Тема 7. Змішане страхування
Мета:
- розуміти сутність страхування ризиків та депозитів;
- демонструвати спроможність самостійно надавати правову оцінку екологічного страхування;
- орієнтуватися в страхуванні ризиків довірчого управління при іпотечному кредитуванні та житловому будівництві.
Література:
1. Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю: Закон України від 19.06.2003 № 978-IV // Урядовий кур'єр. – 2003. - № 149
2. Козлова О. А. Система комплексного страхового захисту від ризиків іпотечного житлового кредитування / О.А. Козлова // Страхова справа. - 2007. - № 2. - С. 32-36
3. Медведєв М. 10 претензій до сучасної іпотеці / М. Медведєв / / Питання соціального забезпечення. - 2007. - № 2. - С. 28-30
4. Овчинников Д.М. Ази іпотечного кредитування, або про іпотеку по-російськи. - М.: Економіка, 2004. - 125 с.
5. «Житлова та комерційна нерухомість», додаток до газети «Відомості», вип. № 2 (7), березень 2003
6. Архипов А.П. Про страхування ризиків іпотеки / А.П. Архипов, Ю.Т. Ахвледіані / / Фінанси. - 2006. - № 3. - С. 40-44
7. Корнієнко Д.Г. Тенденції розвитку ринку іпотечного страхування / Д.Г. Корнієнко / / Фінанси і кредит. - 2007. - № 30 - с. 71-73
8. Баб’як О. С, Біленчук П.Д., Чирва Ю.О. Екологічне право України: Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2000. - 216 с.
9. Балюк Г.І. Екологічне право України. Конспект лекції у схемах (Загальна і Особлива частина): Навч. Посібник. – К.: Хрінком Інтер, 2006. – 192 с.
10. Екологічне право. Особлива частина Підручник. Для студентів юридичних вузів і факультетів. За редакцією академіка АПрН України, В. І. Андрейцева.К.: Істина, 2001
11. Екологічне право України За редакцією професорів В.К. Попова і А.П. Гетьмани. Харків, “Право”. 2001
12. Екологічне право України. Академічний курс: Підручник / За заг. ред. Ю.С. Шемшученка. - К.: ТОВ “Видавництво “Юридична думка”, 2005. - 848 с
13. Сафранов Т.А. Екологічні основи природокористування: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - Львів: “Новий Світ-2000”, 2003. - 248 с.
Питання заняття
1. Страхування кредитних ризиків та депозитів
2. Екологічне страхування
3. Страхування ризиків довірчого управління при іпотечному кредитуванні та житловому будівництві
Тести до теми
1. Договір страхування будівельно-монтажних ризиків укладається на:
а) один рік;
б) кілька місяців;
в) період усього будівництва;
г) необмежений період.
2. Страхування технічних ризиків включає:
а) комплекс страхових ризиків, що пов'язані з будівельними, монтажними, експлуатаційними роботами та використанням складного технологічного обладнання, машин, техніки;
б) страхування втрат прибутку, пов'язаних із перервами у будівництві;
в) страхування втрат від проведення експериментальних робіт;
г) страхування витрат на усунення дефектів у збудованому об'єкті.
3. Страхування валютних ризиків передбачає:
а) страхування втрат прибутку при зміні ринкової кон'юнктури;
б) страхування від втрат у разі зміни валютних курсів;
в) відшкодування втрат унаслідок невиконання короткострокових кредитних вимог;
г) страхування ризику непогашення кредиту в іноземній валюті.
4. Страхова відповідальність при страхуванні від втрат прибутку охоплює такі види збитків:
а) прибуток, не отриманий страхувальником;
б) витрати страхувальника, що мають постійний характер;
в) прибуток, не отриманий контрагентами страхувальника;
г) відсотки за непогашеним кредитом.
5. Різновидом фінансових ризиків є:
а) ризик неплатежу;
б) неотримання прибутку при інвестиційних операціях;
в) втрати або зменшення прибутку внаслідок непередбачуваних обставин;
г) все вірно.
6. Об’єктом страхування ризиків непогашення кредитів є:
а) відповідальність позичальників кредитів;
б) відповідальність банку;
в) відповідальність кредитної установи;
г) майнові інтереси страховика.
7. Екологічне страхування включає:
а) страхування відповідальності на випадок аварійного забруднення навколишнього середовища.
б) майнове страхування фінансових збитків, зумовлених аварійним забрудненням навколишнього середовища.
