Етапи розвитку інтеграційних процесів та їх особливості
Теорії прямих іноземних інвестицій.
Сутність та структура світової валютної системи.
Світова валютна система (СВС) - це валютно –фінансовий механізм зовнішньоекономічних зв'язків і форма організації міжнародних валютних відносин, закріплена міждержавними угодами. СВС базується на функції світових грошей. Вони служать світовим платіжним коштом, світовим купівельним коштом і матеріальним втіленням суспільного багатства.
Структура сучасної валютної системи:
В економічній літературі виділяють національну, міжнародні (регіональну) і світову валютні системи.
Національна валютна система – це форма організації валютних відносин країни, за допомогою яких здійснюються міжнародні розрахунки, утворюються та використовуються валютні кошти держави.
Міжнародна (регіональна) валютна система - це договірно-правова форма організації валютних відносин між групою країн.
Світова валютна система – це форма організації міжнародних валютних (грошових) відносин, що історично склалася і закріплена міждержавною домовленістю. Це сукупність способів, інструментів, міждержавних органів, за допомогою яких здійснюється взаємний платіжно–розрахунковий оборот у рамках світового господарства. Простіше кажучи, це спеціально розроблена державами та закріплена міжнародними угодами форма організації валютних відносин між всіма чи значною кількістю країн світу.
Міжнародні валютно-фінансові відносини.
Міжнародні валютно-фінансові відносини — це відносини, що виникають між суб'єктами світового ринку, опосередковуючи рух товарів, послуг, капіталів, робочої сили. Намагання окремих країн жити поза такими відносинами за умов замкненої економічної системи, як показує світова практика, має негативні наслідки для соціально-економічного стану тієї або іншої країни.
Валюта — грошова одиниця, яка використовується для виміру вартості товару. Поняття "валюта" має три значення: • грошова одиниця певної країни (долар США, японська єна, українська гривня та ін.) і той або інший її тип (золота, срібна, паперова);
• грошові знаки іноземних держав у грошових одиницях, які використовуються в міжнародних розрахунках, тобто як іноземна валюта;
• міжнародна (регіональна або колективна) грошова розрахункова одиниця і платіжний засіб. До створення колективних валют дедалі більше спонукає процес демонетизації золота.
Валютні відносини втілюються в конкретних валютних системах
Валютна система — державно-правова форма організації валютних відносин. Її призначення — сприяти розвитку економічного співробітництва між країнами за допомогою ефективного опосередкування платежів з експорту, імпорту товарів, капіталу, послуг та ін.
Через валютні системи здійснюється переливання економічних ресурсів з однієї країни до іншої або, навпаки, цей процес блокується.
Міжнародна валютна система — це правова форма організації міжнародних валютно-фінансових відносин між державами, що закріплена міждержавними домовленостями і нині являє собою сукупність способів, інструментів і міждержавних органів, за допомогою яких здійснюються платежі та розрахунки країн у межах світового господарства. Найвідомішою організаційною формою міжнародної валютної системи є Європейська валютна система (ЄВС).
Етапи розвитку інтеграційних процесів та їх особливості.
У своєму розвитку міжнародна економічна інтеграція проходить ряд етапів:
1) зона вільної торгівлі;
2) митний союз;
3) спільний ринок;
4) економічний союз;
5) повна інтеграція.
Кожний із наступних етапів передбачає ширшу інтеграцію і має свої особливості.
Особливості основних етапів міжнародної економічної інтеграції:
- Зона вільної торгівлі включає ліквідацію митних бар’єрів у взаємній торгівлі
- Митний союз вкл.. *попереднє* та єдині тарифи відносно третіх країн
- Спільний ринок вкл.. *попередні 2* та вільне пересування капіталів чи роб. сили
- Економічний союз включає *попередні 3* та узгодження економічної політики
- Повна інтеграція вкл.. *попередні 4* та здійснення єдиної економічної політики
Як правило, утворення інтеграційних об'єднань починається з простіших форм. Все залежить від того, які завдання ставлять перед собою країни — учасниці утворюваних інтеграційних об'єднань: відновлення економічного потенціалу; прискорення НТП.
Найпростішими видами міжнародної економічної інтеграції є зона вільної торгівлі та митний союз.
Угода про вільну торгівлю ґрунтується на міждержавній угоді між країнами-учасницями. Кожен член зони вільної торгівлі (ЗВТ) залишає за собою право на ведення самостійної економічної політики. Сфери співробітництва визначаються угодою про ЗВТ.
Митний союз (МС) має єдиний митний кордон. Митниці зберігаються, але діють тільки на зовнішніх кордонах союзу. На території МС діють єдині митні закони і правила щодо ввезення усіх видів товарів у будь-яку з країн-учасниць. В рамках Митного союзу провадиться єдина торгова
політика, яка формується усіма країнами-учасницями.