Норма для класу небезпеки
| НАЙМЕНУВАННЯ ПОКАЖЧИКА | ||||
| ГДК отруйної речовини у повітрі робочої зони, мг/м3 | Менше за 0,1 | 0,1 –1,0 | 1,1 –10,0 | більша за 10,0 |
| ЛД50 перорально, мг/кг | Менша за 15 | 15 –150 | 151 –5000 | більша за 5000 |
| ЛД50 при нанесенні на шкіру, мг/кг | Менша 100 | 100 –500 | 501 –2500 | більша за 2500 |
| ЛД50 у повітрі мг/л | Менша за 0,5 | 0,5 –5,0 | 5,001-50 | більша за 50 |
| Коефіцієнт можливості інгаляційного отруєння | Більше за 300 | 300 –30 | 29-3 | менша за 3 |
| Зона гострої дії | Менше за 6,0 | 6,0 –18,0 | 18,1 –54,0 | більша за 54,0 |
| Зона хронічної дії | Більше за 10,0 | 10,0 –5,0 | 4,9 –2,5 | менша за 2,5 |
На формування хмари зараженого повітря впливає вертикальна стійкість повітря, швидкість його руху.
Завдання для практичного виконання:
- визначити розміри (параметри) зони хімічного зараження;
- визначити термін підходу зараженого повітря до обєкту;
- визначити термін уражаючої дії СДОР;
- визначчити можливі втрати людей;
- визначити режими захисту співробітників;
- нанести фактичну обстановку на карту (схему) місцевості;
- визначити заходи щодо захисту від ураження СДОР.
І. Визначення розмірів (параметрів)зони хімічного зараження
Розрахунок виконуємо за вихідними даними варіанта “0” (Додаток. 2).
Ситуація полягає в тому, що на об’єкті господарювання (ОГ) з причин порушення правил безпеки сталося руйнування ємкості СДОР. Від зруйнованої ємкості на відстані L знаходиться населений пункт, який може потрапити у зону хімічного зараження (ЗХЗ).
Під час аварії виникла небезпечна хмара СДОР зараженого повітря, внаслідок його випаровування з площі розлиття.
Розв’язання
1. За графіком (Додаток 3) знайдемо ступінь вертикальної стійкості повітря, якщо ∆t = -1°, швидкість вітру V = 2 м/с, це буде інверсія.
2. За табл. 10.3 (Додаток 4) визначимо глибину Гтабл. поширення зони хімічного зараження при умові, що ємкість, де зберігалася 25т. СДОР (хлор), не обвалована, при V = 1 м/с. та інверсії на закритій місцевості:
;
Г табл. для25 т хлору = 22,85
А оскільки, за умовою 0го варіанту, швидкість вітру V=2 м/с, то, згідно з приміткою до табл. 10.3, знаходимо поправочний коефіцієнт kпопр = 0,6,
тоді фактична глибина 3Х3 становитиме:
Г = 22,85∙0,6=13,71 км.
1. Знайдемо ширину Ш 3Х3 з формули Ш = 0,03 Г для інверсії;
(Ш = 0,15 Г для ізотермії; Ш = 0,8 Г для конвекції):
фактично для нашого випадку Ш = 0,03 ∙ 13,71 = 0,4113 км.
Отже, ширина ЗХЗ буде сягати понад 411 метрів
4. Визначимо площу 3Х3, як площу трикутника:
S3Х3 = 1 / 2 ГШ = 1/2∙13,71 ∙ 0,4113 = 2,82 км2.
ІІ. Визначення терміну підходу зараженого повітря до населеного пункту на відстані L = 9 км від місця розлиття СДОР (аварії).
Розв’язання
1. З табл. 10.4 (Додаток 5) для інверсії знаходимо середню швидкість перенесення хмари зараженого повітря :
L або R<10 км, V = 2 м/с, W = 4
2. Термін подолання зараженим повітрям відстані 9 км (L) знаходимо за формулою :
W – швидкість перенесення зараженого повітря,
60 – коефіцієнт переводу секунд в хвилини.
L (R) – відстань від підприємства до місця аварії
ІІІ. Визначення терміну вражаючої дії СДОР (хлор) або її випаровування (Додаток 6, табл. 10.5)
Розв’язання
Ємкість зберігання СДОР - не обвалована
 |
Тоді, за таблицею 10.5, при V=1 м/с, швидкість випаровування буде 1,3 год.
