ІІ. Показники економічної ефективності.

Ефективність суспільного виробництва - складна й багатопланова категорія, її окремі сторони вимірюють за допомогою конкретніших показників. Ними є: продуктивність праці, економічна ефективність капітальних вкладень, нової техніки, енергомісткість продукції та ін. За допомогою цілої системи економічних показників визначається результативність використання окремих видів ресурсів. Для цього отриманий результат (національний доход, або чистий продукт) слід зіставляти з окремими факторами процесу виробництва.

Так, суспільна продуктивність праці – це відношення національного доходу до загальної кількості працівників, зайнятиx у сфері матеріального виробництва за певний проміжок часу,

За рівнем продуктивності праці Україна відстає від розвинутих країн світу приблизно у 20 разів.

Продуктивність праці (ПП) - виражає відношення величини продукту (П) до затрат живої праці (ЗЖП): ПП=П/ ЗЖП .

Продуктивність праці розраховується двояко: а) виробництво продукції на одного працівника; б) виробництво продукції на одну відпрацьовану людино-годину. При цьому використовуються як натуральні, так і вартісні показники. Наприклад, на взуттєвій фабриці одержано такі показники: вироблено 40 тис. пар взуття, працювало 100 робітників протягом 25 днів, робочий день становив 8 год. Продуктивність праці розраховуватиметься таким чином: ПП =40 000/2 000=2 пари/год.;

ПП.=40 000/100=40 пар/год.,

Вартісні показники продуктивності праці застосовуються для узагальнюючої характеристики діяльності підприємства. Якщо, наприклад, підприємство випускає різнорідну продукцію, то спо­чатку необхідно підрахувати її вартість, а потім, розділивши одержану величину на відповідні затрати, одержимо продуктивність праці: виробіток валової продукції (в гривнях) в розрахунку на людино-годину чи на одного робітника. Так, у 1994р. середньорічна чисельність робітників і службовців, зайнятих у приватному секторі економіки України, становила 20,4 тис. чоловік. Тоді ж було вироблено тут валової продукції на суму 91 861 млрд. грн. (у фактичних цінах). Отже, продуктивність праці дорівнювала 4,5 грн. (за рік на одного працівника)

Продуктивність праці - це синтетичний показник ефективності виробництва. В ній у концентрованому вигляді відбиваються всі сторони господарської діяльності: технічний прогрес, організація виробництва, використання трудових і матеріальних ресурсів. Тому не випадково, що саме рівень продуктивності праці нерідко розглядається як найважливіший показник прогре­сивності суспільної форми виробництва. Продуктивність праці - це показник використання робочої сили. Ефективність же матеріально-речових факторів виражається такими показниками, як матеріаловіддача і фондовіддача.

Обернений показник - трудомісткість (трудоємність продукції).

Трудомісткість - це кількість праці, затраченої на виготовлення одиниці продукції; визначається за формулою: Т=Р/П

Він показує, скільки праці витрачається на виробництво одиниці продукції. Продуктивність праці - найважливіший показник прогресивності технологічного способу виробництва та відносин власності, який свідчить про використання робочої сили. За продуктивністю праці у промисловості Україна відстає від розвинутих країн світу майже в 5-6 разів, у сільському господарстві-в 8 разів. Таке відставання в сільському господарстві означає,що один працівник у цій сфері в розвинутих країнах світу створює таку кількість продукції, якою можна годувати до 130 осіб, а в Україні - менше 15.

Фондовіддача - випуск продукції на одиницю вартості основних виробничих фондів, відображає ефективність використання засобів праці; показує, скільки виробляється готової продукції на одиницю основних виробничих фондів; вимірюється відношенням вартості продукту до основних виробничих фондів.

Якщо, наприклад, на підприємстві використовують щорічно основних виробничих фондів на 100 млн. грн., а продукції випускають за рік на 130 млн. грн., то фондовіддача становитиме 1,3 грн., тобто на 1 грн. виробничих фондів виробляють продукції на 1,3 грн. Для підвищення фондо­віддачі устаткування треба використовувати його у 2-3 зміни. Це - важливий показник інтенсивності використання фондів. Якщо обладнання не простоює, а використовується в дві-три зміни, то відповідно виробляється і більше продукції, а отже, і вища фондовіддача. Це-також важливий показник технічного стану фондів. Якщо досконаліше й продуктивніше застосовується обладнання, то відповідно має бути вищою і фондовіддача.

