Основи складання банківської фінансової звітності

Для забезпечення можливості зіставлення результатів діяльності українських та іноземних банків, а також для полегшення сприй­няття інформації іноземними інвесторами й контрагентами фінан­сові звіти українських банків повинні формуватися відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової зві­тності (МСБО та МСФЗ).

Відповідно до Стратегії застосування міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні, що затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України № 911-р від 24.10.2007, передбачене обов'язкове складання з 2010 року фінансової звітності та консо­лідованої фінансової звітності відповідно до міжнародних стан­дартів підприємствами-емітентами, цінні папери яких перебува­ють у лістингу організаторів торгівлі на фондовому ринку, банка­ми і страховиками, а також за власним рішенням - іншими емі­тентами цінних паперів і фінансовими установами. Таким чином, реформування фінансової звітності в банківській сфері відбувається в напрямку комплексного впровадження МСБО та МСФЗ з урахуванням національного законодавства та специфіки розвит­ку економіки України.

Таблиця 12.2. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, які регулюють порядок складання фінансової звітності банку
Номер	Назва стандарту	Дата прийняття/перегляду
МСБ01   МСБО 32   МСБО 39   МСФЗ 7	Подання фінансових звітів   Фінансові інструменти: подання інформації   Фінансові інструменти: визнання і оцінка   Фінансові інструменти: розкриття інформації	Переглянутий у 2003, 2007; застосування з 2005, 2009 Переглянутий у 2003, 2005; застосування з 2005, 2007 Переглянутий у 2003, 2005; застосування з 2005, 2006 Прийнятий у серпні 2005; застосування з 2007

Комітетом з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку були розроблені й рекомендовані до використання понад 40 між­народних стандартів бухгалтерського обліку і звітності. Стандар­ти, що регулюють систему фінансової звітності банків, наведені в табл.12.2.

Крім зазначених вище стандартів, методологія формування звітності визначається «Концептуальною основою складання та подання фінансових звітів ». Опосередковано на процес формуван­ня фінансової звітної інформації банків впливають також інші міжнародні стандарти бухгалтерського обліку і звітності.

Коло користувачів банківської фінансової звітності не обме­жене, оскільки цей вид звітності є повністю публічним. Однак до основних груп користувачів можна віднести дійсних і потенцій­них, вітчизняних й іноземних: інвесторів, акціонерів, кредито­рів, співробітників, позичальників. Інтерес до фінансової звітності банків можуть виявляти українські та іноземні фінансові органі­зації, а також Національний банк України для виконання регу­лювальних та наглядових функцій.

Порядок складання і подання фінансової звітності банківсь­кими установами визначається такими нормативними актами:

1. Законом України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000 р. (розділ 4, глава 13).

2. Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. (розділ 4).

3. Положенням « Про організацію бухгалтерського обліку та звіт­ності в банках України», затвердженим постановою Правлін­ня НБУ № 566 від 30.12.1998 р. (п. 3.1).

4. Інструкцією «Про порядок складання та оприлюднення фінан­сової звітності банків України», затвердженого постановою
Правління НБУ № 480 від 27.12.2007 р.

Крім того, НБУ щорічно розробляє та надсилає комерційним банкам листи, у яких уточнює порядок складання фінансової зві­тності за звітний рік. Наприклад, роз'яснення щодо порядку скла­дання фінансової звітності банків України за 2008 рік викладено у листі НБУ № 12-111/1538-18226 від 22.12.2008, а за 2009 рік -у листі НБУ №12-111/1791-24239 від 29.12.2009.

Основним нормативним документом, який визначає правила складання та подання форм фінансової звітності та приміток бан­ками України, є Інструкція «Про порядок складання та оприлюд­нення фінансової звітності банків України», затверджена поста­новою Правління НБУ № 480 від 27.12.2007 року (далі - Інструк­ція № 480). Цим нормативно-правовим актом встановлюються загальні правила формування фінансової звітності:

1. Банк (материнський банк) складає фінансову звітність відповідно до вимог Інструкції № 480 та міжнародних стандартів
фінансової звітності.

2. Фінансову звітність банки складають та подають до Національ­ного банку в грошовій одиниці України (у тисячах гривень).

3. Порядок складання і подання фінансової звітності відокремленими структурними підрозділами та учасниками консолі­дованої групи банк (материнський банк) визначає самостійно.

4. Усі дані форми фінансової звітності (у т.ч. примітки до них)
подаються порівняно з даними попереднього року (за певний
період).

5. Показники фінансової звітності, які для визначення підсумків беруться зі знаком «мінус», у звітності на паперових носі­ях зазначаються в дужках.

6. Фінансова звітність банку складається на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням коригувальних проведень
щодо подій, які відбулися після дати балансу.

7. Важлива інформація розкривається як окрема стаття фінансових звітів або приміток до них, а неважлива об'єднується із
сумами, подібними за економічною сутністю чи функціями.

8. Кожний банк має зазначати у фінансовій звітності особливості
щодо діяльності й обліку і в разі потреби створювати додат­кові примітки.

9. У примітках статті «Інші» фінансової звітності інформація за активами, зобов'язаннями, доходами та витратами розкрива­ється, якщо суми становлять понад 5% загальних сум згідно з їх категорією (активи, зобов'язання, доходи та витрати відпо­відно).

10. Фінансову звітність підписують керівник та головний бухгалтер банку, а консолідовану - керівник та головний бухгалтер
материнського банку.

