Матриця визначення конкурентоспроможності одиниці продукції

№

Вага індикатора

0,13

0,19

0,4

0,08

0,12

0,08

Rangi

KSopіа

Індикатор

Ц

С

Зв

Во

Н

Д

Підприємство

грн

ранг

бал

ранг

бал

ранг

бал

ранг

бал

ранг

бал

ранг

«Дана»

1,3

«Володарка»

4,2

0,41

«КСМ»

6,0

0,04

«Україна»

3,3

0,59

«Ластівка»

6,2

«Желань»

2,6

0,73

«Юність»

4,4

0,37

Аутсайдер — «Ластівка», лідер — «Дана».

D_v = Rang_A – Rang_L = 6,2 – 1,3 = 4,9.

Виходячи із значення відстані між лідером та аутсайдером, можна стверджувати:

коли 1,3 < Rang_i ≤ 2,525, то підприємство перебуває в колі лідерів;

коли 2,525 < Rang_i ≤ 3,75, то підприємство перебуває в зоні очікування нападу;

коли 3,75 < Rang_i ≤ 4,975, то підприємство перебуває в зоні невикористаних можливостей;

коли 4,975 < Rang_i < 6,2, то підприємство перебуває в колі аутсайдерів.

Отже, лідер — «Дана»; зона очікування нападу — «Желань», «Україна»; зона невикористаних можливостей — «Володарка», «Юність»; коло аутсайдерів — «КСМ», «Ластівка».

Рис. 3.4. Позиціювання швейних фірм на ринку

Інакше кажучи, підприємство «Дана» є лідером на ринку, але існує реальна загроза від її найближчих підприємств-конкурентів — «Желань» та «Україна».

Стратегія управління конкурентоспроможністю виробів і потенціалу підприємства «Дана» повинна спиратися на такі засадничі принципи:

· ціноутворення на підприємстві має відповідати якості виробів;

· силует і зовнішній вигляд виробів треба постійно вдосконалювати;

· потенціал технологічного персоналу потребує підвищення через залучення до виробництва працівників вищої кваліфікації, що позитивно вплине на якість внутрішньої обробки виробу і підвищить рейтинг його надійності і довговічності.

Крім перелічених методів оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємства, нині існує дуже багато інших, оскільки кожний з цих методів виокремлює свої найважливіші конкурентні переваги і на цій підставі будує власне бачення реалізації стратегії.

Література

1. Вютрих Х., Винтер В. Конкурентоспособность глобальных предприятий // Проблемы теории и практики управления. — 1995. — № 3. — С. 96—101.

2. Кононенко І. Метод експрес-аналізу рівня конкуренто-
спроможності продукції // Економіка України. — 1998. — № 2. — С. 80—83.

3. Портер М. Стратегія конкуренції / Пер. з англ. А. Олій­ник, Р. Скільського. — К.: Основи, 1997. — 390 с.

4. Рєпіна І. М. Визначення конкурентоспроможності потенціалу підприємства / Стратегія економічного розвитку Украї­ни: Наук. зб. — Вип. 4 (11) / Голов. ред. О. П. Степанов. — К.: КНЕУ, 2002. — С. 114—117.

5. Рыночная экономика: Учебник: В 3 т. — М.: Соминтэк, 1992. — Т. 2. — Ч. 1: Основы бизнеса. — 164 с.

6. Шварц Г. «Мягкие» составляющие конкурентоспособ-
ности // Проблемы теории и практики управления. — 1995. — № 4. — С. 96—99.

7. Фатхутдинов Р. А. Конкурентоспособность: экономика, стратегия, управление. — М.: ИНФРА-М, 2000. — 312 с.

8. Фатхутдинов Р. А. Стратегический менеджмент: Учеб. пособие. — М.: Интел-Синтез, 1997. — 304 с.

9. Юданов А. Ю. Конкуренция: теория и практика: Учеб.-практич. пособие. — 2-е изд. — М.: Гном-Пресс, 1998. — 381 с.