Розділ 8: Оцінювання ефективності виробництва та основні напрями її підвищення

147. Ефективність діяльності підприємства – це:

– різниця між обсягом виробленої продукції і витратами на її виробництво;

+ зіставлення результатів діяльності з витраченими ресурсами;

– виручка від реалізації продукції;

– отриманий прибуток, сплачені податки, створені робочі місця, шкідливі викиди в довкілля тощо.

148. Показник ефективності діяльності підприємства – це:

– обсяг реалізованої продукції;

– розмір отриманого прибутку;

+ зіставлення виручки від реалізації продукції з витратами на її виробництво і збут;

– питома вага підприємства на ринку збуту продукції.

149. Економічна суть підвищення ефективності виробництва – це:

– збільшення обсягу отриманого прибутку;

– забезпечення максимального збільшення обсягу виробництва на виробничих потужностях підприємства;

+ зниження витрат на виробництво одиниці продукції;

– впровадження нових інформаційних технологій.

150. З перерахованих показників ефективності до узагальнюючих відносяться:

– витрати на одиницю продукції;

+ валовий прибуток від реалізації продукції;

– рентабельність вибору;

– трудомісткість виготовлення виробу.

151. Показник, який характеризує ефективність діяльності підприємства –це:

– кількість шкідливих викидів в атмосферу внаслідок функціонування підприємства;

+ трудомісткість виробленої продукції;

– питома вага технічно обґрунтованих норм витрат ресурсів до загальної кількості використовуваних ресурсів;

– загальна величина кредиторської заборгованості.

152. Скорочення тривалості робочого тижня характеризує:

– економічний ефект;

– екологічний ефект;

– гуманітарний ефект;

+ соціальний ефект.

153. Рентабельність продажів окремих видів продукції обчислюється як відношення:

+ прибутку, який включається в ціну виробу, до ціни виробу;

– прибутку від операційної діяльності до виручки від реалізації;

– прибутку від звичайної діяльності до середньої вартості майна підприємства;

– прибутку від звичайної діяльності до середньої вартості основних фондів підприємства.

154. Рентабельність сукупних активів характеризує ефективність використання:

– оборотних коштів;

– основних фондів підприємства;

+ всього наявного майна підприємства;

– активів підприємства, створених за рахунок власних засобів.

155. За методом розрахунку виділяють ефективність виробництва:

+ абсолютну, порівняльну;

– економічну, соціальну;

– на рівні підприємства, на рівні області, на рівні народного господарства;

– окремого підприємства загалом, окремих видів ресурсів, окремого виду продукції.

156. За об'єктами оцінювання виділяють ефективність виробництва:

– абсолютну, порівняльну;

– економічну, соціальну;

– на рівні підприємства, на рівні області, на рівні народного господарства;

+ окремого підприємства загалом, окремих видів ресурсів, окремого виду продукції.

157. У пасиві балансу відображається:

– склад і структура майна підприємства;

+ склад і структура джерел формування;

– склад витрат підприємства;

– вартість придбаних підприємством цінних паперів.

158. Оцінка забезпечення поточної діяльності підприємства власними оборотними засобами визначається відношенням:

+ власних оборотних коштів до короткострокових зобов'язань;

– власних оборотних коштів до величини оборотних коштів;

– власних оборотних коштів до виробничих запасів;

– власних оборотних коштів до вартості активів.

159. Валова продукція – це:

+ величина товарної продукції і зміна залишків незавершеного виробництва;

– вартість усієї продукції підприємства незалежно від міри її готовності;

– продукція, яка сплачена споживачами;

– продукція, яка підлягає перевірці у відділі контролю.

160. Показник, який визначається за формулою: валова продукція – матеріальні витрати і амортизаційні відрахування – це:

– товарна продукція;

– реалізована продукція;

+ чиста продукція;

– кінцева продукція.

