Обґрунтуйте, чому державні позики як засіб покриття дефіциту бюджету безпечніші ніж грошова емісія. 4 страница

За формою проведення розрізняють обов’язкове та добровільне страхування.

Обов'язкове страхування реалізується через загальнодержавні ці­льові фонди: пенсійний, соціального страхування, страхування на випадок безробіття. Функції страховика тут виконує держава в особі уповноважених органів, страхувальників — роботодавці й працюючі за наймом громадяни, застрахованими є громадяни. Страхові платежі здійснюються у формі внесків до пенсійного фонду, фонду соціального страхування і фонду сприяння зайнятості населення. Страхове відшкодування здійснюється у формі пенсій — при повній чи частковій втраті працездатності; допо­мог— при тимчасовій втраті працездатності та при безробітті.

Добровільне страхування здійснюється через недержавні та ві­домчі пенсійні фонди і має додатковий характер.

182. Визначте суб’єктів страхування. Який зв'язок існує між ними?

Основними суб’єктами страхування є страховик, страхувальник і застрахований.

Страховик – юридична особа – Страхова компанія, яка діє на підставі відповідної ліцензії, беручи на себе зобов’язання щодо створення колективного страхового фонду і виплати з нього страхового відшкодування. За методом фінансової діяльності страховик є звичайною підприємницькою структурою, що діє на основі комерційного розрахунку. За предметом діяльності (фінансовими ресурсами) страховик є фінансовою інституцією.

Страхувальник – юридична чи фізична особа, яка на підставі відповідної угоди зі страховиком сплачує страхові внески до страхового фонду.

Застрахований – юридична чи фізична особа, якій належить страхове відшкодування при настанні страхового випадку. Крім того, може виділятись такий суб’єкт, як отримувач страхового відшкодування в тих випадках, коли його не може отримати застрахований.

Крім безпосередніх суб’єктів страхування на страховому ринку діють страхові посередники. Страхові агенти- громадяни або юридичні особи, які діють від імені

та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності

(укладання договорів страхування, одержання страхових платежів, виконання

робіт, пов’язаних з виплатами страхових сум і страхового відшкодування).

Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за

комісійну винагороду на підставі договору із страховиком. Страхові брокери – громадяни або юридичні особи, які зареєстровані у встановленому порядку як суб’єкти підприємницької діяльності і здійснюють посередницьку діяльність на страховому ринку від свого імені на підставі доручень страхувальника або страховика.

183. Необхідність створення та призначення державних цільових фондів. Принципи їх організації. Які державні цільові фонди існують в Україні ?

у держави можуть бути певні потреби, які мають особливе значення і тому повинні мати відповідне гарантоване фінансове забезпечення. Це і є причиною формування фондів цільового призначення.

Обґрунтуйте, чому державні позики як засіб покриття дефіциту бюджету безпечніші ніж грошова емісія. 4 страница - student2.ru Цільові фонди поділяються на дві групи. Першу становлять постійні фонди, створення яких пов’язане з виділенням окремих функцій держави. Другу групу становлять тимчасові фонди, які формуються з метою прискореного вирішення актуальних проблем. Вони створюються у разі конкретної необхідності і після вирішення проблеми закриваються.

В Україні такі основні цільові фонди:

А. У сфері соціального страхування:

- Пенсійний фонд;

- Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

- Фонд соціального страхування на випадок безробіття;

- Фонд соціального страхування від нещасних випадків;

Б. Тимчасові:

- Фонд соціального захисту інвалідів;

- Фонд охорони навколишнього природного середовища.

Соціальне страхування — це самостійна галузь страхування, що охоплює сукупність відносин з приводу формування і використання колективних страхових фондів, призначених для виплати відшкодування при постійній чи тимчасовій втраті працездатності або місця роботи.

Принципи організації централізованих фондів фінансових ресурсів:

-відрахування до фондів централізовано визначаються державою відповідними законами і є власністю держави;

-відрахування до фондів є обов’язковими платежами й можуть стягуватися примусово;

-витрати з фондів здійснюються лише на певні потреби, які передбачені законом.

