Розділ 1 техніко-економічне обгрунтування

Розділ 2 Організаційно-технологічна частина

2.1 Моделювання сервісно-виробничого процесу підприємства, що

проектується………………………………………………………………..

2.2. Проектування житлових приміщень…………………………………

2.2.1. Проектування складу житлових приміщень готелю………………

2.3. Проектування приймально-вестибюльної групи приміщень………..

2.4 Проектування приміщень бізнес-центру, спортивно- оздоровчого призначення та службових, господарських приміщень готелю

2.4.1. Проектування приміщень бізнес-центру та спортивно-оздоровчого призначення……………………………………………………………………..

2.4.2. Проектування службових, господарських та виробничих приміщень готелю…………………………………………………………………

2.5. Проектування закладів ресторанного господарства при готелі…………….

2.5.1. Тип і місткість підприємства харчування при готелі………………….

2.5.2. Організація роботи закладів харчування…………………………………….

2.5.3.Організація банкет-прийому при проведені офіційних заходів……………..

2.5.4. Складання виробничої програми ресторану………………………………

2.6. Розроблення об’ємно-планувального рішення проектованого підприємства готельно-ресторанного господарства……………………..........

2.7. Умови забезпечення санітарно-гігієнічних норм в готелі……………..

Розділ 3 Інженерно-технічний

3.1. Розміщення закладу в містобудівній структурі…………………………

3.2. Інженерно-будівельні рішення підприємства……………………………

3.3. Характеристика інженерних систем готелю …………………………….

3.4. Розроблення заходів для підвищення стійкості роботи підприємства готельного господарства в надзвичайних ситуаціях до дії надлишкового тиску ударної хвилі…………………………………............................................

3.5. Пропозиції щодо дизайну…………………………………………………

Розділ 4. Організаційно – економічний

4.1. Розрахунок проекту фінансування плану готелю ………………………

4.2. Планування операційних витрат закладу ресторанного господарства за калькуляційними статтями………………………………………………………

4.3. Розрахунок загального (балансового) прибутку……………………….

Розділ 5. ОХОРОНА ПРАЦІ

5.1. Заходи з охорони праці, техніки безпеки, протипожежної безпеки…

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ТА ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………

Графічна частина:

- Ситуаційний план та план благоустрою;

- План цокольного поверху

- План першого поверху (розташування технологічного обладнання);

- План другого поверху (розташування технологічного обладнання);

- План третього поверху (розташування технологічного обладнання);

- Фасад будівлі;

- Специфікація. Економічна ефективність інноваційного проекту

ВСТУП

___

___

Актуальність теми.

Мета дослідження.Метою дипломного проекту є проектування -----

------------

Відповідно до поставленої мети визначено основні завдання дослідження, спрямовані на її досягнення:

- Дати характеристику району, де планується розмістити заклад та обґрунтування вибору місця будівництва;

- Провести аналіз існуючого ринку готельних послуг;

- Визначити концептуальні засади діяльності підприємства гостинності;

- Розробити організаційно - функціональну структуру підприємства готельного господарства;

- Здійснити проектування житлових приміщень;

- Здійснити проектування приймально-вестибюльної групи приміщень;

- Здійснити проектування службових, господарських та виробничих приміщень готелю;

- Здійснити проектування закладів ресторанного господарства;

- Визначити умови забезпечення санітарно-гігієнічних норм в готелі;

- Дати характеристику інженерних систем готелю;

- Провести розрахунок проекту фінансування плану готелю;

- Провести розрахунок доходів від основної діяльності готелю;

- Провести розрахунок загального (балансового) прибутку;

- Охарактеризувати заходи охорони праці .

Об’єктом дослідження дипломного проектує проект ----------.

Предметом дослідження дипломної роботиє проектування та організація діяльності підприємства готельного господарства.

Наукова новизна роботиполягає у ------------

Практична цінність дипломного проектуполягає у тому, що результати -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Апробація результатів. Результати наукових досліджень можуть бути впроваджені для доповнення навчальних матеріалів в навчальний процес студентів напряму підготовки «Організація обслуговування в готелях і туристичних комплексах».

Структура роботи. Дипломний проект складається ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Для виконання проекту використовують теоретичний та графічний методи дослідження. Дипломний проект складається з двох частин:

Теоретичної, яка включає:

- Розділ 1 Техніко-економічне обґрунтування

- Розділ 2 Організаційно-технологічна частина

- Розділ 3 Інженерно-технічний

- Розділ 4 Організаційно-економічний

- Розділ 5 Заходи з охорони праці, техніки безпеки, протипожежної безпеки.

