Модель Пола Кругмана «Центр-Периферія» у поясненні міжнародної торгівлі країн. Україна в процесах нової економічної географії.

Модель Центр-Периферія була запропонована Кругманом в 1991 році. Вона показує, як взаємодія зростаючої віддачі на рівні підприємства, транспортних витрат і рухливості факторів виробництва може викликати зміну просторової економічної структури.

Кругман проаналізував процеси переміщення робочої сили та виробництва в схожих регіонах. Спочатку розглядається модель, в якій є 2 регіони, економіка яких включає однакове фермерське сільське господарство та унікальну монопольну промисловість. Фермери в такій системі переміщатися не будуть, у робітників є можливість міняти регіон. Регіон, в який переміститься більше число робітників, отримає більшу кількість споживачів на внутрішньому ринку. Ціна товару на внутрішньому ринку буде менше ціни такого ж товару в другому регіоні у зв'язку зі зниженням витрат на транспортування. У більшому регіоні буде проводитися більший асортимент товарів підприємствами цього регіону, а в меншому буде збільшуватися імпорт. Підприємства будуть переважно розміщувати виробництво в більшому регіоні. Зарплати персоналу промислових підприємств в більшому регіоні почне випереджати зарплату в другому регіоні, що призведе до ще більшого переміщення робітників у більший регіон. Отже, робітники в першому регіоні мають більший реальний дохід, що спонукає робочих іншого регіону, за інших рівних умов, до міграції в цей регіон. Що випливає збільшення числа робітників у цьому регіоні викликає відомий у міжнародній торгівлі ефект внутрішнього ринку. Іншими словами, економія від масштабу спонукає виробництво всякої різновиди горизонтально диференційованого товару до зосередження в одному регіоні.

Більший регіон, в кінцевому підсумку, перетворитися промисловий центр, а менший - в сільськогосподарський. Ця нова модель була названа «центр - периферія». На цій простій моделі Кругман показав, що існує критична ситуація, при якій розвиток економіки може піти за принципом «центр - периферія». Це послужило пусковим механізмом розвитку нової економічної географії

Великі металургійні заводи споруджені в Запоріжжі, Маріуполі, Дніпропетровську, Донецьку, нафтопереробні заводи є в Херсоні, Одесі, Дрогобичі, Кременчуці, Лисичанську. На Донбасі і в Придніпров'ї розвинена хімічна промисловість, яка продукує соду, сірчану кислоту, добрива, синтетичні смоли, пластмаси, волокна, шини і різні хімікати. Україна виробляє також обладнання для важкої промисловості, енергетики (електромотори, турбіни, потужні трансформатори), залізничного транспорту (локомотиви, вантажні вагони), гірничодобувної промисловості (екскаватори, бульдозери, вугільні комбайни), автотранспорту (вантажні машини, автобуси, легкові автомобілі), цивільної авіації (пасажирські літаки, авіаційні двигуни) і сільського господарства (трактори, сільгосптехніка). Крім того, виготовляється широкий спектр побутової, а також комп'ютерної техніки. Космічні технології і озброєння — важливий напрям розвитку машинобудування України.

никальность для какого-то потребителя утрачивается, но товар вполне неплох и на мировом рынке пока берут (надеюсь, и дальше будут брать).

То есть от тактики тотального перекрытия задвижек в период первоначального накопления местный капитал дошел до тактики продажи заменимых (зерно, колеса, прокат) товаров. От анархии удержались.

Стандарты финансового оборота (в широком смысле – от правил бухучета до конвертации валюты) – чужие.

Система торговли – частично своя, во многом централизованная.

Заводы – во многом лишены уникальности. В кризисе такие могут выживать только снижая издержки.

Наука… Не будем.

Сырье – частично работает.

Это картинке «периферийной экономики». В Аргентине – скот, на Украине – зерно. В Чили - медь, на Украине - прокат.

Вот потому Украина - периферия от которой очень мало зависит.

Нова теорія торгівлі (New Trade Theory). Основні положення: ефект від зростаючого масштабу та міжнародні злиття і поглинання у виробничій сфері, внутрішньосекторна торгівля, міжнародна торгівля та недосконала конкуренція, нова економічна географія.

Кругман у 1979 році використав принцип «зростаючих доходів» або «ефект масштабу», відомий ще з часів Адама Сміта, згідно з яким витрати на одиницю продукції знижуються із зростанням обсягів виробництва.
У міжнародній торгівлі беруть участь різновиди схожих товарів, на які існує попит з боку клієнтів, що хочуть урізноманітити своє споживання. Вихід на світовий ринок збільшує кількість споживачів порівняно з внутрішнім ринком, а тому дозволяє виробникам суттєво знижувати середні витрати на виробництво одиниці продукції.
Оскільки в розвинутих країнах попит є вищим, а ринок здатний «проковтнути» більші обсяги продукції, то саме між ними і зростає товарообіг. Бідні країни лишаються на периферії глобальних торгових потоків.
Важливим припущенням у теорії Кругмана є те, що покупці схильні урізноманітнювати своє споживання. Це відкриває дорогу монополістичній конкуренції, яка полягає у боротьбі великої кількості брендів.
Міжнародна торгівля дозволяє найменшим компаніям виробляти оригінальну продукцію і нарощувати обсяги виробництва. Грубо кажучи, у рамках свого бренду виробник стає монополістом і може використовувати переваги такого становища.
Пол Кругман не тільки заклав новий фундамент для теорії торгівлі, а й зумів використати ефект масштабу у розвитку «нової економічної географії», яка пояснювала причини прискореної урбанізації.
Сьогодні більше половини населення планети живе у містах. Немов на дріжджах зростають великі мегаполіси, у яких концентрується ділова активність регіонів. Причину Кругман вбачає у тому, що перенаселені райони більш привабливі для людей в економічному плані, оскільки надають ширший вибір товарів та послуг.
Фірми також схильні концентрувати виробництво в густонаселених точках, бо через збільшення локального ринку збуту і зниження транспортних витрат виграють на масштабах. Як результат – заробітна плата жителів мегаполіса підвищується, що прискорює подальшу міграцію з навколишніх сіл.
Кінцевим результатом урбанізації є поділ регіонів на густонаселене «ядро» і менш розвинуту «периферію».

