Фінансові ресурси підприємств:сутність, джерела формування та класифікація
Фінанси підприємницьких структур, їх сутність та функції
Фінанси підприємств як складова частина фінансової системи посідають визначне місце у структурі фінансових відносин суспільства. Вони функціонують у матеріальній і нематеріальній сферах виробництва де створюється валовий внутрішній продукт і національний дохід – основні джерела фінансових ресурсів.
На макроекономічному рівні фінанси підприємств забезпечують формування фінансових ресурсів країни через бюджет та позабюджетні фонди. Саме тому від стану фінансів підприємств залежить можливість задоволення суспільних потреб, фінансова стійкість країни.
Фінанси підприємств функціонують на мікрорівні і тому мають спільні риси та певні відмінності від фінансів держави в цілому. Загальною ознакою фінансів підприємств є те, що вони виражають сукупність економічних відносин, пов’язаних з розподілом ВВП. Специфічні ознаки фінансів підприємств виражають економічні відносини, які характеризують первинний розподіл вартості ВВП, формування та використання грошових доходів і децентралізованих фондів Особливості фінансів підприємств зумовлені їх функціонуванням у різних галузях економіки, різними організаційно – правовими формами господарювання.
Господарська діяльність переважної більшості підприємств має комерційний характер з метою досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку. Некомерційне господарювання це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку. До некомерційних належать здебільшого доброчинні, освітянські, медичні, наукові та інші організації невиробничої сфери економіки.
Об’єктом фінансів підприємства є економічні відносини, пов’язані з рухом коштів, формуванням та використанням грошових фондів.
Суб’єктами таких відносин можуть бути підприємства та організації, банківські установи та страхові компанії, позабюджетні фонди, інвестиційні фонди, аудиторські організації, інші суб’єкти господарювання, які є юридичними особами.
Матеріальною основою економічних (фінансових) відносин є гроші. Гроші створюють умови для появи фінансів як самостійної сфери грошових відносин.
Узагальнюючи, можна дати таке визначення фінансів підприємств – це економічні відносини, пов’язані з рухом грошових потоків, формуванням розподілом і використанням доходів і грошових фондів суб’єктів господарювання у процесі відтворення
Фінансові ресурси підприємств:сутність, джерела формування та класифікація
Під фінансовими ресурсамислід розуміти грошові кошти, які знаходяться у розпорядженні підприємства та беруть участь у процесі відтворення. До фінансових ресурсів належать грошові фонди та частина грошових коштів, яка використовується підприємством у нефондовій формі.
Залежно від власності фінансові ресурси можуть бути власними та позичковими. Власні фінансові ресурси – це ресурси, які належать підприємству і утворюються внаслідок фінансово-господарської діяльності підприємства. До них належать: статутний фонд, амортизаційний фонд, валовий дохід і прибуток. Позичкові фінансові ресурси – це ресурси, що знаходяться тимчасово в розпорядженні підприємства і можуть бути використані для досягнення статутних цілей. До їх числа відносяться отримані кредити, кошти мобілізовані на фінансовому ринку.
Грошові фонди – це частина грошових коштів, які мають цільове спрямування.
Статутний капітал – основне первісне джерело власних коштів підприємства. Статутний капітал уявляє собою сукупність коштів засновників необхідну для функціонування підприємства, які вкладені в активи, а також майнові права, що мають грошову оцінку.
Порядок і джерела формування статутних фондів залежать від типу підприємства і форми власності. Розміри статутного фонду характеризують розмір коштів, які були інвестовані у фінансово - господарську діяльність.
На основі статутного капіталу формуються основний і оборотний капітали, які знаходяться у процесі безперервного руху, приймаючі різні форми в залежності від стадії кругообігу. Поділ капіталу на основний і оборотний пов’язаний з характером їх кругообігу і формою участі у створенні готової продукції.
Резервний фонд - утворюється на підприємстві за рахунок відрахувань від прибутку, використовується для покриття збитків, подолання тимчасових фінансових ускладнень (не менш 25% статутного фонду і не менш 5% від розміру прибутку).
Амортизаційний фонд – утворюється в процесі використання основних засобів і нематеріальних активів за рахунок амортизаційних відрахувань, використовується для їх відтворення.
Фонд розвиткуконцентрує кошти, які використовуються для розвитку виробництва.
Валютний фонд - формується на підприємствах, які одержують виручку у валюті від експортних операцій або купують валюту для імпортних операцій.
Фонд оплати праці - формується на підприємстві для грошових виплат працівникам за виконану роботу згідно з трудовим договором.
Фонд виплати дивідендів – утворюється в акціонерних підприємствах один раз на рік для виплати акціонерам дивідендів по акціях.
Окрімпостійних грошових фондів на підприємствах можуть утворюватисяоперативні тимчасові фонди.
Кошти підприємства використовуються не тільки у фондовій формі. Так, використання підприємством коштів для виконання фінансових зобов’язань перед бюджетом та позабюджетними фондами, банками, страховими організаціями здійснюються у нефондовій формі. У нефондовій формі підприємства також одержують дотації та субсидії, спонсорські внески, банківські кредити.
Підприємство використовує різні джерела формування фінансових ресурсів. Фінансові ресурси підприємства формуються:
- під час заснування підприємства (внески засновників у статутний фонд);
- в наслідок здійснення фінансово-господарської діяльності (нерозподілений прибуток, амортизаційний фонд, резервний фонд);
- в результаті операцій на фінансовому ринку (додатковий капітал, позичковий капітал);
- у порядку перерозподілу грошових коштів (бюджетні субсидії, страхові відшкодування, інші види ресурсів).
У процесі формування фінансових ресурсів підприємств важливу роль відіграє визначення оптимальної структури їхніх джерел.