Види аудиту за окремими класифікаційними ознаками
Види:
ü Зовнішній
ü Внутрішній
Зовнішній аудит – це перевірка звітності на достовірність та її подання відповідно до загальних принципів ведення БО незалежними зовнішніми аудиторами.
Внутрішній аудит – це незалежна діяльність на підприємстві з перевірки та оцінки роботи підприємства в його інтересах.
Функції внутрішнього аудиту:
ü Аналіз системи обліку та внутрішнього контролю
ü Вивчення бух. та оперативної інформації
ü Вивчення економічної ефективності управлінських рішень на різних рівнях господарювання
ü Аналіз адекватності політики у сфері менеджменту
ü Оцінка якості інформації
ü Розробка проектів управлінських рішень
ü Проведення стратегічного аналізу
ü Розробка фінансових прогнозів
Основна різниця між внутрішнім та зовнішнім аудитом полягає в тому, що внутрішній аудит спрямований на надання допомоги за менеджером у здійсненні ними контролюючих функцій, тоді як зовнішній аудит може бути використаний, також в інтересах сторонніх відносно підприємства груп.
Функції цих 2х видів аудиту доповнюють одна одну, але мають різні цілі.
Аудит розподіляється також за об’єктами, суб’єктами, обов’язковістю, періодичністю.
Розподіл аудиту:
ü За об’єктами:
Ø Аудит фінансової звітності;
Ø Аудит вивчення достовірності та повноти звітності;
Ø Аудит на узгодженість (перевірка фінансового стану на вимогу законодавства);
Ø Операційний аудит – оцінка окремих господарських процесів і операцій;
ü За суб’єктами:
Ø Зовнішній – здійснюється сертифікованими аудиторами на договірній основі;
Ø Внутрішній – здійснюється кваліфікованими працівниками самого підприємства;
ü За обов’язковістю:
Ø Обов’язковий – на вимогу законодавства;
Ø Необов’язковий – який здійснюється за ініціативою клієнта.
ü За періодичністю:
Ø Періодичний
Ø Неперіодичний – здійснюється в міру необхідності
ü За організаційно-процесуальними ознаками:
Ø Регламентований (його проведення регламентується зак-вом, де визначені критерії і об’єкти, які підлягають обов’язковому аудиту)
Ø Договірний (це об’єкти аудиту, обсяг робіт, періоди і терміни їх викон-ня обумовлюються угодою між аудиторською фірмою і замовником)
Ø Внутрішній (проводиться власником залежно від потреб аудиту)
Ø Однопредметний
Ø Багатопредметний
Ø Комплексний
За об’єктами: операційний аудит; аудит на дотримання нормативних вимог; аудит фін. звітності. Операційний аудит — це перевірка будь-яких існуючих на під-ві, в орг-ї процедур і методів з метою оцінки їх еф-сті. Результатом проведення операційного аудиту стають рекомендації керівництву щодо шляхів підвищення еф-сті роботи орг-ї. Результати операційного аудиту значно важче визначити, ніж результати двох інших видів аудиту. Причина полягає в тому, що еф-сть проведення певних операцій оцінити об'єктивно значно важче, ніж дотримання нормативних вимог або опублікування фін. звітності відповідно до загальноприйнятих принципів БО. Установлені для оцінки операційної еф-сті критерії є дуже суб'єктивними, тому з цього погляду операційний аудит часто відносять скоріше до управлінського консультування, ніж до аудиту. Метою аудиту на додержання нормативних вимог є визначення, чи дотримується орг-я, аудит якої проводиться, процедур і правил, установлених для неї. Проводячи аудит фінансової звітності, з самого початку припускають, що ця звітність буде викор-сь різними групами людей і для різних цілей. За змістом і функціями - запобіжний (аудит, який має запобігати конфліктним ситуаціям у фін.-госп. ді-сті ще на стадії підготовки технології вир-ва і т.д.), перманентний (тобто безперервний – з метою забезпечення менеджерів інф-єю про відхилення), ретроспективний (за минуле) і стратегічний.
Предмет та об’єкт аудиту
Предметом аудиту в загальноекономічному розумінні є фінансово-господарська діяльність суб'єкта як системи господарювання).
Предмет аудиту в локальному (конкретному) розумінні залежить від об'єкта, який визначає головну його (аудиту) мету. Так, предметом аудиту фінансової звітності є фінансова звітність суб'єкта господарювання, податкової звітності — податкова звітність. Предметом аудиту господарської діяльності (аудиту ефективності) є господарська діяльність суб'єкта або його окремих підрозділів, видів діяльності, функцій управління.
Незважаючи на різноманітність цілей аудиту в процесі його проведення, вивчається організаційно-правова структура підприємства, види його діяльності, організація обліково-економічної роботи, інформація про господарську діяльність, її результати та звітність по них. Таким чином, стає зрозумілим, що предмет аудиту є більш ширшим поняттям ніж предмети бухгалтерського обліку, економічного аналізу та інших обліково-економічних дисциплін, хоча в окремих випадках може збігатися з ними.