Бюрократична теорія організації
Тема 3. Зміни як об’єктивний процес розвитку організації
3.1. Еволюція поглядів на сутність і структуру організації.
3.2. Життєвий цикл організації.
3.3. Конкурентні стратегії підприємств.
3.4. П’ять конкурентних сил (за М. Портером).
3.5. Конкурентний статус підприємства.
3.6. Тенденції організаційних змін.
Визначення термінів:
Оптимальна виконавча структура – це така структура, у якій робота аналізується на кожному рівні, щоб визначати навантаження часу.
Реінжиніринг – це перебудова на сучасній інформаційній і технологічній основі організації виробництва і управління.
Стратегічний потенціал підприємства – це потенційні можливості підприємства при найбільш ефективному використанні ресурсів.
Конкурентний статус підприємства – це рівень освоєння потенційних можливостей підприємства.
Еволюція поглядів на сутність і структуру організацій
Зміни об’єктивних умов функціонування організацій, характерні для нинішнього сторіччя, внесли чимало нового у розвиток поглядів, наукових концепцій і управлінської практики.
Наукове управління
Основною умовою цього напрямку класичної теорії є те, що робота, зокрема робота виконавців, може і повинна вивчатися за допомогою наукових методів.
Сутність наукового управління виражена Тейлором Ф. у таких чотирьох основних положеннях:
1) замість вольових рішень науково обґрунтовувати кожен елемент роботи;
2) за допомогою певних критеріїв відбирати, а потім навчати, підбирати і розвивати робочу силу;
3) тісно співпрацювати з людьми, забезпечуючи при цьому виконання роботи відповідно до розроблених принципів науки;
4) забезпечувати обґрунтований поділ праці та відповідальності між керівником і працівниками.
Ці чотири положення виражають головну ідею наукового управління
Поділ планування робіт і їхнє виконання.
Функціональне керівництво групою.
Дослідження в дії і часі.
Преміальна система заробітної плати
Підбір і навчання.
Теорія організації
Принципи організації. Файоль запропонував чотирнадцять принципів, хоча і затверджував, що їх може бути набагато більше. Угруповання зазначених принципів по різних ознаках приводиться в табл. 3.1.
Таблиця 3.1
Групування принципів Файоля
| Структурні принципи | Принципи процесу | Принципи кінцевого результату |
| · Розподіл праці · Єдність керівного центру · Централізація влади · Поєднання влади з відповідальністю · Підлеглість нижчих ешелонів влади верхнім | · Справедливість · Дисципліна · Єдиноначальність · Підлеглість індивідуальних інтересів загальним цілям і завданням · Стимулювання працівників · Корпоративний дух | · Порядок · Стабільність перебування менеджерів на своїх посадах · Ініціатива |
Структурні принципи забезпечують основні напрямки для створення системи взаємозалежних задач, прав і відповідальності
Бюрократична теорія організації
Внутрішня логіка бюрократичної структури привела Вебера до висновку, що вона є кращою, чим будь-яка інша форма, за точністю, стабільністю, швидкістю, дисципліни і надійності. Вона створює можливість високого рівня обліку результатів для керівництва організації і для тих, хто зв’язаний з нею. Суть бюрократичної форми організації Вебера зводиться до наступного:
1. Усі завдання, необхідні для досягнення цілей, розділялися на високо спеціалізовані види робіт. Виконавці повинні стати експертами у своїй роботі і нести відповідальність за ефективне виконання своїх обов’язків.
2. Кожне завдання виконується відповідно до “постійної системи загальних правил” з метою гарантування однорідності і координації різних завдань
3. Кожен співробітник чи офіс організації відповідає перед керівником за свої дії чи дії підлеглих.
4. Кожна офіційна особа в організації веде справи свого офісу безособово і формально підтримує соціальну дистанцію між собою і своїми підлеглими та клієнтами. Ціль такої практики – гарантувати невтручання окремих особистостей у продуктивне виконання цілей офісу, відсутність фаворитизму через особисту чи дружбу знайомства.
5. Найом на роботу в бюрократичну організацію ґрунтується на технічній кваліфікації і захищає від довільного звільнення. Відповідно просування по службі засновано на старшинстві і досягненнях.
Організація, що досягає такого рівня, наближається до бюрократії ідеального типу.