Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми. При вивченні першого питання слухачі повинні перш за все з’ясувати сутність податкового контролю та способи його здійснення
При вивченні першого питання слухачі повинні перш за все з’ясувати сутність податкового контролю та способи його здійснення.
Податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль у частині здійснення заходів, що вживаються митними органами з метою перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, є складовою частиною митного контролю.
Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 Податкового кодексу України, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
Органи Служби безпеки України, внутрішніх справ, податкової міліції, прокуратури та їх службові (посадові) особи не можуть брати безпосередньої участі у проведенні перевірок, що здійснюються контролюючими органами, та проводити перевірки суб’єктів підприємницької діяльності з питань оподаткування.
Способи здійснення податкового контролю. Податковий контроль здійснюється шляхом:
- ведення обліку платників податків;
- інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів;
- перевірок та звірок відповідно до вимог Податкового кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
В другому питанні слухачі повинні опанувати, що податкове правопорушення - це вчинене у сфері оподаткування винне протиправне (тобто на порушення законодавства про податки і збори) діяння (чи бездіяльність) суб'єкта оподаткування, за вчинення якого встановлена юридична відповідальність законодавством про податки і збори (Податковим кодексом України).
Податкове правопорушення є правопорушенням з усіченим складом, який включає три елементи: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт.
Об’єктом податкового правопорушення є суспільні відносини, що виникають у сфері фінансової діяльності держави та органів місцевого самоврядування і в процесі реалізації яких формується доходна частина бюджетів та цільових фондів. Залежно від особливостей об'єкта виокремлюють два види податкових правопорушень:
· правопорушення, що посягають на податкові відносини, пов'язані з безпосереднім здійсненням податкових стягнень і безпосередньо спричинюють фінансові втрати держави, органів місцевого самоврядування;
· правопорушення, що посягають на відносини, які забезпечують додержання встановленого порядку управління в сфері оподаткування.
Зазначена класифікація має практичне підґрунтя: у разі не подання платником податків податкової декларації у визначений законодавством строк, він сплачує штраф незалежно від фактичної сплати податку чи збору.
Об’єктивна сторона податкового правопорушення визначається умовами його настання, тобто, конкретним змістом протиправного діяння: саме діяння, шкідливе для суспільства, його наслідки, причинний зв'язок між діянням і наслідком, час вчинення правопорушення, способи, повторність. Податкове правопорушення може бути скоєне різними способами і може виражатися як в дії, наприклад, заниження податкового зобов'язання, так і в бездіяльності - неподання платником податків податкової декларації. За наслідками скоєного діяння в теорії права виділяють два види складів правопорушень: матеріальні і формальні.
Матеріальним складом називається такий склад, об'єктивна сторона якого включає не тільки дію чи бездіяльність, але також і наслідки, які знаходяться в причинному зв'язку з ними. Відсутність причинного зв'язку є підставою для звільнення особи від фінансово-правової відповідальності. Прикладом правопорушення, склад якого є матеріальним, є декларування платником податків переоцінених або недооцінених об'єктів оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах. Відповідно, якщо дії вказані в цій нормі, не спричинили вказаних в ній наслідків, то відповідальність за їх вчинення не застосовується.
При формальному складі об'єктивна сторона складається тільки з дії чи бездіяльності. Наприклад, неподання платником податків податкової декларації у строки визначені законодавством. В даному випадку відповідальність наступає незалежно від наслідків діяння. Серед інших ознак об'єктивної сторони складу податкового правопорушення необхідно виділити час вчинення правопорушення, він відіграє роль при визначенні порушеної норми, а також при віднесенні її до звітного періоду. Такі ознаки, як місце і обстановка при застосуванні податкової відповідальності, не враховуються.
Суб'єкт податкового правопорушення - особа, яка вчинила податкове правопорушення і відповідає ознакам, встановленим законом. Суб'єктами податкових правопорушень є суб'єкти податку. В якості таких можуть фігурувати й інші особи, наприклад, в Канаді податковим органам надано право накладати стягнення на податкових консультантів за «надміру агресивне податкове планування» (податкову оптимізацію).
