Закономірності руху кредиту

Об’єктивний характер кредиту як економічної категорії, наявність його самостійної внутрішньої сутності визначають певні закономірності його руху. Без дотримання цих закономірностей кредит утрачатиме свою визначальну сутність, перетвориться в якусь іншу категорію, а роль його деформується.

НА МІКРОЕКОНОМІЧНОМУ РІВНІ ОСНОВНИМИ ЗАКОНОМІРНОСТЯМИ РУХУ КРЕДИТУ Є:

— ЗВОРОТНІСТЬ РУХУ ВАРТОСТІ, ЩО ПЕРЕДАНА В ПОЗИЧКУ. Цим рух кредитних коштів істотно відрізняється від власних та бюджетних коштів, які є в обороті позичальника. Власні кошти постійно залишаються в обороті економічного суб’єкта. Одержані з бюджету кошти не мають умови обов’язкового повернення їх у бюджет, вони стають власністю даного суб’єкта.

— ТИМЧАСОВІСТЬ ПЕРЕБУВАННЯ ПОЗИЧЕНОЇ ВАРТОСТІ В ОБОРОТІ ПОЗИЧАЛЬНИКА. Навіть за умови, що для кожного нового циклу кругообороту капіталу позичальнику знову потрібна буде позичка, з попереднього циклу позичені кошти повинні вивільнитися і повернутися кредитору.

— ЗБЕРЕЖЕННЯ ПОЗИЧЕНОЇ ВАРТОСТІ В ПРОЦЕСІ РУХУ І ПОВЕРНЕННЯ ЇЇ ДО КРЕДИТОРА В ПОВНОМУ ОБСЯЗІ. У цій закономірності центральним місцем є збереження позиченої вартості, тому що повернути позичку можливо і за рахунок іммобілізації власного капіталу позичальника. Проте в такому випадку кредит не буде вигідним для позичальника, відбудеться трансформація його сутності;

— ЗАЛЕЖНІСТЬ МАСИ НАДАНОЇ ПОЗИЧКИ ВІД НАЯВНИХ ОБСЯГІВ ВІЛЬНИХ КОШТІВ. Ця закономірність зумовлена реальним характером об’єкта кредитування. Надання в позичку неіснуючих коштів неминуче призведе до розбалансованості ринку, кризових явищ у монетарній сфері.

НА МАКРОЕКОНОМІЧНОМУ РІВНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ РУХУ КРЕДИТУ ПРОЯВЛЯЮТЬСЯ В ТАКОМУ:

— КІЛЬКІСНІ ПАРАМЕТРИ РОЗВИТКУ КРЕДИТУ (ЗА ДИНАМІКОЮ ЗРОСТАННЯ КРЕДИТНИХ ВКЛАДЕНЬ) ПОВИННІ БУТИ АДЕКВАТНИМИ ДИНАМІЦІ ОБСЯГІВ ВВП. Якщо темпи розвитку кредитних вкладень істотно випереджатимуть темпи зростання ВВП, відбудеться надмірне розбухання грошового капіталу, виникне загроза фінансової кризи, інфляції. Якщо ж темпи розвитку кредиту відставатимуть від зростання ВНП, економіці загрожуватиме демонетизація, платіжна криза;

— ОСКІЛЬКИ КОЖНА ПОЗИЧКОВА ОПЕРАЦІЯ Є ДВОЯКОЮ — ЯК ВИМОГА І ЯК ЗОБОВ’ЯЗАННЯ, ЯК АКТИВ І ЯК ПАСИВ, ЗАГАЛЬНІ СУМИ КРЕДИТНИХ ВКЛАДЕНЬ І ПОЗИЧЕНИХ РЕСУРСІВ У МАКРОМАСШТАБАХ ЗАВЖДИ БАЛАНСУЮТЬСЯ.

— ЗВОРОТНІСТЬ І ПЛАТНІСТЬ КРЕДИТУ РОБИТЬ ЙОГО НАЙБІЛЬШ АДЕКВАТНИМ РИНКОВИМ УМОВАМ ІНСТРУМЕНТОМ ФІНАНСУВАННЯ ЗРОСТАННЯ КАПІТАЛУ В РЕАЛЬНОМУ СЕКТОРІ ЕКОНОМІКИ. Якраз йому належить вирішальна роль у переміщенні величезних мас заощаджених у сфері особистого споживання коштів у сферу виробничого споживання. Тому переважне переміщення вільної вартості з сектору домашніх господарств у сектор фірм теж є закономірністю руху кредиту;

ПЛАТНІСТЬ КРЕДИТУ І ЗДАТНІСТЬ ПРИНОСИТИ ДОХІД ОБОМ ЙОГО СУБ’ЄКТАМ ВИЗНАЧАЮТЬ ТАКУ ЗАКОНОМІРНІСТЬ МІЖГАЛУЗЕВОГО РУХУ КРЕДИТУ, ЯК СПРЯМУВАННЯ КОШТІВ ІЗ ГАЛУЗЕЙ І СЕКТОРІВ ЕКОНОМІКИ З НИЗЬКОЮ РЕНТАБЕЛЬНІСТЮ У ВИСОКОРЕНТАБЕЛЬНІ ГАЛУЗІ, ВИДИ ВИРОБНИЦТВА.

