Джерела податкового права

Тема. 3.1. Поняття, принципи та джерела податкового права

План

1. Податкові правовідносини: поняття, суб'єкти та об'єкти.

Принципи податкового права.

Джерела податкового права.

4. Елементи податку як юридичної категорії.

1. Податкові правовідносини: поняття, суб'єкти та об'єкти

Податкове право — підгалузь фінансового права, в якій закріплюються принципи побудови податкової системи, права, обов'язки та відповідальність учасників податкових правовідносин, види податків та ін., а також визначення податкових дефініцій, явищ, обставин тощо. Це також сукупність правових норм, якими регулюються відносини в галузі податків.

Суспільні відносини, які виникають під час сплати податків та інших платежів і врегульовані нормами права, є податковими правовідносинами між державними фінансовими органами й особами щодо обов'язкових платежів у бюджети всіх рівнів.

Податкові правовідносини визначають широке коло питань, і перш за все, форми платежу, контроль за правильністю його нарахування і вчасного внесення в бюджет. Вони мають свої особливості, насамперед щодо їх суб'єктів та об'єктів: платників податків і державних податкових органів. Вони становлять механізм правового регулювання, дія якого починається від правової норми і до учасника правовідносин. Правова схема має такий вигляд: правова норма — правосуб'єктність — юридичний факт. Об'єктом податкових правовідносин є доходи платників податків у двох формах: коштів (прибутку) та майна.

В особливій формі зв'язку з учасниками (види сплати податків, пільги тощо) проявляється зміст податкових правовідносин. Цей зв'язок виражається в суб'єктивних правах та відповідних юридичних обов'язках платників податків.

Суб'єктивне податкове право — вид і обсяг можливої поведінки платників податків та податкових органів, що охороняються державою. Суб'єктивному податковому праву завжди відповідає суб'єктивний податковий обов'язок, тобто вид і обсяг обов'язкової поведінки, які мають відповідати вимогам закону.

Предметом податкового права є система фінансово-правових відносин, яка регулює податкові відносини державних податкових органів і платників податків щодо встановлення, зміни та сплати платниками відповідних податків у відповідний бюджет. Доходи при цьому обчислюються в грошовій формі.

Метод податкового права характеризується як владно-майновий, зумовлений необхідністю застосування імперативних (таких, що не допускають вибору) норм податкового права з метою формування державного бюджету за рахунок коштів платників податків, тобто імперативний метод.

Імперативні норми податкового права зобов'язують платників податків жорстко дотримуватися виконання вимог податкового законодавства і не допускати будь-якого суб'єктивного впливу (крім податкового компромісу).

Об'єкти і суб'єкти

Суб'єкт податкового права — особа, яка є учасником податкових правовідносин, носієм суб'єктивних прав і обов'язків. Суб'єктами податкових правовідносин є держава (органи влади, які встановлюють та регулюють механізм оподаткування), ОДПС, платники податків.

Об'єкт податкового права — матеріальні блага фізичних і юридичних осіб, з яких в установленому законом порядку стягуються податки, тобто доходи (прибутки), додана вартість, окремі види діяльності платників податків, операції з цінними паперами, користування природними ресурсами, майно юридичних та фізичних осіб, передача майна та інші визначені об'єкти.

Платники. У фінансовому праві найбільш традиційною є класифікація платників податків на юридичних і фізичних осіб та інших платників, які не мають статусу юридичних осіб. Відповідно до цього у законодавстві визначено, що платниками податку є юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичних осіб, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню і штрафні санкції.

Законодавство у ст. 80 ЦКУ визначає, що юридична особа — це організація, створена і зареєстрована в установленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного та юридичних осіб публічного права.

Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до ст. 87 ЦКУ. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування.

Також юридична особа може мати у власності, господарському веденні або оперативному управлінні відокремлене майно, може від свого імені придбавати та здійснювати майнові й особисті немайнові права, нести зобов'язання, бути позивачем і відповідачем у суді.

Платники податків наділені певними правами та обов'язками. Законодавче визначення обов'язків платників податків міститься в ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування", прав платників податків — уст. 10.

Обов'язки платників податків і зборів. Одним із головних обов'язків платників податків є вчасна сплата їх у встановлених розмірах. Крім цього платники мають:

1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання протягом часу, установленого законом;

2) подавати до ДПІ декларації, бухгалтерську звітність та інші відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків;

3) сплачувати належні суми податків у встановлені законами строки;

4) допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Керівники і відповідні посадові особи, юридичні та фізичні особи під час перевірки, що проводиться державними податковими органами, зобов'язані давати пояснення з питань оподаткування у випадках, передбачених законами, виконувати вимоги державних податкових органів стосовно усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписувати акт про проведення перевірки.

Обов'язок юридичних осіб щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) припиняється зі сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або після його скасування. У разі ліквідації юридичної особи заборгованість із податків та зборів (обов'язкових платежів) сплачується у порядку, встановленому законами України.

Обов'язок фізичних осіб щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) припиняється зі сплатою податку і збору (обов'язкового платежу) або після його скасування, а також у разі смерті платника.

Права платників податків. Платники податків та зборів (обов'язкових платежів) мають право:

1) подавати державним податковим органам документи, що підтверджують право на пільги 3 оподаткування в порядку, встановленому законами України;

2) отримувати й ознайомлюватися з актами перевірок, проведених державними податковими органами;

3) оскаржувати в установленому законом порядку рішення державних податкових органів та дії їхніх посадових осіб.

Оскарження рішень податкових органів можуть здійснюватись шляхом:

1) адміністративного оскарження — звернення зі скаргою до вищого за рівнем податкового органу;

2) судового оскарження — звернення із позовом до суду.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про Державну податкову службу в Україні" рішення, дії або бездіяльність органів Державної податкової служби та їх посадових осіб можуть бути оскаржені в установленому законом порядку.