Можна виділити такі групи податкових правопорушень:
· правопорушення проти порядку ведення бухгалтерського обліку, складення і подання бухгалтерської та податкової звітності;
· правопорушення проти виконання дохідної частини бюджетів;
· правопорушення проти обов'язків по сплаті податків;
· правопорушення проти контрольних функцій податкових органів.
При вивченні третього питання необхідно враховувати, що податкова відповідальність – це реалізація фінансових санкцій, виражених у грошовій формі, уповноваженими на те державними контролюючими органами за вчинені в податкових правовідносинах порушення суб'єктами податків та особами, що сприяють сплаті податків, у встановленому податковим законодавством порядку з метою забезпечення публічних фінансових інтересів, а також покарання порушників.
Основні відмінності між податковою та адміністративною відповідальністю в чинному законодавстві можна звести до наступного:
· відмінність в джерелах нормативно-правового регулювання цих видів відповідальності: для податкової відповідальності – це в основному Податковий кодекс України, зокрема, глави 11-12, для адміністративної – КУпАП та Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу (ст.2 КУпАП);
· різниця у методі реалізації податкових санкцій та адміністративних стягнень (ст.109, 112 ПКУ та ст.217 КУпАП);
· різниця у суб’єктах, що притягуються до відповідальності: якщо суб’єктом адміністративної відповідальності є фізичні особи (ст.12-16 КУпАП) та лише в деяких випадках юридичні особи, то суб’єктами податкової відповідальності є фізичні та юридичні особи, які володіють спеціальним статусом – це платники податків і зборів, податкові агенти, законні представники (ст.110 ПКУ);
· різниця у суб’єктах, які мають повноваження розглядати справи про відповідні правопорушення (ст.116 ПКУ та Розділ ІІІ КУпАП);
· відмінність в переліку обставин, що пом’якшують, обтяжують, виключають чи звільняють від відповідальності (прямих норм, які це регулюють, в ПКУ немає, однак в статтях, які визначають відповідальність за податкові правопорушення, інколи трапляються зауваження щодо звільнення платників податків від цієї відповідальності за певних умов та ст.17-20, 22, 34, 35, КУ-пАП);
· різниця у характері і видах санкцій: якщо адміністративні стягнення можуть бути спрямовані як на майно, так і на особу порушника (ст.24 КУпАП), то податкові санкції виключно на майно порушника (ст.113, 129 ПКУ);
· різниця у правилах визначення розміру санкцій, в тому числі при множинності вчинених правопорушень: якщо адміністративні стягнення є визначеними або відносно визначеними (Глава 3 КУпАП), то податкові санкції нерідко визначаються в процентному відношенні від суми несплаченого податку, тобто, не обмежуються конкретною сумою (ст.117—129 ПКУ);
· різниця у давності притягнення до відповідальності і давності стягнення санкцій (ст.38 КУпАП та ст. 114 ПКУ).
Суттєві відмінності пропонується залишити і проектами Податкового кодексу України та Кодексу про адміністративні проступки
Фінансова відповідальність визначена у ч.2 ст. 111 Податкового кодексу України у вигляді фінансових санкцій (штрафів) та/або пені.
Штрафом (фінансовою санкцією, штрафною санкцією) називають податкову санкцію, яка стягується з платника податків за вчинення ним податкових правопорушень. Пенею називають податкову санкцію, яка стягується з платника податків за невчасне виконання покладених на нього зобов’язань.
Податковим Кодексом України (ПКУ) із 01.01.2011р. передбачено такі штрафні (фінансові) санкції.
