Основні етапи вибіркового обстеження
Суть вибіркового методу та його математична основа
Вибірковий метод – це система наукових принципів випадкового добору певної частини сукупності, яка представляла б усю сукупність і характеристики якої слугували б надійною основою для статистичного висновку.
Теорія вибіркового методу ґрунтується на основних теоремах закону великих чисел (Бернуллі, Чебишева, Ляпунова).
Згідно з теоремами закону великих чисел Чебишева і Ляпунова за достатньо великого обсягу вибірки (n) ймовірність (Р) того, що похибка вибірки не перевищує свого граничного значення (D=tm), дорівнює інтегралу Лапласа Ф(t):
, (5.1)
де m - середньоквадратична, або стандартна, похибка вибірки; t – квантиль розподілу ймовірностей (довірче число для заданого значення ймовірності Р), який визначається за табличними значеннями функції F(t).
При малих вибірках (n£20) квантиль t визначають за розподілом імовірностей Стьюдента.
Основні етапи вибіркового обстеження
Вибірковий метод є основою для проведення вибіркових обстежень, кожне з яких передбачає вирішення таких основних завдань:
1. Постановка мети вибіркового обстеження та розробка його програми.
2. Визначення об’єкту дослідження, характеристика генеральної та сукупності та основи вибірки.
3. Визначення необхідного обсягу вибірки та її дизайну.
4. Формування вибірки (практична реалізація) та визначення на її основі вибіркових оцінок невідомих параметрів.
5. Обчислення похибок вибіркового оцінювання та довірчих інтервалів.
6. Поширення результатів вибіркового обстеження на характеристики генеральної сукупності.
На першому етапі визначають перелік головних (цільових) та інших характеристик (ознак, показників), що мають бути дослідженні за даними вибірки. Вибір головних характеристик для вибіркового обстеження, рівень їх варіації у подальшому безпосередньо впливають на необхідний обсяг вибірки.
Генеральна сукупність – це повна сукупність одиниць,які характеризують досліджуваний об’єкт. З метою вилучення з генеральної сукупності “нерепрезентативних” (наприклад, економічно неактивних підприємств) формують основу вибірки – упорядковану за певним принципом множину одиниць генеральної сукупності, з якої безпосередньо буде здійснюватися добір одиниць. У якості основи вибірки може слугувати список (реєстр) одиниць, карта країни, регіону чи іншого об’єкту дослідження. У процесі формування основи вибірки з генеральної сукупності можуть “вилучати” окремі одиниці. Наприклад, у вибірковому обстеженні обсягів діяльності малих підприємств для формування основи вибірки використовують реєстр підприємств, дані якого коригують з урахуванням новостворених підприємств, а також тих, які ліквідовані станом на початок досліджуваного періоду.