Друга властивість: між елементами логістичних систем дійсно існують суттєві зв’язки, котрі з закономірною необхідністю визначають інтегративні властивості системи

Тема 1.5.

Логістичні системи

План

1. Поняття логістичної системи, її мета, основні властивості

2. Класифікація логістичних систем та тенденції їх розвитку

1. Поняття логістичної системи, її мета, основні завдання та функції

Логістична система (ЛС) – це адаптивна система зі зворотним зв'язком, яка виконує ті чи інші логістичні функції (операції), складається із підсистем і має розвинуті внутрішньосистемні зв'язки та зв'язки із зовнішнім середовищем. Логістична система - це сукупність функціонально співвіднесених ланок, які системно реалізують цілісну оптимальну дію на матеріальний потік, орієнтовану на задоволення потреб споживачів.

Із всього різноманіття систем логістичні системи вирізняються складом елементів, характером зв’язків між ними, організацією та інтегративними властивостями, а також ще й такими особливими ознаками, як: -наявність потокового процесу; -певна системна цілісність; -наявність органу управління; -керованість системи; -варіантність поведінки; -здатність до взаємодії з довколишнім середовищем; -наявність комунікаційних зв’язків як в самій логістичній системі, так і між логістичною системою та зовнішним (економічним) середовищем; наявність т.зв. контурів зворотних зв’язків в каналах інформації; цілеспрямована поведінка системи.

Для того, щоб об‘єкт міг бути визнаний системою, необхідною і достатньою є наявність таких властивостей.

Властивості логістичної системи:

1. Цілісність і подільність

2. Зв‘язки

3. Організація

4. Інтегративні властивості

Перша властивість: логістична система (ЛС) є цілісна сукупність елементів, які взаємодіють один з одним.

В складі логістичних систем традиційно виділяють такі елементи, як: Закупівлі, Склади, Запаси, Транспорт, Інформація, Кадри, Збут, а також - Обслуговування виробництва.

В складі логістичної системи можна також виділяти ланки ЛС. Ланка логістичної системи– певний економічно та/або функціонально відособлений об’єкт, який не підлягає подальшій декомпозиції в межах поставленого завдання щодо аналізу або побудови логістичної системи, і виконує свою локальну мету, пов’язану з певними логістичними операціями або функціями. Повна множина ланок логістичної системи, взаємопов’язаних між собою відносно матеріальних та відповідаючих їм інформаційних і фінансових потоків в межах конкретної логістичної системи, утворює логістичну мережу.

Друга властивість: між елементами логістичних систем дійсно існують суттєві зв’язки, котрі з закономірною необхідністю визначають інтегративні властивості системи.

Зв’язок між елементами логістичної системи об’єктивно існує і проявляється через узгоджене виконання комплексу логістичних операцій та функцій в процесі доведення матеріального та інших потоків від джерела сировини до остаточного споживача. При цьому в системі дотримуються відношення підпорядкованості елементів нижчого рівня ієрархічної структури елементам вищого рівня.

Третя властивість: зв’язки між елементами логістичної системи певним чином упорядковані, тобто логістична система має організацію. Ця властивість проявляється у наявності в логістичних систем власних підсистем (керуючої та керованої), реалізовуючих визначену мету, а також у використанні різних видів моделей організаційної структури підприємств – учасників логістичних систем і в цілому систем логістики

Четверта властивість: логістична система володіє інтегративними властивостями, не притаманними жодному з елементів зокрема. Це здатність доставити потрібний товар, в потрібний час, в потрібне місце, необхідної якості, з мінімальними витратами, а також здатність адаптуватися до зміни умов зовнішнього середовища.

2. Класифікація логістичних систем та тенденції їх розвитку

Логістичні системи за інституціональною ознакою поділяють на макро-, мета-, мезо-, і мікрологістичні системи.

1. Макрологістична система — це велика система управління логістичними потоками і відповідні логістичні процеси у масштабах всієї економіки країни. Макрологістична система є певною інфраструктурою економіки країни або групи країн (міжнародна макрологістична система) і охоплює споживачів, промислові, посередницькі, торговельні, транспортні підприємства та організації різних відомств на рівні країни або між різними країнами.