Завдання полягає в тому, щоб забезпечити інтенсивне використання найновішого обладнання, відмовившись від збиткового застарілого устаткування. При цьому продуктивність впрова­джуваного нового обладнання має зростати швидше, ніж його вартість. Однак недотримання цих вимог технічного прогресу зумовило істотне зниження фондовіддачі. Так, у матеріальному ви­робництві України вона щорічно падала: в 1981-1985 і в 1986-1990 рр. - в середньому на 2,0%. За 1991-1994 рр. валовий суспільний продукт в Україні, зменшився на 43%, а виробничі основні фонди зросли на 10%. В результаті фондовіддача в 1990 р. становила 0,91 крб., а в 1994р. - 0,4; грн. Фондовіддача в матеріальному виробництві України у 1991-1997 рр. знизилась

майже на 35%.

Для характеристики повної фондовіддачі нерідко її розраховують як відношення валового продукту до всіх виробничих фондів. Для цього визначають середньорічну вартість основних і оборотних виробничих фондів (їхню загальну вартість на початок і кінець року ділять на 2, або їхню вартість по місяцях ділять на 12).

Зворотним показником до фондовіддачі є фондомісткість продукції.

Матеріаловіддача - це відношення вартості продукту до матеріальних затрат (предметів праці). Вона показує, скільки виробляється продукції на одиницю затрат праці, втіленої в предметах праці.

Наприклад: вироблено 100 пар взуття на суму 10 000 грн., витрачено сировини, матеріалів, палива - на 4 000 грн., Матеріаловіддача =

10 000/4 000=2,5грп.

Це означає, що на гривню матеріальних затрат припадає 2,5 грн. готового продукту.

Зворотний показник являє собою матеріалоємність. У наведеному прикладі він становить 0,4 грн. Матеріалоємність валового продукту України становила: в 1985 р. - 0,54 грн., в 1991 р. - 0,5 грн. і в 1994 р. - 0,56 грн. Матеріаловіддача за вказані періоди відповідно була 2, 1,9 і 1,8 грн. Зниження матеріальних затрат лише на 1 коп. на кожну гривню суспільного продукту в цілому по країні дало б змогу отримати додатково 3,8 млрд. грн. національного доходу.

Зазначені основні показники ефективності виробництва тісно між собою пов'язані. З підвищенням ефективності виробництва зростають продуктивність праці, фондовіддача і матеріаловіддача, поліпшується якість продукції. Насамперед слід підкреслити прямий зв'язок між підвищенням продуктивності праці і відповідним зростанням фондовіддачі. Водночас динаміка цих показників може не збігатися. Це може бути зумовлене: а) об'єктивними причинами, головним чином первинним етапом індустріалізації виробництва (наприклад, для збирання врожаю зернових в оптимальні строки необхідно істотно збільшити кількість комбайнів, хоча урожайність при цьому зросте незначно); б) суб'єктивними причинами (скажімо, коли залучається до виробництва малопродуктивна техніка, яка до того ж і використовується не досить інтенсивно). Незважаючи на це, все ж загальним закономірним процесом має бути такий, коли науково-технічний прогрес позитивно позначається на всіх результатах господарської діяльності.

Названі основні показники ефективності суспільного виробництва виражають (поряд з іншими) лише окремі результати господарської діяльності. На практиці можна спостерігати різноспрямований рух цих основних показників. Так, підвищення якості продукції може супроводжуватися застосуванням дорожчих матеріалів, тобто зменшенням фондовіддачі ( або зростанням фондомісткості). Щоб мати уявлення про ефективність виробництва в цілому, необхідно проаналізувати всю систему факторів, які впливають на кінцевий результат. Цей інтегральний показник ефективності виробництва можна виразити такою формулою:

Е= ЧП/П+М+v+Ф ,

де Е - ефективність виробництва;

ЧП - чистий продукт з урахуванням його складу й якості;

П - витрати живої праці;

М - кількість витрачених матеріалів;

Ф - витрати засобів праці (основних виробничих фондів);

v - коефіцієнт приведення до єдиної розмірності, який дає змогу узагальнити витрати і вкладення.

