Державна контрольно-ревізійна служба, її функції та структура

Державна контрольно-ревізійна служба України створена в 1993 р. на базі Контрольно-ревізійного управління Міністерства фінансів України і є його правонаступником у частині майнових прав та обов’язків.

До складу органів Державної контрольно-ревізійної служби в Україні входять Головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, групи) у районах, містах, районах у містах, які підпорядковуються Головному контрольно-ревізійному управлінню.

Указом Президента України від 15 грудня 1999 року № 1572 керівний орган державної контрольно-ревізійної служби — Головне контрольно-ревізійне управління — віднесено до складу центральних органів виконавчої влади із статусом державного комітету. В подальшому цей статус закріплено Указом Президента України від 27 серпня 2000 року № 1031 «Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи» та Положенням про Головне контрольно-ревізійне управління України.

Діяльність Головного контрольно-ревізійного управління спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.

Кабінет Міністрів України визначає також видатки на утримання державної контрольно-ревізійної служби, фінансуються з державного бюджету.

Державна контрольно-ревізійна служба забезпечує контроль за використанням відповідно до законодавства бюджетних коштів та коштів державних цільових фондів міністерствами, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами і організаціями незалежно від форми власності, відомчої належності та підпорядкованості, збереженням державного і комунального майна, веденням бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

Підконтрольними для органів державної контрольно-ревізійної служби є центральні та місцеві органи виконавчої влади (крім Адміністрації Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України), інші бюджетні установи й організації, казенні підприємства незалежно від джерел фінансування, а також підприємства та організації, їх об’єднання незалежно від форми власності, організаційно-правових форм, відомчої належності та підпорядкованості, які отримують (отримували в ревізійному періоді) кошти з бюджетів усіх рівнів чи державних цільових фондів, інші державні кошти (в тому числі державних валютних фондів) та/або кошти, що залишаються у розпорядженні суб’єктів господарювання у зв’язку з наданими пільгами за платежами до бюджетів.

Відповідно до завдань, покладених на державну контрольно-ревізійну службу, ГоловКРУ і контрольно-ревізійні управління виконують такі функції:

· організовують роботу підпорядкованих контрольно-ревізійних підрозділів і узагальнюють наслідки документальних ревізій та перевірок;

· проводять ревізії та перевірки, в тому числі за дорученням Президента України, Кабінету Міністрів України та правоохоронних органів фінансово-господарської діяльності підприємств, установ і організацій, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів, позабюджетних фондів, перебувають у державній, комунальній власності, а також таких, у статутних фондах яких є частка державного, комунального майна;

· здійснюють ревізії та перевірки правильності витрачання державних коштів на утримання місцевих органів державної виконавчої влади, установ і організацій, що діють за кордоном і фінансуються за рахунок Державного бюджету;

· проводять ревізії та перевірки повноти оприбуткування, правильності витрачання і зберігання валютних коштів;

· здійснюють контроль за усуненням недоліків і порушень, виявлених попередніми ревізіями та перевірками;

· інформують про виявлені порушення органи влади, господарського управління та правоохоронні органи.

На ГоловКРУ покладено розроблення інструктивних та інших нормативних документів з проведення ревізій та перевірок, здійснення методичного керівництва і контролю за діяльністю підпорядкованих контрольно-ревізійних підрозділів.

Головне контрольно-ревізійне управління узагальнює досвід проведення ревізій та перевірок і поширює його серед контрольно-ревізійних служб, розробляє пропозиції щодо удосконалення контролю, надає організаційно-методичну допомогу контрольно-ревізійним службам центральних та місцевих органів державної виконавчої влади.

Контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, групи) у районах, містах, районах у містах виконують аналогічні функції. Крім цього, органи контрольно-ревізійної служби розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства з фінансових питань (приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків, відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до бухгалтерської або статистичної звітності, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризації грошових коштів і матеріальних цінностей, невжиття заходів щодо відшкодування з винних осіб збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності), застосування до юридичних осіб фінансових стягнень за допущені порушення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності; розглядають листи, заяви і скарги громадян про факти порушення законодавства з фінансових питань; забезпечують ведення державної статистичної звітності контрольно-ревізійної роботи, беруть участь у наукових дослідженнях і розробках програм боротьби зі злочинністю у сфері економіки.

Для забезпечення покладених на них повноважень органи контрольно-ревізійної служби мають право:

— ревізувати і перевіряти у міністерствах, державних комітетах та інших органах державної виконавчої влади, державних фондах, на підприємствах, в установах і організаціях грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси та інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів і матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);

— мати безперешкодний доступ на склади, у сховища, виробничі й інші приміщення для обстеження та з’ясування питань, пов’язаних з ревізією або перевіркою. Припиняти на розрахункових та інших рахунках у банках, інших фінансово-кредитних установах операції у випадках, коли керівництво об’єкта, на якому необхідно провести ревізію або перевірку, перешкоджає працівникові державної контрольно-ревізійної служби виконувати свої обов’язки:

