Використання національного доходу: споживання, заощадження, інвестиції

На що використовуються доходи як результат розподілу і перерозподілу національного доходу? Відповідь на це питання дає уявлення про напрямки використання національного доходу, до яких належить: споживання, заощадження, інвестиції.

Споживання НД пов’язане з задоволенням потреб домогосподарств у товарах та послугах протягом певного періоду (один рік). Основними компонентами споживання є такі групи: товари тривалого користування, поточного користування і послуги. Проте, доходи використовуються не тільки на споживання, а й на заощадження. Його здійснюють домогосподарства, підприємства, організації та держава. Рівень споживання і заощадження тісно пов’язаний з рівнем одержуваних доходів (зв’язок тут прямо пропорційний). Крім того, споживання і заощадження залежать від пропорції, у якій доход поділяється на те і друге. На споживання і заощадження впливають також: рівень цін на товари та послуги (зв’язок між ними зворотний); наявність попередніх заборгованостей (чим вони більші, тим менші можливості споживання і заощадження); очікувані споживачами зростання чи зменшення заробітної плати, збільшення чи зменшення цін на товари та послуги, наявність чи відсутність товарів на ринку. На споживання і заощадження поряд з переліченими об’єктивними чинниками впливають суб’єктивні: середня і гранична схильність до споживання і заощадження. Середня схильність до споживання – це визначена у відсотках доля національного доходу, яка використовується на споживання. Середня схильність до заощадження – це визначена у відсотках доля національного доходу, яка використовується на заощадження. Наприклад:

НД = 600 млн. грош. од., з них: споживання – 510 млн. грош. д., заощадження – 90 млн. грош. од.

Середня схильність населення до споживання (ССН):

ССНсп = (510 : 600) х 100% = 85%

ССНзаощ = (90 : 600) х 100% = 15%.

Чи в такій же пропорції будуть зростати споживання і заощадження за умов зростання національного доходу? Ні, бо на них впливають не тільки суб’єктивні чинники, а перш за все – об’єктивні. Свідоцтвом цього є гранична схильність до споживання і заощадження. Гранична схильність до споживання – це визначена у відсотках доля приросту національного доходу, яка використовується на споживання. Гранична схильність до заощадження – це визначена у відсотках доля приросту національного доходу, яка використовується на заощадження. Наприклад, НД > з 600 до 640 млн.грош.од., споживання > з 510 до 520 млн.грош.од., заощадження > з 90 до 120 млн.грош.од. (640млн. – 520 млн). НД на споживання збільшився на 10 млн.грош.од., на заощадження – на 30 млн.грош.од. В цьому разі гранична схильність населення спож. = (10:40)х100=25%, гранична схильність населення заощ. = (30 : 40) х 100 = 75%.

Заощадження є вартісним показником інвестицій і нагромадження капіталу. Отже, між заощадженнями та інвестиціями існує прямий зв’язок. Його можна розглядати, приміром, на рівні корпорації і в масштабі суспільного відтворення. В останньому разі визнають національні заощадження і їх норму. Інвестиції корпорації (підприємства) – це заплановане збільшення факторів виробництва (технологій, знаряддя, предметів праці тощо) з метою розширення виробництва і розвитку продуктивних сил підприємства. Джерелом інвестицій є прибутки підприємців та заощадження домогосподарств. Причому, останні надходять до підприємців опосередковано через кредитно-банківські установи. Спонукальним мотивом інвестицій є одержання прибутку. Але підприємець тільки тоді придбає капітальні блага для інвестицій, коли очікувані доходи від використання цих благ будуть більшими, ніж витрати на їх придбання. Як можна порахувати очікувані доходи, коли вони будуть в майбутньому, а витрати мають місце сьогодні, зараз? У світовій практиці ці розрахунки здійснюються через дисконтування очікуваних доходів. Для цього використовується формула дисконтування:

Vp = Vt : (1 + r)t, де

Vp – дисконтована, сьогоднішня, поточна вартість купуємого матеріального блага;

Vt- очікуваний доход (за рік);

r- позичковий відсоток у десяткових дробах;

t – кількість років експлуатації капітального блага.

Наприклад:

Підприємець купив станок, строк експлуатації якого 3 роки; позичковий % - 8%; очікуваний доход – 6500 грошових одиниць, у т.ч. за роками:

1-й рік – 1500 грош.один.; 2-й рік – 3000 грош.один.; 3-й рік – 2000 грош.один.

Vp = 1500 : (1+0,08)1 + 3000 : (1+0,08)2 + 2000 : (1+0,08)3 = 5540 грош.один.

Дисконтована вартість залежить від конкретних сум щорічно очікуваного доходу. Якщо зробити інший розподіл останніх: 1-й рік – 2000 грош.один.; 2-й рік – 1500 грош.один.; 3-й рік – 3000 грош.один., то дисконтована вартість дорівнює:

Vp = 2000 : (1+0,08)1 + 1500 : (1+0,08)2 + 3000 : (1+0,08)3 = 5515 грош.один.

Підприємця задовольняє 2-й варіант, бо 5515 грн. < 5540 грн.

На інвестиції впливає багато чинників, серед яких слід зазначити наступні: розмір доходів, які використовуються на інвестиції (розмір заощадження домогосподарств та частки прибутку підприємця, що використовується для інвестицій; рівень позичкового %. Слід мати на увазі, що чим більше цей рівень, тим інвестиції менші. Підприємець тільки тоді буде користуватися кредитами, якщо норма прибутку від їх використання буде більшою, ніж позичковий відсоток; розвиток науково-технічного прогресу, результатом якого є інновації; загальна економічна і політична ситуація у державі; зміна рівня доходів населення, структури попиту.

Інвестиції більшою мірою впливають на зростання національного доходу, ніж споживання: зростання інвестицій → поширення масштабів виробничої діяльності → зменшення безробіття → збільшення доходів → збільшення попиту → збільшення виробництва товарів та послуг → зростання національного доходу.

В масштабі суспільного відтворення та частина НД, яка не використовується на

споживання, а призначена для нагромадження капіталу і багатства країни, створює чисті національні заощадження. Норма останніх визначається за формулою: ННЗ = (З : НД) х 100, де З – обсяги заощадження національного доходу (за рік). Оптимальною нормою національного заощадження вважається 20-20%. Між визначеним показником, інвестиціями і розвитком продуктивних сил суспільства існує тісний взаємозв’язок. Саме тому кожна країна надає великої уваги стимулюванню схильності домогосподарств, підприємств до заощадження.

Наши рекомендации