Правова база проведення кількісної експертизи
При проведенні цього виду експертизи експерти повинні керуватися Цивільним кодексом України, а також можуть користуватися Інструкцією з приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Державного арбітражу при Раді Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР 15 червня 1965 р. № П-6. Інструкція не скасована, тому є чинним документом в тій частині, яка не суперечить відповідним статтям Цивільного кодексу України.
Правові акти та нормативні документи, які регламентують порядок приймання товарів за якістю, детально розглядають в навчальній дисципліні "Організація та технологія торгівлі", тому в даному підручнику ми розглядаємо лише особливості проведення кількісної експертизи.
При кількісній експертизі імпортних товарів експерт повинен звернути увагу на одиниці виміру товару, оскільки постачальник-імпортер може використати національні одиниці виміру. Наприклад, маса товару може бути виражена в коротких тоннах чи тоннах США. У таких випадках необхідно зробити перерахунок національних одиниць виміру на одиниці виміру Міжнародної системи (СВ). Якщо документи заповнені іноземною мовою, якою не володіє експерт, то слід зробити переклад на українську мову.
При прийманні упакованих вітчизняних та імпортних товарів за кількістю необхідно врахувати, що їхня кількісна характеристика має масу самого товару (нетто) та упаковки (тари), а також кількість
пакувальних одиниць. Із-за цього при кількісній експертизі таких товарів визначають масу: брутто, нетто і тари.Маса брутто- сумарна маса товару та упаковки. Маса брутто може визначатися прямим переважуванням усіх пакувальних одиниць, які входять у товарну партію, чи за допомогою розрахунку, наприклад, множенням середньої маси брутто кожної пакувальної одиниці на їхню загальну кількість. Зазначений розрахунковий (обчислювальний) метод дозволяє одержати достовірні результати, якщо кожна пакувальна одиниця має суворо фіксовану масу, однакову для всіх упаковок в партії. Наприклад, печиво чи масло, розфасоване в пачки масою 200 г, суворо визначена кількість пачок, що упаковано в картонні коробки, тому кожна коробка має певну, суворо фіксовану масу.
Отже, масу брутто упакованого товару можна визначити зважуванням усієї товарної партії, або перерахунком пакувальних одиниць з однаковою фіксованою масою, або перерахунку об'єму товару на його об'ємну масу. Неупаковані товари приймаються не за масою брутто, а тільки за масою нетто.
Маса нетто- маса товару без упаковки. Оскільки кінцевому споживачеві часто реалізується товар за масою нетто, то одержувача цікавить передусім кількісна характеристика товару. Через це при експертизі обов'язково встановлюється маса нетто товарної партії, причому ця характеристика властива як неупакованим, так і упакованим товарам. Маса нетто неупакованих товарів визначається тільки зважуванням, а упакованих товарів - найчастіше розрахунком за формулою
Мн = Мб-Му, де Мн — маса нетто,
Мб - маса брутто,
Му - маса упаковки.
Прямі методи виміру маси нетто товарних партій упакованого товару (зваженого) пов'язані з великими затратами ручної праці на підрахування та перетарування, через це практично майже не застосовуються.
Проте при розрахунковому методі визначення маси нетто можливі значні випадкові похибки, якщо упаковка не має фіксованої маси. У цьому випадку визначається середня маса упаковки зважуванням певної кількості пустих упаковок (тара разом із пакувальним матеріалом). Кількість упаковок для переважування береться звичайно за кількістю упаковок, які ввійшли у вибірку для визначення якості, але не менше 10 шт. При цьому експерт повинен керуватися правилами відбору проб, регламентованими відповідними стандартами.