А у нашому випадку при V = 2 м/с. Знаходимо поправочний коефіцієнт (див. Додаток 6, примітка до табл..10.5) Кпопр.= 0,7
Тоді t вражаючої дії = t випаровування =1,3∙0,7=0,91=55 хв.
IV. Визначення можливих втрат людей
Розв’язання
За табл. 10.6 (Додаток 7) втрати співробітників становитимуть 4%:
При умові забезпечення ЗІЗ 
- 100% , у спрощених укриттях, будівлях, визначаємо загальні втрати Р = 620∙0,04 = 25 осіб.
Згідно з приміткою: легкий ступінь ураження =25∙0,25=6 осіб;
середній і тяжкий =25∙0,4=10 осіб;
незворотні втрати =25-(10+6)=9 осіб;
V. Визначення режиму хімічного захисту
Оскільки за мирного часу режим хімічного захисту № 1 не застосовується, а викиди (розлиття) СДОР на хімічно небезпечних підприємствах не мають нервово-паралітичної дії, то для захисту співробітників застосовуємо режим хімічного захисту № 2 (використати засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) і продовжувати працювати).
VI. Визначення заходів для локалізації й ліквідації осередку ураження
Роботи з ліквідації аварій на ПНО виконують, в основному, аварійно-технічні та рятувальні групи об'єкту. При цьому перекриваються ушкоджені комунікації, СДОР із пошкоджених ємкостей, по можливості, перекачують у неушкоджені, а ділянки розлиття обваловують. Для зменшення глибини поширення зараженого повітря формування, що беруть участь у знезаражуванні, ставлять відсічні вертикальні водяні завіси, які розсіють хмару парів СДОР на шляху її поширення. Водяні завіси ставлять на кількох рубежах перпендикулярно осі поширення хмари зараженого повітря. Перший рубіж визначають у зоні зі смертельними концентраціями СДОР.
При цьому також відбувається часткова нейтралізація СДОР. Дегазація (знезаражування) СДОР в місцях аварії провадиться розчинами речовин, які вступають з ними в хімічну реакцію з утворенням нетоксичних продуктів.
Основний принцип знезаражування СДОР полягає в тому, що речовини кислотного характеру дегазуються речовинами, що мають лужну реакцію (гашене вапно, розчин соди, їдкого натру), і навпаки.
Такі речовини, як хлор, аміак, знезаражуються великою кількістю води (1:10). Роботи провадяться з навітряного боку з використанням поливальних і пожежних машин, засобів захисту органів дихання та шкіри.
Після закінчення робіт провадиться повна спеціальна обробка техніки і санітарна обробка людей, що брали участь у знезаражуванні. Дегазація одягу, засобів індивідуального захисту здійснюється на станціях знезаражування одягу.
VI. Визначення заходів щодо захисту співробітників і населення від ураження СДОР
За аварії з викидом СДОР, наслідки якої виходять за межі підприємства, черговий диспетчер негайно сповіщає чергові зміни аварійних служб (газорятівної, протипожежної, медичної), штаб ЦО міста (району), а також керівників підприємств, установ і організацій відповідно із заздалегідь розробленою схемою оповіщення, текстом звернення, який передається після сигналу “УВАГА ВСІМ” із включенням об’єктових електричних сирен.
Для захисту робітників і службовців на хімічно небезпечному об’єкті використовуються промислові протигази або респіратори спеціального призначення типу РПГ-67, РУ-60, а також захисні споруди, які обладнані ІІІ режимом вентиляції. Люди, які знаходяться в житловому секторі, в будинках, повинні зачинити вікна й кватирки, вимкнути опалювальні прилади, загасити вогонь у печах, надіти протигази та підручні засоби захисту шкіри й швидко вийти із зони хімічного зараження.
Напрямок виходу населення, як правило, указують представники органів ЦО або міліції. У будь-якому разі виходити треба перпендикулярно до напрямку руху зараженого повітря, бажано на підвищену й добре провітрювану ділянку місцевості.
За відсутності протигазів під час виходу із зони зараження необхідно періодично затримувати на кілька секунд дихання, для захисту органів дихання використовувати тканини, змочені водою, та ватні частини одягу. Завдяки цьому значно знижується кількість повітря, що потрапляє до легенів, а відповідно зменшується і ступінь ураження.
