Головним чином інформацію можна охарактеризувати двома словами так: «повнота в стислості». Вони визначають і мову, і стиль інформації
Інформації пишуть простою, ясною, лаконічною мовою. Інформація більше, ніж будь-який інший газетний жанр, не терпить багатослівності, а тим більше марнослів'я, усякого роду словесних «вихилясів». Це, зрозуміло, не означає, що журналіст, що працює в жанрі інформації, знає лише один стиль — «телеграфний». Це означає, що в інформації кожна фраза повинна бути продумана, зважена, відточена. Це означає, що в інформації особливо неприпустимі довгі, «загальні місця». Так званий «інформаційний вибух», про яке багато говорять і пишуть у наші дні, ще більше підвищив ціну стислості інформації, ціну того часу, що читач затрачає, щоб довідатися новина.
Особливо варто застерегти журналістів, що працюють у жанрі інформації, від надмірної пристрасті до всякого роду професійних термінів, техніцизмів, уживанні жаргону, сленгу. Зрозуміло, репортер, що спеціалізується на економічній тематиці, на матеріалах про технічний прогрес, не обійдеться без деяких виробничо-технічних і економічних термінів, так само як його колега, що висвітлює, скажімо, театральне життя, неминуче буде користатися спеціальними мистецтвознавчими словами і висловами. Але, по-перше, до подібного роду термінів і висловів варто ставитися критично, відбираючи з них ті, котрі є загальнозрозумілими. А по-друге, необхідно дотримувати почуття міри, стежити за тим, щоб інформаційна замітка, призначена для масової газети, не перетворювалася в шараду, у набір малознайомих вузькопрофесійних слів. Анекдотичним прикладом рішення такої проблеми можна назвати замітку, що надіслав починаючий журналіст у редакцію. Вона мала такий початок:
Ефективність лінійного розміщення зарядів у вертикальних штольнях, на завданій глибині, при проведенні вибухових будівельних робіт у гірських умовах вперше в практиці довели фахівці з України. За проектом співробітників Київської будівельної лабораторії буровибухових робіт тресту «Укрвибухпром». Методом вибуху на викид із застосуванням лінійного розміщення зарядів у республіці Узбекистан споруджений Великий Наманганьский канал...
Може виникнути питання: як же діяти кореспонденту, якому доручено розповісти, скажемо, про технічне нововведення, про результати наукового дослідження, зрештою про новини комп’ютерних технологій? Хіба не повинний він у деталях описати принцип тієї чи іншої конструкції, механізму, відкриття? Відповідь на це питання гранично чітка: не повинен! Замітку про технічну новинку, про наукове відкриття, як і будь-яку іншу інформаційну замітку, відрізняє максимальна простота і приступність викладу. Задача кореспондента не в тім, щоб вникати в технічні, технологічні й інші спеціальні «тонкощі» того чи іншого нововведення, а в тім, щоб повідомити читачу, у чому це нововведення полягає, яку роль воно грає (чи покликано зіграти) у розвитку даної галузі науки і техніки, яке практичне застосування воно знаходить чи може знайти.
Часом буває так, що журналіст, бажаючи написати «цікавіше», робить ухил у бік помилкової цікавості, примарної «красивості». Саме такими інформаціями «грішать» і бульварні, й інформаційно-розважальні газети («Арт-мозаика», «Мрія» тощо).
Одіа з найважливіших і неодмінних вимог, що виставляються до інформації,— оперативність. Інформація лише тоді має цінність, коли вона з’являється відразу за подією, за новиною. Якщо репортер запізнився, якщо він сам довідався про подію з інших рук— новина перестає бути новиною. От чому інформація як жанр вимагає присутності слова «сьогодні» чи, на гірший випадок – «учора».
Це, зрозуміло, не стосується неоперативних інформаційних матеріалів, свідомо не пов'язаним з якою-небудь подією. Але і в цих випадках слід прагнути, коли це можливо, до того, щоб «прив'язувати» факти до подій дня.
Газета «Запорізька правда» вирішила в зв'язку з Днем учителя розповісти на своїх сторінках про одного з найстарших учителів міста — НН. Сама по собі ця інформаційна замальовка не носить оперативного характеру: її можна було надрукувати і півроку тому, і за півроку по тому. Але газета навмисно «прив’язала» матеріал до Дня вчителя. Завдяки цьому в редакції з'явився конкретний інформаційний привід, щоб розповісти про заслуженого педагога. У матеріалі з'явилося слово «сьогодні» — і хоча це слово стосувалося не стільки героя замітки, скільки Дня вчителя, воно зробило матеріал актуальним, що відповідає темі дня.
Не слід відставати від подій, але, за дуже рідкісними винятками, немає потреби і забігати вперед, виносити на сторінки газети події і факти, які ще тільки повинні відбутися. У тих же випадках, коли газета з тих чи інших міркувань вирішує дати замітку-анонс, необхідно особливо продумати текст цієї замітки, щоб не припуститися неточності, помилки.