Через те, що зважуються не всі упаковки, а лише та частина, яка увійшла до вибірки, вірогідність виникнення випадкових огріхів є великою, надто якщо вибірка буде недостатньою. Таким чином, для зменшення вірогідності грубої похибки (помилки виміру) рекомендується подвоїти кількість тарних одиниць у вибірці, особливо для повторної або контрольної кількісної експертизи. Крім того, доцільно при усередненні віднімати масу упаковок, яка значно відрізняється від маси більшості зважених упаковок. Найкращі результати можуть бути одержані методом математичної обробки результатів багаторазових вимірів за допомогою розрахунку середньоквадратичного відхилення (а) та застосування "трьох сигм". Правило "трьох сигм" показує, що грубою вважається похибка, яка перевищує 3 .
Розрахунок маси нетто значно спрощується, якщо кожна упаковка має фіксовану масу тари, яка проставляється на маркуванні пакувальної одиниці. Ця фіксована маса може бути однаковою чи різною для кожної пакувальної одиниці. У першому випадку маса всієї упаковки обчислюється множенням маси одиничної упаковки на їхню загальну кількість.
Фіксована маса упаковки не завжди гарантує однакову масу нетто кожної упаковки. Якщо одиничні екземпляри товарів, упаковані в тару, різняться неоднорідністю розмірів, відносної густини та маси, то маса нетто продукції в тарі однакових розмірів буде різною. Прикладом можуть бути свіжі плоди та овочі, пакувальні одиниці яких в уніфікованій за розмірами тарі мають значні відхилення за масою нетто (від сотень г до декількох десятків кг).
Визначають масу упаковки за маркуванням одночасно з переважуванням пакувальних одиниць. Найбільш поширений цей спосіб зазначення маси тари для великогабаритної транспортної тари (цистерн, бочок, контейнерів тощо). Для малогабаритної тари найчастіше визначають середню масу тари під час відпускання та/чи приймання товарів за кількістю.
Проводячи кількісну експертизу упакованих товарів, експерт повинен мати уявлення про те, що при транспортуванні та зберіганні маса тари може змінюватися.
Найбільш кількісні зміни характерні для дерев'яної, картонної та паперової тари, найменші - для металевої, скляної та полімерної.
Кількісні зміни дерев'яної, картонної, паперової тари можуть бути викликані такими процесами:
- зволоженням внаслідок поглинання водяної пари з навколишнього повітря або води з товарів;
- усиханням за рахунок випаровування води з деревини, картону чи паперу;
- поглинанням речовин, які входять до складу товарів, в основному жирів.
Зазначені процеси призводять або до збільшення маси тари (зволоження, поглинання речовин), або до зменшення (усихання).
Кількісні зміни тари, особливо при тривалому зберіганні або транспортуванні, можуть бути значними. М.А.Ніколаєва, здійснюючи багаторічні дослідження щодо зберігання плодів та овочів у дерев'яній і картонній тарі, спостерігала збільшення чи зменшення маси тари до 5 - 10 % залежно від відносної вологості повітря у сховищі, виду плодів і овочів, габаритів тари [87].
Кількісні зміни металевої тари можуть відбуватися внаслідок процесів корозії, у тому числі електрохімічної, скляної тари - через механічне руйнування (сколів), полімерної тари - старіння полімерів, за яких до продукту чи у навколишнє середовище переходять мономіри. Однаково зазначені процеси відбуваються дуже повільно, тому ними можна знехтувати при збереженні встановлених строків та умов зберігання споживчих товарів, якщо немає очевидних ознак змін (порушення цілісності) тари (іржавіння, сколів, помутніння полімерів).
Оскільки можливі кількісні зміни маси упаковки, необхідно робити переважування дерев'яної та картонної тари, середню масу якої зазначено в товаросупровідних документах або на маркуванні -фіксована маса, для підтвердження вказаної маси або для встановлення нової маси упаковки.
Крім маси брутто, нетто та упаковки, а також кількості пакувальних одиниць, при кількісній експертизі товарів можутьзастосовуватися й інші розмірні характеристики (довжина, об'єм тощо).
Одночасно з кількісною експертизою товарів проводиться оцінка кількості та якості тари. Особливу увагу слід приділяти товарам з пошкодженою упаковкою.