Економічну ефективність слід розглядати як раціональне й ефективне використання не лише одного з факторів виробництва (наприклад, робочої сили), а й усіх виробничих факторів (речові фактори виробництва), управління виробництвом та ін., що передусім залежить від їх оптимального розподілу.

Економічну ефективність необхідно зіставляти із соціально-економічною

оптимальністю, яка передбачає проведення державою такої макроекономічної політики (за допомогою оподаткування кінцевих доходів, соціальних витрат, кредитно-грошової політики та ін.), яка б не гальмувала стимулів до праці, до підприємницької діяльності тощо, з одного боку, і не породжувала бажання прожити лише за рахунок соціальних витрат держави - з іншого.

4. Рекомендована література:

- Основна: Мочерний С.В. Економічна теорія: Посібник.-К.:Видавничий центр «Академія», 2002.-656с.

- Додаткова: Латер Ю.С., Яцишина І.В. Збірник самостійних робіт з економіки. - Кам'янець - Подільський:»Абетка-Нова»,2002.-252с.

5. Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою по темі:

Ефективність суспільного виробництва.

Основні завдання В к а з і в к и Відповіді

Вивчити

І.Ефективність І. Визначити сутність ефективності.

суспільного 2. Розкрити зміст соціальної та

виробництва. економічної ефективності.

3. Назвати основні напрями зростання

еконо­мічної ефективності в Україні.

4. Дати визначення ефективності

суспільного виробництва.

5. Пояснити механізм обчислення

ефективно­сті суспільного виробництва

на різних рівнях економіки.

6. Розкрити взаємозв'язок та

суперечність між економічною

та соціальною ефективністю.

2. Показники I. Назвати основні показники

економічної ефективності виробництва.

ефективності. 2. Розкрити їх зміст та

пояснити механізм обчислення.

3. Визначити спільне та відмінне

між основними показниками

ефективності виробництва.

4. Пояснити переваги інтегрального

показника ефективності виробництва.

6. Матеріали для самоконтролю:

А. Питання для самоконтролю:

1. Що Ви розумієте під ефективністю суспільного виробництва?

2. У чому полягає сутність соціальної ефективності?

3. У яких категоріях конкретизується соціальна ефективність?

4. Чому в Україні у 90-х р. погіршились показники соціальної ефективності?

5. Яке суспільне виробництво вважається соціально ефективним?

6. Чи можна назвати нинішнє суспільне виробництво в Україні соціально

ефективним?

7. Що таке економічна ефективність?

8. За якою формулою визначають економічну ефективність?

9. Як розраховується і що характеризує показник економічної ефективності?

10.У чому полягає єдність економічного і соціального прогресу?

11.Чи завжди на практиці існує взаємозв'язок між соціальною та економічною

ефективністю?

12.За допомогою яких показників вимірюється економічна ефективність?

13.Які існують в Україні основні напрями зростання економічної ефективності?

14.Який показник найточніше відображає ефективність економічної системи і

яке місце згідно з цим показником займає Україна?

15.Як вимірюється ефективність суспільного виробництва у масштабі

народного господарства; для порівняльної оцінки ефективності суспільного

виробництва в різних країнах; інтернаціональна ефективність?

І6.Що характеризує показник суспільної продуктивності праці і як він

розраховується?

17.Як розраховується показник продуктивності праці?

18.Які показники виражають ефективність матеріально-речових факторів?

19.Чому продуктивність праці називають синтетичним (узагальнюючим)

показником ефективності виробництва,хоч він відноситься більше до затрат

живої праці?

20.Які можливі шляхи підвищення продуктивності праці?

21.Що характеризує показник трудомісткості?

22.Що характеризує показник матеріаловіддачі?

23.Що характеризує показник матеріаломісткості?

24.ІЦо характеризує показник фондовіддачі?

25.Що характеризує показник фондомісткості?

26.Які існують шляхи підвищення ефективності використання матеріальних

ресурсів?

27.Які можливі шляхи підвищення використання основних фондів?

28.У чому проявляється взаємозв'язок між основними показниками

ефективності виробництва?

29.Чим зумовлена неоднакова динаміка основних показників ефективності виробництва?

