Предмет і ф-ції економ теорії

Тема: людина і економіка

Людина як фактор і кінцева мета виробництва

В наш час створюється умови для реалізації людини як елемента природи яка живе у сусп.

Це групується на дії закону зростання потреб:

-соціольних

-політичних

Людина є біосоціальною істотою:

-біологічна – належить до природи

- соціальна – належить до сусп. відносин

Діяльність людини, її потреби та економ. Інтерес

Біологічним і соціальним сторонам людини відповідають певні види діяльності і типи власності.

Потреби: це мотив людини що спонукає її до певної діяльності

Види потреб:

- фізіологічні (основні) – без яких не можливе існування

- соціальні (здобуття освіти)

- духовні (відвідання театрів, кіно і т.д.)

- економічні – ідеальний внутр. мотив людини, що спонукає її до економічної діяльності з метою забезпечення власного добробуту, та добробуту членів сім’ї. Пов’язана з виробництвом, обміном, споживанням.

Види економ. потреб:

1. абсолютні- мах обсяг виробництва матеріальних благ і послуг за найбільш сприятливих умов які могли би бути спожиті сусп.

2. дійсні- ті які задовольняються при оптимальних обсягах виробництва та при недовантаженні виробничих потужностей

3. фактичні –виступають у формі задоволеного платоспроможного попиту

Економічні потреби можна згрупувати навколо потреб:

1. людини працівника- народжується у виробництві та пов’язані з процесом праці ( вдосконалюються умови праці)

2. людини власника- потреби в отриманні чужої для сучасного сусп. зарплати, прибутку від акцій і т.д.

Економічні інтереси- усвідомлені економ. потреби окремих людей соц. верств населення груп і класів. Вони знаходять свій вияв у поставлених цілях і конкретних завданнях.

Тема 2: Предмети і методи економ теорії

Предмет і ф-ції економ теорії

Економіка- найважливіша сфера сусп життя в якій на основі використання ресурсів, здійснюеться виробництво, розподіл, обмін і споживання продуктів люд. діяльності.

Економіка налічує біля 50 наук.

Економічна теорія – теоретична наука цих основ.

Економ теорія – наука, що досліджує поведінку людей у процесі виробництва, розподілу, обліку та споживання матеріальних благ і послуг у світі обмежених ресурсів.

Ф-ції економ потреб:

1) практична:

а) необхідність впровадження прогресивних форм власності

б) розробити наукові основи управління народним господарством

в) дослідити найраціональніші шляхи впровадження досягнень НТР (наукова теорія революції)

г) вивчити досвід розвинених країн

2) пізнавальна –розкриває суть економ законів і категорій форм їх вияву ,суперечності та механізм дії. На ній ґрунтується практична ф=ція.

3) виховна – виробляє новий тип економічного мислення і світогляд людини

2. Методи економічного дослідження

1) філософські та загальнонаукові принципи (розвиток, взаємодія)

2) закони діалектики (єдність, боротьба протилежностей)

3)категорії діалектики (кількість і якість, зміст і форма)

4) закони і категорії економ теорії (закон вартості, грошового обігу)

Метод економічної теорії - це шлях пізнання економічної системи її підсистем їх взаємодії та мисленного відтворення.

Способи вивчення економічної теорії:

1)Індукція – роздуми ідуть від одиничного до загального

2)дедукція – навпаки

3)аналіз –розподіл явищ на окремі частини і вивчення їх

4)синтез – поєднання в одне ціле

5)логіка – теоретичне відображення реальності у законах і категоріях

6)історизм – вивчення явищ процесів у послідовності

7)діалектика – вивчення явищ у русі і розвитку

3.Економічні закони і категоріі.

Економічний закон – необхідні сталі та суттєві зв’язки між економічними явищами та процесами, а також між протилежними сторонами явищ і процесів

4 типи законів:

1)заг.-економічні закони – властивості всім сусп способам виробництва (закон економ. часу)

2)закони що діють в кількох сусп. – економічних формулярах 9закон вартості, попиту і пропозиції)

3)специфічні -економічні закони – діють в межах 1 сусп. способу виробництва

4)закони що діють лише на одній із стадій (висхідної або низхідної)(сусп. спробу виробництва)(закон монополії що дії на мах стадії розвитку капіталізму)

Економічні категорії – теоретичний вираз, мисленні форми виробничих відносин економ. явищ і процесів, які реально існують

Вони відображають не лише окрему сторону системи виробництва, а й зв’язок із стороною системи продуктивних сил.