184. В чому полягає необхідність створення та призначення державних цільових фондів. Визначте джерела формування доходів і напрями видатків Пенсійного фонду України.

Чинне Українське законодавство дозволяє мати на території України державні цілові кошти. За цільовим призначенням вони також можуть бути соціальними і економічними. За допомогою коштів цих фондів надається допомога як населенню, так і для розвитку економіки, окремих галузей виробництва. Особливу роль у сучасних умовах відіграють цільові фонди соціального призначення. Особливе значення серед них мають соціальні фонди (Пенсійний фонд України, Фонд соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань). Специфікою цільових фондів є чітке закріплення дохідних джерел і, як правило, суворе цільове їх використання. Джерелами формування цих фондів є: спеціальні податки і збори, асигнування із державного і місцевих бюджетів, спеціальні позики, добровільні поступлення. Поступлення можуть формуватися також від капіталізації частини тимчасово вільних засобів цільових фондів (як, наприклад, покупка цінних паперів, інвестування тощо).

В управлінні та контролі за коштами бюджетних цільових фондів є певні відмінності: по-перше, використання коштів бюджетними фондами регламентується законодавством та органами влади, а використання коштів цільових фондів — законодавством та виконавчими дирекціями фондів, при цьому є реальна можливість використання коштів в оперативному режимі; по-друге, контроль за діяльністю і використанням коштів бюджетних фондів здійснює Верховна Рада України, цільові фонди не підлягають контролю з боку законодавчих органів. Контроль здійснюється податковими інспекціями, фінансовими відділами і виконавчими дирекціями фондів.

Джерела формування доходів бюджету Пенсійного фонду:1) страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;2) внески добровільно застрахованих осіб;3) обов'язкові збори на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій;4) кошти Державного бюджету України та державних цільових орондів, що перераховуються до Пенсійного фонду України у випадках, передбачених законодавством;5) інвестиційний дохід, який отримується від інвестування резерву коштів для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду в майбутніх періодах;6) суми фінансових санкцій, застосованих до юридичних та фізичних осіб за порушення встановленого порядку нарахування, обчислення і сплати страхових внесків та використання коштів Пенсійного фонду, а також суми адміністративних стягнень, накладених на посадових осіб та громадян за ці порушення;7) благодійні внески юридичних та фізичних осіб;8) інші надходження відповідно до законодавства.Основне джерело формування доходів Пенсійного фонду України — страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які сплачують страхувальники та застраховані особи.

Кошти, акумульовані у бюджеті Пенсійного фонду України, спрямовуються на:— виплату пенсій, яка згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду. Пенсія — гарантована щомісячна грошова виплата для забезпечення громадян у старості, а також у випадку втрати годувальника або працездатності. За рахунок коштів Пенсійного фонду України на сьогодні виплачуються такі види пенсій: за віком (пенсійний вік в Україні для жінок — 55 років, для чоловіків — 60); за вислугу років; по інвалідності в результаті загального захворювання, інвалідності з дитинства; у зв'язку із втратою годувальника;— надання соціальних послуг, передбачених чинним законодавством (соціальна виплата — допомога на поховання непрацюючих пенсіонерів тощо);— погашення банківських кредитів та відсотків за їх використання;— фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду;— оплату послуг з виплати та доставки пенсій;— формування резерву коштів Пенсійного фонду. Резерв коштів Пенсійного фонду України складається з резерву коштів для поточних потреб та резерву коштів для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду в майбутніх періодах.

185. Обґрунтуйте необхідність створення і призначення державних цільових фондів.