Графічної, яка складається з:

- Ситуаційний план та план благоустрою;

- План цокольного поверху;

- План першого поверху;

- - План другого поверху;

- - План третього поверху;

- - Фасад будівлі;

- - Специфікація. Економічна ефективність проекту.

РОЗДІЛ 1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ

1.1 Характеристика району, де планується розмістити заклад та обґрунтування вибору місця будівництва

Готельні комплекси - це складні, часто унікальні споруди. їх розміщення у планувальній структурі міста є складним і відповідальним процесом. Вибір ділянки для розташування готельного комплексу визначається цілою низкою чинників (див. рис. 1).

Рис. 1. Чинники вибору майданчика для будівництва готельних комплексів

Майданчик, обраний для будівництва готельного комплексу, повинен насамперед мати достатню площу території з урахуванням специфіки експлуатації готельного комплексу та його ємності. Бажано, щоб ділянка була прямокутної форми і не більше, ніж із двох боків, була обмежена магістральними вулицями. Недоцільно розміщувати готельні комплекси на територіях із гострими кутами, оскільки це ускладнює процес проектування і будівництва готельної будівлі.

Майданчик повинен мати добру транспортну доступність, зручні зв'язки із центром міста і вокзалами. Передбачається також наявність вільних територій для влаштування під' їздів і стоянок для пасажирських, екскурсійних автобусів, автомашин.

Крім цього, служба постачання численних і різноманітних груп приміщень комплексу (ресторани, торгівля) має свої спеціальні підсобні і складські зони, які передбачають окремий під'їзд вантажного транспорту та організацію незалежного його завантаження і розвантаження, зберігання товарів.

До ділянок для розміщення готельних комплексів потрібно ставити й архітектурно-ландшафтні вимоги: наявність озеленення, водних поверхонь, рельєфу. Бажано, щоб поруч із готелем знаходився парк, сад чи сквер.

При проектуванні готелів потрібно правильно використовувати рельєф і ландшафтне оточення для досягнення органічного зв' язку зовнішнього і внутрішнього простору. Особливо доцільно розміщувати готелі на терасах, пагорбах.

Рельєф і природне оточення є основними компонентами для досягнення естетичної виразності готельного комплексу. Тому потрібно зберігати й посилювати ландшафтні особливості ділянок за рахунок зміцнення природних домінант пагорбів, мисів, терас тощо. В жодному разі їх не можна руйнувати.

Однією з обов' язкових умов, якими повинен характеризуватися майданчик для будівництва готельного комплексу, є його екологічна комфортність. Він не повинен розміщуватися в екологічно кризових районах міст. Його санітарно-гігієнічні параметри (чистота повітряного басейну, рівень шуму, аерація, інсоляція) повинні відповідати нормативним вимогам.

При виборі ділянки варто також враховувати наявність міських інженерних комунікацій (водогін, каналізація, електрокабель), можливість телефонізації і під'єднання до існуючих інженерних міських мереж із врахуванням їхньої потужності та розміщення, що значно знижує обсягу вартості будівництва готельних комплексів.

Часто готелі виконують основну містобудівну функцію у будівництві і забудові великого відрізку магістралі, району, а іноді й цілого міста. Здебільшого це багатоповерхові будівлі, проте в деяких випадках врахування містобудівних вимог потребує обмеження поверховості готелів та істотно впливає на їхню об'ємно-просторову композицію.

У практиці проектування і будівництва сучасних готелів сформувались кілька тенденцій. Основні з них такі:

- житлова і громадська частини розміщені в одній будівлі, при цьому приміщення загального призначення - на нижніх поверхах, а житлові - над ними. У зв' язку з великим набором громадських приміщень, особливо в готелях великої місткості і високого рівня комфорту, площа забудови нижніх поверхів, де розміщуються ці приміщення, здебільшого перевищує площу забудови житлового поверху, створюючи своєрідний стилобат, над яким височіє житлова частина готелю. Такий проект широко розповсюджений; він дозволяє обмежити площу забудови, але потребує обов' язко-вого облаштування технічного поверху між житловою і громадською частинами будівлі;

- житлова і громадська частини готелю розташовані в різних, проте взаємопов 'язаних між собою корпусах, які мають контрастну поверховість та об'ємно-просторову характеристику. Житлова частина переважно має меншу площу забудови і більшу поверховість порівняно з громадською частиною;

- житлова і громадська частини готелю розміщені в самостійних, не пов' язаних між собою будівлях. Іноді цей прийом називають "павільйонним". Він забезпечує вільне рішення кожної групи приміщень і чітке функціональне та конструктивно-планувальне розчленування готелю, але потребує найбільшої площі забудови порівняно з іншими прийомами, тому використовується рідко, переважно в готельних комплексах, розташованих на малоосвоєних територіях.

