Суть і форми кредиту. Структура сучасної

Кредитної системи.

В ринковій економіці непорушним законом є те, що гроші повинні знаходитись у постійному обороті, здійснювати безперервний обіг. Цьому допомагає функціонування кредитної системи.

Термін кредитпоходить від латинського слова creditum – борг, позичка (від слова credо – вірю, довіряю).

Існування кредиту тісно пов’язане з позичковим капіталом.

Позичковий капітал – це грошовий капітал, який надається його власниками або розпорядниками, як позика з метою отримання доходу в формі позичкового відсотка (процента).

Рух позичкового капіталу називають кредитом.

Кредит – це система відносин з приводу акумуляції та використання тимчасово вільних грошових засобів на основі повернення та платності у формі позичкового відсотка.

Принципи функціонування кредиту: обов’язковість повернення кредиту; платність; строковість.

Кредит виконує важливі функції в ринковій економіці:

1.Перерозподільча –приватні збереження, прибутки підприємств, доходи держави перетворюються в позичковий капітал і направляються в прибуткові сфери народного господарства. У більшості країн світу найбільшим джерелом збережень є приватні особи.

2.Емісійна –створення нових платіжних засобів кредитними установами.

3.Економія витрат обігузавдяки тому, що кредит суттєво прискорює швидкість обороту грошових ресурсів і здешевлює обслуговування грошового обігу.

4.Прискорення концентрації і централізації капіталу. Кредит активно використовується у конкурсній боротьбі, сприяючи процесу поглинання і злиття фірм. Тут велику роль відіграють умови надання кредиту – пільгові чи жорсткі.

В процесі історичного розвитку кредит набув різноманітних форм, основні з яких – це комерційний і банківський кредит.

Комерційний кредит – надається одним підприємцем іншому у вигяляді продажу товарів із відстрочкою платежу. Об’єктом комерційного кредиту є товарний капітал. У більшості випадків комерційний кредит оформляється векселем (вид цінного паперу, грошове зобов"язання, незаперечний борговий документ). Мета комерційного кредиту – прискорення реалізації товарів та втіленого в них прибутку. Величина позичкового відсотка за комерційний кредит нижча від банківського і входить у ціну товару та суму векселя.

Банківський кредит – це форма кредиту, за якою банк надає клієнтові у тимчасове використання частину власного або залученого грошового капіталу на умовах повернення та платності у вигляді банківського відсотка. Об’єктом банківського кредиту є грошовий капітал. Мета – отримання прибутку з позик. Банківський кредит не має цільового обмеження.

Банківські кредити поділяютьсяна короткострокові(до 1 року), середньострокові(від 1 року до 3 років),і довгострокові(понад 3 роки).

До інших розповсюджених форм кредиту слід віднести:

1. Ломбардний кредит– короткостроковий кредит під заставу рухомого майна, яке можна швидко реалізувати. Застава забезпечує повернення кредиту.

2. Споживчий кредит – надається банком приватним особам при купівлі, перш за все, споживчих товарів довготривалого користування. Позичковий процент за цією формою досить високий.

3. Іпотечний кредит –довгострокова позика під заставу нерухомості (землі, споруд). Іпотечний кредит використовується головним чином для оновлення основних фондів в сільському господарстві і сприяє концентрації капіталу у цій сфері.

4. Державний кредит– являє собою систему кредитних відносин, в якій держава виступає позичальником, а населення і приватний бізнес – кредиторами грошових засобів. Джерелом засобів державного кредиту служать облігації державних позик, які можуть випускатись не тільки центральними, але і місцевими органами влади. Держава використовує дану форму кредиту, перш за все, для покриття дефіциту державного бюджету.

5. Міжнародний кредит –являє собою рух позичкового капіталу у сфері міжнародніх економічних відносин. Міжнародний кредит надається в товарній або грошовій (валютній) формі. Кредиторами і позичальниками є банки, приватні фірми, держава, міжнародні і регіональні організації.

6. Лізинговий кредит– відносини між юридичними особами, що виникають з приводу оренди майна і супроводжуютьсяукладанням лізингової угоди, в якій лізинговою компанією є банк, що на замовлення орендаря купує обладнання і надає його в оренду.

Кредитна система – це система кредитних відносин, принципів і форм кредитування (функціональна струткура) та сукупність кредитно-фінансових установ, які створюють, акумулюють і надають грошові засоби на засадах кредитування (інституціональна структура).

У загальному вигляді інституціональну структуру можна представити таким чином: центральний банк; комерційні банки; спеціалізовані кредитно-фінансові інститути.

Головне положення в кредитній системі займає Центральний банк, який історично виділився з маси комерційних банків ще в ХVІІІ-ХІХ ст. на ранніх стадіях капіталізму. Центральні банки виконують ряд важливих функцій:

1) емісію банкнот (паперових грошей);

2) зберігання державних золото-валютних резервів;

3) зберігання резервного фонду інших кредитних установ;

4) грошово-кредитне регулювання економіки;

5) кредитування комерційних банків і здійснення касового обслуговування державних установ;

6) проведення розрахунків і перевідних операцій;

7) контроль за діяльністю кредитних установ.

За допомогою норми резервування (зараз в Україні вона складає __%), норми облікової ставки (в Україні станом на 10.08.05 – 9,5%) та операцій на ринку цінних паперів держава через центральний банк проводить грошово-кредитну політику.

Комерційні банки є основою кредитної системи. Сучасний комерційний банк є кредитно-фінансовою установою універсального характеру. Він не тільки приймає внески населення і підприємств, видає кредити, але і виконує фінансове обслуговування клієнтів. Операції комерційного банку підрозділяються на пасивні (залучення засобів) і активні (розміщення засобів). Крім того, банки можуть займатись посередницькими операціями (за дорученням клієнта на комісійній основі) і довірчими операціями (управління майном, цінними паперами).