Злиття і поглинання компаній мають свої особливості в різних країнах або регіонах світу. Так, наприклад, на відміну від США, де відбуваються, насамперед, злиття або поглинання великих фірм, у Європі йде поглинання дрібних і середніх компаній, сімейних фірм, невеликих акціонерних товариств суміжних галузей.

Виявлення мотивів злиттів дуже важливе

1. Внутрішні — прагнення до корпоративної синергії і скорочення витрат:

- придбання нових навичок (високих технологій, добре налагоджених організаційних процесів, висококваліфікованого персоналу з навичками,

- доступ до нових продуктів, патентів, ринків, каналів дистрибуції тощо,

- фінансові причини. Наприклад, податкова економія,

2. Зовнішні — зміни зовнішнього середовища, які знижують ефективність

поточної діяльності компанії і змушують її шукати нові шляхи розвитку:

- зміни в грошовій політиці, загальних темпах економічної активності, політичні причини, державне регулювання, глобалізація тощо;

- поточні зміни в конкретній галузі (наприклад, виникнення надлишкових потужностей у галузі в цілому (автомобілебудування), ріст витрат на розробку (фармацевтика), різні технологічні зміни тощо).

3. Мотиви керівництва, які відображають бажання компанії укладати подібні угоди

Гравітаційні моделі у міжнародній торгівлі. Методика побудови і аналізу. Значення гравітаційного моделювання в оцінці інтенсивності та перспектив розвитку міжнародної торгівлі між країнами-партнерами.

Гравітаційна модель застосовується для опису й прогнозування різних соціальних і економічних взаємодій між районами, ґрунтується на припущенні, що величина (сила) взаємодії пропорційна добутку показників чисельності населення районів та обернено пропорційна відстані між ними.

застосовується як у економічній науці так і в географії, а також спостерігається їх поєднання з метою вирішення певних питань.

А саме в:

ü в розміщенні міст (цей вид моделювання застосовується для дослідження взаємодії між населеними пунктами (товарообміну, пасажирообігу, обміну інформацією і т.д.) і для визначення зон їх впливу);

ü в розміщенні промисловості (застосування гравітаційної моделі стверджує, що промисловість розвивається переважно у великих містах або поблизу від них);

ü в моделюванні транспортних потоків (ця модель характеризується для економіки транспорту вивченням просторових структур транспортних явищ і процесів);

ü в моделюванні товарних потоків (цей вид досліджує товарні потоки між парами країн, у яких враховуються соціально-економічні фактори, визначаються експортні можливості та імпортні потреби торгових партнерів, фактори, пов'язані з просуванням товарного потоку (відстань, наявність митних бар'єрів і т. п.).

ü в експортно-імпортних взаємозв'язках(гравітаційна модель застосовується для оцінки експорту та імпорту за відносною масою країни (величиною номінального ВВП, населення) та відстані);

ü у роздрібній торгівлі (застосовується для пояснення як місто є центром тяжіння торгівельних потоків прилеглої території з силою пропорційною розміру міста і обернено пропорційною квадрату відстані від клієнта до центру міста);

ü у міграційних процесах (гравітаційні моделі використовуються при дослідженнях міграційних процесів, бо вони актуальні для міжміських телефонних розмов, поїздок за покупками, маятникових міграції).

У модель починають включати, крім чисельності населення і відстані, інші показники більш доцільні при аналізі конкретного явища (обсяг ВВП, відношення ВВП на душу населення в Україні та в ЄС, різниця між індексом споживчих цін в Україні та в ЄС, біржові індекси ПФТС (PFTSG ) та FTSE 100, допоміжні змінні та інші показники).

Кожна географічна точка має свої неповторні відмінності і набір характеристик, які впливатимуть на коефіцієнт “привабливості” цієї території для різних груп населення. До таких характеристик можна віднести: інфраструктуру, оригінальну місцеву кухню, якість медичних послуг та ін .

Гравітаційна модель застосовуються при дослідженні товарних потоків між парами країн. У них враховуються соціально-економічні фактори, визначаються експортні можливості та імпортні потреби торговельних партнерів, фактори, що відносяться до просування товарного потоку (відстань, наявність митних бар'єрів і т. п.).

Гравітаційна модель торгівлі була введена з метою дослідження впливу

відстані між країнами на обсяги зростання товарообороту та ВВП:

де Т – товарооборот; d – відстаньміж столицями країн; А, k та m – константи

(параметри моделі) В основу моделі покладено наступні міркування:

Чим більший ВВП країни-імпортера, тим більший попит на імпортні товари
Чим більший ВВП країни-експортера, тим більша експортна пропозиція
У режимі вільної торгівлі головною складовою цих витрат є транспортні витрати, що пропорційні відстані транспортування