Українська ситуація в галузі нержавіючих сталей

Нержавіюча сталь і прокат у промислових обсягах ви­робляються в Україні на трьох металургійних підприєм­ствах: ВАТ «Дніпроспецсталь», ВАТ МК «Запоріжсталь» і ВАТ «Алчевський МК» (КТ 5 к. ДГ 4). Найбільшим вітчизняним заводом, що випускає прокат з нержавіючої і різних видів легованих сталей, є ВАТ «Дніпроспецсталь». Конкуренто­спроможність металу забезпечується застосуванням на «Дніпроспецсталі» сучасних технологічних процесів, таких як конвертоване виробництво сталі та газокисневе рафіну­вання. Метал можна фактично виготовляти без м'якого хро­му, удвічі дорожчого, ніж хром високовуглецевий. Це, при­родно, знижує собівартість металу. Підприємство виготов­ляє дуже широкий сортамент сталей, наприклад, круг діа­метром від 2 до 500 мм, виробляє за необхідності листові зливки, що йдуть на «Запоріжсталь». Крім звичайної нержа­віючої сталі, завод має велике виробництво спецпереплавів - електрошлакові, вакуумні.

Нині у далекому зарубіжжі виробництво металу елект­рошлакового (ЕШП) і вакуумно-дугового (ВДП) переплаву зростає. Існує ряд підприємств, яким бракує металу ЕШП і які звертаються за ним на «ДСС». Метал ЕШП, хоча і дещо дорожчий, ніж ВДП і метал відкритої виплавки, але дає різке підвищення якісних характеристик. Термін експлуатації турбіни з лопатками зі сталі 14 х 17Н2 збільшується в півто­ра рази, якщо вони виготовлені методом ЕШП.

Слід також зазначити, що завод орієнтований тільки на випуск сортового прокату круглого перетину і різних на­півфабрикатів (трубної, осьової заготовки). Останнім часом на підприємстві активно виробляють зливки з нержавіючої сталі.

За статистичними даними, протягом 2004 року на цьому підприємстві було випущено близько 88,7 тис. т нержавію­чої сталі і 48,2 тис. т прокату з нержавіючої сталі. При цьому виробництво нержавіючих кувань становило 8,8 тис. т.

Другим за обсягом виробником прокату з нержавіючої сталі є ВАТ «Запоріжсталь» - у 2004 році на цьому комбі­наті було виготовлено близько 3,66 тис. т нержавіючого прокату. Виробляли переважно листовий холоднокатаний про­кат, а також незначну кількість «замовленої» товстої нержа­віючої сталі для потреб машинобудування. Необхідно від­значити, що зроблений тонколистовий прокат в основному використовують для виробництва товарів народного спо­живання (кухонних мийок, посуду тощо), а на ринок він над­ходить в обмежених кількостях.

Можливості для виробництва нержавіючої сталі має та­кож ВАТ «Алчевський МК». Протягом 2004 року на цьому комбінаті було виготовлено близько 0,3 тис. т нержавіючого прокату (гарячекатаного товстолистового). Слід зазначити, що партію нержавіючої сталі було виготовлено під конкрет­не замовлення, вона мала, радше, експериментальний ха­рактер поряд з іншими легованими сталями, що випускає комбінат.

У 2004 році показники виробництва нержавіючої сталі і прокату становили відповідно 95,25 тис. т і 52,23 тис. т. Це вище обсягів виробництва 2004 року на 25 і 16,4%. При цьо­му сортового прокату було випущено близько 26,5 тис. т, трубної заготовки - близько 21,07 тис. т і плоского прокату - близько 4,5 тис. т. У додатку (КТ 5 к. ДГ 4) відбито динаміку виробництва нержавіючої сталі і прокату на українських підприємствах.

За деякими даними, за 7 місяців 2005 року в Україні було вироблено близько 24,9 тис. т нержавіючого прокату, що на 30% нижче аналогічного періоду попереднього року (за 7 мі­сяців 2004 року було виготовлено близько 35,5 тис. т). При Цьому ВАТ «Дніпроспецсталь» скоротило обсяги виробництва на 31% (до 22,8 тис. т), ВАТ «Запоріжсталь» - на 11% (до 1,96 тис. т) і «Алчевський МК» - на 49% (до 0,12 тис. т). Основними причинами скорочення обсягів виробництва нержавіючої сталі в 2005 році, на думку представників вітчизняних підприємств, є погіршення кон'юнктури світо­вого ринку (американські мита тощо), а також погане забез­печення сировинними матеріалами (переважно брухтовими відходами нержавіючих сталей, що йдуть на виробництво зливків, а також феронікелем).

