Що є спільного між мікроекономікою та економікою підприємства?
1) досліджують економіку в цілому та її великі підрозділи;
2) досліджують процес розширеного відтворення в сільському господарстві й організаційних формах його функціонування;
3) досліджують конкретні економічні суб’єкти – окремі підприємства і галузі, окремі домогосподарства;
4) досліджують питання, пов’язані з впливом на ринки окремих товарів політики урядів і змін економічної кон’юнктури в інших країнах світу.
4. Предмет науки „Економіка підприємства” пов’язаний з вивченням:
1) процесу розширеного відтворення в сільському господарстві й організаційних формах його функціонування;
2) продуктивних сил з погляду їх впливу на виробничі відносини на рівні підприємств;
3) причин зміни обсягу виробництва продукції та її впливу на ціни і доходи підприємств;
4) всі відповіді правильні.
5. Інструментарієм діалектики є її загальні методи дослідження:
1) економіко-статистичний та монографічний;
2) розрахунково-конструктивний та балансовий;
3) індукція та дедукція;
4) нормативний та економіко-математичний.
6. Результатом застосування індуктивного і дедуктивного методу є:
1) теорії;
2) економічні принципи й узагальнення;
3) методики та рекомендації;
4) всі відповіді вірні.
7. Логічна схема застосування індуктивного методу дослідження виглядає як:
1) абстрактне осмислення проблеми, гіпотеза, пошук фактів, виведення економічних теорій;
2) збір, систематизація, аналіз, узагальнення фактів, виведення економічних теорій;
3) розробка економічної політики, впровадження у відповідні сфери діяльності;
4) формування економічних узагальнень, теорій концепцій, методик і шляхів вирішення економічних проблем.
8. Логічна схема застосування дедуктивного методу дослідження виглядає як:
1) формування економічних узагальнень, теорій, концепцій, методик і шляхів вирішення економічних проблем;
2) розробка економічної політики, впровадження у відповідні сфери діяльності;
3) абстрактне осмислення проблеми, гіпотеза, пошук фактів для підтвердження чи спростування гіпотези, виведення економічних теорій;
4) збір, систематизація, аналіз, узагальнення фактів, виведення економічних теорій.
9. Економічні показники – це:
1) явища, процеси, факти і виявлені тенденції та закономірності їх розвитку;
2) нормативні витрати матеріальних ресурсів, праці, капіталовкладень;
3) інформаційний носій певних кількісних та якісних характеристик економічних явищ і процесів;
4) категорії, поняття, висновки та рекомендації.
10. При вивченні масових явищ, процесів, фактів і виявленні тенденцій та закономірностей їх розвитку застосовують метод:
1) економіко-статистичний;
2) монографічний;
3) абстрактно-логічний;
4) експериментальний.
11. Для всебічного й глибокого вивчення окремих явищ, процесів та виявлення причинно-наслідкових зв’язків їх розвитку використовують метод:
1) економіко-статистичний;
2) розрахунково-конструктивний;
3) монографічний;
4) балансовий.
12. При прогнозуванні і плануванні виробництва й економічних процесів розвитку застосовують метод:
1) розрахунково-конструктивний;
2) балансовий;
3) нормативний;
4) експериментальний.
13. При оптимізації виробництва в цілому, а також окремих складових агрегованих систем застосовується метод:
1) економіко-статистичний;
2) монографічний;
3) балансовий;
4) економіко-математичний.
14. Постановку експериментів, що розглядаються як практичний крок до перевірки теоретично осмислених проблем передбачає метод:
1) розрахунково-конструктивний;
2) економіко-математичний;
3) економіко-статистичний;
4) експериментальний.
15. Міжгосподарська кооперація – це:
1) об’єднання господарств в певну виробничу структуру під єдиним керівництвом одного із його засновників з метою підвищення ефективності виробництва;
2) укрупнення господарств і поглиблення їх спеціалізації;
3) об’єднання матеріальних, фінансових і трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств для спільного виробництва продукції;
4) удосконалення виробничих зв’язків сільськогосподарських виробників з переробною промисловістю.
16. За формою власності підприємства класифікуються на:
1) приватні ;
2) державні;
3) комунальні;
4) усі відповіді правильні.
17. Дайте визначення поняття “підприємство”:
1) підприємство – це самостійний суб’єкт господарювання, який функціонує з метою реалізації продукції;
2) підприємство – це організаційно відокремлена первинна ланка сфери народного господарства, яка виконує роботу або надає платні послуги;
3) підприємство – це самостійний суб’єкт господарювання, який здійснює свою діяльність з метою одержання продукції;
4) підприємство – це економічно самостійна первинна ланка сфери народного господарства, місія якої полягає у виробництві продукції.
18. Підприємства, що забезпечують усі організаційні форми господарювання на селі необхідними для них матеріальними ресурсами – це:
1) партнери;
2) постачальники;
3) посередники;
4) агросервісні підприємства.
19. Головною умовою стратегічного управління підприємством в умовах ринку є:
1) максимізація прибутку, який одержує підприємство;
2) підвищення конкурентоспроможності підприємства;
3) збільшення обсягів діяльності підприємства та його частки на ринку;
4) створення умов для самофінансування.
20. Підприємство, яке ґрунтується на особистій власності фізичної особи і функціонує виключно за рахунок її власної праці називається:
1) сімейне підприємство;
2) приватне підприємство;
3) індивідуальне підприємство;
4) колективне підприємство.
21. До ринкової інфраструктури входять:
1) оптові бази, ярмарки, аукціони, фірмені магазини, комісійні магазини;
2) товарно-сировинні, товарні, фондові і валютні біржі, банківські структури, брокерські контори, маклерські структури, кредитні спілки;
3) ринок фінансів, ринок засобів виробництва, торгівля, ринок робочої сили;
4) ціна, попит, пропозиція, конкуренція.
22. Роздержавлення власності – це:
1) передача державної власності невеликим державним виробникам;
2) обмеження державного втручання в господарську діяльність державних підприємств;
3) відокремлення функцій господарювання від функцій адміністративного управління державними підприємствами;
4) система заходів, здійснюваних під час провадження справи про банкрутство, що спрямовані на запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації.