Термінологічний словник ключових понять. Перехідна економіка – стан економіки, за якого вона переходить від попереднього до нового стану за рахунок здійснення кардинальних реформ економічної

Перехідна економіка – стан економіки, за якого вона переходить від попереднього до нового стану за рахунок здійснення кардинальних реформ економічної системи.

Природно-еволюційний тип перехідної економіки – категорія, яка відображає природну ходу еволюції економічних систем під впливом природно-кліматичних, виробничо-економічних та соціокультурних факторів.

Реформаторсько-еволюційний тип перехідної економіки – категорія, яка відображає трансформацію економічної системи за умови певного свідомого регулювання перехідних процесів з боку суспільства.

Тема 25. Світове господарство

(Тема вивчається самостійно)

1. Світове господарство, його суть і структура:

- світове господарство та віхи його розвитку;

- класифікація груп країн світового господарства.

2. Міжнародний поділ праці і спеціалізація:

- сутність міжнародного поділу праці;

- міжнародна спеціалізація і міжнародна кооперація.

3. Інтернаціоналізація господарських відносин і продуктивних сил:

- сутність інтернаціоналізації господарських відносин;

- транснаціоналізація у світовому господарстві.

4. Міжнародна економічна інтеграція як вищий рівень інтернаціоналізації:

- міжнародна економічна інтеграція та її форми;

- міжнародні міжрегіональні економічні об’єднання.

5. Структура сучасного світового господарства:

- економіка високорозвинутих країн у системі світового господарства;

- економіка країн з перехідною економікою та проблема їх розвитку;

- економіка країн, що розвиваються, та стратегія їх розвитку.

ЛІТЕРАТУРА

Навчальна література

Політична економія: Навч. посібник / К.Т.Кривенко, В.С.Савчук, О.О.Бєляєв та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. К.Т.Кривенка. – К.: КНЕУ, 2001. – Тема 25.

Бєляєв О.О., Бебело А.С. Політична економія: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2001. – Тема 19.

Основы экономической теории: Учебник / С.В.Мочерный, В.К.Симоненко, В.В.Секретарюк, А.А.Устенко; Под общ. ред. С.В.Мочерного. – К.: Знання, 2000. – Тема 24.

Наукові праці

Білорус О. Імперативи стратегії України в умовах глобалізації // Економіка України. – 2001. - № 11.

Кваша С., Патика Н. Напрями та проблеми інтеграції України у світовий економічний простір // Економіка України. – 2001. - № 9.

Козюк В. Євроринок як джерело позик для країн з перехідною економікою // Економіка України. – 1999. - № 9.

Рогач О.І. ТНК і економічне зростання країн, що розвиваються. – К.: Вища шк., 1994.

Савчук В.С., Зайцев Ю.К. Глобалізація та соціалізація світової економіки: потреби, шляхи, проблеми // Вчені записки: Наук. зб. – Вип. 3. – К.: КНЕУ, 2001. – с. 250-257.

Семенов В. Фірмова структура світового автомобільного ринку // економіка України. – 2001. - № 9.

Яковець Ю. Глобальні тенденції соціокультурної динаміки і перспективи взаємодії цивілізацій в ХХІ ст. // Економіка України. – 2000. - № 3.

Термінологічний словник

Економічна інтеграція – широке міждержавне об’єднання, яке діє відповідно до спеціальних угод і має певну організаційну структуру (включаючи спільні керівні та інші установи).

Інтернаціоналізація виробництва – економічна форми розвитку міжнародного поділу праці та міжнародного усуспільнення виробництва. Вона передбачає розвиток таких організаційно-економічних форм, які пов’язують виробництво одних країн зі споживанням його результатів в інших.

Міжнародна кооперація – форма міжнародного поділу праці, яка полягає в розвитку міжнародних виробничих зв’язків, що виникають та існують між міжнародно спеціалізованими суб’єктами з метою поєднання взаємодоповнюючих процесів.

Міжнародна спеціалізація – форма міжнародного поділу праці, за якої зосередження однорідного виробництва у світі відбувається на основі прогресуючої диференціації виробничих процесів між різними країнами та їх суб’єктами.

Міжнародний поділ праці – процес відособлення різних видів трудової діяльності на міжнародному рівні, які взаємодіють і взаємодоповнюють один одного, складаючи об’єктивну основу міжнародного обміну товарами, послугами та результатами інших видів діяльності.

Світове господарство – сукупність національних господарств, які беруть участь у міжнародному поділі праці і пов’язані між собою системою міжнародних економічних відносин.

Транснаціоналізація – формування внутрішньокорпоративних міжнародних ринків, що охоплюють переважну частину світових потоків товарів, послуг, капіталу і робочої сили.

Транснаціональна корпорація – група підприємств, що функціонують у різних країнах, але контролюються штаб-квартирою, яка розташована в одній конкретній країні.