Глобалізація: від фордизму до пост фордизму
Фордизму, як методу організації виробництва, притаманні такі характеристики:
v масове виробництво гомогенних виробів на великих підприємствах, які інтенсивно працюють;
v впровадження негнучких технологій типу складального конвеєра;
v ставка на виконання стандартних рутинних завдань, які повторюються через визначені часові інтервали;
v зростання продуктивності праці за рахунок «ефекту масштабу», тобто зниження середніх витрат при збільшенні обсягу виробництва;
v застосування кваліфікованої робочої сили, інтенсифікація та гомогенізація праці;
v жорсткі ієрархічні та бюрократичні структури управління;
v створення сильних профспілкових об'єднань на виробництві та посилення уразливості виробництва внаслідок індустріальних конфліктів;
v укладення колективних угод між профспілками та менеджментом з питань заробітної плати та інших умов праці;
v підвищення заробітної плати завдяки організації робітників масових професій у профспілки, що зумовлює зростання попиту на товари масового виробництва;
У цілому постфордизму як методу організації виробництва притаманні такі характеристики:
v зменшення попиту на масові товари поряд із збільшенням попиту на більш спеціалізовані, стилізовані і якісні товари;
v скорочення циклу виробництва спеціалізованих товарів з використанням менших і більш продуктивних систем;
v підвищення прибутковості гнучкого виробництва за рахунок упровадження нових комп'ютерних технологій;
v здійснення контролю за виробничим циклом та якістю продукції за допомогою гнучких систем;
v зменшення частки промислового виробництва і галузей промисловості, які завдають шкоди навколишньому середовищу;
v використання більш гнучких, децентралізованих форм організації праці та управління виробничим процесом;
v реорганізація ринку праці з поділом його на ядро гнучко кваліфікованих службовців та робітників і периферію низькооплачуваних та позбавлених соціальних гарантій робітників, які виконують контрактну роботу;
v послідовне зниження частки традиційних «синіх комірців» і підвищення ролі «білих комірців» у професійній структурі;
v залучення до виробничого процесу робітників з різноманітними професіями та досвідом роботи, надання їм більшої відповідальності та автономії;
v фемінізація багатьох виробничих процесів внаслідок запровадження нових технологій;
v зниження ролі профспілок у представництві інтересів нової, диференційованої робочої сили, заміна централізованих колективних переговорів децентралізованими;
v перевага й автономія багатонаціональних корпорацій у глобальному процесі капіталістичного виробництва;
v зменшення обсягу соціальних послуг різним прошаркам населення у межах держави загального благоденства;
v новий міжнародний поділ праці, заснований на новій гнучкості, в межах якого може бути організоване глобальне виробництво.
Згадана Міжнародна зустріч трудящих запропонувала власну модель розвитку, що заснована на таких вимогах:
1) проведення економічної політики, спрямованої на створення і поліпшення робочих місць;
2) підвищення заробітної плати і доходів населення;
3) нове підтвердження інституції колективних переговорів як механізму регулювання відносин між працею і капіталом;
4) прийняття Соціальної та Міжнародної хартій на захист і повагу головних прав трудящих;
5) збільшення бюджетних асигнувань на охорону здоров'я, освіту, соціальний захист і житлове будівництво;
6) втілення в життя політики, спрямованої на запобігання нещасним випадкам і професійним захворюванням на виробництві, забезпечення ефективного захисту здоров'я й життя людини праці.
Сучасна дійсність на всіх континентах не залишає сумніву в тому, що подальше ігнорування життєвих інтересів і демократичних прав трудящих не тільки прирікає на провал нинішні моделі модернізації та «наздоганяючого» розвитку, а й здатне спричинити глобальні соціальні потрясіння
Існує ІІІ сфери дії глобальних проблем:
І -взаємодія природи і суспільства (демографічна проблема, проблема забезпечення людства сировиною, енергією, продовольством, збереженя навколишнього середовища, освоєння ресурсів світового океану, оволодіння космічним простором).
ІІ -суспільні взаємовідносини:
Ø Відносини між державами різних економічних устроїв
Ø Подолання економічної відсталості
Ø Локальні, регіональні та міжнародні кризи
Ø Урбанізація населення
Ø Озброєння і конверсія роззброєння
ІІІ -розвиток людини і забезпечення її майбутнього:
Ø НТП
Ø Винищення людства
Ø Боротьба з захворюваннями:
І місце - діабет
ІІ місце - туберкульоз
ІІІ місце - ракові захворювання і СНІД
ІV місце - наркоманія