Міжнародний фінансовий ринок. З інституційного погляду, міжнародний фінансовий ринок складається з сукупності фінансово-кредитних інституцій
З інституційного погляду, міжнародний фінансовий ринок складається з сукупності фінансово-кредитних інституцій, які виконують посередницькі функції у процесі перерозподілу фінансових активів між кредиторами і позичальниками, продавцями і покупцями у сфері світових фінансів.
Головне призначення міжнародного фінансового ринку – перерозподіл між країнами акумульованих вільних фінансових ресурсів для забезпечення сталості світового економічного розвитку і одержання від цих операцій доходу.
Функціональне призначення міжнародного фінансового ринку – забезпечення міжнародної ліквідності, тобто можливості швидкого залучення достатнього обсягу фінансових ресурсів на вигідних умовах на наднаціональному рівні.
Елементами міжнародного фінансового ринку є (рис. 17.2):
Рис. 17.2. Структура міжнародного фінансового ринку
Міжнародний валютний ринок - система економічних відносин, пов’язаних з операціями купівлі-продажу іноземних валют, платіжних документів та розміщення тимчасово вільних валютних коштів. З інституційного боку, валютний ринок – сукупність установ та організацій, що забезпечують функціонування валютних механізмів – банків, валютних бірж, фінансових інститутів. На валютному ринку держава здійснює валютну політику у вигляді дисконтної політики; валютної інтервенції; девальвації та ревальвації; валютні обмеження, конвертації валют; диверсифікації валютних резервів.
Міжнародний ринок боргових зобов’язань (ринок кредитних ресурсів) – сфера обігу боргових зобов’язань, що гарантують кредитору право стягувати борг із боржника. Він включає міжнародний ринок банківських кредитів та ринок боргових цінних паперів.
Міжнародний ринок банківських кредитів – сукупність ринкових відносин, де відбувається рух позичкового капіталу між країнами на умовах повернення та платності, формується попит і пропозиція кредитних ресурсів та позичкового капіталу.
На міжнародному ринку боргових зобов'язань обертаються іноземні облігації (цінні папери, емітовані нерезидентами для обігу на національному ринку і в національній валюті) та єврооблігації (боргові цінні папери на пред’явника, випускаються позичальником як правило, в іноземній валюті, для отримання довгострокової позики на євроринку, розміщується транснаціональним синдикатом). Короткостроковими борговими цінними паперами євроринку є євроноти – 1-6 місячні векселі або депозитні сертифікати – до 1 р., що випускаються першокласними позичальниками з банківською гарантією розміщення.
Міжнародний ринок цінних паперів об’єднує міжнародний ринок титулів (прав) власності та ринок боргових цінних паперів. Міжнародний ринок титулів – сфера купівлі-продажу цінних паперів, що засвідчують участь інвестора в капіталі підприємства. Такими цінними паперами є євроакції та депозитарні розписки. Євроакції – акції, які емітуються міжнародними фінансово-кредитними інститутами і розміщуються одночасно на різних ринках, котируються у будь-якому фінансовому центрі, продаж їх здійснюється міжнародними синдикатами за євровалюту.
Міжнародний ринок похідних інструментів (деривативів) охоплює обіг фінансових інструментів, що використовуються для передачі або нейтралізації ризиків. Фінансові деривативи - інструменти торгівлі фінансовим ризиком, вартість яких прив’язана до ціни інших активів (товарів, акцій, курсу валюти, відсоткової ставки). Торгівля деривативами проходить на біржах або поза ними. Похідними фінансовими інструментами є:
- ф’ючерсний контракт – зобов’язання купити або продати визначену кількість фінансових інструментів або товару за узгодженою ціною на момент заключення контракту на строковій біржі;
- форвардний контракт – угода купівлі-продажу товару, іноземної валюти, фінансового інструмента з поставкою та розрахунком у майбутньому;
- опціон – різновид строкової угоди, що дає його власнику право купити або продати товар, валюту, фінансовий інструмент протягом визначеного строку за обумовленою ціною в обмін на сплату визначеної суми –маржі, премії;
- - операції "своп" - купівля-продаж певних фін активів чи зобов'язань, зокрема валют, фондових інструментів, цінних паперів чи процентних ставок по боргових цінних паперах.