Після виходу із зони зараження люди, які отримали незначне ураження (кашель, нудота), повинні звернутись до медичних установ для отримання необхідної допомоги.
Про усунення небезпеки ураження населення сповіщають органи ЦО. У всякому разі вхід у житлові й виробничі будинки дозволяється тільки після контрольної перевірки вмісту СДОР у повітрі приміщень. Дозвіл на вхід у приміщення дає безпосередній керівник робіт з ліквідації наслідків аварії з викидом СДОР.
Висновки
1. Чи потрапить мікрорайон в зону хімічного зараження;
2. Найбільш доцільні способи захисту населення під час аварії;
3. Які заходи необхідно вжити заздалегідь, щоб уникнути втрат серед людей;
4. Превентивні заходи безпеки
Звіт про роботу
на тему:
“Оцінка хімічної обстановки і захист співробітників у зоні лиха”
ВИХІДНІ ДАНІ: (за варіантом)
1. Найменування СДОР ____________________________________________________
2. Кількість СДОР (т) ____________________________________________________
3. Напрямок вітру (град.) ____________________________________________________
4. Швидкість вітру V (м/с) ____________________________________________________
5. Температура повітря t( °C) ____________________________________________________
6. Рельєф місцевості ____________________________________________________
7. Чисельність працівників (осіб)_______________________________________________
8. Забезпеченість ЗІЗ (%)_________________________________________________
9. Відстань до об’єкта L або R (км)________________________________________________
10. Характер зберігання СДОР_______________________________________________
ЗАВДАННЯ. Відповідно до запропонованого варіанта роботи визначити наслідки аварії, засоби захисту та ліквідації аварії.
Коротка характеристика СДОР та перша медична допомога в разі ураження :
________________________________________
Варіанти контрольної роботи на тему
“Оцінка хімічної обстановки і захист населення після аварії на об’єкті з виливом (викидом) СДОР”
| Найменуван ня вихідних даних | Номери варіантів | ||||||||||
| СДОР | Хлор | Аміак | Сірчистий ангідрид | Сірководень | Хлор | Аміак | Фосген | Сірководень | Хлор | Аміак | Сірчистий ангідрид |
| Кількість, т | |||||||||||
| Напрям вітру, град. | 270° | 15° | 95° | 115° | 140° | 280° | 250° | 18° | 150° | 90° | 18° |
| Швидкість вітру, V м/с | |||||||||||
| ∆ t,°C | -1 | -1,6 | -1,5 | -1,4 | -1,3 | -1,2 | -1,1 | -1 | -0,9 | -0,8 | -0,7 |
| Рельєф місцевості | закрит. | відкр. | закрит. | відкр. | закрит. | відкр. | закрит. | відкр. | закрит. | відкр. | закрит. |
| Чисельність робітників, осіб | |||||||||||
| Забезпеченість ЗІЗ, % | |||||||||||
| Відстань до об’єкта, L км. | 11,5 | 11,5 | 14,5 | 12,5 | |||||||
| Характер зберігання | Не обвало-вано | Обвало-вано | Не обвало-вано | Обвало-вано | Не обвало-вано | Обвало-вано | Не обвало-вано | Обвало-вано | Не обвало-вано | Обвало-вано | Не обвало-вано |
Продовження дод. 2
| Найменування вихідних даних | Номери варіантів | |||||||||
| СДОР | Сірководень | Хлор | Аміак | Фосген | Сірководень | Хлор | Аміак | Сірчистий ангідрид | Сірководень | Сірководень |