Значний приріст виробництва сортового прокату і трубної заготовки за останні роки видно з (КТ 5 к. ДГ 4).

Як і у випадку з металопродукцією із вуглецевих сталей, значна частка виробленого в Україні прокату з нержавіючої сталі постачається на зовнішні ринки. Однак досягнення віт­чизняних експортерів на зовнішніх ринках дуже непевні, навіть порівняно з російськими. Дані щодо експорту прока­ту з нержавіючої сталі з України наведено в (КТ 5 к. ДГ 4).

Обсяги експортних поставок нержавіючого плоского прокату з України традиційно були невисокими. Єдиний великий виробник цієї продукції у країні - ВАТ МК «Запо­ріжсталь» використовує прокат для власних потреб і майже не експортує його. Відповідно, поставки листового прока­ту як на внутрішній ринок, так і на експорт незначні. Вод­ночас ряд підприємств і комерційних структур у 2004 році експортували цю металопродукцію. Експортні партії скла­далися із залишків партій, що використовувалися для влас­них потреб, а також листового прокату, виготовленого в країні з імпортного рулонного прокату. Відзначено та­кож кілька операцій з реекспорту російського і прибал­тійського прокату.

Експорт нержавіючого прокату з України складався і скла­дається, головним чином, з поставок напівфабрикатів або прокату, використовуваного для подальшої переробки, із зливків, кувань, токарських і осьових заготовок. Зливки із нержавіючої сталі користуються підвищеним попитом на зовнішніх ринках. Українські підприємства, що мають потужності для їхнього виробництва, продовжують нарощувати обсяги поставок. Так, порівняно з 2002 роком обсяги експорту зливків за 2004 рік зросли у 8 разів, а порівняно з 2003 роком - у 4 рази. Збільшен­ню експортних поставок зливків сприяло також податкове законодавство - відшкодування експортного ПДВ залучало і залучає дедалі більшу кількість постачальників.

Найбільш місткою товарною продукцією з нержавіючої сталі, що експортується з України, є прутки і кругла сорто­ва сталь. Найбільшим експортером такої металопродукції є ВАТ «Дніпроспецсталь». З огляду на те, що споживання цієї металопродукції на внутрішньому ринку досить незнач­не, підприємство зацікавлене в експортних поставках навіть за невисокої рентабельності (у США і ЄС вона не переви­щує 7-10%). Попри те, що рентабельність поставок мета­лопродукції на внутрішній ринок і країни СНД вища, іноді замовників буває значно менше. Це пояснюється низькою якістю обробки поверхні для внутрішнього ринку, що змен­шує витрати на виробництво.

Однак у сучасних умовах дисбалансу між попитом та пропозицією, в умовах можливого скорочення зовнішніх ринків збуту металопродукції на світових ринках особли­вого значення набуває внутрішній ринок. Тому пріоритет­ним є детальне дослідження внутрішнього ринку.

Протягом 2004 року в Україну було імпортовано близько 22,203 тис. т нержавіючої металопродукції, що є найвищим показником з моменту проголошення незалежності Украї­ни. Зростання обсягів споживання нержавіючого прокату залишилось непоміченим вітчизняними підприємствами, що воліли постачати продукцію на експорт. Відповідно, спожи­вачі нержавіючого листового прокату змушені шукати іно­земних постачальників. Динаміку імпортних поставок ме­талопродукції з нержавіючої сталі подано у (КТ 5 к. ДГ 4).

Особливістю України є переважний експорт нержавію­чих труб та сортового прокату, виробництво яких у нашій країні досить розвинуто. Що стосується імпорту, то тут провідні позиції за плоским, особливо гарячекатаним про­катом, виробництво якого не покриває українських потреб. Але Україна та Росія, яка виробляє більше листового про­кату, не є природними партнерами, які доповнюють ринки одна одної, оскільки через особливості фіскальної та тариф­ної політики український метал не є конкурентоспромож­ним на російському ринку навіть порівняно з європейськи­ми виробниками.