V. аналіз викладацької діяльності
За підсумками уроку за темою «Безробіття й зайнятість трудових ресурсів» учні набрали таку кількість балів:
| Прізвище, ім’я учня | Кількість балів | Успішність |
| 1. Гаврилюк Анастасія | відмінниця | |
| 2. Галіс Анжела | задовільно | |
| 3. Гранковська Вероніка | відмінниця | |
| 4. Григорович Євгенія | задовільно | |
| 5. Мединська Анастасія | відмінниця | |
| 6. Мироненко Марія | задовільно | |
| 7. Петрова Анастасія | Н | задовільно |
| 8. Петрушинська Христина | відмінниця | |
| 9. Поліщук Олена | Н | задовільно |
| 10. Польшаков Андрій | задовільно | |
| 11. Сапун Ігор | відмінник | |
| 12. Сніжко Влад | Н | хорошист |
| 13. Тюлєнєва Наталія | відмінниця | |
| 14. Шашлюк Оксана | відмінниця | |
| 15. Шевчук Валерія | Н | хорошистка |
| 16. Шостак Давід | Вибув | Вибув |
| 17. Штеревер Марія | Н | хорошистка |
| 18. Ястремська Анна | Н | хорошистка |
Учні набрали бали в діапазоні [7-10] з 14 можливих. Це доволі низькі бали, адже в класі є багато відмінників, які вчаться на 11-12 балів. Низькі оцінки пов’язані з тим, що жодна з малих груп («соціологи», «аналітики», «практики») не виконали завдання повністю вірно й не набрали максимальний бал. Також тест виявився для учнів надто складним, навіть відмінники зробили багато помилок, більшість написали тест на 2-3 бали з 5 можливих. Деякі учні навмання ставили відповіді, що означає неповне, недостатнє засвоєння матеріалу, викладеного мною під час міні-лекції, хоча я розповідала доступно, наводила приклади. Оскільки тест був переважно на види безробіття, я висловила прохання вчителю економіки Ользі Іванівні про те, щоб на наступному занятті було проаналізовано даний тест, і ще раз звернено увагу на види безробіття. Я дійшла висновку, що для учнів забагато нових понять, і вони заплутались у видах безробіття, тим більше, що конспектом я заборонила користуватись.
Учні, які вчаться на «задовільно» набрали вищі ніж звичайно бали, оскільки одним із видів завдань була робота в групі, де усі учасники групи набирали однакові бали.
Щодо учнів у класі, то їх я недооцінила – їх поведінка була набагато краща, ніж я очікувала – мені довелося лише 2 рази робити зауваження, учні були спокійними, зібраними, слухняними. Негативним моментом було те, що певні учні постійно спізнюються на заняття, й мій урок був не виключенням – Мироненко Марія, Галіс Анжела, Григорович Євгенія запізнились на 4 хв.
Проаналізую кожен етап уроку окремо:
1. Організаційний момент – повністю вдався. Учні (крім тих, що запізнилися) серйозно віднеслися до мене як до вчителя, швидко включилися в роботу.
2. Початкова мотивація – вдалась, але перед роздачею листочків з варіантами я забула наказати учням закрити зошити й підручники, поки я роздавала усім листки, деякі учні мали можливість підглянути й списати. Я врахувала це, і на етапі контролю одразу попередила учнів про те, що у разі незакритого зошита чи підручника, учень за цей етап отримає 0 балів, наглядала за учнями під час виконання тесту.
3. Виклад нового матеріалу – переважно вдався. Проте я не врахувала повільну швидкість письма учнів. На задиктовку найважливіших понять і переписування формул з дошки довелось витрачати вдвічі більше часу, ніж я розраховувала, тому довелось витратити на даний етап 20-21 хв. Замість розрахованих 15-17. Через це я не встигла, задаючи питання до класу, проаналізувати й виправити кожну відповідь учня, а, вислухавши їх версії, одразу висловлювати вірні відповіді. В результаті я оцінювала в 2 бали будь-яку активність учнів під час міні-лекції, незалежно від того, чи були їх твердження вірними чи лише частково вірними.
Приємним і несподіваним було те, що учні задавали запитання щодо незрозумілих для них термінів. Це означає, що учні прикладають зусилля, щоб розібратися з матеріалом, слідкують за моїми словами, уважно слухають.
Також під час міні-лекції я розповіла економічні наслідки безробіття, потім одразу переключилась на закон Оукена, соціальні ж наслідки безробіття я забула задиктувати.
Лекція була доволі довгою, і мені вдалося втримати увагу, сприймання, активізувати емоційно-вольову сферу, пам'ять, мислення учнів завдяки засобам активізації навчально-пізнавальної діяльності: чітке структурування інформації, повідомлення теми, мети уроку, зміна голосу, тембру, використання жестів, зауваженням, дивлячись «очі в очі» періодично кожному з учнів; використанням кольорових наочних матеріалів форматом А4 – графіків, схем, таблиць (з зверненням уваги на них, коли я розповідала відповідний матеріал), запису формул й графіку на дошці; постійною зміною слухання-конспектування; також я застосовувала спонукальні вислови «цікаво що…», «це важливо!»; виклад матеріалу на зрозумілій для старшокласників мові, уникнення занадто важких термінів, запис важких слів на дошці, повторення найважливіших термінів і визначень, періодична бесіда з учнями у формі запитань-відповідей.
4. Закріплення нового матеріалу – переважно вдався. Учні швидко поділилися на групи за бажанням, я ознайомила з правилами роботи в малих групах на дошці, роздала завдання. Недоліком даного етапу стало те, що в групі «аналітики» зібрались учні з середнім рівнем знань, їм було важко самостійно виконати завдання, допомога їм проходила скоріше у вигляді пояснення, а не консультації. Схоже сталось і з групою «Практики» - 2 задача видалась для них надто складною, я пояснювала їм, як виконувати дане завдання. Лише група «Соціологи» швидко виконали завдання без моєї допомоги, але отримали найменший бал по групах – 3. Мною було заплановано аналіз завдань усіх трьох груп, але за браком часу це не вдалося виконати.
Я переоцінила можливості класу на цьому етапі, позитивним в даному завданні була новизна для 11-класників (їх рідко ділять на малі групи) й те, що всі учні отримали бали. Негативним – робота в групах в школі не спонукає всіх членів групи: деякі активно працюють, інші мовчки сидять осторонь, оцінювати всю групу однаковими балами некоректно; учні ознайомились лише з завданням своєї групи; попри мої сподівання, лише одна з 3 груп навчилися вирішувати задачі.
Якби мені довелось провести урок ще раз у цьому класі, я б на даному етапі обрала щось більш тривіальне: кросворд чи вирішення задач.
5. Контроль – переважно вдався. Але я склала тест, де учням треба було не тільки знати матеріал, а й думати, аналізувати. Судячи з результатів тесту, для учнів це було надто важко, ніхто не набрав максимальної оцінки. Аналізуючи результати тесту, я дійшла висновку, що слід було більше уваги приділити видам безробіття, навести більше одного прикладу по кожному виду, змоделювати ситуації і запитати учнів, який це вид безробіття.
6. Підбиття підсумків – етап вдався. Після написання тесту учні вже почали збиратись, але я сказала, що урок ще не завершено, заспокоїла їх, ще раз пройшлась по списку, поставила бали за активність.
7. Повідомлення домашнього завдання – я задала домашнє завдання, що охоплювало лише репродуктивний і частково алгоритмічно-дійовий рівні засвоєння знань, на мою думку, цього достатньо, щоб опанувати тему й розібратись з нею.
8.