Академічне кредитування як засіб підвищення міжнародної мобільності студентів

Кредит- це число залікових одиниць, одержуваних студентом після завершення вивчення дисципліни, які відображають трудоемкість, включаючи аудиторне і позааудиторне навантаження.

У світовій практиці використовують два типи кредитів: кредит-годину і кредит-пойнт. Кредит-год відповідає кількості годин на тиждень, що відводяться на вивчення даної дисципліни протягом одного семестру. Кредит-пойнт відповідає повному навантаженню студента, що витрачається при вивченні будь-якого курсу або модуля.

Схема академічного кредитування, що з'явилася ще в кінці XIX ст. в даний час реалізована в трьох найбільш значущих системах.

1. Американська система накопичення кредитів. В основі системи лежить кредит-годин, що дорівнює 15-ї години аудиторних занять на тиждень, тобто студент, який відвідував заняття з предмету 3 рази на тиждень протягом 15-тижневого семестру, після успішної здачі іспиту отримає 3 кредити. У кожному університеті застосовують свої індекси трудомісткості. Наприклад, в Массачусетському технологічному інституті для отримання ступеня бакалавра студенту потрібно набрати 398 кредитів, для отримання ступеня магістра слід вивчити додаткову програму, яка оцінюється в 66 кредитів, провести науково-дослідні роботи та оформити дисертацію, що оцінюється в 114 кредитів. Дана система добре працює в рамках одного університету, але не уніфікована для перекладу кредитів з одного університету в інший, так як навчальні плани та обсяги необхідних кредитів у вузах США надто індивідуальні.

2. Англійська система накопичення і переведення кредитів. В основі системи лежить кредит-пойнт. Кредити тут нараховуються не за освоєння дисціпліни, а за освоєння модуля - уніфікованого за структурою фрагмента освітньої програми, оформленого як її частина. Модуль може вивчатися протягом одного або двох семестрів і оцінюється в залежності від часу, необхідного на його вивчення, в 10 або 20 кредитів. Характерною особливістю даної системи є виділення трьох рівнів в кожній програмі навчання: сертифікат, диплом і ступінь. Наприклад, для отримання сертифікату бакалавра потрібно набрати 120 кредитів, диплома бакалавра - 240 і ступеня бакалавра - 360. Аналогічно в магістратурі: для отримання сертифіката необхідно набрати 420 (з урахуванням отриманих раніше в бакалавраті) кредитів, диплому - 480 і ступеня магістра - 540 кредитів. Система уніфікована в загальнонаціональному масштабі та забезпечує мобільність студентів як при переході з однієї форми навчання на іншу, так і при переході з одного ВНЗ до іншого.

3. Європейська система переведення кредитів. В основі системи також лежить кредит-пойнт. При використанні даної системи навчальний рік еквівалентний 60 кредитів, семестр відповідно - 30, тобто механізм нарахування працює за принципом «зверху вниз». Якщо дисципліна оцінюється в 12 кредитів, то це означає, що студент повинен присвятити її вивченню 20% річного ресурсу часу. Основною перевагою даної системи є те, що вона дозволяє країнам і окремим вузам, які мають различні академічні кредитні системи, не переробляючи їх, розробити тільки порядок переведення «власних» кредитів. Європейська система переказів кредитів впроваджена вже більше ніж 1000 університетами, схвалена країнами - учасницями Болонської декларації в якості основного засобу для підвищення міжнародної мобільності студентів та вирішення проблеми порівнянності і визнання дипломів та періодів обученя, отриманих за кордоном.

Тестові завдання:

1. Головна мета Болонського процесу - це:

а) створення ідентичної систем освіти у різних країнах;

б) сприяння необхідним європейським вимірам у вищій освіті;

в) формування єдиного центру керування вищою освітою.

2. Фундаменталізація навчання - це:

а) збільшення кількості дисциплін гуманітарного циклу;

б) збільшення кількості дисциплін за фахом;

в) збільшення кількості загальноосвітніх дисциплін.

3. Індивідуалізація навчання - це:

а) урахування індивідуально-психологічних особливостей студентів, змісту дисципліни;

б) індивідуальне навчання;