Вплив нецінових факторів на сукупну пропозицію
Таким чином, під дією нецінових факторів крива сукупної пропозиції AS переміщується:
- вліво вгору (AS3), коли сукупна пропозиція скорочується в результаті зростання витрат виробництва;
- вправо вниз (AS2), коли сукупна пропозиція зростає.
Визначити та здійснити порівняльний аналіз функцій споживання та заощадження, їх графічна інтерпретація. Середня та гранична схильність до споживання та заощадження.
Головним компонентом сукупних витрат є споживчі витрати (СВ). У вартісній формі – це та сума грошей, яка витрачається домашніми господарствами на придбання товарів поточного й тривалого споживання та оплату послуг.
На величину споживчих витрат впливає багато факторів. Головний серед них - дохід кінцевого використання, або дохід, що залишається в домашніх господарств після сплати податків і яким вони можуть вільно розпоряджатися. Але не весь дохід кінцевого використання витрачається на споживання. Певна його частина заощаджується.
Заощадження – це відстрочене споживання або та частина доходу кінцевого використання домашніх господарств, яка не споживається.
З =ДКВ – СВ (5.1), де:
З – заощадження;
ДКВ – дохід кінцевого використання;
СВ – споживчі витрати домашніх господарств.
Заощадження являє собою процес, пов’язаний із забезпеченням у майбутньому виробничих і споживчих потреб.
Отже, заощадження – це економічний процес, пов’язаний із інвестуванням; частина доходу, що залишається невикористаною при витратах на поточні виробничі та споживчі потреби, накопичується.
Споживання і заощадження безпосередньо впливають на рівень національного виробництва, ціни та зайнятість. Для того щоб зрозуміти цей вплив, необхідно ввести поняття функції споживання і функції заощадження.
Однією з найважливіших у макроекономіці є функція споживання, яка показує співвідношення між споживчими витратами й доходом кінцевого використання як у статиці, так і в динаміці. Функція споживання, яка була запроваджена Дж. Кейнсом, ґрунтується на припущенні, що існує стабільний емпіричний зв’язок між споживанням та доходом. Розглянемо графік функції споживання.
Графік функції споживання
Якби споживчі витрати повністю дорівнювали б доходу, то графік функції споживання набув би форми бісектриси. В будь-якій точці бісектриси споживання повністю дорівнює доходу. Точка Б означає нульове заощадження, повне споживання доходу. Праворуч від точки Б – зона чистого заощадження, яка обмежується кривою споживання та бісектрисою. Величина чистих заощаджень завжди вимірюється вертикальним відрізком між кривою функції споживання та бісектрисою.
Обсяг споживання визначається відстанню від осі доходів до кривої функції споживання. Ліворуч від точки Б - зона переважання споживання над доходами, тобто життя в борг або за рахунок попередніх заощаджень. Перевищення споживання над доходом є “чистим від’ємним заощадженням”, його вимірюють відстанню між бісектрисою та кривою споживання. Автономне споживання – споживання, яке не залежить від доходу кінцевого використання.
Графічно функцію заощадження зображують, віднімаючи по вертикалі функцію споживання від лінії бісектриси. Розглянемо графік функції заощадження, яка є дзеркальним відображенням функції споживання.