Вплив тінізації економіки України на формування доходів бюджетів

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний університет “Острозька академія”

Довгострокове завдання з курсу

“Бюджетний менеджмент” на тему:

Вплив тінізації економіки на

Формування дохідної частини бюджетів

Виконала:

Студентка економічного

факультету

Групи Е-52

Марчук Оксана

Острог, 2013

Вплив тінізації економіки України на формування доходів бюджетів

Тіньова економіка явище притаманне для багатьох постсоціалістичних країн. Трансформаційні процеси в Україні супроводжуються значним поширенням тіньових форм економічних відносин, що суттєвим чином впливає на характер і перебіг транзитивних перетворень, спотворюючи нормальні процеси суспільного відтворення. Тіньовий сектор являє собою суттєву перешкоду забезпеченню сталого розвитку економіки, мобілізуючи значну частину фінансових ресурсів.

В Україні найбільш поширеними тіньовими операції є: приховання прибутків від оподаткування; незаконні конвертаційні операції, переказ у готівку безготівкових коштів; тіньовий обмін валюти; нелегальний експорт капіталу, неповернення валютних коштів, які не законно зберігаються за кордоном; протиправні фінансово-банківські операції і шахрайство з фінансовими ресурсами; нецільове використання бюджетних коштів; спекулятивні операції з цінними паперами; шахрайська діяльність страхових, інвестиційних компаній і комерційних банків [3].

В офіційних заявках керівники виконавчої влади зазначають, що нині рівень тінізації економіки становить 47–50% і значно перевищує пороговий граничний рівень (20%), з перевищенням якого у країні створюються умови економічної небезпеки. Серед основних чинників і умов, які визначають надзвичайно високий рівень тіньової економіки на сучасному етапі розвитку держави, можна назвати:

· соціально-економічна криза в країні;

· непослідовність економічних і соціальних реформ;

· неврегульованість суспільно-економічних відносин;

· недосконалість фіскальної політики держави;

· відсутність стабільного законодавства, яке регламентує економічну діяльність;

· серйозні прогалини в чинному законодавстві;

· небезпечний рівень корумпованості державних службовців [4]

Чи не найбільш згубний вплив при цьому тіньова економіка справляє на дохідну частину бюджетів усіх рівнів, оскільки досить вагома частка прибутків опиняється поза легальним оборотом і не оподатковується належним чином. Тут можна говорити і про прибутки підприємств, установ, організацій, так і про заробітну плату та інші доходи населення, податки на які є основою формування місцевих бюджетів. Низька частка прибуткового податку з громадян у структурі доходів бюджету є результатом поєднання високого рівня оподаткування доходів громадян та значного рівня нарахувань на фонд заробітної плати, які мають бути сплачені підприємцями. Відсутня мотивація до підвищення мінімальної заробітної плати, через, що більшість підприємств частину заробітної плати виплачує «в конвертах». Внаслідок цього питома вага заробітної плати у собівартості продукції є низькою. Існуюча система оподаткування заробітної плати призводить до її приховування що призводить до зростання тіньового сектору економіки. Виходячи з оцінки обсягів тіньової економіки, реальні доходи громадян насправді значно вищі, ніж ті, що декларуються для сплати податку.

Незважаючи на сукупність дій законодавчої та виконавчої влади на сьогодні існують причини, які все ще стимулюють існування тіньової економіки:

- мінімізація податкових зобов’язань через неналежне оформлення трудових

відносин;

- ведення подвійної бухгалтерії, використання праці найманих працівників без належного оформлення відповідно до вимог чинного законодавства;

- створення й використання транзитних підприємств і суб’єктів господарювання з ознаками фіктивності, організація “конвертаційних” центрів;

- нелегальне виробництво та незаконний обіг підакцизних товарів;

- здійснення безтоварних зовнішньоекономічних операцій, які мають на меті незаконне відшкодування або мінімізацію зобов’язань із ПДВ і легалізацію отриманих коштів [ 1].

З метою зростання податкових надходжень до державного та місцевого бюджетів у процесі реформування податкової системи необхідно:

· стимулювати підприємницьку активність за рахунок упровадження комплексу стимулів для розширення робочих місць, інвестиційної та інноваційної діяльності;

· сформувати сучасні інструменти заохочення розвитку депресивних територій;

· розмежувати повноваження державних органів влади у частині податкового адміністрування;

· упорядкувати правила і процедури проведення податкових перевірок;

· гармонізувати системи податкового та бухгалтерського обліку

· реформування національної системи фінансового контролю за здійсненням протизаконної діяльності у напрямі розробки конкретних інструментів обмеження тіньових систем перерозподілу фінансових ресурсів за кожним конкретним випадком.

Таким чином, в умовах дефіцитності фінансових ресурсів країни для належного виконання покладених на неї політичних, соціально-економічних та культурних функцій необхідно зосередити увагу на пошуку додаткових джерелах фінансування бюджетів з метою розширеня їх дохідної бази. Значний резерв таких ресурсів міститься у тіньовому секторі національної економіки, частка якого за деякими джерелами досягає майже половини валового виробництва країни. І тому замість того, щоб шукати зовнішні джерела подолання дефіцитності бюджету через залучення позик необхідно зосередити увагу на прихованих внутрішніх ресурсах, які перебувають в тіньовому секторі, наявність яких призводить до неотримання бюджетом України мільйонів, а то й мільярдів грн. Детінізація економіки дозволить не тільки наповнити бюджет фінансовими ресурсами, а й зосередити їх на пріоритетних напрямах розвитку, що в подальошому знову відповідно збільшить податкову базу.

1.Баланда А. Тіньова економічна діяльність у контексті захищеності національних інтересів України / А. Л. Баланда // Формування ринкових відносин в Україні. – 2008. – № 8. – С. 12–16

2. Дорошевич, Луцик А.І. Тіньова економіка та розміри податкових надходжень: діалектика взаємозалежності [Електронний ресурс] \ Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/.

3. Дяченко Я. Я. Логіка упорядкування понятійного апарату і протидії тіньовій економіці// Фінанси України. - 2007. - №12. - С. 41-46.

4. Лопатін О. Макроекономічна модель тіньової економіки України / О. Лопатін, О. Гарбар // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – № 10. – С. 125–135.