Функціональне призначення готелів має великий вплив на їхнє розташування у планувальній структурі міста. Містобудівний аналіз розміщення готелів у планувальній структурі великих і найбільших міст дозволяє виділити кілька характерних прийомівїхнього розташування. Модель розміщення готелів у планувальній структурі міста така:

1) в центрі міста;

2) на територіях, прилеглих до центру;

3) в центрі житлових районів і мікрорайонів;

4) на порозі міста;

5) за межами міста.

Основною тенденцією є розміщення великих готелів у центрі міста. Практика експлуатації готелів показує, що найефективнішим є їхнє розміщення в центрі міст з багатьох причин, оскільки саме центр будь-якого міста, як правило, добре зв' язаний у транспортному відношенні з усіма районами та основними комунікаціями - вокзалами (залізничним, автовокзалом, аеровокзалом). На території історичного центру міста сконцентровані основні архітектурні та історичні пам' ятки, що створює комфортні умови для туристів, оскільки об' єкти їхніх інтересів знаходяться в зоні пішохідної доступності. Розташування готелів у центрі міста - важливий чинник економії часу для багатьох приїжджих людей. Тому будівництво готелів і надалі проводитиметься в центральній частині міста.

Вартість землі в центральних частинах міст постійно зростає і дедалі складніше виділити ділянку для будівництва. Виникає потреба зносити існуючі будівлі, що ще більше сприяє зростанню вартості нового будівництва. Ускладнені під'їзди, відсутні місця для будівництва стоянок, достатньо високий обсяг витрат тощо. У зв'язку з цим спостерігається тенденція децентралізації мережі міських готелів. Готельні будівлі найчастіше розташовують у зоні, прилеглій до центру. Тут значно більше придатних для будівництва територій, вартість землі нижча, комфортність середовища вища, шумове забруднення відносно невелике. Таке розміщення найоп-тимальніше і найпоширеніше. При цьому варіанті дещо погіршується транспортна доступність готелів стосовно центру, але економічні показники ефективності будівництва набагато вищі.

Розміщення готелів на "порозі" міста і за його межами має свою специфіку. Такі готелі, здебільшого, призначені для автотуристів. Вони, як правило, розташовуються на основних автомагістралях міста, в зоні в'їзду до великих міст. Невід'ємною умовою ділянки повинні бути зручні місця для з' їзду із транспортних артерій і добра видимість будівлі на далеких підступах до неї.

Заміське розташування готелів породжує певні труднощі, пов' язані з доступністю центру міста і роботою окремих блоків готелю (ресторанів, перукарень, побутових закладів тощо), розрахованих і на обслуговування міського населення.

Однією з найістотніших проблем сучасної готельної споруди є розміщення її на ділянці так, щоб перед готельним комплексом вивільнити достатнє за площею місце для влаштування підземних паркінгів і стоянок для автотранспорту. Сучасний турист дедалі рідше приїжджає потягом і чимраз частіше - автобусом чи власним автотранспортом. Це спричиняє необхідність такого розташування входу, щоб між основною, прилеглою до магістралі, смугою руху і входом до готельного комплексу було місце для під'їзду 1-2 автобусів і декількох легкових автомашин. Значного клопоту завдають автобуси, які тривалий час розвантажуються, загороджують під' їзд і потребують зручного, захищеного від дощу доступу до будівлі.

Стоянки для автотранспорту.Після прибуття і вивантаження багажу власник чи водій автомашини ставить її на тимчасову стоянку до моменту виконання формальностей, розміщення в житловому номері і визначення програми свого подальшого перебування. Тому неподалік від входу, на ділянці між під'їздом і основною смугою руху прилеглої вуличної магістралі, повинна розташовуватися тимчасова стоянка для автомашин. Вона може не охоронятися, але її має бути видно від готельного входу. Розміри стоянки залежать від місткості готельного комплексу. Стоянка повинна розміщуватися поблизу входу в ресторан і мати зручний виїзд на вуличну магістраль.

