Соціально-економічні процеси країн як об’єкт прогнозування

Актуальність проблеми:Головною проблемою життєдіяльності будь-якої країни є успішний розвиток національної економіки із одночасною соціальною захищеністю населення. Рішення, які приймають керівні органи країн для управління економікою, нерідко зумовлюють негативні наслідки, тому передбачення цих наслідків і вибір найкращого шляху розв’язання в сучасній ситуації є головним завданням управління. З огляду на це підвищується роль науково обґрунтованих прогнозів соціально-економічних процесів. Прогнози необхідні за двома основними причинами: майбутнє невизначене і повний ефект від багатьох рішень, що приймаються зараз, не відчуватиметься впродовж певного часу.

Ціль роботи: Розглянути сучасні методи прогнозування, запропонувати сучасний метод прогнозування для удосконалення методів складання прогнозів з метою покращення економічної діяльності підприємств.

У наш час прогнозува­ння соціально-економічних процесів сформувалося у спеціальність, виник­ла нова галузь науки зі своєю специфічною методологією. У розвинених країнах створено інститути прогнозува­ння суспільного розвитку. Розроблення теорії та методів прогнозування соціально-економічної сфери дає змогу уникати експериментів над живими людьми, застосування нових технологій і сучасної обчислювальної техніки у цій царині, забезпечує вибір раціонального способу управління суспільством.

Прогнозування соціально-економічних процесів (СЕП)- це наукова дисципліна, яка вивчає розроблення прогнозів розвитку національної економіки та соціальної сфери в майбутньому, ґрунтується на науковому пізнанні соціально-економічних явищ і використанні всієї сукупності методів, засобів і можливостей прогностики.

Прогноз - науково обґрунтоване судження стосовно можливих станів об’єкта в майбутньому, альтернативні шляхи і терміни їх здійснення. Прогноз має випадковий характер, та оскільки він будується на підставі аргументованих наукових уявлень про стан і розвиток об’єкта, здійснення його є доволі імовірним. Самі розробники прогнозу оцінюють його як очікуваний, імовірний стан об’єкта в майбутньому.

Процес розроблення прогнозів називають прогнозуванням. Подібно до будь-якого процесу трудової діяльності (зокрема й творчої) характер прогнозування визначають його суб’єкт і об’єкт, застосовувані засоби й методи, а також навколишнє середовище.

Суб'єктами прогнозуваннясоціально-економічногорозвитку є органи державної влади й місцевого самоврядування, корпорації й підприємства, також науково-дослідні й консалтингові організації, окремі експерти, яких залучають для розроблення й упровадження прогнозів.

Об'єктом соціально-економічного прогнозуванняє соціально-економічні процеси (СЕП) – тобто сукупність економічних і соціальних процесів формування та функціонування соціально-економічної системи, які характеризують динаміку зміни її параметрів на певному рівні господарювання .

На нашу думку, прогнози не можуть бути максимально точними без урахування саме соціального аспекту, тому що саме від суспільства залежить економіка країни. Але, я вважаю, що прогнозування соціальних процесів в економіці є найскладнішою частиною прогнозування. Неможливо скласти максимально точний прогноз, він може бути лише приблизним, тому що суспільство велике, а на мою думку, для точного прогнозу необхідно урахувати уподобання кожної людини. Для вирішення цієї проблеми необхідно більше приділяти увагу суспільству, населенню країни. Наприклад, підприємство проводить соціологічне опитування, в якому люди залишають свої відгуки відносно товару або послуги, свої побажання та зауваження. Тобто, кожна людина має бути замовником в прямому сенсі.

Але не кожне підприємство вважає доцільним ураховувати бажання клієнтів, та, на мою думку, в найближчий час кожен звернеться саме до цього методу прогнозування.

Отже, сьогодні прогнозування є важливою складовою економіки України та в житті кожної людини. Розроблення теорії та методів прогнозування соціально-економічної сфери дає змогу уникати експериментів над живими людьми, застосування нових технологій і сучасної обчислювальної техніки у цій царині, забезпечує вибір раціонального способу управління суспільством.

Добржанський Володимир Олегович

Студент 4 курсу

Одеський національний університет імені .І.І.Мечникова

Спеціальність «Економічна кібернетика»