Економічні теорії неоінституціоналізму.

Тема 5. Інституціоналізм

План

1. Передумови виникнення, ідейно-теоретичні та методологічні принципи інституціоналізму.

2. Економічні теорії неоінституціоналізму.

Рекомендована література

Передумови виникнення, ідейно-теоретичні та методологічні принципи інституціоналізму

	Інституціоналізм(від лат. Institution – настанова, повчання) – напрям економічної думки, який сформувався у 20-30-ті роки XX ст. для дослідження сукупності соціально-економічних чинників (інститутів) у часі, а також запровадження соціального контролю суспільства над економікою.

та еволюція історичні Передумови виникнення інституціоналізму:

v поширення монополістичних та олігополістичних ринкових структур

v ринкова нестабільність

v соціальні суперечності

v активізація господарських функцій держави

	Новий напрямнауки був пов'язаний з обґрунтуванням новітніх концепцій суспільного контролю над економікою. Ця нова теорія споріднена з німецькою історичною школою, яка розглядала економіку не як сукупність незалежних індивідуальних господарств, а як соціальну систему, що еволюціонує в ході історичного процесу.

Методологічні особливості та принципи інституціоналізму

1. ______________________

2. ______________________

3. ______________________

		Етапи розвитку інституціоналізму:

	Перший етап – 20-30-ті роки ХХ ст. Родоначальники: Т. Веблен, Дж. Коммонс, У. Мітчелл
	Другий етап – середина ХХ ст.. Представники: Дж. М. Кларк, А. Берлі, Г. Мінз, Дж. Гелбрейт
		Третій етап – 60-70-ті роки ХХ ст. Представники: Р. Коуз, Д. Бьюкенен, Г. Беккер, Г. Мюрдаль

Економічні теорії неоінституціоналізму

З 50-60-х pp. ХХ ст. у межах неокласичної тео

Економічні теорії неоінституціоналізму.

З 50-60-х pp. ХХ ст. в межах неокласичної теорії формується новий науковий напрям, представники якого працюють на межі економічної теорії та інших суспільних наук – філософії, соціології, політології, кримінології тощо. Цей новий науковий напрям називається неоінституціоналізм.

	Неоінституціоналізм –економічний напрям, який досліджує місце і роль в економічному житті НТР, інформації, влади, політики та ін.

v Напрямки неоінституціональних досліджень:

Ø теорія прав власності

Ø теорія суспільного вибору

v Методологічні особливості неоінституціоналізму:

§ модель раціонального вибору (ядро неокласичної теорії) використовують як базову, але збагачують її новим змістом;

§ критикують традиційну неокласичну теорію за відступ від принципу методологічного індивідуалізму;

§ вводять ще один клас обмежень, що обумовлені інституційною структурою суспільства і виконують свою роль після економічного вибору

§ характеризують людину з точки зору поведінки суб'єкта, а саме:

а) обмежена раціональність

б) опортуністична поведінка

v Основні представники неоінституціоналізму

Нобелівські лауреати Рональд Коуз (1910 р.н.), Дж. Б'юкенен (1919 р.н.).

Рональд Гаррі Коуз (р.н. 1910) – лауреат Нобелівської премії. Основні праці: "Природа фірми" (1937), "Дискусія про граничні витрати" (1946), "Проблема соціальних витрат" (1960).