в) майнове страхування фінансових збитків
г) все вірно
8. Об'єктом екологічного страхування є:
а) екологічний ризик забруднення навколишнього середовища;
б) потенційний економічний збиток, спричинений забрудненням виробничими, побутовими та іншими відходами, транспортними засобами;
в) забрудненням при розміщенні, проектуванні, будівництві, реконструкції, введенні в дію та експлуатації підприємств, споруд та інших об'єктів;
г) вірно а);в)
9. Страхування екологічних ризиків виконує такі функції:
а) формування екологічної відповідальності фізичних та юридичних осіб за результати антропогенної діяльності;
б) стимулювання протиаварійних заходів за рахунок диференціації страхових тарифів і грошових виплат за безаварійну роботу;
в) забезпечення компенсаційних гарантій постраждалим незалежно від фінансового стану підприємства — винуватця аварійного забруднення навколишнього середовища;
г) захист від втрат перестрахувальника.
10. Програми іпотечного страхування включають в себе:
а) страхування нерухомого майна, пойменованого в договорі про іпотеку, від ризиків втрати і пошкодження;
б) страхування на випадок втрати нерухомого майна, пойменованого в договорі про іпотеку, в результаті припинення права власності (титульне страхування);
в) страхування на випадок смерті і втрати працездатності позичальника іпотечного кредиту;
г) вірно в).
11. Об’єктом титульного страхування є:
а) життя позичальника;
б) страхування на випадок втрати позичальником працездатності;
в) житло, що надається в заставу (іпотеку) як забезпечення іпотечного кредиту;
г) право власності власника житла, що є предметом іпотеки.
12. Предмет застави страхують від таких ризиків:
а) вогневі ризики (пожежа, вибух газу, удар блискавки);
б) стихійні лиха;
в) ушкодження водою (з опалювальних, каналізаційних та водопровідних систем);
г) немає вірних відповідей.
Тема 8. Страхування у ЗЕД
Мета:
- знати структуру страхування ЗЕД
- розуміти сутність страхування морських суден;
- демонструвати спроможність самостійно надавати правову оцінку застосування відповідальності за втрату багажу на залізничному транспорті;
- орієнтуватися в авіаційному страхуванні.
Література:
1. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України № 959-ХІІ від 16.04.1991р.
2. Рум’янцев А.П. Зовнішньоекономічна діяльність: навчальний посібник / А.П. Рум’янцев, Н.С. Рум’янцева. – К.: Центр навчальної літератури, 2012. – 377 с.
3. Гребельник О.П. Основи зовнішньоекономічної діяльності. 3-тє видання перероблене та доповнене: Підручник. – Центр учбової літератури, 2008. – 432с.
4.Дідківський. Зовнішня економічна діяльність підприємства. – К.: Знаня, 2006. – 462с.
5.Пазуха М.Д.Зовнішньоекономічна діяльність (загальні положення). – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 230с.
6.Сміяна Л.С. Правові основи зовнішньоекономічної діяльності. – К.:КНТ, 2008. – 416с.
7.Соловйова О. А. Перспективи розвитку страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності.//Фінанси України. – 2007. - №5. – с. 122 – 129
8.Щедрий П. Перспективи міжнародної інтеграції страхового ринку україни в контексті норм СОТ//Економіка України. – 2006. - №5. – с. 82 – 89
9. Про приєднання України до Європейської Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ): Закон від 02.03.2000 № 1511-III // Офіційний вісник України. - 2000. - № 10.- Ст. 10
10. Про затвердження Порядку і правил проведення обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації від 12.10.2002 № 1535 // Урядовий кур'єр. - 2002. - № 206
11. Повітряний кодекс України: Закон України від 19.05.2011 № 3393-VI // Урядовий кур'єр. - 2011. - № 125
Питання заняття
1. Необхідність, зміст та структура страхування ЗЕД.
2. Страхування морських суден
3.Відповідальність за втрату чи пошкодження багажу (вантажобагажу) на залізничному транспорті
4. Обов’язкове авіаційне страхування
Тести до теми
1. Фрахт-це:
а) відшкодування збитків за частковою аварією:
б) навмисний збиток, завданий судну або вантажу, що пов'язаний з їх відшкодуванням:
в) угода при страхуванні вантажів на певний термін;
г) плата за перевезення судном вантажу і пасажирів.
2. Відносини у сфері обов'язкового страхування автоцивільної відповідальності регулюються:
а) Конституцією України;
б) Цивільним кодексом України;
в) Законом України «Про страхування»;
г) все вірно.
3. Інноваційний ризик це:
а) можливість втрат, що виникають внаслідок вкладення підприємством коштів у виробництво нових товарів (послуг), які, можливо, не знайдуть попиту на ринку;
б) ризик відсутності, невизначеності чи недостовірності інформації, що стосується юридичної бази для підготовки контракту, стану справ партнера і його банку, загального стану ринку товарів (послуг), на якому функціонує підприємство;
в) можливість втрат через зміну ринкової кон´юнктури, зміну як економічного стану галузі, в якій функціонує підприємство, так і суміжних з нею галузей;
г) ризики, які виникають у зовнішньоекономічній діяльності при укладенні зовнішньоекономічних угод, а саме при переміщенні товару від продавця (постачальника) до покупця.