Державні цільові фонди- це форма перероз­поділу і використання фінансових ресурсів, залу­чених державою для фінансування суспільних потреб з визначених джерел, які мають цільові призначення. Фонди фінансових ресурсів цільового призначення є самостійною ланкою фінансової системи і входять до складу державних фінансів. Бюджет є основним централізованим фондом грошових коштів держави. Кошти бюджету знеособлені і забезпечують реалізацію його функцій. Однак у держави можуть бути певні потреби, які мають особливе значення і тому повинні мати відповідне гарантоване фінансове забезпечення. До таких потреб належать: надання певних соціальних гарантій населенню у разі досягнення непрацездатного віку, втрати працездатності, годувальника, роботи, настання інших непередбачуваних подій.Це і є причиною формування фондів цільового призначення. Цільові фонди певною мірою доповнюють Дер­жавний бюджет, мають строго цільове призна­чення і на інші цілі не використовуються. За допомогою цільових державних фондів можливо:· впливати на процес виробництва через фінансування, субсидування і кредитування підприємств;· забезпечувати природоохоронні заходи, фінансуючи їх за рахунок спеціально визначених джерел і штрафів за забруднення навколишнього середовища;· надавати соціальні послуги населенню через виплату пенсій,

соціальну допомогу, субсидування соціальної інфраструктури в цілому. Цільові фонди поділяються на дві групи. Першу становлять постійні фонди, створення яких пов’язане з виділенням окремих функцій держави. Так, в реалізації соціальної функції особлива увага приділяється соціальному страхуванню. У зв’язку з цим окремо створюються спеціальні фонди для гарантованого забезпечення цих видатків. Другу групу становлять тимчасові фонди, які формуються з метою прискореного вирішення актуальних проблем. Вони створюються у разі конкретної необхідності і після вирішення проблеми закриваються.

Цільові фонди можуть бути постійними і тимчасовими. Створення постійних фондів пов’язане з виділенням окремих функцій держави. Зокрема, в реалізації соціальної функції особлива увага приділяється соціальному страхуванню. У процесі створення системи самостійних соціальних фондів ставилося завдання «розвантажити» бюджет від значної частки соціальних видатків і забезпечити їх автономне гарантоване фінансування. Тимчасові фонди формуються з метою прискореного вирішення актуальних проблем і припиняють своє функціонування після виконання покладених на них завдань. Джерела формування цільових державних фондів визначаються характером і масштабністю завдань, для реалізації яких вони створені. На їх величину впливає економічний і фінансовий стан держави на тому чи іншому етапі розвитку. Отже, джерела формування коштів державних цільових фондів можуть мати як відносно стабільний, так і тимчасовий характер. Напрями використання коштів залежать від призначення фондів, конкретних економічних умов і змісту розроблених програм, що реалізуються. Деякі державні цільові фонди можуть бути інвесторами і учасниками фінансового ринку у зв’язку з тим, що, по-перше, нерідко використання грошових коштів не збігається у часі з їх надходженням, а по-друге, доходи від інвестицій є додатковим джерелом фінансування витрат відповідного фонду. Таким чином, необхіднiсть створення цiльових фондiв викликана об’єктивною закономірністю існування та розвитку суспільства, що пов’язано в першу чергу з необхiднiстю перерозподiлу фiнансових ресурсiв для вирiшення найбільш важливих соцiально-економiчних завдань, не передбачених бюджетом.

186. Пенсійна реформа в Україні. Джерела формування пенсійного фонду.

Пенсійний фонд —об"єднує і державний Пенсійний фонд України і інші цільові позабюджетні фонди, які створюються відповідно до діючого законодавства.

Пенсійний фонд України — центральний орган виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Джерелами формування коштів Пенсійного фонду є:

1) страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування 2) інвестиційний дохід, який отримується від інвестування резерву коштів для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду. 3) кошти державного бюджету та цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду. 4) суми від фінансових санкцій, застосованих відповідно до цього Закону та інших законів до юридичних та фізичних осіб за порушення встановленого порядку нарахування, обчислення і сплати страхових внесків та використання коштів Пенсійного фонду, а також суми адміністративних стягнень, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за ці порушення;

5) благодійні внески юридичних та фізичних осіб; 6) добровільні внески;

7) інші надходження відповідно до законодавства.

Кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України і не підлягають оподаткуванню.

Пенсійна реформа

Наши рекомендации