Розглянуті закономірності не вичерпують усіх особливостей руху кредиту. Проте і названі дають підстави вважати, що практика управління кредитними відносинами не може будуватися на довільних рішеннях чи однобічних інтересах, а лише на об’єк­тивних закономірностях руху кредиту, що забезпечують збалансоване дотримання інтересів усіх суб’єктів кредитних відносин.

ТАКИЙ ЗВ’ЯЗОК МІЖ ПРАКТИКОЮ ОРГАНІЗАЦІЇ КРЕДИТНИХ ВІДНОСИН ТА ЗАКОНОМІРНОСТЯМИ РУХУ КРЕДИТУ ЗАБЕЗПЕЧУЄТЬСЯ ДОТРИМАННЯМ СУБ’ЄК­ТАМИ КРЕДИТУ ПЕВНИХ ПРИНЦИПІВ АБО ПРАВИЛ КРЕДИТУВАННЯ, ЯКІ ВИРОБИЛА СВІТОВА КРЕДИТНА ПОЛІТИКА.

ПРИНЦИПИ КРЕДИТУВАННЯ.

ОСНОВНИМИ, НАЙБІЛЬШ ВИЗНАНИМИ Є ТАКІ ПРИНЦИПИ КРЕДИТУВАННЯ:

— ЦІЛЬОВЕ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОЗИЧКИ;

— СТРОКОВІСТЬ ПЕРЕДАННЯ КОШТІВ КРЕДИТОРОМ ПОЗИЧАЛЬНИКУ;

— ПОВЕРНЕНІСТЬ ПОЗИЧАЛЬНИКОМ КОШТІВ КРЕДИТОРУ В ПОВНОМУ ОБСЯЗІ;

— ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ ПОЗИЧКИ;

— ПЛАТНІСТЬ КОРИСТУВАННЯ ПОЗИЧЕНИМИ КОШТАМИ.

Цільове призначення позички полягає в тому, що економічні суб’єкти, що виявили намір вступити в кредитні відносини, повинні заздалегідь чітко визначити, на яку ціль будуть використані позичені кошти. Визначену ціль повинні однаково розуміти й оцінювати обидві сторони, погоджуючись на її кредитування.

Строковість позички передбачає, що вільні кошти кредитора передаються позичальнику на чітко визначений строк, який сторони повинні узгодити в момент вступу в кредитні відносини. Економічно обґрунтоване визначення строку позички має вирішальне значення для забезпечення інтересів суб’єктів позички, ефективного використання позиченої вартості, для змен­шення кредитного ризику та ін.

Поверненість позиченої вартості кредитору означає, що позичальник повинен повернути кредитору весь обсяг одержаної в позичку вартості. Суб’єкти кредиту повинні передбачати спеціальні заходи щодо забезпечення повернення позиченої вартості в повному обсязі: скорочення терміну позички, підвищення ставки позичкового процента, запровадження плаваючої (змінної) ставки процента та ін.

Забезпеченість полягає в тому, що кредитор при наданні позички мусить вжити додаткових заходів щодо гарантування повернення позички у визначені строки.

Забезпеченням позички може бути майно (нерухоме, рухоме, цінні папери, валютні цінності), що береться у заставу, а також зобов’язання третьої особи погасити борг кредитору (гарантії, поручительства). Розмір майнового забезпечення звичайно встановлюється на рівні, що перевищує розмір позички, на випадок зниження ринкової ціни застави.

Платність користування позичкою полягає в тому, що позичальник повертає кредитору не тільки основну суму боргу, а й сплачує додаткові кошти у формі процента. Для встановлення такого принципу є вагомі економічні підстави. Адже коли кредитор передає свої вільні кошти в позичку, то зазнає при цьому подвійних втрат:

— втрачає дохід, який припадає на вилучену ним з обороту частину коштів, що стає джерелом кредиту;

Втрачає ті переваги та зручності, які властиві утриманню вивільнених з обороту коштів у ліквідній формі. Більше того, втрати переваг та зручностей запасів ліквідності супроводжуються появою кредитного ризику, пов’язаного з наданням позички, та можливих збитків від позички.

Платність позички має важливе значення і для позичальника. Вона стимулює його до більш виваженого рішення щодо доцільності одержання позички, строгого дотримання інших принципів кредитування, ефективного використання позичених коштів тощо.

Усі принципи кредитування тісно між собою пов’язані, ос­кільки випливають із сутності кредиту і тільки в комплексі можуть забезпечити її реалізацію. Тому для ефективного кредитування дотримання всіх його принципів є обов’язковим.

ФУНКЦІЇ КРЕДИТУ