Таблиця 2.2 Розмір штрафів за порушення податкового законодавства
(У таблиці даються посилання на норми Податкового Кодексу)
| Суть порушення | Суб’єкт відповідальності | Розмір штрафу і форма податкового повідомлення-рішення |
| Порушення порядку реєстрації платників податків в органах ДПС | ||
| Невчасне подання документів: – для взяття на облік в органах ДПС; – для реєстрації зміни місцезнаходження платника податків або змін в його облікових даних, і невчасне надання виправлень до цих документів; – щодо осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку і/або складання податкової звітності (п. 117.1). Неусунення порушень або повторне таке порушення протягом року | Самозайнята особа (пп. 14.1.226) | 170 грн., повторно – 340 грн.(форма «Р»*) |
| Юрособи та їх відокремлені підрозділи | 510 грн., повторно – 1020 грн. (форма «Р») | |
| Юрособи, відповідальні за нарахування та сплату податків відповідно до договору про спільну діяльність | 510 грн., повторно – 1020 грн. (форма «Р») | |
| Порушення порядку закриття та відкриття банківських рахунків | ||
| Неповідомлення органів ДПС протягом 3 днів про відкриття або закриття рахунків (п. 118.1) | Банки та фінансові установи | 340 грн. (форма «Р») |
| Здійснення витратних операцій на рахунку до отримання повідомлення від органу ДПС про взяття рахунка на облік (абзаци перший і другий п. 118.2) | 10 % суми всіх витратних операцій (але не менше 850 грн.), здійснених до отримання повідомлення (окрім операцій із перерахування коштів до бюджетів або державних цільових фондів) (форма «Р») | |
| Неповідомлення банку або фінансової установи про свій статус самозайнятої особи при відкритті рахунка (п. 118.3) | Самозайнята особа | 34грн. (форма «Р») |
| * Форма «Р» «Податкове повідомлення-рішення» (додаток 2 до Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 28.11.12 р. № 1236, далі – Порядок № 1236). | ||
| Порушення порядку подання податкової інформації про платників податків – фізосіб | ||
| Порушення порядку реєстрації в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (п. 119.1): – неподання інформації для включення фізособи, яка не має облікової картки платника податків (до 01.01.11 р. – ідентифікаційного коду), до Держреєстру (п. 70.5); – неподання відомостей про зміну даних, які вносяться до облікової картки платника податків (протягом 1 місяця із дня появи змін) (п. 70.7); – неподання інформації про об'єкти оподаткування у фізосіб. Повторне таке порушення протягом року | Платник податків | 85 грн., повторно – 170 грн. (форма «Р») |
| Порушення порядку подання податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків – фізосіб, суми утриманого з них податку. Повторне таке порушення протягом року (п. 119.2) | Податковий агент | 510 грн., повторно – 1020 грн. (форма «Р») |
| Оформлення документів, які містять інформацію про об'єкти оподаткування у фізосіб або про сплату податків без зазначення реєстраційного номера облікової картки платника податків (окрім випадків, визначених п. 119.2) (п. 119.3) | Платник податків | 170 грн. (форма «Р») |
| Порушення порядку подання податкової звітності | ||
| Неподання або несвоєчасне подання податкових декларацій (розрахунків). Повторне таке порушення протягом року (п. 120.1) | Платник податків | 170 грн., повторно – 1020 грн. (форма «Р») |
| Невиконання вимог щодо самостійного внесення змін до податкової звітності (п. 120.2). У разі самостійного виявлення заниження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний подати (п. 50.1): – уточнюючий розрахунок і сплатити штраф у розмірі 3 % суми заниження; – податкову декларацію (якщо подається нова декларація за поточний звітний період, то штраф не застосовується); – якщо уточнюються дані декларації за попередній період – нараховується 5%-вий штраф). При виконанні перелічених вище вимог інші штрафи не застосовуються | Платник податків | 5 % суми заниження, додатково застосовуються інші штрафи (у т. ч. і за заниження) (форма «Р») |
| Порушення вимог до зберігання документів | ||
| Недотримання строків зберігання бухгалтерських і податкових документів – 1095 днів із моменту подання податкової декларації або уточнюючого розрахунку за звітний період (п. 121.1). Неподання копій або оригіналів документів під час здійснення податкового контролю. Повторне таке порушення протягом року | Платник податків | 510 грн., повторно – 1020 грн. (форма «Р») |
