиблих, вимушено забитих, знищених тварин, гол.;

Мз − число захворілих тварин, гол.

• Питому величину економічного збитку, спричиненого захворюванням, визначають на одну захворілу тварину (Кзб) розділивши загальну суму складових частин економічного збитку на число захворілих тварин.

Кзб = 3 : Мз,

де 3 − загальна сума економічного збитку, грн.;

Мз − число захворілих тварин, гол.

• Додаткову вартість (Дв), одержану додатково за рахунок збільшення кількості і підвищення якості продукції, внаслідок застосування ефективних засобів і методів профілактики хвороб тварин, їх лікування визначають за формулою:

Дв = (Врп − Врт) х Ор,

де Врт і Врн − вартість виробленої чи реалізованої продукції за діючими закупівельними цінами, відповідно, при застосуванні традиційних (базових) і нових більш ефективних) засобів, в розрахунку на одну оброблену тварину (одиницю роботи:),

Ор − число оброблених тварин новими засобами (об'єм роботи), гол:., м².

• Економічний ефект, одержаний внаслідок здійснення профілактичних, оздоровчих і лікувальних заходів (Ес) визначають за формулою:

Е_е = Пз + Дв + Ев − ЗТ

де Пз − попереджений економічний збиток, грн.;

Де − вартість, одержана додатково за рахунок збільшення кількості і підвищення якості продукції, грн.;

Ев − економія трудових і матеріальних затрат внаслідок застосування більш ефективних засобів і методів проведення ветеринарних заходів, грн.;

ЗТ − затрати на ветеринарні заходи, грн.

• Економічний ефект від проведення профілактичних, оздоровчих і лікувальних заходів на одну гривню затрат (Егрн.) визначають за формулою:

Егрн. = Ее : ЗТ

Економічний збиток, попереджений в окремому господарстві внаслідок профілактики та ліквідації хвороб тварин (Пз₁) визначають за формулою:

Пз₁ = Мсг х Кз₁ х Кзб − З,

де Мсг − загальне поголів'я сприйнятливих тварин, гол;

Кз₁ − коефіцієнт можливого захворювання тварин в неблагополучних гуртах;

Кзб − питома величина економічного збитку в розрахунку на одну захворілу тварину, грн.;

З − фактичний економічний збиток в господарстві, грн.

• Економічний збиток, попереджений в господарстві внаслідок проведення лікувальних заходів (Пз₂) визначають за формулою:

Пз₂. = Мл х Кл х Ж х Ц - З,

де Мл − кількість тварин, яких лікували, гол;

Кл − коефіцієнт летальності;

Ж − середня жива маса однієї тварини, кг;

Ц − закупівельна ціна одиниці продукції, грн.;

З − фактичний економічний збиток в господарстві, грн.

• Економічний збиток, попереджений внаслідок профілактики та ліквідації хвороб тварин в районі (Пз₃) визначають за формулою:

Пз₃ = (Мср х Кз₂ − Мзр) х Кзб,

де Мср − кількість сприйнятливих тварин в районі, гол;

Кз₂ − коефіцієнт можливого захворювання тварин в районі;

Мзр − кількість захворілих тварин в районі, гол;

Кзб − питома величина економічного збитку із розрахунку на одну захворілу тварину грн.;

• Збиток, попереджений внаслідок хірургічної операції тварин (Пз₄) визначають за формулою:

Пз₄ = Mп х Ц − Вф,

де Мп − кількість прооперованих тварин;

Ц − середня вартість тварин (балансова або за закупівельними цінами), грн.;

Вф − можлива грошова виручка при вимушеному забої прооперованих тварин.

Кінцевим етапом проведення обрахунків є визначення економічного ефекту та економічного ефекту на 1 грн. затрат. В кінці підрозділу необхідно зробити короткий висновок про економічну доцільність проведення тих чи інших заходів чи застосування певних препаратів і т.д., в залежності від типу дипломної роботи.

