Тема 5 Формування підприємницького капіталу
Надзвичайно важливими для майбутніх підприємців є знання про майно підприємства, зокрема про джерело його формування. Майно підприємства становить його основні та оборотні фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства.
Основними джерелами формування майна підприємства є:
1) грошові та матеріальні внески засновників;
2) доходи, отримані від реалізації продукції, а також від інших видів господарської діяльності;
3) доходи від цінних паперів;
4) кредити банків та інших кредиторів;
5) капітальні вкладення і дотації з бюджету;
6) доходи від роздержавлення та приватизації власності; ;.
7) придбання майна іншого підприємства.
Розпочинаючи діяльність в будь-якій з сфер бізнесу, підприємець постає перед проблемою пошуку стартового капіталу, який створюється у вигляді статутного фонду. Чим потужнішим є початковий капітал підприємця на момент заснування його бізнесу, тим значнішими і масштабнішими будуть результати його діяльності. Крім того, слід усвідомлювати, що наявний підприємницький капітал може створювати відповідний імідж підприємця як ділової людини, а також підвищувати ймовірність досягнення успіху у власній справі.
Стартовий (початковий) капітал у буквальному розумінні означає головну суму коштів, необхідних (авансованих) для започаткування підприємства, що й утворює статутний фонд.
Капітал може існувати у матеріалізованій та нематеріальній формах. Зокрема, знання, вміння, здібності, “ноу-хау”, сама ідея майбутнього бізнесу також виступають структурними елементами початкового капіталу. Іноді грошова вартість підприємницької ідеї може переважити вартість матеріальних ресурсів, необхідних для її реалізації.
Власник капіталу, купуючи на ринку товари – засоби виробництва і робочу силу – поєднує їх, спрямовуючи на досягнення місії та конкретних цілей, і після реалізації створеного продукту (товару, послуги) одержує більшу вартість, ніж була авансована.
Дві різноспрямовані частини авансованих у стартовий капітал грошових коштів (засоби праці і робоча сила) прийнято називати відповідно постійним і змінним капіталом. У свою чергу, постійний капітал з урахуванням цілеспрямованості використання й характеру кругообігу завжди розподіляється на основний та оборотний.
До складу основного капіталу входять усі технічні засоби виробництва: будівлі, обладнання, транспортні засоби, інструменти тощо. Оборотний капітал – це передусім предмети праці (сировина, матеріали тощо), грошові кошти, готова продукція..
Слід усвідомлювати, що розподіл капіталу на основний та оборотний має практичне значення у зв’язку з :
- кількістю кругообігів використання;
- періодом використання;
- способом перенесення вартості на готову продукцію;
- зміною або сталістю натуральної форми.
Розглядаючи порядок формування стартового капіталу, слід пам’ятати, що потреба підприємця в певному обсязі капіталу залежить , в першу чергу, від стратегічних планів самого підприємця і від його підприємницької ідеї. Крім того, існують як капіталоємні галузі, так і такі, що не потребують великих вкладень капіталу.
Розмір початкового капіталу, насамперед, залежить від галузі, в якій планується реалізовувати підприємницьку ідею. Співвідношення між основним та оборотним капіталом може розрізнятись в різних галузях.
Слід звернути увагу на те, що при формуванні початкового капіталу доцільно враховувати можливі альтернативні варіанти перебігу подій (песимістичний, оптимістичний, найбільш реальний) і відповідно розробляти перелік дій стосовно формування окремих елементів підприємницького капіталу.
Джерела формування початкового капіталу залежать від обраної підприємцями організаційно-правової форми господарювання. Строки, розмір, порядок внесення та оцінка вкладів кожного засновника до статутного фонду обумовлюються в засновницьких документах. Статутний фонд є власністю засновників у межах їх вкладів. Створення статутного фонду є не тільки підставою для державною реєстрації, а й відправною точкою для розпочатку функціонування підприємства.
При формуванні стартового підприємницького капіталу враховується не тільки його вартість, а й прогнозується економічна вигода від його інвестування в започаткування бізнесу. Для цього з достатньою вірогідністю визначається очікуваний рівень прибутковості підприємницького проекту і строк окупності капіталу, розрахований з виокремленням показника чистого прибутку.
Підприємець, таким чином, повинен прийняти свідоме рішення стосовно способів формування статутного фонду, виходячи із аналізу багатьох факторів як економічного, так і політичного характеру. В даному випадку слід говорити не про політичні фактори як самі по собі, а скоріше про залежність підприємницької діяльності від зовнішнього середовища взагалі. Політика в цьому ракурсі виступає одним із багатьох факторів, які не залежать від підприємця, але опосередковано впливають на прийняття ним рішень стосовно його бізнесу. Через це, перш ніж розпочати підприємницьку діяльність необхідно скласти бізнес-план, тобто план організації підприємства, визначення розміру і джерел стартового капіталу та його економічного обґрунтування.
Навчальний приклад. Необхідний розмір початкового капіталу визначається на основі розрахунків певних економічних показників щодо конкретного проекту (табл. 5.1.).
Таблиця 5.1
Попередні розрахунки необхідної величини підприємницького капіталу (цифри умовні)
Складові елементи капіталу | Сума, тис. грн |
Основний капітал | |
1. Будівлі (адміністративні, виробничі, складські) | |
2. Обладнання офісів (меблі, комп.техніка, засоби зв’язку) | |
3. Устаткування виробничих цехів | |
4. Верстати, прилади та інструменти | |
5. Автомобільний транспорт | |
А.Підсумок з основного капіталу | |
Оборотний капітал | |
6. Сировина, матеріали | |
7. Залишки готової продукції на складі | |
8. Заборгованість покупців (дебіторська) | |
9. Касовий залишок готівки | |
10. Кошти на рахунках в банку | |
Б. Підсумок з оборотного капіталу | |
Загальна потреба у капіталі (А+Б) |
- «Нема нічого дурнішого,