Прикладами макрологістичних систем можуть бути об'єднання транспортних перевезень різних країн з метою оптимізації логістичних витрат, часу та безпеки вантажів — мультимодальні системи (інтермодальні), термінальні та ін., а також інформаційні системи, системи національної безпеки, системи стратегічних запасів, система оброни тощо. Функціонування макрологістичних систем залежить від наявності повноцінної національної транспортної, дистрибуційної, комунікаційної мережі.

Макрологістичні системи, в свою чергу, класифікуються за трьома ознаками:

1) за ступенем глобалізації:

ü державні;

ü міждержавні;

ü трансконтинентальні;

2) за адміністративно-територіальним розподілом:

ü районні;

ü міжрайонні;

ü міські;

ü регіональні;

ü обласні;

ü міжрегіональні;

3) за об'єктно-функціональною ознакою:

ü групи підприємств;

ü відомчі;

ü галузеві;

ü міжгалузеві;

ü торгові;

ü військові;

ü інституційні;

ü транспортні та ін.

2. Металогістична система охоплює сферу міжорганізаційної кооперації, до якої належить кооперація виробничих, дистрибуційних підприємств, кооперація логістичних підприємств або і перших, і других разом. Побудовані таким чином металогістичні системи локально або частково охоплюють логістичні канали, інтегрують логістичні (матеріальні, інформаційні, фінансові та сервісні) потоки суміжних підприємств чи логістичні процеси окремих підприємств з надання логістичних послуг. Металогістична система формується для потреб функціонування певної інфраструктури економіки регіону. Окремі логістичні системи, розвиваючись і вдосконалюючись, інтегруються в системи вищого порядку або реформуються шляхом процесу реструктуризації (наприклад, реструктуризація енергетичної системи України, приватизація залізничних доріг Англії та ін.).

3. Мезологістична система — логістична кооперація металогістичних систем і стосується створення повного логістичного ланцюга, тобто може реалізуватися і шляхом логістичної інтеграції всіх учасників логістичного процесу від місця походження сировини, матеріалів і до місця споживання включно. З певним припущенням до мезологістичних систем можна віднести регіональні системи транспортування вантажів, людей, системи регіонального забезпечення і регіональної безпеки, якщо можна локалізувати логістичні потоки і процеси в їх межах.

4. Мікрологістична система є підсистемою, структурною складовою макрологістичних систем. До таких систем належать різні виробничі та торговельні підприємства, територіально-виробничі комплекси. Мікрологістичні системи є класом виробничих логістичних систем, до складу яких входять технологічно пов'язані виробництва, об'єднані єдиною інфраструктурою.

Розрізняють три види мікрологістичних систем:

ü внутрішні оптимізують управління матеріальними і супутніми їм потоками (інформаційними, фінансовими, потоками послуг) в рамках технологічного циклу виробництва продукції;

ü зовнішні вирішують завдання, пов'язані з управлінням та оптимізацією матеріальних і супутніх потоків від їх джерел до пунктів призначення за межами виробничого технологічного циклу;

ü інтегровані — межі мікрологістичної системи визначаються виробничо-розподільчим циклом, який включає процеси закупівлі матеріальних ресурсів та організації постачання, виробничі логістичні функції, логістичні операції в розподільчій системі, при організації продажу готової продукції споживачам та у післяпродажному сервісі.

Отже, можна виділити такі сфери застосування мікрологістичної системи та її функції:

ü у сфері виробництва — планування виробничих завдань з детальним розкладом випуску виробів, розподіл плану випуску продукціїза виробничими дільницями підприємства, контроль за якістю праці;

ü у переробці вантажів, що транспортуються, — управління запасами, переміщення, зв'язок, організація інформаційних потоків, пакування виробів, їх зберігання, складування, вантажно-розвантажувальні операції та комплектація партії вантажів;

ü у маркетингу — вивчення ринку, організація служби постачання, фінансування та розрахунків, матеріальне заохочення;

ü у споживанні — проектування замовлень на постачання продукції, складування запасів, постачання споживачів, фінансування замовлень.