Сутність економічного аналізу діяльності аптек

У сучасних економічних умовах аптекам з різними формами власності необхідно шукати нові шляхи підвищення ефективності діяльності, а також уміло використову­вати економічні методи управління. У цьому зв’язку зростає роль економічного аналізу, що є процесом, побудованим на вивченні даних доступної звітно-облікової інформації про фінансовий стан аптеки і результати її діяльності в минулому з метою оцінки май­бутніх умов і результатів функціонування. Під аналізом (від грец. avaXva^c; - розділю, розчленю) розуміють розчленування предмета пізнання, абстрагування його окремих сторін.

Економічний аналіз ґрунтується на таких принципах:

· системність - полягає у комплексному взаємозв’язаному вивченні багатосторон­ніх зв’язків і взаємозумовленості дії факторів організації;

· періодичність (або регулярність) - передбачає необхідність систематичного про­ведення аналізу за відповідні звітні періоди (та протягом таких) з метою створення цілісного уявлення про динаміку господарських і фінансових процесів в аптеці;

· зрозумілість та адекватність тлумачення - досягається через обов’язкове пояс­нення отриманих результатів дослідження (розрахунків) у вигляді відповідні« висновків, коментарів, складання пояснювальних записок;

· достовірність та об’єктивність - передбачають використання вірогідної інформа­ції, брак арифметичних помилок у розрахунках, правильне застосування методики розрахунку окремих показників та впливу окремих факторів.

· доречність та своєчасність аналітичної інформації - дають можливість оперативно оцінити минулі, теперішні чи майбутні події та вжити необхідних заходів для виправлення ситуації або її поліпшення.

До основних методичних прийомів економічного аналізу відносяться наступні:

1. Порівняння - полягає у зіставленні (порівнянні) економічного показника з анало­гом, що називається базою порівняння (планові, нормативні, базисні, індикативні, про­гресивні, середні, світові та інші аналоги).

2. Розрахунок відносних та середніх величин.

3. Групування та класифікація - систематизація інформації, що полягає у створенні груп за певними ознаками.

4. Деталізація - розбивка економічних показників за часовою (рік, квартал, місяць) та просторовою ознаками (аптека, структурні підрозділи, робочі місця)

5. Узагальнення - прийом, зворотний деталізації, при якому дослідження за кожною групою синтезуються і робляться загальні висновки.

6. Елімінування - метод факторного аналізу, за допомогою якого можна обчислити вплив зміни кожного фактора на результат. При цьому дія інших факторів ігнорується.

7. Балансовий метод (метод балансових узгоджень) - використовується для узго­дження двох груп взаємопов’язаних показників.

8. Сальдовий метод - пов’язаний із попереднім методом і використовується для визначення невідомого показника на основі балансу.

9. Інтегральний метод - метод факторного аналізу, коли результативний показник є функцією двох або кількох якісних показників.

10. Індексний метод - використовується для визначення індексу зміни результатив­ного показника на основі відомих індексів факторних показників

За періодом дослідження (часовою ознакою) економічний аналіз поділяється на:

· ретроспективний (наступний) - аналіз проводять після завершення економічних процесів на основі фіксованих даних у бухгалтерській, фінансовій, виробничій звітності. Періодом дослідження може бути рік, квартал, місяць, декада або кілька років (періодів) у динаміці;

· оперативний (поточний) - виконує функцію контролю за економічними проце­сами і проводиться з метою управління ними і проводиться на основі первинних даних господарської інформації, яка може уточнюватися згодом, тому результати оперативного аналізу завжди мають деяку похибку;

· перспективний (попередній) - передує господарським операціям і прийняттю управлінських рішень та призначений для розгляду економічних явищ з позицій перспективи розвитку організації в майбутньому.