| Єдиний податок | ||
| Несплата (неперерахування) сум авансових внесків єдиного податку (п. 122.1) | Платник податків – фізособа | 50 % ставки єдиного податку (форма «Р») |
| Визначення суми податкового зобов'язання податковим органом | ||
| Органи ДПС самостійно визначають суму податкового зобов'язання у випадку, якщо платник податків: – своєчасно не подав податкову декларацію; – порушив порядок нарахування, утримання податків і зборів із доходів інших платників податків (у т. ч. податковий агент, який утримує ПДФО); – занизив суму податкового зобов'язання; – завищив суму бюджетного відшкодування; – неправомірно завищив суму ПДВ, заявленого до бюджетного відшкодування; – неправомірно завищив від’ємне значення об'єкта обкладення податком на прибуток. Повторне таке порушення протягом 3 років (1 095 днів) (п. 54.3, 123.1) | Платник податків | 25 % суми: – визначеного податкового зобов'язання (форма «Р»); – завищеної суми бюджетного відшкодування (форма«В1»* або «В3»**). Удруге – 50 % вищеперелічених сум. |
| Порушення порядку використання податкових пільг | ||
| Використання платником податків (його посадовими особами) отриманої (застосованої) податкової пільги не за призначенням та/або всупереч умовам або цілям її отримання (п. 123.2) | Суб'єкти господарювання (далі – СГ) | Стягується сума в розмірі податкової пільги і застосовується штраф, передбачений п. 123.1. (форма «Р») |
| Податкова застава | ||
| Відчуження майна, яке знаходиться в податковій заставі, без попереднього погодження з органом ДПС, якщо таке погодження є обов'язковим (п. 124.1) | Платники податків, які мають податковий борг | У розмірі вартості відчуженого майна (форма «З»*****) |
| * Додаток 5 до Порядку № 1236. ** Додаток 7 до Порядку № 1236. *** Додаток 8 до Порядку № 1236. **** Додаток 9 до Порядку № 1236. ***** Додаток 4 до Порядку № 1236. | ||
| Торгові патенти | ||
| Невиконання вимог щодо розміщення торгового патенту (п. 125.1): – нерозміщення оригіналу або нотаріально завіреної копії торгового патенту; – невиконання вимоги про доступність торгового патенту для огляду; – неподання оригіналу торгового патенту на вимогу уповноважених осіб | СГ, які: – здійснюють торговельну діяльність; – здійснюють торгівлю валютними цінностями; – надають платні побутові послуги | У розмірі збору за один календарний місяць (форма «Р») |
| СГ, що здійснюють діяльність у сфері розваг | У розмірі збору за один квартал (форма «Р») | |
| Провадження діяльності без торгового патенту (у т. ч. без короткострокового або пільгового) (п. 125.1), а саме: – ведення діяльності без отримання патентів, або реалізація товарів без пільгового або короткострокового торгового патенту, або з порушенням порядку його отримання; – ведення діяльності з патентом, але не на тій території, на яку поширюються повноваження органу, що здійснив реєстрацію СГ, або не за місцезнаходженням відокремленого підрозділу; – передача торгового патенту іншому СГ або іншому відокремленому підрозділу; – ведення торговельної діяльності з використанням пересувної торговельної мережі без патенту, виданого для такої діяльності | СГ, які здійснюють діяльність без торгового патенту | У подвійному розмірі збору за період здійснення такої діяльності, але не менше подвійного розміру за один місяць (форма «Р»). Для СГ, які здійснюють діяльність у сфері розваг – у 8-кратному розмірі збору, але не менше 8-кратного розміру збору за один квартал (форма «Р») |
| СГ, які продають товари без наявності пільгового торгового патенту (п. 267.2) | У 5-кратному розмірі збору за період здійснення такої діяльності, але не менше 5-кратного розміру збору за один рік (форма «Р») | |
| СГ, які здійснюють діяльність без короткострокового торгового патенту (ПН) (пп. 267.4.7) | У подвійному розмірі збору за весь період провадження такої діяльності (форма «Р») | |
| Порушення порядку та строків сплати (перерахування) збору за здійснення деяких видів підприємницької діяльності, що підлягають патентуванню відповідно до пп. 267.1.1 (п. 125.1) | СГ, які здійснюють діяльність, що підлягає патентуванню | У розмірі 50 % ставок збору, установлених п. 267.3 (форма «Р») |
| Порушення порядку сплати самостійно визначеної платником податків суми грошового зобов'язання (сума податкового зобов'язання та/або штрафу) | ||
