Академічне кредитування як засіб підвищення міжнародної мобільності студентів
Кредит- це число залікових одиниць, одержуваних студентом після завершення вивчення дисципліни, які відображають трудоемкість, включаючи аудиторне і позааудиторне навантаження.
У світовій практиці використовують два типи кредитів: кредит-годину і кредит-пойнт. Кредит-год відповідає кількості годин на тиждень, що відводяться на вивчення даної дисципліни протягом одного семестру. Кредит-пойнт відповідає повному навантаженню студента, що витрачається при вивченні будь-якого курсу або модуля.
Схема академічного кредитування, що з'явилася ще в кінці XIX ст. в даний час реалізована в трьох найбільш значущих системах.
1. Американська система накопичення кредитів. В основі системи лежить кредит-годин, що дорівнює 15-ї години аудиторних занять на тиждень, тобто студент, який відвідував заняття з предмету 3 рази на тиждень протягом 15-тижневого семестру, після успішної здачі іспиту отримає 3 кредити. У кожному університеті застосовують свої індекси трудомісткості. Наприклад, в Массачусетському технологічному інституті для отримання ступеня бакалавра студенту потрібно набрати 398 кредитів, для отримання ступеня магістра слід вивчити додаткову програму, яка оцінюється в 66 кредитів, провести науково-дослідні роботи та оформити дисертацію, що оцінюється в 114 кредитів. Дана система добре працює в рамках одного університету, але не уніфікована для перекладу кредитів з одного університету в інший, так як навчальні плани та обсяги необхідних кредитів у вузах США надто індивідуальні.
2. Англійська система накопичення і переведення кредитів. В основі системи лежить кредит-пойнт. Кредити тут нараховуються не за освоєння дисціпліни, а за освоєння модуля - уніфікованого за структурою фрагмента освітньої програми, оформленого як її частина. Модуль може вивчатися протягом одного або двох семестрів і оцінюється в залежності від часу, необхідного на його вивчення, в 10 або 20 кредитів. Характерною особливістю даної системи є виділення трьох рівнів в кожній програмі навчання: сертифікат, диплом і ступінь. Наприклад, для отримання сертифікату бакалавра потрібно набрати 120 кредитів, диплома бакалавра - 240 і ступеня бакалавра - 360. Аналогічно в магістратурі: для отримання сертифіката необхідно набрати 420 (з урахуванням отриманих раніше в бакалавраті) кредитів, диплому - 480 і ступеня магістра - 540 кредитів. Система уніфікована в загальнонаціональному масштабі та забезпечує мобільність студентів як при переході з однієї форми навчання на іншу, так і при переході з одного ВНЗ до іншого.
3. Європейська система переведення кредитів. В основі системи також лежить кредит-пойнт. При використанні даної системи навчальний рік еквівалентний 60 кредитів, семестр відповідно - 30, тобто механізм нарахування працює за принципом «зверху вниз». Якщо дисципліна оцінюється в 12 кредитів, то це означає, що студент повинен присвятити її вивченню 20% річного ресурсу часу. Основною перевагою даної системи є те, що вона дозволяє країнам і окремим вузам, які мають различні академічні кредитні системи, не переробляючи їх, розробити тільки порядок переведення «власних» кредитів. Європейська система переказів кредитів впроваджена вже більше ніж 1000 університетами, схвалена країнами - учасницями Болонської декларації в якості основного засобу для підвищення міжнародної мобільності студентів та вирішення проблеми порівнянності і визнання дипломів та періодів обученя, отриманих за кордоном.
Тестові завдання:
1. Головна мета Болонського процесу - це:
а) створення ідентичної систем освіти у різних країнах;
б) сприяння необхідним європейським вимірам у вищій освіті;
в) формування єдиного центру керування вищою освітою.
2. Фундаменталізація навчання - це:
а) збільшення кількості дисциплін гуманітарного циклу;
б) збільшення кількості дисциплін за фахом;
в) збільшення кількості загальноосвітніх дисциплін.
3. Індивідуалізація навчання - це:
а) урахування індивідуально-психологічних особливостей студентів, змісту дисципліни;
б) індивідуальне навчання;
в) посилення індивідуального впливу викладача на студентів.
4. Навчання у широкому значенні розглядається як:
а) один із найважливіших видів діяльності людини;
б) засвоєння відповідної кількості інформації;
в) формування вмінь та навичок.
5. Провідною формою організації навчального процесу у вузі є:
а) практичне заняття;
б) лекція;
в) семінарське заняття.
6. Педагогічне спілкування - це:
а) процес навчання;
б) процес виховання;
в) процес взаємодій між викладачем та студентами.
7. До професійної свідомості фахівця належать:
а) професійні знання та цінності;
б) темп роботи;
в) індивідуальний стиль діяльності.
8. У загальній соціально-культурній структурі вузу бібліотека розглядається як :
а) складова даної структури;
б) повністю самостійна установа;
в) частково самостійна установа.
9. Мета студентського самоврядування це:
а) забезпечення та захист прав та інтересів студентів;
б) самостійне керівництво вузом;
в) організація дозвілля студентства.
10.Первинна структурна одиниця системи самоврядування це:
а) деканат;
б) загальні збори студентства;
в) академічна група.