4. Суб'єктами страхування у ЗЕД (страхувальниками) можуть бути:
а) окремі юридичні особи та держава в цілому як контрагент зовнішньоекономічної угоди;
б) держава;
в) держава в цілому як контрагент зовнішньоекономічної угоди;
г) фізичні особи.
5. Морське страхування охоплює:
а) страхування корпусів плавзасобів — страхування "каско";
б) страхування вантажів, що перевозяться морським транспортом страхування "карго";
в) страхування машин від поламань;
г) вірно а); б).
6. Авіаційне страхування включає:
а) страхування "авіа каско";
б) страхування "карго";
в) страхування цивільної відповідальності власників авіатранспортних засобів перед пасажирами і третіми особами;
г) все вірно.
7. Повна виплата в розмірі страхової суми за договором відбувається у таких випадках:
а) у разі повної загибелі судна;
б) у разі фактичної загибелі судна;
в) у разі повної конструктивної загибелі судна;
г) все вірно.
8. Сюрвейер – це:
а) спеціаліст у галузі морського права;
б) експерт, який здійснює огляд судна, вантажів чи іншого майна, що приймається на страхування;
в) особа, яка приймає на себе обов'язки з розміщення, реалізації цінних паперів (акцій) на ринку;
г) представник страхувальника.
9. Обов’язкове авіаційне страхування здійснюється з метою:
а) захисту майнових інтересів власника повітряного судна, що пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням повітряним судном;
б) захисту багажу пасажирів;
в) захисту життя пасажирів;
г) все вірно.
10. Залізниця несе відповідальність за повну чи часткову втрату або пошкодження багажу (вантажобагажу) у таких випадках:
а) якщо обставинам, які спричинили збитки, залізниця не могла запобігти;
б) якщо пошкодження вантажу зумовлені особливими його (вантажу) природними властивостями;
в) якщо пасажир або відправник вантажобагажу здав до перевезення заборонені предмети під неправильним, неточним або неповним найменуванням;
г) все вірно.
Тема 9. Перестрахування
Мета:
- розкривати тенденції розвитку перестрахування в Україні;
- усвідомлювати та вміти виокремлювати види перестрахування;
- аналізувати і давати оцінку правовідносинам, які виникають в результаті перестрахування
Література:
1. Семенова К. Правове регулювання перестрахування: деякі аспекти // Право України. – 2005. – № 2. – С. 40-43.
2. Семенова К. Г. Особливості державного регулювання перестрахової діяльності // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2005. – Вип. 31. – С. 421-428.
3. Семенова К. Г. Правова природа договору перестрахування // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених. – Сімферополь, 2005. – Вип. 8. – С. 155-161.
4. Семенова К. Г. Договір перестрахування: порядок укладання // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. – 2006. – Серия “Юридические науки”. – Т. 19 (58). – № 1. – С. 221-226.
5. Про затвердження Порядку та вимог щодо здійснення перестрахування у страховика (перестраховика) нерезидента: Постанова КМУ від 04.02.2004 № 124 // Урядовий кур'єр. – 2004. - № 25
6. Базилевич В. Д., Базилевич К. С. Страхова справа. - К. : Товариство «Знання», КОО, 1997. - 216 с. (с. 47 - 49, 66 - 95, 98 - 100).
7. Біленчук Д.П., Біленчук П.Д., Залетів О.М., Клименко Н.І. Страхове право України. Підручник для вищих навчальних закладів / П.Д. Біленчук. - К. : Атака, 1999. - 368 с.
8. Гвозденко А.А. Основи страхований: Учебник. - М.: Финанси й статистика, 1998. - 304 с.
9. Кашенко О.Л., Борисова В.А. Соціально-економічні основи страхування: Навчальний посібник. - Суми: Видавництво «Університетська книга», 1999. - 252 с.
10. Ротова Т.А., Руденко Л.С. Страхування: Навч. посіб. -К.: Київ. нац. торг. -екон. ун-т, 2001. - 402 с.
Питання заняття
1. Виникнення, зміст та функції перестрахування
2.Види договорів перестрахування
3. Стан та перспективи розвитку перестрахування в Україні
Тести до теми
1. Яка основна мета діяльності товариств взаємного страхування:
а) створення страхового захисту членів товариств;
б) організація обов'язкового особистого страхування для категорій осіб відповідно до чинного законодавства;
в) страхові операції з будь-яких видів страхування;
г) перестрахування ризиків щодо особистого страхування.
