Які основні причини соціалізації економічних наук, і передусім економіки праці?

Охарактеризуйте працю й соціально-трудові відносини як предмет наукового економічного дослідження.

Праця — це складне й багатоаспектне явище, яке відіграє в житті суспі-

льства і кожної людини таку важливу роль, що саме це поняття в широкому роз-

умінні є невіддільним від людського життя. Праця — це свідома доцільна діяль-

ність людей, спрямована на створення матеріальних і духовних цінностей. Праця

— це першооснова і необхідна умова життя людей і суспільства. Змінюючи в про

цесі праці навколишнє природне середовище і пристосовуючи його до своїх по-

треб, люди не тільки забезпечують своє існування, але й створюють умови для роз-

витку і прогресу суспільства. Більше того, праця є однією з найважливіших форм

самовираження, самоактуалізації і самовдосконалення людини, що вже з іншої по-

зиції, але також є потужним чинником суспільного прогресу.

Складність і багатоаспектність процесу праці, з одного боку, і ні з чим не зрів-

нянне соціально-економічне значення праці — з другого, обумовили активний інте-

рес до неї різних наук. Особливості праці як об’єкта дослідження полягають у тому,

що, по-перше, праця — це доцільна діяльність людей зі створення благ та послуг, яка

повинна бути ефективною й раціонально організованою; по-друге, праця є однією з

головних умов життєдіяльності не тільки окремої особи, а й будь-якого підприємства

чи організації, а також суспільства в цілому; по-третє, у процесі праці формується

система соціально-трудових відносин, які утворюють стрижень суспільних відносин

на рівні економіки в цілому, регіону, підприємства і мікроколективу.

Особливого значення наукове дослідження всіх, а надто соціально-економіч-

них аспектів процесу праці, набуває в наш час у зв’язку з докорінною перебудо-

вою системи суспільних відносин. Найсуттєвіші перетворення відбуваються чи

мають відбуватися саме в соціально-трудовій сфері, зачіпаючи інтереси мільйо-

нів людей і викликаючи закономірне протистояння суб’єктів цих відносин (пе-

редусім роботодавців та найманих працівників).

Праця — це свідома, цілеспрямована створювальна діяльність; докладання людиною розумових та фізичних зусиль для одержання корисного результату в задоволенні своїх матеріальних та духовних потреб; процес перетворення ресурсів природи на цінності і блага, котрий здійснюється і керується людиною під дією як зовнішніх стимулів (економічних та адміністративних), так і внутрішніх спонук; це вияв людської особистості.

Соціально-трудові відносини вивчаються в нашому курсі як комплекс взаємо-

відносин між їхніми сторонами — найманими працівниками та роботодавцями,

суб’єктами і органами сторін за участі держави (органів законодавчої та виконавчої влади) і місцевого самоврядування. Ці відносини пов’язані з найманням, використанням, розвитком робочої сили, винагородою за працю та спрямовані на досягнення високих рівнів якості життя та ефективності виробництва.

Які основні причини соціалізації економічних наук, і передусім економіки праці?

Соціально орієнтована ринкова економіка — це ринкова економіка, якій си-

лою державного впливу надається орієнтація на розвиток і добробут громадян.

Сама собою ринкова економіка ґрунтується на конкуренції й орієнтується на

економічну ефективність. Проблеми соціальної справедливості, соціального

прогресу не розв’язуються ринковими механізмами. Ринкова економіка допус-

кає: надмірну диференціацію доходів; нестабільність у отриманні доходів, пе-

редусім доходів від праці; нерівність стартових умов для людей з різними здіб-

ностями, станом здоров’я, соціальним походженням; падіння заробітної плати

нижче від величини прожиткового мінімуму й т. ін.

Саме за допомогою механізмів державного регулювання економіки та соціаль-

ного партнерства на всіх рівнях можна і потрібно забезпечити ефективну зайня-

тість населення в поєднанні із системою соціального страхування та встановити

гарантовані рівні мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій не нижче від величини відповідних прийнятних соціальних стандартів. З іншого боку, чим успішніше діє ринковий механізм, чим чіткіша залежність особистих доходів від трудової та підприємницької активності, тим вищі реальні доходи громадян і тим ширші можливості для придбання на платній основі соціально значимих благ та послуг.

Рівень доступності соціально значимих благ та послуг для громадян на ринковій,

платній, основі залежить від стабільності економічного зростання та ефективності

зайнятості, що обумовлює постійне збільшення особистих доходів, підвищення рівня платоспроможності й споживання населення.

Тож у соціально орієнтованій ринковій економіці трудові й соціальні процеси

не просто тісно взаємопереплітаються, вони стають одним цілим. Праця людини

завжди була суспільним, соціальним явищем. Але з розвитком економіки і суспільства, з науково-технічним прогресом та інтелектуалізацією трудової діяльності, із соціалізацією економіки соціальні аспекти трудової діяльності людей набувають дедалі більшого, а нерідко й домінантного значення порівняно із суто економічними аспектами. Вивчати й досліджувати проблеми економіки праці поза соціальнотрудовими відносинами вже не просто недоцільно, але й неможливо.