| Кількість, т | ||||||||||
| Напрямок вітру, град. | 15° | 235° | 240° | 280° | 250° | 18° | 240° | 235° | 250° | 280° |
| Швидкість вітру, м/с | ||||||||||
| ∆t,°C | -0,6 | -0,5 | -0,4 | -0,3 | -0,2 | -0,1 | -0,1 | -0,2 | -0,3 | -0,4 |
| Рельєф місцевості | відкр. | закр. | відкр. | закр. | відкр. | закр. | відкр. | закр. | Відкр. | закр. |
| Чисельність робітників, осіб | ||||||||||
| Забезпеченість ЗІЗ, % | ||||||||||
| Відстань до об'єкта, км. | 25,5 | 12,5 | 25,5 | 12,5 | ||||||
| Характер зберігання | Обвалован | Не обваловано | Обваловано | Не обваловано | Обвало-вано | Не обваловано | Обваловано | Не обваловано | Обваловано | Не обваловано |
Закінчення дод. 2
| Найменування вихідних даних | Номери варіантів | |||||||||
| СДОР | Сірчистий ангідрид | Аміак | Хлор | Сірководень | Хлор | Аміак | Фосген | Сірчистий ангідрид | Сірководень | Аміак |
| Кількість, т | ||||||||||
| Напрямок вітру, град | 18° | 150° | 240° | 235° | 150° | 18° | 250° | 280° | 95° | 15° |
| Швидкість вітру, V м/с | ||||||||||
| ∆t ,°C | -0,6 | -0,6 | -0,7 | -0,8 | -0,9 | -1 | -1,1 | -1,2 | -1,3 | -1,4 |
| Рельєф місцевості | відкр. | закр. | відкр. | закр. | відкр. | закр. | відкр. | закр. | відкр. | закр. |
| Чисельність робітників, осіб | ||||||||||
| Забезпеченість ЗІЗ, % | ||||||||||
| Відстань до об'єкта, км. | 25,5 | 12,5 | 11,5 | |||||||
| Характер зберігання | Обваловано | Не обваловано | Обваловано | Не обваловано | Обваловано | Не обваловано | Обваловано | Не обваловано | Обваловано | Не обваловано |
Додаток 3
| -1,6 | ||||||||||
| -1,5 | ||||||||||
| -1,4 | ||||||||||
| -1,3 | Інверсія |  | ||||||||
| -1,2 | ||||||||||
| -1,1 | ||||||||||
| -1 | ||||||||||
| -0,9 | ||||||||||
| -0,8 | ||||||||||
| -0,7 | ||||||||||
| -0,6 | ||||||||||
| -0,5 | Ізотермія | |||||||||
| -0,4 | ||||||||||
| -0,3 | ||||||||||
| -0,2 | ||||||||||
| -0,1 | ||||||||||
| +0,1 | ||||||||||
| +0,2 | ||||||||||
| +0,3 | ||||||||||
| +0,4 | Конвекція | |||||||||
| +0,5 | ||||||||||
| +0,6 | ||||||||||
| +0,7 | ||||||||||
| +0,8 | ||||||||||
| +0,9 | ||||||||||
| +1 | ||||||||||
| +1,1 | ||||||||||
| +1,2 | ||||||||||
| +1,3 | ||||||||||
| +1,4 | ||||||||||
| +1,5 | ||||||||||
| +1,6 | ||||||||||
| Δt,С0 Vв, м/с | 0,5 | 1,5 | 2,5 | 3,5 | > 4 |
Додаток 4
Таблиця 10.2. Глибини розповсюдження хмар зараженого повітря з уражаючими концентраціями СДОР на відкритій місцевості, км
(ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
| Найменування СДОР | Кількість СДОР в ємностях, т | |||||
| При інверсії | ||||||
| Хлор, фосген | Більше 80 | |||||
| Аміак | 3,5 | 4,5 | 6,5 | 9,5 | ||
| Сірчистий ангідрид | 4,5 | 12,5 | 17,5 | |||
| Сірководень | 5,5 | 7,5 | 12,5 | 61,6 | ||
| При ізотермі | ||||||
| Хлор, фосген | 4,6 | 11,5 | ||||
| Аміак | 0,7 | 0,9 | 1,3 | 1,9 | 2,4 | |
| Сірчистий ангідрид | 0,8 | 0,9 | 1,4 | 2,5 | 3,5 | |
| Сірководень | 1,1 | 1,5 | 2,5 | 8,8 | ||
| При конвекції | ||||||
| Хлор, фосген | 1,4 | 1,96 | 2,4 | 2,85 | 3,15 | |