Деякі особливості економічних обрахунків існують при роботі з непродуктивними тваринами. В певних типах дипломних робіт важко обрахувати економічну ефективність. Тому в таких роботах проводять обрахунок економічних затрат на проведення тих чи інших досліджень та обґрунтовують їх економічну доцільність. В будь-якому випадку особливості обрахунку необхідно обговорити з консультантом з економіки ветеринарних заходів.

Таблиця 2

Приблизні коефіцієнти захворюваності, летальності та питомі величини економічного збитку при інфекційних, інвазійних і незаразних хворобах тварин.

Захворювання	Коефіцієнт	Питома величина економічного збитку на 1 захворілу тварину, грн.
захворюваності	летальності
Інфекційні захворювання
Великої рогатої худоби
Сказ	0,030	1,000	324,64
Бруцельоз	0,480	-	226,04
Диплококова інфекція	0,640	0,200	14,71
Злоякісна катаральна лихоманка	0,007	0,400	68,50
Колібактеріоз	0,620	0,190	18,56
Лептоспіроз	0,628	0,070	33,16
Сальмонельоз	0,760	0,190	20,40
Пастерельоз	0,420	0,170	17,71
Трихофітія	0,530	-	9,50
Сибірка	0,012	0,774	262,70
Туберкульоз	0,720	-	209,65
Емфізематозний карбункул	0,013	0,700	147,31
Ящур	0,910	0,015	37,80
Свиней
Сальмонельоз	0,260	0,180	11,58
Коліентеротоксемія	0,052	0,97	36,35
Хвороба Ауескі	0,500	0,409	34,75
Бруцельоз	0,390	-	20,50
Дизентерія	0,270	0,071	14,12
Інфекційний атрофічний риніт	0,710	0,170	25,34
Лептоспіроз	0,270	0,190	17,43
Пастерельоз	0,420	0,290	19,90
Вірусна пневмонія	0,270	0,180	15,00
Вірусний гастроентерит	0,311	0,094	15,61
Бешиха	0,710	0,140	15,78
Чума	0,800	0,378	38,24
Ящур	0,600	-	8,68
Овець
Бруцельоз	0,340	-	32,30
Дизентерія	0,620	0,091	2,40
Інфекційна ентеротоксемія	0,410	0,910	11,40
Контагіозна ектима	0,259	0,118	3,80
Лептоспіроз	0,060	0,066	8,75
Лістеріоз	0,510	0,240	14,05
Сальмонельоз	0,380	0,220	6,05
Ящур	0,700	-	3,50
Птиці
Н’юкаслська хвороба	0,820	0,410	2,60
Інфекційний ларинготрахеїт	0,530	0,087	1,71
Колібактеріоз	0,270	0,170	0,69
Лейкоз	0,260,	-	3,14
Пастерельоз	0,750	0,340	2,98
Пулороз-Тиф	0,860	0,285	0,42
Туберкульоз	0,730	-	5,48
Інвазійні захворювання
Великої рогатої худоби
Гіподерматоз	0,460	-	18,50
Діктіокаульоз	0,550	0,080	38,27
Парамфістоматоз (гостра форма)	0,180	0,140	10,64
Тейлеріоз	0,074	0,054	77,18
Телязіоз	0;240	-	4,82
Фасціольоз	0,263	-	34,71
Цистицеркоз	0,002		17,00
Ехінококоз	0,190	-	12,74
Овець
Гемонхоз	0,560	0,240	9,74
Диктіокаульоз	0,410	0,060	6,11
Монієзіоз	0,360	0,071	6,24
Фасціольоз	0,320	0,022	7,15
Ценуроз	0,070	0,190	8,11
Ехінококоз	0,160	0,210	4,11
Свиней
Аскароз	0,470	0,110	7,42
Трихоцефальоз	0,410	0,080	6,13
Езофагостомоз	0,460	-	9,17
Зхінококоз	0,069	-	8,90
Птиці
Аскаридіоз	0,700	-	0,57
Еймеріоз	0,110	0,160	0,99
Незаразні захворювання
Великої рогатої худоби
Аліментарна остеодистрофія	0,230	-	26,69
Атонія передшлунків	0,097	-	12,46
з т.ч. гостра	0,087	-	8,79
хронічна	0,010	-	45,10
Бронхопневмонія телят	0,170	0,150	25,07
Гінекологічні захворювання	4,500	-	36,58
Диспепсія телят	0,460	0,320	15,51
з т.ч. проста	0,270	0,060	11,50
токсична	0,190	0,660	34,70
Кератокон’юнктивіт	-	-	7,93
Мастит корів:
серозний	-	-	9,48
катаральний	-	-	11,68
гнійно-катаральний	-	-	27,39
Тимпанія рубця	-	-	12,31
в т.ч. гостра			11,46
хронічна	-	-	22,33
Ендометрит	0,045	-	36,58
Свиней
Бронхопневмонія	0,210	0,110	11,93
Гастроентерит	0,180	0,081	8,52
Диспепсія поросят	0,130	0,083	7,12;
в т.ч. проста	0,109	0,016	5,23
токсична	0,021	0,151	16,67
Токсична дистрофія печінки	0,153	0,420	32,84
Овець
Атонія передшлунків	0,096	0,150	18,20
Бронхопневмонія	0,310	0,330	9,00
Гастроентерит	0,064	0,260	6,37
Тимпанія рубця	0,140	0,401	24,20
Мастит	0,092	-	9,81
Норок
Гепатоз	0,012	0,420	22,17
Бронхопневмонія	0,014	0,501	21,03
Гіпотрофія цуценят	0,008	0,273	12,25
Сечокам'яна хвороба	0,013	0,310	15,05
Лисів
Бронхопневмонія	0,004	0,180	16,38
Гіпотрофія цуценят	0,006	0,280	25,48
Соболів
Бронхопневмонія	0,003	0,190	28,50
Гіпотрофія цуценят	0,050	0,385	57,75
Птиці
Авітаміноз	0,410	0,180	1,16
Аліментарна остеодистрофія	0,180	0,090	1,33
гепатит	0,070	0,140	2,24
Жовтковий перитоніт	0,150	0,210	2,89

7. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ (для напряму «Бакалавр» розділ «ОХОРОНА ПРАЦІ»)

Розділ “Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях” у дипломній роботі виконується згідно наказу Міністерства освіти і науки України № 969/922/216 від 21.10.2010 року. Цей розділ є невід’ємною частиною дипломної роботи, в якому студент повинен провести аналіз стану охорони праці на тому господарстві чи об’єкті ветеринарної медицини, на базі якого виконується дипломна робота, або розробити заходи безпеки праці при виконанні тих робіт, що виконуються під час проведення досліджень з теми дипломної роботи, дати оцінку можливості виникнення надзвичайних ситуацій природного та техногенного походження на об’єкті досліджень, розробити заходи щодо створення безпечних умов для працюючих при виникнення надзвичайних ситуацій та заходи щодо ліквідації можливих аварій.

Написання розділу повинно базуватись на знаннях, набутих студентами під час вивчення таких дисциплін, як “Безпека життєдіяльності”, “Основи охорони праці”, “Охорона праці у ветеринарній медицині”; при вивченні питань охорони праці під час проходження навчальних та виробничих практик.

“Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях” –це розділ випускної роботи, зміст і послідовність висвітлення якого студент виконує за темою роботи і завданням, яке отримує від консультанта.

Оформлений розділ “Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях” передається студентом для перевірки консультанту за 30 діб до початку роботи ДЕК з розгляду дипломних робіт, а після його перевірки проставляється підпис на титульному аркуші і завданні (для виконання дипломної роботи студента).

Порядок підготовки та написання розділу “Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях” такий:

1. З’ясувати у керівника тему та основний зміст дипломної роботи.

2. Звернутись до консультанта з розділу “Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях” на кафедрі охорони праці та безпеки життєдіяльності для того, щоб узгодити остаточний зміст розділу.

3. Підготувати попередній варіант розділу, який надати для перевірки консультанту не пізніше ніж, за місяць до початку роботи ДЕКу.

4. Після врахування всіх зауважень включити розділ до дипломної роботи і надати її на підпис консультанту з охорони праці.