11. Керівництво банку (материнського банку) несе відповідаль­ність за перекручення фінансової звітності, порушення строків її подання та оприлюднення, а також її оприлюднення не в
повному обсязі.

12. Зразки форм фінансової звітності та порядок їх заповнення
наведені в додатках до Інструкції № 480. Переліки номерів рахунків, зазначені в колонках «Розрахунок статті (рахунки)»
порядків заповнення форм фінансової звітності, не є вичерпними. Банк має право під час заповнення статей фінансової
звітності самостійно визначати відповідні рахунки, виходячи
з економічної суті операції.

Інструкцією № 480 передбачено необхідність складання окре­мих видів фінансової звітності банків: квартальної, річної, з ура­хуванням впливу інфляції та консолідованої (табл. 12.3). (Перші два види звітності будуть детально розглядатися в наступному під­розділі).

Консолідована фінансова звітність - це звітність, що відо­бражає фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів материнського банку та його дочірніх і асоційованих ком­паній як єдиної економічної одиниці. У свою чергу, материнсь­ким банком вважається банк, який здійснює контроль за учасни­ками консолідованої групи, щодо яких виконуються умови, за­значені в додатку 1 до Інструкції № 480. Банківські установи скла­дають консолідовану фінансову звітність відповідно до гл. 5 Інструкції № 480.

Материнський банк складає консолідовану фінансову звіт­ність, використовуючи дані, отримані від учасників консолідова­ної групи. Останні несуть відповідальність за достовірність та по­вноту інформації, що надається материнському банку.

Материнський банк складає консолідовану фінансову звітність шляхом включення до складу своїх фінансових звітів на відповід­ну дату показників фінансових звітів учасників консолідованої групи з використанням методу повної консолідації або участі в капіталі. Вибір методу консолідації здійснює материнський банк,

Таблиця 12.3. Структура форм фінансової звітності банків
Вид фінансової звітності	Склад фінансової звітності
Квартальна	Баланс Звіт про фінансові результати Примітки до квартальної звітності
Річна	Загальна інформація про діяльність банку Баланс Звіт про фінансові результати Звіт про рух грошових коштів Звіт про власний капітал Примітки до річної звітності
Консолідована	Загальна інформація про діяльність банку Консолідований баланс Консолідований звіт про фінансові результати Консолідований звіт про рух грошових коштів Консолідований звіт про власний капітал Примітки до консолідованої звітності
3 урахуванням впливу інфляції	Річна фінансова звітність з урахуванням впливу інфляції Консолідована фінансова звітність з урахуванням впливу інфляції

виходячи з периметра консолідації (додаток 1 до Інструкції № 480).

Консолідована фінансова звітність за методом повної консолі­дації складається шляхом упорядкованого додавання показни­ків фінансової звітності учасників консолідованої групи до ана­логічних показників фінансової звітності материнського банку. Материнський банк здійснює процес повної консолідації за схе­мою, наведеною в додатку 18 до Інструкції № 480.

Фінансові звіти асоційованих компаній, крім випадків, де є контроль, включаються до консолідованої фінансової звітності за методом участі в капіталі. Процедура складання консолідованої звітності за методом участі в капіталі полягає в заміні вартості акцій консолідованого учасника, відображеній у балансі материн­ського банку та/або інших учасників, на вартісну оцінку частки участі консолідованої групи в чистих активах консолідованого учасника.

Порядок складання фінансової звітності з урахуванням впли­ву інфляції визначається гл. 6 Інструкції № 480. Банк повинен коригувати показники річної фінансової звітності за умови, що значення кумулятивного приросту інфляції за три останніх роки, у т.ч. звітний, становить 90% і більше. Кумулятивний приріст інфляції визначається як добуток річних індексів інфляції за пев­ний період, причому як індекс інфляції обирається індекс споживчих цін.

Показники квартальної фінансової звітності з урахуванням впливу інфляції не коригуються. Банк здійснює коригування по­казників річної фінансової звітності банку на вплив інфляції без проведень за рахунками бухгалтерського обліку. Коригування передбачає виконання таких основних процедур:

1) вибір індексу інфляції та визначення кумулятивного приросту інфляції за три останніх роки, у т.ч. звітний;

2) поділ статей балансу на монетарні та немонетарні;

3) визначення дат, починаючи з яких здійснюється перерахунок
немонетарних статей балансу;

4) перерахунок немонетарних статей балансу;

5) перерахунок звіту про фінансові результати;

6) розрахунок прибутку (збитку) від впливу інфляції на монетарні статті;

7) підготовка звіту про рух грошових коштів та звіту про влас­ний капітал з урахуванням інфляції;

8) перерахунок показників за попередній фінансовий рік.

Банк відображає показники, скориговані з урахуванням впли­ву інфляції, окремою колонкою «Скориговані показники», яку наводить після колонки «Звітний рік ».

В Інструкції № 480 також деталізуються положення ст. 70 За­кону України «Про банки та банківську діяльність» щодо публі­кації фінансової звітності банків. Установлено, що банк зобов'я­заний публікувати квартальну фінансову звітність у газетах «Уря­довий кур'єр» чи «Голос України» протягом місяця, наступного за звітним кварталом.

Банк зобов'язаний публікувати річну фінансову звітність (скориговану з урахуванням впливу інфляції) та річну консолідовану фінансову звітність материнського банку (скориговану з урахуван­ням впливу інфляції), підтверджені аудитором, не пізніше 1 чер­вня наступного за звітним року у зазначених вище офіційних ви­даннях.

Структура квартальної