161. Чиста продукція – це:

+ знову створена підприємством вартість;

– продукція, яка виготовлена тільки з матеріалів і напівфабрикатів цього підприємства;

– продукція, яка виготовлена без виробничої кооперації з іншими підприємствами;

– продукція, яка виготовлена понад державне замовлення.

162. Показник “норма прибутку” відображає розмір прибутку, який припадає в розрахунку на одиницю вартості:

– основних фондів;

– оборотного капіталу;

+ сукупних засобів;

– матеріальних витрат виробництва.

163. Частина валової продукції, яка реалізується за межі підприємства різним споживачам, – це:

– побічна продукція;

– кінцева продукція;

– проміжна продукція;

+ товарна продукція.

164. Винагороди працівникам за підсумками роботи за рік у складі коштів, які спрямовуються на споживання, належать до:

+ фонду основної заробітної плати;

– фонду додаткової заробітної плати;

– фонду виплати дивідендів;

– фонду матеріального стимулювання.

165. Рівень рентабельності показує:

– скільки прибутку отримано в розрахунку на 1 працівника;

+ скільки прибутку отримано в розрахунку на 1 гривню виробничих витрат;

– скільки прибутку отримано в розрахунку на 1 гривню повної собівартості реалізованої продукції;

– скільки прибутку отримано в розрахунку на 1 гривню сукупних фондів.

166. Показник, який впливає на рівень рентабельності виробництва – це:

– фондоозброєність праці;

– фондовіддача;

+ рівень цін реалізованої продукції;

– енергозабезпеченість.

167. Для вимірювання і обліку валової продукції використовують показники:

– натуральні;

+ натуральні і вартісні;

вартісні;

якості продукції.

168. Фонд споживання на підприємстві – це:

+ фонд оплати праці і фонд матеріального заохочення;

– фонд оплати праці і матеріальні витрати;

– фонд оплати праці і валовий дохід;

– фонд оплати праці і чистий дохід.

169. Матеріальною основою процесу відтворення є:

+ відтворення всіх факторів виробництва, робочої сили і засобів виробництва;

– підтримання в робочому стані основних засобів виробництва;

– відтворення робочої сили;

– відтворення родючості землі.

170. Коефіцієнт фінансової залежності становить собою відношення:

+ усіх джерел фінансування до власного капіталу;

– власного капіталу до довгострокових зобов’язань;

– вартості основних засобів до загальної вартості майна;

– власного капіталу до величини обігових коштів.

171. Рівень рентабельності відображає ефективність використання:

+ спожитих виробничих ресурсів;

– застосованих виробничих ресурсів;

– витрат, які не включаються у виробничу собівартість;

– залишків незавершеного виробництва за собівартістю.

172. Про фінансову стійкість компанії свідчать показники:

– коефіцієнт оборотності всіх активів, що використовуються; коефіцієнт оборотності поточних активів, що використовуються; тривалість обороту поточних активів;

– показник поточної ліквідності; показник „критичної оцінки”; коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості; тривалість погашення дебіторської заборгованості;

– коефіцієнт ефективності; термін окупності; чистий приведений прибуток; період окупності, рівень рентабельності;

+ коефіцієнт автономії; коефіцієнт співвідношення власних і позичених коштів; коефіцієнт довгострокової заборгованості.

173. Підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва пов’язане:

– з випереджальним зростанням капітальних вкладень у сільське господарство порівняно з темпами приросту виробництва продукції;

– з розвитком підсобних промислових підприємств з переробки та зберігання сільськогосподарської продукції;

+ з раціональним використанням виробничих ресурсів галузі, збільшенням виробництва продукції з кожного гектара землі, підвищенням урожайності культур, продуктивності тварин, зменшенням витрат праці та коштів на одиницю продукції;

– з поліпшенням соціальних умов життя, покращанням умов праці, підвищенням рівня зайнятості, ліквідацією важкої фізичної праці.

Наши рекомендации