ТЕМА 8. Кредит у ринковій економіці
Кредит –форма прояву кредитних відносин, форма руху позичкової
вартості від кредитора до позичальника з приводу її надання,
використання та погашення на умовах повернення, платності, строковості.
Кредитні відносини виникають з приводу перерозподілу позиченої
вартості на засадах повернення.
Позичена вартість є реальною (у грошовій або товарній формі) й
фактично переданою кредитором позичальнику.
Позичка– передана кредитором позичальнику позичена вартість, що
оформлюється відповідною угодою з дотриманням вимог чинного
законодавства.
Кредитори – учасники кредитних відносин, які мають у своїй власності
вільні кошти і передають їх у тимчасове користування іншим суб’єктам.
Позичальники – учасники кредитних відносин, які мають потребу в
додаткових коштах і одержують їх у позичку від кредиторів.
Натуралістична теорія трактує кредит як спосіб перерозподілу капіталів.
Капіталотворча теорія кредиту виходить з того, що кредит створює
капітал і є двигуном розширеного відтворення капіталу.
Перерозподільчу функцію кредит виконує, перерозподіляючи
матеріальні та грошові ресурси між тими, в кого вони є, і тими, кому вони
необхідні (не змінюючи при цьому первинного права власності).
Стимулюючу функцію кредит виконує, стимулюючи найефективніше
використання позиченої вартості.
Емісійна функція кредиту пов’язана з його антиципаційною
властивістю.
Антиципаційна властивість кредиту – здатність кредиту випереджати у
часі процес нагромадження.
Контрольна функція кредиту виявляється не тільки в необхідності
контролю кредитора за позичальником, а й в контролі позичальника за
своєю діяльністю, з тим, щоб своєчасно погасити отриманий кредит.
Поверненість – принцип кредитування, за якого позичальник повинен
повернути кредитору всю суму позиченої вартості.
Платність – принцип кредитування, за якого позичальник повертає на
тільки основну суму боргу (тіло кредиту), а й сплачує додаткові кошти за
користування позиченою вартістю у вигляді проценту.
Строковість – принцип кредитування, за якого кошти кредитора
передаються позичальнику на чітко визначений термін, який сторони
узгоджують у момент вступу в кредитні відносини.
Цільове призначення – принцип кредитування, за якого економічні
суб’єкти повинні чітко визначити, з якою метою будуть використані
позичені кошти.
Забезпеченість – принцип кредитування, який має на меті захищати
інтереси кредитора і не допустити збитків внаслідок неповернення боргу.
Гарантією є майно позичальника.
Банківський кредит – вид кредиту, за яким грошові кошти надаються у
позичку банківськими установами.
Одноразовий кредит – кредит, рішення про надання якого банк приймає
окремо по кожному на підставі документів, наданих позичальником.
Перманентний кредит надається в межах установленого ліміту
кредитування шляхом оплати з позичкового рахунку розрахункових
документів позичальника (платіжні доручення, чеки тощо) без узгодження
з банком щоразу умов кредитування.
Гарантійний кредит – кредит, за якого банк бере на себе договірні
зобов’язання надати клієнту у разі потреби позичку протягом
обумовленого періоду у визначеному розмірі. Такий кредит може бути
обумовлений конкретною датою або настанням певної причини.
Кредитна лінія – оформлена договором згода банку надавати кредити
протягом певного часу до заздалегідь визначеної максимальної величини –
ліміту кредитування. Протягом дії кредитної лінії клієнт може у будь-який
момент одержати позичку.
Револьверний кредит – автоматично поновлюваний кредит у межах
обумовленого кредитним договором розміру.
Контокорентний кредит – кредит, за якого банк відкриває клієнту
контокорентний (активно-пасивний) рахунок, з якого здійснюються всі
платежі клієнта, в тому числі за рахунок кредиту в межах установленого
ліміту, та зараховуються всі надходження (у тому числі - в рахунок
погашення кредиту).
Овердрафт – різновид контокоренту, вид короткострокового (до 1 року)
кредиту, що надається надійним клієнтам банку навіть за умов наявності
від’ємного сальдо на рахунку такого клієнта.
