Податковий контроль за стягненням мита

Мито — це непрямий податок на споживання, який стя­гується з товарів, що переміщуються через митний кордон України. Політика в сфері митного оподаткування спрямова­на, насамперед, на формування раціональної структури екс­порту та імпорту при відсутності прямого втручання держа­ви. Митне оподаткування є одним з основних напрямів зовнішньоекономічної політики держави. Україна самостій­но вибирає митну політику, може укладати митні угоди з ін­шими державами. Нормативне регулювання оподаткування митом в Україні здійснюється згідно з Митним кодексом (від 11.07.2002 №92-ІУ), який вступив в дію 1.01.2004 р. Основні принципи митного регулювання:

¾ виключна юрисдикція України на її митній території;

¾ виключна компетенція митних органів України щодо здійснення митної справи;

¾ законність;

¾ єдиний порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України;

¾ системність;

¾ ефективність;

¾ захист прав та інтересів фізичних та юридичних осіб відповідно до закону;

¾ гласність та прозорість.

Ставки мита диференційовані, як і для підакцизних то­варів. Від акцизного збору воно відрізняється тим, що спла­чується тільки при переміщенні через митний кордон, і пе­релік товарів, що обкладаються митом, значно ширше, ніж перелік підакцизних товарів.

Митна територія України — це територія України, зайня­та сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також штучні острови, установки і споруди, що створюються у виключній морській економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України.

Митний кордон — кордон митної території України, у тому числі території штучних островів, установок і споруд­жень, що утворюються в морській зоні України.

Види переміщень через митний кордон товарів та інших предметів:

¾ ввіз в Україну;

¾ вивіз з України;

¾ транзит через територію України — це переміщення товарів (предметів) через територію України під митним контролем між двома або в межах одного пункту на її митному кордоні.

Всі товари (предмети), що переміщуються через митний кордон України, підлягають декларуванню з метою митного контролю. Митний контроль передбачає проведення митни­ми органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосу­вання визначаються відповідно до Митного кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом:

¾ перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю;

¾ митного огляду (огляду та переогляду товарів і транспортних засобів, особистого огляду громадян);

¾ обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

¾ усного опитування громадян та посадових осіб підприємств;

¾ перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справ­ляються при переміщенні товарів через митний кордон України;

¾ огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи законом;

¾ використання інших форм, передбачених Митним кодексом та іншими законами України з питань митної справи.

Документи, необхідні для здійснення митного контролю, подаються митному органові під час:

¾ перетинання товарами і транспортними засобами митного кордону України;

¾ декларування товарів і транспортних засобів;

¾ повідомлення митному органу про намір здійснити переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України;

¾ здійснення митними органами інших контрольних функцій.

Декларування здійснюється шляхом заяви за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх пе­реміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Перелік товарів, що підлягають обов'язковому декларуванню, встановлюється Митним кодексом та актами Кабінету Міністрів України.

Необхідно розрізняти поняття мита й митних зборів:

¾ мито — це загальнодержавний платіж, що сплачується в держбюджет;

¾ митний збір — це плата за митне оформлення, яка залишається в розпорядженні митниці.

Митний збір використовується для розвитку системи митних органів, щорічно державний митний комітет Ук­раїни публікує звіт про цільове використання цих коштів.

Об'єкт оподатковування митом — це митна вартість товарів або інших переміщуваних предметів або їхня кількість залежно від ставки.

В Україні існує два основних види мита: ввізне — на імпортовані товари; вивізне — на експортовані товари.

З метою захисту економічних інтересів України та її товаровиробників можуть застосовуватися особливі види мита:

¾ спеціальне (підвищене) — застосовується як захисний захід, якщо товари ввозяться в Україну в таких кількостях і на таких умовах, що зачіпають інтереси українських товаровиробників, як попереджувальний захід до учасників зовнішньоекономічної діяльності, що порушують загальнодержавні інтереси у тій галузі, у якій виробляються товари, а також як захід попередження несумлінної конкуренції та як діяння проти недружніх намірів інших держав;

¾ антидемпінгове мито (підвищене) — застосовується при ввозі в Україну товарів за ціною істотно нижче конку­рентної ціни в країні експорту, якщо при цьому порушують­ся інтереси українських товаровиробників, та при вивозі товарів, які істотно нижче цін інших експортерів;

¾ компенсаційне мито ( підвищене) — застосовується при ввозі або вивозі товарів, при виробництві яких прямо або побічно використовувались субсидії.

Отже, для правильного нарахування мита митні органи мають визначити слідуючи характеристики імпортованого товару: товарну позицію в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності; країну походження товару та митну вартість по товарах, ставки по яких визначено у процентах до митної вартості.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених Митним кодексом України. Після того, як митні органи перевірили правильність визначення товарної позиції; країни походження товару та митну вартість, на основі цих даних відповідно до ставок Митного тарифу України вони перевіряють нараховану сума мита, яка зазначається у відповідній графі вантажної митної декларації. Мито сплачується на рахунки митних органів до або на момент прийняття митної декларації до митного оформлення.

Сума мита, належна до сплати перераховується платниками на рахунки митних органів, що здійснюють митне оформлення товарів чи майна, або вноситься готівкою в касу митного органу. Митні органи перераховують одержані суми митних платежів на рахунок Державної митної служби за відповідними кодами бюджетної класифікації не пізніше як за три банківські дні з дати повного оформлення вантажної митної декларації. Державна митна служба в централізованому порядку щоденно перераховує належні кошти на відповідні рахунки Державного казначейства.

Питання для самоконтролю

1. Назвіть платників податку на додану вартість.

2. Вкажіть об’єкт оподаткування з податку на додану вартість.

3. Назвіть діючі ставки податку на додану вартість.

4. Який порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає внесенню в бюджет чи відшкодування з бюджету?

5. Розкрийте зміст пільг з податку на додану вартість.

6. Вкажіть порядок подання податкової звітності з податку на додану вартість.

7. Розкрийте особливості податкового контролю за стягнення ПДВ.

8. Вкажіть порядок організації податкової роботи з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

9. Назвіть платників акцизного податку.

10. Яка база оподаткування з акцизного податку?

11. Які існують підакцизні товари та ставки акцизного податку?

12. Назвіть порядок та строки сплати акцизного податку за підакцизними товарами.

13. Розкрийте необхідність та призначення акцизних складів.

14. Який порядок маркування підакцизних товарів?

15. Назвіть особливості податкового контролю за стягненням мита.