Тема3: виникнення та основні етапи розвитку економічної теорії.

1.Стародавній світ

Перші спроби визначення і вивчення економічних процесів і явищ були зроблені в працях мислителів Давнього Єгипту, Китаю, Індії. Ряд економічних явищ, що стали об’єктивним дослідженням економічної теорії були відомі ще стародавнім грекам: обмін, гроші, ціна, торгівля, прибуток, позичковий процент. У творах Ксенофонта, Платона, Аристотеля були зроблені перші спроби теоретичного осмислення економічного ладу тогочасного суспільства.

Слово "економія" є заголовком відомого твору Ксенофонта, в якому в формі діалогу висвітлюється правила ведення домашнього господарства і землеробства

Такий же зміст у слово "економія" і похідне від нього "економіка" вкладав і Аристотель. Він вперше проаналізував економічні явища рабовласницького ладу Стародавньої Греції і став, по суті, першим вченим – економістом. Аристотель був прихильником натурального рабовласницького господарства з дрібною торгівлею.

2. Феодалізм

Як самостійна наука економічна теорія сформувалася в період становлення капіталізму та формування національного ринку (ХVII ст.).

А) Першою теоретичною школою був меркантилізм (від італійського "купець"). Меркантилісти вивчали в основному зовнішню торгівлю, в якій вони вбачали основне джерело багатства. Вони вважали, що багатство людей - це гроші, золото.

Б) Поступово з проникненням торгового капіталу в сферу виробництва змінювалися і погляди ідеологів буржуазії. Виникла наукова школа фізіократів (від грецького "влада природи"). Яскравим представником цієї школи був Ф. Кене. Фізіократи вважали, що джерелом багатства є виробництво, хоча є тільки одна його галузь – сільське господарство, де багатство виникає природним шляхом.

В) Іншою школою економічної теорії стала класична школа. Видатними представниками цієї школи були У. Петті, А. Сміт, Д. Рікардо. Вони вважали, що багатство нації створюється у сфері матеріального виробництва, в усіх його галузях. Ріст багатства відбувається тоді, коли первісно втілена у виробництво сума вартостей (у вигляді грошей, товарів) переростає на додаткову величину (прибуток).

3.Класично-політична економія

Класична економічна теорія — напрям в економічній теорії, заснований А. Смітом, розвинений Т. Мальтусом, Д. Рикардо, Д. С. Міллем та Артур Сесіль Пігу. У класичній економічній теорії економіка здатна до саморегулювання і повного використання своїх ресурсів, а будь-яке виробництво організовується для того, щоб збільшити споживання і так далі.

Тема 4. Економічна система та її моделі.

1.Суть і класифікація економічних систем.

. Економічна система — це об’єктивна єдність закономірно пов’язаних між собою явищ і процесів економічного життя. Вона характеризується багатогранністю, усі її елементи перебувають в органічному взаємозв’язку один з одним і не існують поза її межами. Функціональна подібність до живого організму надає елементам економічної системи органічної цілісності. Цим дана система відрізняється від інших, так званих сумативних систем, що складаються з об’єктів, кожний з яких більш чи менш автономний і може існувати поза зазначеною цілісністю. Якісна однорідність системи не є абсолютною. Вона допускає і передбачає появу елементів нової якості, що відповідають етапам зрілості продуктивних сил і виробничих відносин.

Економічна система включає такі елементи: 1) провідний тип власності на ресурси; 2) основні групи суб’єктів суспільного виробництва і відносини між ними; 3) економічну форму результатів виробництва; 4) принципи організації виробництва, розподілу, обміну і споживання; 5) загальні економічні закони.

2.Національні моделі господарювання

Існують різні критерії класифікації економічних систем. Основними з них є критерії, що характеризують:

технологічний спосіб виробництва;

відносини власності ;

наявність або відсутність товарно-грошових відносин та ступінь розвитку їх;

тип господарського механізму.

Згідно з критерієм розмежування економічних систем з точки зору технологічного способу виробництва :

економічну систему, засновану на ручній праці;

економічну систему, що ґрунтується на машинній праці;

економічну систему, в основі якої лежить автоматизована праця.

За західними мірками це:

доіндустріальна;

індустріальна;

постіндустріальна.