Вхід у готельний комплекс.Дуже важливою і складною проблемою є архітектурне оздоблення головного входу. Його характер залежить від виду готельного комплексу і від гостей, для яких він передбачений. Архітектурне планування входу може бути монументальним і претензійним чи скромним і простим. Загальним правилом є стриманість, без зайвої реклами або привернення уваги пішоходів. Вхідна стіна найчастіше буває суцільно заскленою і висунутою відносно фасаду готельної споруди з метою створення ефекту запрошення для потенційних клієнтів. Вхід зазвичай робиться не дуже високим; перед входом необхідна також ніша, яка доповнюється у великих готельних комплексах козирком, що захищає від негоди тих, хто висаджується з автомашин чи автобусів.

Часто поруч із входом для гостей обладнується інший вхід для прийому багажу, при якому безпосередньо розташовується вантажний ліфт. Теоретично таке вирішення доречне, проте на практиці воно застосовується рідко з огляду на те, що в небагатьох випадках наперед відомо, до якого номера призначений багаж.

Під'їзні шляхи до допоміжних служб готельного комплексу.У традиційному плані господарський вхід знаходився у дворі готельної будівлі та сполучався з вулицею проїздом. Сьогодні ж готельні комплекси споруджуються переважно як окремі споруди, тому під'їзні шляхи до господарського входу є серйозною архітектурною проблемою, оскільки всі сторони будівлі однаково видимі. Перед входом потрібна також велика площа як місце стоянки вантажних машин, що чекають вивантаження.

При використанні вантажних машин для господарських потреб розміри під'їзду перед службовим входом приблизно повинні становити 15x15 м. Внутрішній двір у низькій господарській частині готельного комплексу або критий під'їзд дозволяють приглушити небажані шуми.

Гаражі при готельних комплексахє дуже шумними приміщеннями, але у зв'язку з інтенсивним розвитком автотуризму та через те, що стоянки автомашин на вулиці небажані, вони необхідні в кожному великому готельному комплексі. Найчастіше гаражні приміщення розміщуються під землею; рідше - під самою будівлею, оскільки густа сітка колон конструкцій ускладнює належне використання простору. Іноді гаражі розташовуються під незабудованою територією.

Наявність вентиляції в гаражі обов'язкова, а виходи забрудненого повітря повинні виноситися за територію, що часто призводить до створення оригінальних архітектурних елементів у оточенні споруди. Можна передбачити викид забрудненого повітря через трубу, яка проходить через будівлю готельного комплексу, хоча це викличе втрату певної частини корисної площі.

Зелені насадження і спортивні споруди при готельних комплексах.Дедалі частіше в проектах готельних споруд передбачаються ділянки зелених насаджень, які мають велике декоративне значення, а також позитивно впливають на самопочуття клієнтів. Вони оточують спортивні майданчики, стоянки автомашин, веранди, на яких обладнані ресторани чи кафе. Раціонально запроектувати зелені насадження досить важко, оскільки значна частина ділянки готельного комплексу має тверде покриття і створення одного великого масиву зелені майже неможливе. Насадження дерев частіше передбачаються у вигляді ширм, які відокремлюють чи затінюють ділянки різного призначення. Високі зелені насадження впродовж кількох місяців не виконують цієї ролі через відсутність листя. Хвойні дерева можуть тільки частково проектуватися на ділянках такого типу.

У структурі важливих функціональних зон території, прилеглої до готелю, вирізняється майданчик для паркування автотранспорту, вхід у готель, під'їзні шляхи до приміщень допоміжних служб, гараж, відпочинкові й спортивні споруди, зелені насадження.

Вхід у готель — важливий компонент фасаду готелю, що повинен відповідати його архітектурному стилю. Водночас його оформлення — своєрідна візитка, яка надає клієнтам інформацію про заклад розміщення, рівень комфорту, сегмент ринку та ін.

Під'їзні шляхи до приміщень допоміжних служб готелю. Окрім під'їзду до головного входу, існує система під'їзних шляхів до службового входу, щоби доставляти необхідні для діяльності готелю ресурси. Службовий вхід до господарських служб не повинен розташовуватись у місцях інтенсивного руху гостей, але бути зручним для заїзду вантажного автотранспорту. В типовій архітектурно-планувальній організації сучасних готелів службовий вхід розміщений у внутрішньому дворі готельної споруди і з'єднаний із загальними транспортними комунікаціями під'їзним проїздом.