| Несплата узгодженої суми грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом: – до 30 календарних днів включно, що настають за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання; – більше 30 календарних днів (п. 126.1) | Платник | Якщо прострочення: – до 30 днів – у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу (під податковим боргом мається на увазі сума своєчасно не сплаченого грошового зобов'язання) (форма «Ш»*); – більше 30 днів – у розмірі 20 % (форма «Ш»*) |
| * Додаток 3 до Порядку № 1236. | ||
| Порушення правил нарахування, утримання і сплати (перерахування) податків у джерел виплати | ||
| Ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, наприклад неутримання ПДФО (ст. 168), податку на прибуток із доходів від фрахту (п. 160.5), податку за викиди забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення (ст. 241). Повторне здійснення перелічених вище порушень протягом 3 років (1 095 днів) | Платник, на якого покладено обов'язок утримувати податки у джерела виплати, у т. ч. податковий агент | 25 % сум податку, який підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (форма «Р»). Удруге – 50 % указаних сум (форма «Р»). У третій і наступні рази – 75 % указаних сум (форма «Р») |
| Подання податкової інформації банками | ||
| Неподання або несвоєчасне подання податкової інформації органам ДПС (за винятком порушень, указаних у п. 118.1). Повторне таке порушення протягом 3 років (п. 128.1) | Банки та фінансові установи | 170 грн. (форма «Р»)., повторно – 340 грн. (форма «Р») |
| Нецільове використання сировини | ||
| Нецільове використання спирту етилового та біоетанолу, отриманих як сировина для виробництва продукції, указаної в п. 229.1 (пп. 229.1.17) | Платник податків | Сума штрафу обчислюється виходячи з обсягів використаних не за призначенням спирту етилового і біоетанолу та ставки акцизного податку, передбаченої п. 215.3, збільшеної в 1,5 разу (форма «Р») |
| Нецільове використання легких і важких дистилятів, які отримані (або ввезені) як сировина для виробництва етилену (пп. 229.2.16 або 229.3.18) | Сума штрафу обчислюється виходячи з обсягів використаних не за призначенням легких і важких дистилятів та ставки акцизного податку, передбаченої п. 215.3, збільшеної в 1,5 разу (форма «Р») | |
| Порушення порядку користування надрами | ||
| Користування ділянкою надр у період (пп. 263.13.3): – невнесення, несвоєчасного внесення плати за користування надрами для видобутку корисних копалин протягом 6 місяців (за винятком випадків донарахувань і штрафних санкцій за результатами перевірок контролюючих органів); – припинення строку дії відповідного спеціального дозволу | Платник податків | Застосовується адміністративно-господарська санкція у вигляді вилучення отриманого платником у цей період прибутку від видобутку корисних копалин (ст. 240 Господарського кодексу) |
Пеня нараховується після закінчення встановлених Податковим кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання. Початок нарахування пені та закінчення визначаються положеннями Податкового кодексу (129 стаття). Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України (день, станом на який вираховується облікова ставка, залежить від підстав, які визначають порядок нарахування пені). Зазначений розмір пені стосується всіх податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.
Нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.
Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
Після вивчення програмного матеріалу необхідно виконати самостійну роботу:
1 Скласти структурно-логічні схеми з розглянутих питань.
Питання для самоконтролю
1. Які ви знаєте способи здійснення податкового контролю?
2. Наведіть порядок нарахування фінансових санкцій.
3. Наведіть порядок нарахування пені.
Рекомендована література
2-4, 11, 12, 13, 14, 17, 21, 26-28.
ТЕМА 11. КОНТРОЛЬ НАРАХУВАННЯ ТА СПЛАТИ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК
План вивчення теми
1. Контроль за нарахуванням та сплатою податку на прибуток підприємств.
2. Камеральна перевірка декларацій про прибуток підприємства.
2. Документальна перевірка з питань нарахування податку на прибуток підприємств.
Навчальні цілі
| засвоєння, закріплення, поглиблення та систематизація знань з питань організації контролю за правильністю нарахування та своєчасністю сплати в бюджет податку на прибуток. |