Також виділяють : технотронне, кібернетичне суспільство, інформаційну економіку.

З точки зору відносин власності виділяють – первіснообщинний лад, рабовласницьке, феодальне, капіталістичне та соціалістичне суспільство, змішана економіка.

З погляду товарно-грошових відносин розділяють натуральне та товарне господарство.

З точки зору господарського механізму виділяють:

чистий ринок (ринкова економіка вільної конкуренції);

командно –адміністративна економіка;

змішана система;

традиційна економічна система. Крім того, розрізняють дефіцитну економіку, суспільство споживання, які характеризуються ступенем насиченості товарами та послугами.

Критерієм класифікації економічних систем є також наявність або відсутність експлуатації, критерії , що характеризують тип власності на технологічний спосіб виробництва (первіснообщинний , рабовласницький, феодальний, капіталістичний та соціалістичний способи виробництва).

Тема 5.Загальі типи економічної організації

1. Суть і види економ діяльності. Сусп поділ праці

Економічна діяльність – всякий вид трудової діяльності спрямованої на задоволення різних матеріальних і духовних потреб.

Економічна діяльність – багатогранна і пов’язана з розвитком продуктивних сил, вдосконаленням сусп організації на основі спеціалізації, кооперування та сусп поділу праці (СПП).

СПП – це відособлення і співіснування різних видів трудової діяльності.

Існують 3 ф-ми СПП:

1)загальна – виникає в результаті поділу сусп виробництва на окремі великі родини

2)часткова – поділ родів на види та підвиди

3)одинична – характеризує цей процес в середені підприємства

Всі види економ діяльності групують у 3-ри групи

1)Основне виробництво – це виробляються предмети споживання і засоби виробництва

2)Виробнича інфраструктура – це галузі що обслуговують основне виробництво

3)Соц інфраструктура -створюються не матеріальні форми багатства

Сусп виробництво складаеться з елементів:

1)власне виробництво

2)розподіл:

а)засобів виробництва

б) труд ресурсів

в) предметів споживання

3)обмін:

а)діяльністю та здібностями

б)засобами виробництва

в)предметами споживання

4)споживання

а)виробниче

б)особисте

2.Основні фактори виробництва

Суб’єктом взаємодії людини з природою є населення

Ця взаємодія включ. 3 елементи:

1)праця

2)предмети праці

а)дані природою

б)що попередньо обробляються

3)засоби праці – сукупність речей якими людина діє на предмети праці

Тема 6. Власність у системі ринкових відносин.

1.Суть і зміст відносин власності

Власність – це економічні відносини між людьми з приводу привласнення засобів виробництва, робочої сили, предметів споживання, послуг та інше

Розрізняють економічну та юридичну власність:

Економічна:

1)кількісні аспекти власності

2)якісні аспекти власності

Юридична. Категорії:

1)Володіння

2)використання

3)розпорядження

2.Обьєкти та суб’єкти власності

Об’єктами власності є матеріальні блага нац. багатства і навколишня природа державної власності, кооперативна, індивідуальна

Суб’єктом власності є носієм відносин власності(господар, власник)

Ф-ції власності:

1)управління сусп виробництвом

2)визначає і фіксує власника

3)покладає відповідальність на власника за збереження власності

4)Викликає інтерес до ефективного використання власності задля прибутку

3.Форми і різновиди власності

Існує приватна і державна власність.

В законі україни про власність визначені форми власності

1)індивідуальна

2)колективна

3)державна

4)змішана

4.Роздержавлення і приватизація.

Роздержавлення – заходи спрямовані на усунення монополії держави на власність, скорочення державного сектору, посилення саморегуляції економіки.

Приватизація – процес передачі власності від юридичної особи (держава, міська рада і тд) фізичній особі або группі осіб.