— залучати на договірних засадах фахівців відповідних міністерств, державних комітетів, інших органів державної виконавчої влади, державних фондів, підприємств, установ і організацій для проведення контрольного обмірювання будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво, контрольних аналізів сировини, матеріалів і готової продукції, інших перевірок з оплатою за рахунок спеціально передбачених на це коштів;

— вимагати від керівників об’єктів, що ревізуються та перевіряються, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і розрахунків, у необхідних випадках опечатувати каси та касові приміщення, склади, архіви, а при виявленні підроблень, інших зловживань вилучати необхідні документи на час проведення ревізії або перевірки, залишаючи у справах акт вилучення та копії або реєстри вилучених документів;

— одержувати від Національного банку та його установ, комерційних банків та інших кредитних установ необхідні відомості, копії документів, довідки про банківські операції й залишки коштів на рахунках об’єктів, що ревізуються або перевіряються, а від інших підприємств і організацій, у тому числі недержавної форми власності, довідки і копії документів про операції та розрахунки з установами, організаціями, підприємствами, що ревізуються або перевіряються;

— одержувати від посадових і матеріально відповідальних осіб об’єктів, що ревізуються та перевіряються, письмові пояснення з питань, які виникають у ході ревізій та перевірок;

— пред’являти керівникам та іншим посадовим особам об’єктів, що ревізуються та перевіряються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати до бюджету виявлені ревізіями або перевірками приховані й занижені валютні та інші платежі, порушувати перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо одержані підприємствами, установами й організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;

— стягувати у дохід держави кошти, одержані міністерствами, відомствами, державними комітетами, державними фондами, підприємствами, установами й організаціями за угодами, укладеними без установлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства;

— накладати у випадках, передбачених законодавчими актами, на керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій адміністративні стягнення;

— застосовувати до підприємств, установ, організацій та інших суб’єктів підприємницької діяльності фінансові санкції.

Безумовно, основною функцією державної контрольно-ревізійної служби є проведення ревізій та перевірок, оскільки вони є важливим чинником зміцнення фінансової дисципліни і саме через них здійснюється профілактична функція фінансового контролю (виявляються умови, що спричиняють збитки, та встановлюються особи, винні у фінансових порушеннях). Разом з тим, інформація одержана в результаті здійснення контролю, має стати основою для прийняття управлінських рішень і знайти своє відображення в наказах керівників підприємств, установ і організацій, рішеннях місцевих органів влади та самоврядування, розпорядчих документах і нормативно-правових актах Міністерства фінансів, Кабінету Міністрів і Президента України, актах інших центральних органів виконавчої влади.

Для забезпечення закріплених за органами державної контрольно-ревізійної служби функцій утворені окремі спеціалізовані підрозділи. Наприклад, структура ГоловКРУ включає управління і відділи, які входять до їх складу (рис. 30).

Рис. 30. Структура ГоловКРУ України

Функціональний розподіл обов’язків між окремими управліннями визначається напрямами їх діяльності.

Так, Управління контролю у сфері матеріального виробництва має відділи контролю в базових галузях економіки, у сфері державної власності, у сфері змішаної форми власності і у фінансово-кредитних установах та фондах. Управління контролю у сфері послуг має у своєму підпорядкуванні такі відділи: контроль у сфері транспорту і зв’язку, у сфері житлово-комунального господарства та у сфері матеріальних ресурсів, будівництва, торгівлі та інвестицій.

Державна контрольно-ревізійна служба має централізовану організаційну структуру. Головне контрольно-ревізійне управління України очолює заступник Міністра фінансів України. Керівники регіональних контрольно-ревізійних управлінь і підрозділів призначаються вищими керівниками.

Для вирішення питань, що належать до компетенції державної контрольно-ревізійної служби, обговорення найважливіших напрямів її діяльності у ГоловКРУ утворюється колегія в складі начальника Головного управління (голова колегії), його заступників, а також інших керівних працівників державної контрольно-ревізійної служби.

Державна контрольно-ревізійна служба при виконанні покладених на неї функцій взаємодіє з місцевими органами державної законодавчої і виконавчої влади, фінансовими органами, державною податковою службою, іншими контролюючими органами, органами прокуратури, міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України, а також з відповідними органами інших держав. У разі необхідності можуть бути підготовлені разом з іншими центральними та місцевими органами державної виконавчої влади спільні акти, які є обов’язковими для виконання підприємствами, установами й організаціями незалежно від форм власності.

Ревізії і перевірки проводяться на основі піврічних планів:

— Головного контрольно-ревізійного управління, затверджених його Колегією;

— контрольно-ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, затверджених Головним контрольно-ревізійним управлінням України;

— контрольно-ревізійних відділів у районах, містах і районах у містах, затверджених контрольно-ревізійними управліннями по Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

При плануванні та проведенні ревізій і перевірок працівники державної контрольно-ревізійної служби зобов’язані дотримуватись службової і комерційної таємниць.

Ревізії і перевірки можуть проводитись за дорученнями правоохоронних органів, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Посадові особи державної контрольно-ревізійної служби є представниками органів державної виконавчої влади і під час виконання своїх службових обов’язків перебувають під захистом закону.

