Особливості застосування спрощених методів оподаткування

Одним із напрямків стимулювання розвитку малого підприємництва в Україні є вдосконалення спрощеної системи оподаткування та звітності. Від розвитку малого підприємництва залежить відродження вітчизняного товаровиробника, активізація внутрішнього ринку товарів і послуг, створення нових робочих місць, що сприятиме зростанню податкових надходжень до державного та місцевих бюджетів внаслідок розширення кола платоспроможних осіб.

Вже другий рік в Україні функціонує Податковий Кодекс, яким були внесені зміни до всіх податків. Особливим виключенням був єдиний податок, стосовно якого зміни були майже відсутні. Проте, 4 листопада 2011 року Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності».

Нововведення полягають в тому, що суб’єктів спрощеної системи оподаткування розділили на декілька груп. Фізичних осіб-підприємців, залежно від специфіки діяльності, поділили на 3 групиб(категорії), для юридичних осіб створили окрему групу:

– до І та ІІ віднесли власників бізнесу, які надають послуги населенню (наприклад, перукарні,салони краси, майстерні, ринкові торговці, власники невеличких крамничок, та інші дрібні підприємці), які займають близько 65-70% від всіх підприємців на спрощеній системі оподаткування;

– до ІІІ групи відокремили підприємців, які працюють з підприємцями та юридичними особами,що оподатковуються на загальній системі оподаткування;

– до ІV групи віднесли юридичних осіб платників податку на спрощеній системі оподаткування;

Особливе відокремлене місце займають фізичні особи (не підприємці), які при несистематичній реалізації продукції повинні отримувати короткотермінове свідоцтво платника.

Слід зазначити, що нововведення щодо застосування спрощеної системи оподаткування та обліку включають наступне:

– сутність єдиного податку дещо змінилась, оскільки він вже не є «єдиним» для підприємців з відносно однаковими умовами;

– сутність спрощеної системи для платників ІІІ категорії достатньо ускладнена, оскільки без бухгалтера обрахувати та здати звітність з ПДВ досить складно. Отже, багатьом підприємцям з цієї категорії слід почати пошук бухгалтера, або ж самостійно вивчити відповідний розділ Податкового Кодексу з подальшим моніторингом відповідних змін у законодавстві;

– зміни надали змогу підприємцям співпрацювати з юридичними особами та «враховуватися» до витрат, але «ціною» сплати податку у розмірі 3-5% від доходу;

– «спрощенцям» збільшили максимальний розмір доходу за рік у розрізі категорій, але одночасно обмежили коло осіб, з якими можливо здійснювати підприємницьку діяльність та одночасно збільшили ставку податку;

– звіт спрощенців завдяки нововведенням набув статусу «податкової декларації», отже, тепер за його неподання податківці можуть застосувати штрафні санкції 1020 грн. за кожну другу та наступну ненадану декларацію.

Однак, так чи інакше, кожен з підприємців може вже сьогодні проаналізувати відповідні зміни у законодавстві та прийняти відповідні рішення.

Отже, застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності надає суб'єкту малого підприємництва низку переваг:

● спрощення процедури і порядку реєстрації платника податку. Суб'єкти малого підприємництва можуть перейти на сплату єдиного податку як з початку року, так і з початку будь-якого кварталу;

● значно спрощуються розрахунки, пов'язані з визначенням сум податків;

● замість різноманітних форм податкової звітності за податками та зборами, які заміщуються єдиним податком, заповнюється одна форма звітності – розрахунок сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва – юридичною особою, що подається до податкового органу раз на квартал;

● спрощується ведення поточного бухгалтерського обліку та форм фінансової звітності, що передбачена Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку;

● надається право вибору сплати ПДВ.

Проте, поряд з перевагами спрощеної системи оподаткування суб'єктів малого підприємництва, існують і певні вади, що стримують розвиток малого підприємництва в Україні, зокрема:

● обмеження обсягів виручки суб'єктів малого бізнесу, які дають право використовувати спрощену систему оподаткування;

● суми єдиного податку фізичної особи-платника податку сплачуються авансом за звітний період (квартал). При цьому не враховують, чи буде фактично отримано дохід від здійснення такої діяльності за звітний період;

● елемент подвійного оподаткування в спрощеній системі за ставкою 6 % за умови сплати ПДВ.

Отже,спрощена система оподаткування є запорукою розвитку малого бізнесу в Україні, проте існують певні вади, усунення яких дасть змогу покращити умови малого підприємництва, а також забезпечити населення робочими місцями тощо. Спрощеній системі оподаткування суб'єктів малого бізнесу приділяють значну увагу як у нашій країні, так і за кордоном. У деяких країнах, окрім спрощеної системи оподаткування, вводять додаткові умови зменшення суми сплати податків. Це сприяє відмові від тіньової господарської діяльності, що дає змогу збільшити обсяг податкових надходжень до бюджету.

Оптимальним варіантом є збереження та значне вдосконалення спрощеної системи оподаткування малого підприємництва зокрема за такими напрямами:

● удосконалення законодавчої бази;

● поліпшення економічного регулювання системи спрощеного оподаткування, усунення подвійного оподаткування;

● покращення системи адміністрування податків за спрощеною системою;

● збільшення максимально допустимої кількості працівників, що сприятиме підвищенню рівня зайнятості тощо.