Гроші та їх функції.Демонетизеція золота. Грошові системи та їх типи

Обмін продуктами виник у далекій давнині, ще в умовах присвійного го-сподарства.В-ва продукції для продажу не існувало.Виробляли тільки для споживання.Лише в окремих випадках надлишок певного товару могли об-мінювати.Тому спочатку обмін був спорадчим.Н-д 1 туша оленя = 20 рибам. У процесі регулярного обміну зрост. знач-ня точності кількісних спів-відношень між обмінюваними товарами.Мінові співвідношення стають стійкішими і наближ. до труд. затрат. З розв-ом в-ва і поглибленням СПП виникає заг. еквівалент – товар , який має властивість обмінюватись на всі товари. Такий обмін здійсн. За форму-лою: тов А, тов Б, тоа В, і т д = тов Е. В різних країнах загальним еквівалентом були різні товари (в старод. греків –худоба, у скандинавів – хутро, чай – у Монголії. Сіль – у Судані). Коли обмін вийшов за межі нац ринку, виникла необхідність закріпити функ-ї заг еквівалента за одним товаром. Так виникли гроші. Гроші – це особливий товар,що служить заг еквівалентом. У процесі р-ку в-ва і обміну роль грошей закріплюється за металами, але не одразу за золотом. У Спарті були залізні гроші, а в Римі – мідні. Приблизно у 4-3 ст до н. е. Грош товаром стали благородні метали(БМ) – золото і срібло. У 19 ст. роль грошей монопольно закріпилась за золотом. БМ за своїми природніми властивостями найбільше пристосовані до ролі грошей. Цьому сприяють такі властивості БМ, як подільність, портативність, добра збережуваність, внаслідок яких заг еквівалент так тісно зростається з їх споживною вартістю. У свій час золото було звичайним товаром. Після виділення з товарного світу воно як гроші, крім своєї звичайної вартості, набуло ще додаткову споживчу вартість, пов’язану з його суспільною функцією. У першій пол 20 ст завершилась тривала епоха товарних грошей, і з дрругої половини цього століття розпочалася епоха паперових грошей. Суть сучасних грошей уже ніяк не можна визначити як особливий товар, що служить заг еквівалентом. Нині гроші потрібні не самі по собі, а лише заради тих товарів, які можна на них придбати. У розвинутому тов госп-ві гроші викоують 5 функцій:

*Гроші, як міра вартості. (визначаються ціни на всі товари), *Засіб обігу (посередник між прод і покупцем (Т-Г-Т)), *Засіб нагромадження (якщо гроші випадають із сфери обігу), *Засіб платежу (купівля без попередньої оплати платежів), *Світові гроші (в ек відносинах між країнами). У 20ст. настала ера банківських грошей, коли гроші, існують у вигляді зписів на рахунках у банках. У сучасних умовах простежується швидка еволюція всіх функціональних форм грошей – поширюються кредитні картки, чеки для туристів, електронні гроші. В усіх країнах в обігу нині перебувають лише передові гроші й монети з неблагородних металів. Відбувається повна демонетизація золота, воно перестало виконувати ф-ї грошей. Грошові системи: металевого обігу: *біметалізм – роль загального еквівалента законодавчо закріплена за золотом і сріблом, *монометалізм – тільки один вид металу. Залежно від обміну на золото: золотомонетний, золото зливковий і золотодевізний. паперово-кредитного грошового обігу – ґрунтується на паперових грошах.

11. Ринкова ек. с-ма та принципи її організації. Моделі ринкової економіки

Чистий ринок, чи е-ка вільного підприємництва (вільної конкуренції або laissez faire), - скоріше ідеальна схема, реальність. Ця с-ма передбачає повне невтручання д-ви в е-не життя, чого по суті ніколи в світі не було. Для цієї с-ми властиві приватна власність, конкуренція, а регулятором в-ва і всієї ек. д-ті є ціна. Відсутність якогось центрального контролю за цінами зовсім не означає, що тут панує хаос. Ще А. Сміт, досліджуючи ринкову с-му, був заінтрегований, виявивши в цій с-мі певний порядок. Тоді А. Сміт проголосив принцип “невидимої руки”: кожний індмвідуум у своїй поведінці керується своїми особистими інтересами, намагається максимізувати свій дохід на грунті індивідуальних рішень. Однак ним нібито керує чиясь невидима рука для досягнення найбільшого блага для всіх. Звідси випливає висновок про шкідливість б-якого держ. втручання у сферу вільної конкуренції. Прихильники чисто ринкових відносин (хоч такими вони ніде не існують) вважають, що така с-ма забезпеч. ефективне використання ресурсів, стабільність в-ва і високий рівень споживання. Д-ва в умовах такої с-ми забезпечує збереження тільки приватної власності і правові структури, що сприять свободі п-ва. Змішана е-ка. Проміжною с-ою між чисто ринковою і командною е-ою є змішана е-ка. Вона базується на плюралізмі форм власності, де переважає приватна власність, але існують і держ. п-ва. Уряд у такій с-мі відіграє активну ек. роль. не тільки як власник, а й ч-з с-му ек. важелів за доп. яких впливає на активність госп. життя. Великі корпорації та сильні профспілки також виступають важливими ек. чинниками. Моделі ринкової економіки: американська,японська,шведська. Амер. Є найчистішим різновидом вільного підприємництва. Її основу становить система всілякого заохочення підприємництва, досягнення особистого успіху, збагачення найактивнішої частини населення. Японська м. х-ся значним втручанням держави в господарське життя. Розвиток економіки підпорядкований загальним національним завданням. Для цієї моделі притаманне певне відставання темпів зростання зарплати порівняно зі зростанням продуктивності праці. Шведська м. є своєрідним поєднання ринкової економіки і соціалістичної ідеології. Основний принцип цієї моделі полягає в розмежуванні двох ек. Ф-й: створення багатства і його розподілу.