Принципи роздержавлення і приватизації:

1)забезпечення кожному громадянину однаковий доступ до об’єктів приватизації

2)охоплення цим процесом всіх сфер економіки

3)використання всіх форм власності

4)у власності держави має залучатися те майно необхідне для виконання своїх функцій

5)всі ці процеси мають проходити під громадським контролем

Форми роздержавлення:

1)акціонування держ підприємств

2)оренда майна

3)обмеження втручання держави в ціноутворення

4)скасування примус держзамовлення

5)відмова від надання підприємствам дотацій та субсидій

Форми приватизації

1)купівля-продаж майнових комплексів за конкурсом чи на аукціоні

2)купівля-продаж часток (акцій, паїв)

3)викуп майна в оренду з правом викупа

4)викуп майна трудовим колективом чи безплатна передача їх колективу

5)ліквідація підприємств і продаж їх майна

Тема 7. Ринковий механізм господарювання

1.Умови виникнення та суть ринку

Ринок – це стихійний поряд організації економ системи країни

1)Ринок – це механізм що зводить разом продавців і покупців

2)Ринок – це группа людей що вступають у ділові відносини і укладають угоди

3)Р – це відносини між людьми що прояв через обмін який функціонує на группі законів товарного виробництва та обігу

2.Структура та інфраструктура ринку

Інфраструктура – сукупність галузей і підприємств занятих обслуговуванням сусп виробництва:

1)Виробнича

2)Невиробнича (соціальна)

Інфраструктура ринку – система держ, приват і сусп інститутів що обслуговують інтереси суб’єктів ринкових відносин забезпечують їх ефективну взаємодію

Ф-ції:

1)здійснює правове та економічне консультування підприємств їх інтересів

2)забезпечує фінансову підтримку кредитування

3)сприяє матеріальномо-технічному забезпеченню

4)регулює рух робочої сили

5)створює умови для ділових контактів

6) здійснює маркетингове, рекламне та інформаційне обслуговування

3. Суть і механізм закону попиту і пропозиції

Попит — це запит фактичного або потенційного покупця, споживача на придбання товару за наявних у нього коштів, що призначені для цієї покупки. Попит відображає, з одного боку, потребу покупця в деяких товарах або послугах, бажання придбати ці товари або послуги в певній кількості і, з іншого боку, можливість сплатити за покупку по цінах, що знаходяться в межах «доступного» діапазону.

Закон попиту — величина (об'єм) попиту зменшується у міру збільшення ціни товару.

Пропозиція - це обсяг товарів та послуг, який виробники хочуть і можуть поставити на ринок за різною ціною за певний проміжок часу.

Ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Закон пропозиції – загальний економічний закон, згідно з яким за незмінюваності всіх інших параметрів між змінами цін і кількістю товарів та послуг, які пропонуються підприємствами на ринку, існує прямо пропорційна залежність.

Еластичність пропозиції (Еs) за ціною визначається відношенням

відсотка зміни величини пропозиції товару до відсотка зміни його ціни:

4. Місце і роль конкуренції в системі ринкового механізму

Конкуре́нція — економічний процес взаємодії і боротьби товаровиробників за найвигідніші умови виробництва і збуту товарів, за отримання найбільших прибутків.

Зокрема, розрізняють такі види конкуренції:

- цінова — конкуренція, що здійснюється через зниження цін;

- нецінова — конкуренція, здійснювана через підвищення якості товарів, їх надійності, збільшення термінів служби, підвищення продуктивності, поліпшення умов реалізації за незмінних цін;

- чиста (ідеальна, досконала) — конкуренція, на ринку з багатьма продавцями та покупцями тотожного, взаємозамінного товару, коли жоден із продавців чи покупців не здатний відчутно вплинути на ціну чи обсяги продажу;

- недосконала — конкуренція, коли ринок не здатний виконувати свої функції, внаслідок чого, наприклад, окремі виробники мають змогу контролювати ціни й обсяги продажу продукції, яку вони виробляють;

- монополістична — конкуренція, яка має місце на ринку з багатьма продавцями і покупцями та значною кількістю товарів, що реалізуються за різними цінами;

- олігополістична (грец. oligos — мало) — конкуренція, на ринку з небагатьма великими продавцями товарів, здатними суттєво впливати на ціни реалізації цих товарів; модель ринкової структури, за якої небагато великих фірм монополізують виробництво і реалізацію основної маси товарів.

Тема 8. Теорія макроекономіки

1.сусп відтворення та суть

Всі товари, що виробляються - знаходяться у безперервному русі

Початок – це виробництво

Закінчення – споживання

Це постійне відновлення продукції назівають відтворенням.

Воно розглядаеться на мікрорівні і макрорівні (сусп. відтворення)

Важливими елементами відтворення є:

1)відтворення сукупного сусп продукту

2) відтворення робочої сили

3)відтворення виробничих відносин

4)відтворення умов економічного зростання

Відтворення має 2 типи:

1)просте-відтвор виробництва у незмін масштабах,щодо кількості та якості виготовл продукту.