З одноразовим поверненням – заборгованість за позичкою погашається у
визначений у кредитній угоді день або достроково на вимогу банку чи за
бажанням позичальника.
З погашенням у розстрочку – заборгованість погашається окремими
платежами протягом установленого кредитною угодою терміну.
З регресією платежів – кредити були видані під гарантію, поручительство
чи інше боргове зобов’язання третьої особи.
Забезпечений – кредит, що надається під заставу нерухомого або
рухомого майна, цінних паперів, гарантії чи поручительства, страхового
полісу тощо.
Незабезпечений(бланковий) кредит надається під зобов’язання
позичальника вчасно погасити позичку.
Строковий кредит– наданий на певний термін, який зафіксовано у
кредитній угоді.
Кредит до запитання надається на невизначений термін, погашається в
міру можливостей позичальника або за першою вимогою банку.
Пролонгований – кредит з продовженим терміном погашення (через
фінансову неспроможність позичальника).
Прострочений – кредит, не погашений позичальником у передбачений
кредитною угодою термін.
Безнадійний кредит – кредит, прострочений від 60 до 180 днів
незабезпечений і недостатньо забезпечений кредит, прострочений понад
180 днів.
Небезпечний кредит – прострочений від 30 до 60 днів незабезпечений
кредит, прострочений від 60 до 180 днів недостатньо забезпечений кредит,
а також прострочений понад 180 днів забезпечений кредит.
Сумнівний кредит – прострочений до 30 днів незабезпечений кредит,
прострочений від 30 до 60 днів недостатньо забезпечений кредит, а також
прострочений від 60 до 180 днів забезпечений кредит.
Стандартний кредит – кредит, незалежний від виду забезпечення, строк
погашення якого не настав; кредит, за яким своєчасно і в повному обсязі
погашається основний борг, включаючи кредит, пролонгований в
установленому порядку, але не більше 2 разів, із загальним строком
пролонгації не більше 6 місяців.
Нестандартний кредит – кредит, пролонгований більше 2 разів або із
загальним строком пролонгації понад 6 місяців; прострочений до 60 днів
забезпечений кредит, а також прострочений до 30 днів недостатньо
забезпечений кредит.
Двосторонній – кредит, суб’єктами кредитної угоди якого є дві сторони:
банк і позичальник.
Консорціумний – кредит, наданий банківським консорціумом (через
неможливість надання кредиту одним банком або з метою зменшення
ризику один банк виступає в ролі менеджера, отримуючи від інших
учасників консорціуму комісійну винагороду).
Паралельний (багатосторонній) – кредит, наданий одному клієнту
декількома банками (на свої паралельні частки в загальній сумі кредиту
кожний банк укладає кредитну угоду з позичальником).
Міжгосподарський кредит - кредит, який надається одним суб’єктом
господарювання іншому.
Комерційний (товарний) кредит – короткостроковий кредит у товарній
формі, обслуговуючий реалізацію товарів і послуг. Взяти такий кредит
можна у виробника продукції, оформлюється він комерційним векселем.
Дебіторсько-кредиторська заборгованість – відрізняється від
комерційного кредиту тим, що виникає всупереч побажанням і волі
сторін. Причиною її виникнення є розрив у часі між рухом натуральної та
вартісної форм товару.
Споживчий кредит – кредит, що надається резидентам в грошовій формі
на споживчі цілі.
Лізинг – передача лізингодавцем лізингоотримувачу майна (основних
засобів) з метою його виробничого використання.
Державний кредит – кредит, одним із суб’єктів якого виступає держава.
Міжнародний кредит – сукупність кредитних відносин, які
функціонують на міждержавному рівні та пов’язані з наданням валютних і
товарних ресурсів на умовах повернення у зазначений в кредитній угоді
термін з відсотками.
Процент за кредит – плата, яку одержує кредитор від позичальника за
користування позичковим капіталом.
Ставка (норма) проценту – кількісне визначення плати процента за
кредит.