Майданчик для паркування автотранспорту — необхідний компонент планування прилеглої території будь-якого готелю, зокрема готелів, розташованих у районах із щільною забудовою. Такий майданчик найчастіше споруджують біля входу між під'їздом та основною смугою руху прилеглої автомагістралі. У готелях із декількома окремими входами, окремим входом у ресторан, до розважальних закладів майданчик для автотранспорту повинен бути біля кожного з них.

Гаражі при готелях — найчастіше розташовані в підземній (цокольній) частині або окремо біля готельних споруд. Вони є закритого та відкритого типу. В розташуванні й плануванні внутрішніх технічних комунікацій у гаражах, які забезпечують вентиляцію, важливо дотримуватись норм екологічної безпеки гостей. У сучасних готельних комплексах гаражі займають значні площі й характерні складним плануванням, надають значний обсяг послуг з охорони, технічного обслуговування, мийки, хімчистки салону автомобіля та ін.

Зелені насадження, спортивно-оздоровчі та відпочинкові зони при готелях — вагомий композиційний елемент архітектури у районах з нещільною забудовою.

Озеленення території, близької до готелю, — складний процес. Він зумовлює необхідність залучення фахового садівника, врахування прилеглої території стосовно типу закладу, особливостей функціональних зон забудови, близьких до готелю. Зона озеленення повинна відповідати нормам естетики, враховувати необхідну інсоляцію приміщень готелю, циркуляцію повітря.

Щоб підвищити ефективність використання прилеглої території, урізноманітнити умови проживання гостей, біля презентабельних готелів облаштовують тенісні корти, майданчики для дискотеки, дитячі ігрові майданчики, водні басейни тощо.

Підприємства готельного господарства забезпечують розміщення та обслуговування гостей, які приїжджають для відпочинку, дозвілля, вирішення комерційних справ. Розміщення входить до складу будь-якої туристичної програми, незалежно від її тематичної спрямованості та тривалості. Значення готельного бізнесу в системі господарювання полягає також у тому, що ця галузь формує обсяг робіт для туризму, транспорту, роздрібної торгівлі, громадського харчування, страхування, культури та мистецтва, архітектури і проектування, екскурсійного обслуговування, рекламної індустрії.

Для розміщення нового готельно-ресторанного комплексу чотири зірки, я обрала центральну вулицю Лесі Україники.

Вулиця Лесі Українки — центральна пішохідна вулиця в Луцьку, яка тягнеться від майдану Братський Міст, перетинає вулиці Сенаторки Левчанівської, Кривий Вал, Пушкіна, Крилова, Градний Узвіз та виходить до Театрального майдану в центрі міста. Довжина вулиці Лесі Українки — 730 м. Зародившись ще в епоху середньовіччя, вулиця відігравала роль одного із головних напрямів на заглушецькому передмісті Луцька. Вела від міста на північ та схід. Вздовж неї розташовувалися в різний час до 10 культових споруд. Після XVIII століття вулиця почала інтенсивніше розбудовуватися, саме вздовж неї відбувався розвиток міста на північ. Вулиця із XIX століття була головною у місті. В радянський час стала пішохідною. На вулиці розташовано декілька пам'яток архітектури, вулиця відіграє роль важливої торгівельної артерії міста. Також ця вулиця є однією з найцікавіших місць у Луцьку, яка славиться великою історичною значимістю, що значною мірою приваблює

Луцьк – одне із найдревніших міст України. Вперше Луцьк згадується у 1085 році в Іпатіївському літописі, коли місто опинилося в центрі міжособної боротьби нащадків Ярослава Мудрого. Це означає, що місто було засноване значно раніше. Археологи припускають, що місто виникло близько 1000 року.