При цьому увесь додатковий продукт,якщо він вироб,використовується самими виробниками для особистого споживання

2)Розширене-відновлення виробництва у кожному наступному циклі у зростаючому масштабі щодо кількості та якості продукції (виготовленої).Джерелом є додатковий продукт,який не весь використовується для особистого спожив.

2.Валовий нац продукт і валовий внутр продукт(ВНП і ВВП)

ВНП-сукупн ринк вартості всього об*єму кінцевого виробництва,тобто всіх товарів і послуг,які вироблені та реаліз протягом року всіма резидентами країни.

ВНП використ для оцінки кінцевих резулт нац виробництва

ВВП-розрах як сукупна вартість кінц продукції підприємств,галузей матеріального та нема тер виробниц які знах на території даної країни(спожив товари,інвестиції,закупки)

3.Нац дохід і нац багатство.
Нац багатство-сукупність створених і нагромаджених в країні працею усього сусп матер і нема тер благ.

У складі нац багатства виділяють:

-Суспільне(створене працею)

-Природне(створене природою)

Багатства

У структурі нац багатства України найбільш питому вагу(42%) займають основні виробничі фонди. Крім них є невироб фонди(соц сфера,наприклад школа,лікарня)

До складу най багатств також входять: домашнє майно населення і товарні запаси народного господарства.

Національний дохід-частина сукуп сусп продукту,в якому представлена нова,створена протягом нового року в країні вартість.

За натурально-речовим змістом нац дохід складається із засобів виробництва предметів спожив.

Кількісно нац дохід-це різниця між сукуп сусп продуктом і матер затратами на його створ протягом року.(амортизація,сировина,матеріали)

Розмір нац доходу залежить від кількості працездат. Населення,рівня продуктивності та інтенсивності праці.

При розподілі нпц доходу утворюються такі форми доходів:

-Зарплата

-Прибуток

_дивідент(первинний,основний)

Згодом вони трансформуються ц 2-рівневі,або похідні. Це відбувається через держ бюджет,кредити та інше.

Нац дохід складається з фонду нагромадження і фонду споживання.

4.Ефективність сусп виробництва.

Виражається формулою:

Результат поділений на затрати

В масштабах народ господ ефективність вимірюється відношенням розмірів створеного нац доходу до затрат сусп праці.

Ефективність можна вираховувати і конкретними показниками:

1)продуктивність праці= продукт поділити на певний час

2)трудомісткість : ч ас поділити на товар (продукт)

3)матеріаловіддача – товар поділений на предмети праці

4) матеріаломіцкість продукції – предмет праці поділений на продукт(товар)

5) фондовіддача: продукт поділ на засоби праці

6)фондоміцкість: засоби поділ на продукт

Економічна ефективність – розглядаеться як комплекс показників а не тільки одного якогось.

Тема 9. Гроші та їх функціонування в ринковій економіці.

Виникнення і суть грошей.

Гроші — необхідний інструмент функціонування ринкової економіки.

Головною причиною їх виникнення був суспільний поділ праці і необхідність обміну.

Гроші існували не завжди. У первіснообщинному ладі їх не було. Лише у бронзовому віці продукти почали вироблятися спеціально для обміну. З часом виділився 1 товар, який можна було обміняти на все – це гроші.

Визначень і підходів до суті грошей багато.

Карл Маркс визначив гроші так: це товар, який у процесі історичного розвитку товарного обліку стихійно виділився на роль еквіваленту при обміні товарів.

Суть грошей визначалася в їх функціях. Мак Конелом і Брю в праці «економікс» визначили 3 функції: 1) засіб обігу, 2) міра вартості; 3) засіб збереження.

Теорії та види грошей.

Теорії

1)металі стична (14 століття, метал) — період первісного нагромадження , ототожнює грошовий обіг з товарним обміном;сповідували — меркантелісти ,із завершенням цього періоду почав розвиватися внутрішній ринок і металеві гроші стали дуже потрібними;

2) номіналістична теорія (19 століття) — розглядає гроші як умовні знаки, що не мають вид вартості.

Гроші є продуктом угоди між людьми для полегшення обміну і головне тут найменування грошей. Так з’явилися паперові гроші. Згодом розвинулися безгрошові форми розрахунків (банк)

Наши рекомендации