30.Що демонструє інтегральний показник ефективності виробництва?

Б. Тести для самоконтролю:

1. З перелічених показників назвіть той, який найбільшою мірою характеризує ефективне суспільне виробництво:

а. ефективне виробництво-це таке виробництво, коли частка товарів народного

споживання в сукупному суспільному продукті становить менше 30%;

б. ефективне виробництво-це таке виробництво, коли частка предметів

споживання і засобів виробництва однакові;

в. ефективне виробництво-це таке виробництво, коли частка засобів

виробництва в сукупному суспільному продукті менша третини.

2. Який із перелічених показників найповніше характеризує неефективність суспільного вироб­ництва?

а. за неефективного виробництва частка засобів виробництва в національному

доході менша третини;

б. за неефективного виробництва частка предметів споживання в сукупному

суспільному продукті (ССП) перевищує 50%;

в. за неефективного виробництва частка засобів виробництва в ССП перевищує

70%.

3. Основними показниками, за допомогою яких визначається економічна ефективність суспільного виробництва, є:

а. фондовіддача;

б. ____________ ;

в. ____________;

г. ____________.

Зазначте три інші.

4. Яке з положень найповніше розкриває зміст категорії «соціальна

ефективність суспільного виробництва»?

а. соціальна ефективність виробництва характеризує досягнутий рівень

продуктивності праці в суспільному виробництві;

б. соціальна ефективність суспільного виробництва характеризує рівень насиченості товарного ринку засобами виробництва, предметами споживання;

в. соціальна ефективність суспільного виробництва визначається досягнутим рівнем добробуту народу та якістю його життя.

5. Яке з визначень найповніше розкриває зміст категорії «економічна

ефективність»:

а. економічна ефективність-це виробництво, що має найпотужнішу

матеріально-технічну базу;

б. економічна ефективність-це досягнення найкращих результатів за відносно

менших витрат живої та уречевленої праці;

в. економічна ефективність-це процес постійного збільшення виробництва

матеріальних благ.

6. Основними факторами підвищення ефективності суспільного виробництва є: а. зростання продуктивності праці;

б. ___________________________;

в. ___________________________;

Зазначте інші.

7. Який фактор свідчить про економічне відставання України від розвинутих

країн світу:

а. низький професійно-технічний рівень працівників;

б. відстала технологія виробництва;.

в. низька продуктивність праці робітників.

8. Який показник найбільш обґрунтовано характеризує ефективність

суспільного виробництва в країні?

а. абсолютна величина національного доходу;

б. фондовіддача;

в. виробництво національного доходу на душу населення;

г. вартість кінцевого продукту. .

9. Яке визначення продуктивності праці правильне:

а. відношення затрат до продукту;

б. відношення продукту до фонду оплати праці;

в. відношення продукту до затрат живої праці.

10.Найбільш узагальнюючим показником оцінки добробуту нації виступає:

а. рівень освіти населення;

б. прогнозована тривалість життя жителів країни;

в. рівень забруднення оточуючого середовища;

г. величина валового національного продукту на душу населення.

В. Задачі для самоконтролю:

1. Як і наскільки зміниться продуктивність праці, якщо трудомісткість зменшилася на 20%?

2. Якщо фондовіддача зросла на 50%, то як зміниться - фондомісткість?

3. Витрати матеріальних ресурсів на виробництво того самого обсягу продукції скоротилися на 25%. Як змінилися матеріаловіддача та матеріаломісткість?

4. У господарстві вироблено 40 тис. т. зерна на суму 100 тис. грн. Працювало 100 чоловік протягом 25 днів, при тривалості робочого дня 8 годин. Якою буде продуктивність праці одного робітника за годину? Якою буде трудомісткість продукції? Як зміняться ці показники, якщо цей самий обсяг роботи виконуватимуть 50 осіб?

5. У господарстві вироблено 40 тис. т. зерна на суму 100 тис. грн. Матеріальні витрати становлять 20 тис. грн.

Підрахуйте матеріаловіддачу і матеріаломісткість продукції.

6. За рік у господарстві випущено продукції на суму 100 тис. грн. Середньорічна вартість основних фондів - 80 тис. грн.

Підрахуйте фондовіддачу і фондомісткість.