2. При передачі ризику в перестрахування комісійні винагороди за перестрахування отримують:
а) перестраховик;
б) цедент;
в) як перестраховик, так і цедент;
г) страхувальник.
3. Перестрахування забезпечує:
а) надійність інвестиційної політики;
б) фінансову надійність страховика;
в) зменшення ризику;
г) платоспроможність страховика.
4. Розрізняють такі види перестрахувальних операцій:
а) пропорційне та непропорційне перестрахування;
б) факультативне й облігаторне перестрахування;
в) самострахування і співстрахування;
г) обов'язкове та добровільне страхування.
5. Страховик, який уклав договір перестрахування:
а) залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі згідно з договором страхування;
б) залишається відповідальним перед страхувальником лише в певній частині;
в) не несе відповідальності перед страхувальником;
г) несе відповідальність лише за окремими видами страхування.
6. Страховик (перестраховик) України має право приймати ризики в перестрахування лише:
а) з тих видів добровільного страхування, на здійснення яких він отримав ліцензію;
б) з тих видів обов'язкового страхування, на здійснення яких він отримав ліцензію;
в) з тих видів добровільного та обов'язкового страхування, на здійснення яких він отримав ліцензію;
г) зі страхування життя.
7. Облігаторне перестрахування охоплює:
а) весь страховий портфель;
б) значну частину страхового портфеля;
в) кожний відокремлений ризик;
г) а, б.
8. Об'єктом перестрахувальних операцій є:
а) майнова ситуація в певному страховому товаристві;
б) настання страхового випадку у певному страховому товаристві;
в) настання страхового ризику в певному страховому товаристві;
г) все вірно
9. У групі пропорційного перестрахування виділяють такі підвиди договорів перестрахування:
а) квотний, ексцедентний та квотно-ексцедентний договори;
б) ексцеденти збитку та ексцедент збитковості;
в) облігаторні договори;
г) факультативи і договори.
10. Перестрахування є:
а) самостійною галуззю страхування;
б) підгалуззю майнового страхування;
в) підгалуззю особового страхування;
г) підгалуззю страхування відповідальності.
11. В перестрахуванні ризику беруть участь чотири страховики. В даному випадку ретроцесіонарій — це:
а) перший страховик;
б) другий страховик;
в) третій страховик;
г) четвертий страховик.
12. За непропорційним перестрахуванням розрахунки між сторонами договору охоплюють:
а) підсумкові фінансові результати цедента;
б) окремі договори страхування;
в) окремі збитки;
г) все вірно.
13. Що означає перестрахування із 60% квотою?
а) цедент приймає 60% кожного ризику;
б) перестраховик приймає 60% кожного ризику;
в) цедент приймає 40% кожного ризику;
г) перестраховик приймає 40% кожного ризику.
14. До факультативного перестрахування страхові компанії вдаються досить часто у таких випадках:
а) ризик настільки значний, що виходить за межі (ліміти) діючих перестрахувальних договорів;
б) ризик не підпадає під умови чинних договорів;
в) компанія, що передає ризик, вважає за необхідне перестрахувати частину відповідальності за власним утриманням;
г) все вірно.
15. Облігаторне перестрахування вигідніше порівняно з факультативним для:
а) цедента;
б) перестраховика;
в) а, б;
г) перестрахового брокера.
16. До непропорційних перестрахувальних договорів відносяться:
а) квотні договори;
б) факультативні договори;
в) квотні та ексцедентні договори;
г) договори ексцедента збитку та ексцедента збитковості.
17. Коли цедент отримує найбільшу комісію за перестрахуванням:
а) за квотним договором;
б) за ексцедентним договором;
в) за договором ексцедента суми;
г) за факультативно-облігаторними договорами.
18. Другий договір ексцедента суми використовується:
а) як альтернатива до першого договору ексцедента суми;
б) для безпечних ризиків;
в) додатково до факультативного договору перестрахування;
г) у тому випадку, коли перший договір ексцедента суми не може задовольнити виплати.
19. Сутність ексцедентного перестрахування полягає втому, що:
а) цедент зобов'язаний передати перестраховику визначену частку у всіх ризиках даного виду, а перестраховик не має права відмовитися від цього обв'язку;
б) цедент визначає розмір власної участі у всіх або у частині договорів прямого страхування, а відповідальність понад всю власну участь передає перестраховикам;
в) все вірно.
20. Основні переваги факультативного перестрахування:
а) висока ставка комісії перестрахування;
б) увага, що приділяється окремим ризикам;
в) легкість в управлінні;
г) все вірно.