Луцьк славиться такими культовими спорудами, які в свою чергу, мають важливе значення у розвитку індустрії гостинності нашого міста, а саме:

- Кафедральний собор Св. Апостолів Петра і Павла з монастирем єзуїтів та підземеллями, 1639 р., архітектор Джакомо Бріано. Спочатку храм будувався як єзуїтський монастирський костел. Після пожежі кафедрального костелу Святої Трійці у 1781 р. сюди переноситься кафедра католицького єпископа. Нині — діючий кафедральний собор римо-католицької церкви;

- Комплекс монастиря та костелу Св. Хреста бернардинів (Свято-Троїцький кафедральний собор), 1752–1755 рр. Зведений як монастирський костел Святого Хреста при монастирі бернардинців. Архітектор Павло Гижицький. Перебудований у православну церкву у 1877–1879 рр. Нині — кафедральний собор УПЦ Київського Патріархату (пл. Театральна)4

- Синагога, 1626–1629 рр. Відреставрована у 1981 р. Пам'ятка архітектури національного значення. Початково споруда входила в оборонну систему Луцька (вул. Данила Галицького, 33);

- Лютеранська кірха, поч. XX ст., зведена у неоготичному стилі на фундаментах кармелітського монастиря. Нині тут діє баптистська церква4

- Вірменська церква. Храм збудований у 1427 році, або в XVI ст. Знаходився на вулиці Вірменській в центрі вірменського кварталу поруч із караїмський недалеко від майдану Ринок. Поруч із храмом був монастир, шпиталь і цвинтар, який тісно межував із територією фарного костелу Святого Якуба. Наприкінці XVIII ст. занепав разом із вірменською громадою Луцька. У 1845 згорів і близько 100 років простояв руїною. У 1954 році пристосований під житло, як використовується і нині;

- Архітектурний комплекс Луцького братства, 1634 р.;

- Покровська церква. Збудована в середині XVII ст. Церква реконструйована у 1873-76 рр. Тут знаходилась ікона Волинської Богоматері — шедевр мистецтва XIII–XIV ст. (нині зберігається в Національному художньому музеї у Києві). Колись храм був кафедральною уніатською церквою, тепер — кафедральний собор УПЦ Московського Патріархату (вул. Данила Галицького, 12):

- Домініканський монастир, заснований у 1390 р.королем Ягайлом, у XVIII ст. збудовваний новий;

- Монастир тринітаріїв, 1729 р. Тепер тут військовий госпіталь (вул. Лесі Українки);

- Монастир шариток. Розміщувався у колишніх кафедральних спорудах костелу Святої Трійці. Шаритки діяли в Луцьку у XIX столітті. Нині приміщення займає курія Луцької римо-католицької єпархії та резиденція Луцького єпископа. Вул. Кафедральна, 17-19.

- Монастир бригідок, 1624 р. Зведений у стилі бароко на місці палацу Радзивіллів. У 1846 р. монастир був зачинений, а в 1890-х у його приміщенні облаштували в'язницю, а потім (1960) музичне училище. Зараз тут чоловічий православний монастир УПЦ КП (вул. Кафедральна, 16);

- Музей-аптека. На колишній ринковій площі міста розташована найдавніша у Луцьку аптека, яка діяла із середини XIX століття;

- Художній музей розташований в колишньому Будинку повітового суду на території Луцького замку;

- Волинський регіональний музей українського війська та військової техніки – єдиний у Західному регіоні України військовий музей. Музей є філією Національного військово-історичного музею України;

- Волинський краєзнавчий музей – головний музей Волинської області, найбільший і найдавніший з нині діючих музеїв Волині;

- Музей дзвонів у Луцькому замку – єдиний в Україні;

- Музей книги облаштовано у будинку колишньої повітової скарбниці на території Луцького замку, збудованій у 1807 році;

- Музей волинської ікони репрезентує самобутню регіональну волинську школу іконопису XVI –XVIIIст.;

- Музей історії сільського господарства Волині — скансен, що роташувався на площі понад 170 тис. кв. км. у с. Рокині (12 км від Луцька). Музей розпочав свою діяльність у 1979 році.

Також місто Луцька славиться організацією та проведенням різноманітних фестивалів, таких як:

- Міжнародний фестиваль українського фольклору «Берегиня»

- Фестиваль середньовічної культури «Меч Луцького замку»

- Міжнарожний джаз-фольк фестиваль "Музичні діалоги"

- Фестиваль мистецтв «Пісні Великої Волині»

- Арт-шоу "Ніч у Луцькому замку"

- Міжнародний фестиваль "Поліське літо з фольклором"

- Молодіжний фестиваль альтернативної музики та сучасного мистецтва “Бандерштат”.

Можливості дальшого освоєння туристичного потенціалу м. Луцьк далеко не вичерпані. Існують всі передумови для перетворення в культурно-мистецький і бізнесово-туристичний потенціал Луцька та Волині. Виходячи з вищезазначеного, можна зробити висновки, що є доцільним будівництво готелю категорії 4*.

.