Поряд з правовими рамками діяльності контролюючих органів потрібні і строгі професійні параметри, обов’язкові для тих, кого перевіряють і тих, хто перевіряє. У розвинутих країнах професійні вимоги до контролю фіксуються у стандартах, які розробляються компетентними організаціями і спеціалістами в межах чинного законодавства. Головним контрольно-ревізійним управлінням України визначено перелік стандартів державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна, з яких уже розроблено проекти: «Організаційні засади та принципи державного фінансового контролю», «Планування державного фінансового контролю», «Види, форми і прийоми державного фінансового контролю», «Використання результатів контролю інших контролюючих або сторонніх фахівців та інформації правоохоронних органів», «Оформлення результатів та матеріалів державного фінансового контролю».

Після затвердження загальних стандартів контролю будуть розроблені і введенні в дію безпосередні процедури контролю — внутрішні нормативні документи або регламенти контрольної діяльності конкретних органів державного фінансового контролю, які мають відповідати законам, загальним стандартам контролю і положенням про контрольні органи та розкривати розподіл обов’язків, функції і взаємодію їх структурних підрозділів та черговість відповідних контрольних заходів. Дані процедури являють собою послідовність цілеспрямованих дій, якої повинні дотримуватися державні контролери для досягнення поставленої перед ними мети.

У Головному контрольно-ревізійному управлінні України напрацьовано ряд інструкцій і методик для забезпечення контрольно-ревізійної діяльності. Серед них: інструкції про порядок проведення ревізій і перевірок органами державної контрольно-ревізійної служби та про організацію проведення ревізій і перевірок за зверненнями правоохоронних органів; методичні рекомендації щодо порядку проведення ревізій і перевірок за зверненнями місцевих державних адміністрацій; про проведення перевірок цільового використання бюджетних асигнувань, передбачених для надання населенню житлових субсидій; щодо порядку проведення ревізій (перевірок) цільового та ефективного використання коштів на будівельно-монтажні та ремонтні роботи; про порядок проведення тематичних ревізій і перевірок у системі житлово-комунального господарства; щодо перевірки ефективності використання та своєчасного повернення іноземних кредитів, наданих під гарантії Кабінету Міністрів України; з питань документування органами державної контрольно-ревізійної служби ревізійних дій та їх результатів.

Ці та ряд інших нормативних актів потрібно привести у відповідність із Бюджетним кодексом України, а також — із стандартами контролю.

Контрольні запитання до розділу 9

1. Які види ревізійної та аналітичної діяльності включає фінансовий контроль в бюджетному процесі?

2. Дайте визначення фінансового контролю, що здійснюється у бюджетному процесі, як функції управління.

3. Визначте функції органів державного фінансового контролю у процесі бюджетного планування.

4. Що таке «бюджетний запит»?

5. Який державний орган здійснює управління виконанням державного бюджету?

6. Що таке «бюджетне призначення» і як воно пов’язано з бюджетним процесом?

7. В чому сутність казначейської системи виконання бюджету і які її переваги?

8. У яких випадках головні розпорядники бюджетних коштів можуть призупиняти бюджетні асигнування?

9. Напрями розвитку системи фінансового контролю в Україні.

10. Що являє собою бюджетний контроль?

11. Визначте функції Верховної Ради України і комітетів Верховної Ради при проведенні державного фінансового контролю.

12. Визначте повноваження Рахункової палати по контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

13. Яка роль відведена Кабінету Міністрів України у бюджетному контролі?

14. Які органи забезпечують муніципальний бюджетний контроль і в чому полягають їх функції?

15. Що таке громадський бюджетний контроль і наскільки він розвинений в Україні?

16. Визначте зміст і завдання попереднього, поточного і наступного бюджетного контролю. Які державні контролюючі органи задіяні у кожному з них?

17. Назвіть методи фінансового контролю і як вони застосовуються в бюджетному процесі.

18. Які функції покладені на державну контрольно-ревізійну службу (ДКРС)?

19. Які повноваження ДКРС?

20. Як побудована структура управління ДКРС в Україні?

21. Назвіть основні управління і відділи, що входять до Головного контрольно-ревізійного управління.

22. Які напрями подальшого вдосконалення діяльності ДКРС України?

23. Чим була обумовлена необхідність створення Рахункової палати в Україні?

24. Назвіть основні завдання Рахункової палати.

25. Дайте характеристику функцій, які виконує Рахункова палата.

26. Які повноваження має Рахункова палата?

27. Дайте характеристику складу і структури Рахункової палати.

28. Як організується робота Рахункової палати?

29. Охарактеризуйте етапи створення податкової служби в Україні.

30. Дайте характеристику структурі державної податкової служби.

31. Назвіть головні завдання державної податкової служби України.

32. Які функції виконує Державна податкова адміністрація України?

33. Дайте характеристику структурі державної податкової служби різних рівнів.

34. Які функції виконують державні податкові інспекції базового рівня?

35. Які права надаються органам державної податкової служби та їх посадовим особам?

36. Які фінансові санкції та адміністративні штрафи можуть накладатись органами податкової служби за порушення податкового законодавства?

37. Дайте характеристику завдань та функцій податкової міліції.