| Аміак | 0,21 | 0,27 | 0,39 | 0,5 | 0,62 | 0,66 |
| Сірчистий ангідрид | 0,24 | 0,27 | 0,42 | 0,52 | 0,65 | 0,77 |
| Сірководень | 0,33 | 0,45 | 0,65 | 0,88 | 1,1 | 1,5 |
Додаток 5
Таблиця 10.3. Глибини поширення хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями СДОР на закритій місцевості, км
(ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
| СДОР | Кількість СДОР в ємкості, т | |||||
| За інверсії: Хлор, фосген | 6,57 | 22,85 | 41,14 | 48,85 | ||
| Аміак | 1,28 | 1,85 | 2,71 | 3,42 | 4,28 | |
| Сірчистий ангідрид | 1,14 | 1,28 | 2,85 | 3,57 | ||
| Сірководень | 1,57 | 2,14 | 3,57 | 5,71 | 7,14 | 17,6 |
| За ізотермії: Хлор, фосген | 1,31 | 3,28 | 4,57 | 5,43 | ||
| Аміак | 0,2 | 0,26 | 0,37 | 0,54 | 0,68 | 0,66 |
| Сірчистий ангідрид | 0,23 | 0,26 | 0,4 | 0,57 | 0,71 | 1,1 |
| Сірководень | 0,31 | 0,43 | 0,71 | 1,14 | 1,43 | 2,51 |
| За конвекції: Хлор, фосген | 0,4 | 0,52 | 0,72 | 1,2 | 1,32 | |
| Аміак | 0,06 | 0,08 | 0,11 | 0,16 | 0,2 | 0,26 |
| Сірчистий ангідрид | 0,07 | 0,08 | 0,12 | 0,17 | 0,21 | 0,3 |
| Сірководень | 0,093 | 0,13 | 0,21 | 0,34 | 0,43 | 0,65 |
Примітки до табл. 10.3:1. За швидкості вітру понад 1 м/с застосовуються поправочні коефіцієнти, які мають такі значення :
| Швидкість вітру, м/с | ||||||
| Поправочний коефіцієнт: за інверсії за ізотермії за конвекції | 0,6 0,71 0,7 | 0,45 0,55 0,62 | 0,38 0,5 0,55 | - 0,45 - | - 0,41 - |
2. Для обвалованих ємностей зі СДОР глибина поширення зараженого повітря зменшується в 1,5 рази.
Таблиця 10.4. Середня швидкість перенесення хмари W, зараженої СДОР, м/с
| Швидкість вітру, м/с | Інверсія | Ізотермія | Конвекція | |||
| R<10 | R>10 | R<10 | R>10 | R<10 | R>10 | |
| 2,2 | 1,5 | 1,5 | 1,8 | |||
| 4,5 | 3,5 | |||||
| 4,5 | 4,5 | |||||
| - | - | - | - | |||
| - | - | 7,5 | - | - | ||
| - | - | - | - |
Примітка до таблиці 10.4.Інверсія і конвекція за швидкості вітру понад 3 м/с спостерігається рідко.
L або R – відстань від місця розлиття СДОР до об’єкта, км.
Додаток 6
Таблиця 10.5. Час випаровування деяких СДОР, год. (швидкість вітру 1 м/с)
| СДОР | Вид сховища | |
| Не обваловане | Обваловане | |
| Хлор | 1,3 | |
| Фосген | 1,4 | |
| Аміак | 1,2 | |
| Сірчистий ангідрид | 1,3 | |
| Сірководень |
Примітка до табл.10.5: Для швидкості вітру понад ту, яку вказано в табл. 10.5 (10.4), застосовують поправочний коефіцієнт з такими значеннями:
| Швидкість вітру V, м/с | ||||||
| Поправочний коефіцієнт | 0,7 | 0,55 | 0,43 | 0,37 | 0,32 |
Додаток 7
Таблиця 10.6. Можливі втрати співробітників і населення від СДОР у осередку ураження, %
| Умови пребува-ння людей | Забезпеченість людей протигазами, % | ||||||||||
| Без проти-газів | |||||||||||
| На відкритій місцево-сті | 90-100 | ||||||||||
| У приміщеннях та укриттях |
Примітка до табл.10.6: Орієнтовна структура ураження людей в осередку ураження, % із них:
легкий ступінь – 25%;
середній і тяжкий – 40%;
загиблі –35%.
Параметри зони хімічного зараження місцевості
Напрямок евакуації
співробітників
ОСНОВНІ ПАРАМЕТРИ:
Г - глибина, Ш – ширина, Sзхз – площа зони хімічного зараження ,