Проаналізуйте передумови та наслідки промислового перевороту в Англії
Батьківщиною першого ПП була Англія. Важливою передумовою ПП була буржуазно-демократична революція середини XVII ст., яка ліквідувала основні перепони розвитку підприємництва, відкрила шлях для становлення індустріального суспільства.
Цьому сприяв і аграрний переворот ХVІ-ХVІІ ст., внаслідок якого прискореними темпами розвивалося високотоварне, базоване на фермерській основі, с/г. Аграрні зрушення сприяли вивільненню великої кількості людей і створили резерв дешевої робочої сили, необхідної для розвитку фабрично-заводської промисловості.
До др.пол. XVIII ст. в Англії завершилося формування нації — важливого політичного чинника, який мав великий вплив на становлення економічної основи цивілізації нового типу. У цей же час у країні відбулося становлення єдиного національного ринку, який стимулював розвиток господарства в цілому.
Зовнішньоек передумови ПП в Англії полягали у безоглядному пограбуванні колоній. На кінець XVIII ст. Англія перетворилася у найбільшу морську і колоніальну державу світу. Величезні прибутки, які забезпечувалися пануванням у світовій торгівлі, використанням незліченних багатств Пн. Америки, Індії та інших колоніальних володінь, вкладалися в англійську промисловість.
Надзвичайно сприятливими для ПП було географічне розташування Великобританії та природно-економічні умови країни — водні комунікації, зручні гавані, великі поклади залізної руди та вугілля, наявність сировини для текстильної промисловості.
Зовнішньоек умови — постійний попит в Європі на англ вироби, викликаний безперервними війнами, забезпечував їм ринок збуту і теж сприяв здійсненню ПП.
Важливим фактором ПП був вихід на якісно новий технічний рівень англійської бавовняної промисловості, що забезпечувався поступовим впровадженням у текстильне виробництво нових машин і механізмів.
ПП змінив економічну географію Англії. Виникли нові промислові райони, які спеціалізувалися на виробництві окремих видів товарів і продуктів. Значно зросли обсяги промислового виробництва. Англія перетворилася у «майстерню» світу, її винаходи знаходили застосування у багатьох країнах.
Змінилася соціальна структура суспільства. Виникли нові класи: промислова буржуазія і промисловий пролетаріат. Внаслідок ПП в Англії сформувалась нова структура капіталістичного суспільства. Виникнення заводів і фабрик привело до підвищення питомої ваги міського населення, прискорилася урбанізація Англії.
Змінилась структура англійської буржуазії – замість купця головну роль у буржуазному суспільстві починає відігравати підприємець. ПП змінив організацію та умови праці. Із введенням машин підприємці одержали можливість повністю контролювати працю робітника. З’явилась можливість широко використовувати на підприємствах некваліфікованих робітників, а також замінити працю чоловіків працею жінок і дітей. Це викликало здешевлення робочої сили та зниження реальної ЗП, виникнення масового безробіття, погіршення умов праці, подовження робочого дня (до 16-18 год.). Усе це призводить до класової боротьби робітничого класу проти буржуазії.
В Англії до 40-х років ХІХ ст. панував промисловий протекціонізм, який сприяв швидкому розвитку англійської промисловості. Гегемонія Англії у світовій торгівлі та промисловості сприяла нагромадженню капіталу, створювала умови для швидкого розвитку англійського кредиту. У середині ХІХ ст. Лондон перетворився на світовий кредитний центр. Англійський банк стає “банком банків” і займає позицію світового банкіра.
5. Охарактеризуйте зміст плану Дауеса-Юнга. (15б.)
Після поразки у І світовій війні в Німеччині різко скоротився обсяг промислового виробництва. Зростав державний борг. Різко погіршився стан населення країни: у 1916 р. розпочався голод, знизилася ЗП, робочий день зріс до 12-14 годин. Німеччина втратила 1/8 території, ¾ родовищ залізних руд, 1/3 вугілля та сталі. За Версальським договором вона лише за 2 роки повинна була виплатити державам-переможцям 20 млрд. золотих марок. Німеччина втратила зовнішні ринки, звузилися внутрішні ринки. Занепало сільське господарство. Катастрофічне становище в економіці було причиною краху кредитно-фінансової системи. Все це ускладнило відбудову господарства країни. Тому держави-переможниці прийняли план Дауеса (1924) – план економічного оздоровлення Німеччини після І світової війни.
План мав на меті забезпечити сплату Німеччиною репарацій відновленням її господарства. Для цього, насамперед, потрібно було зміцнити німецьку марку і забезпечити виконання країною бюджету.
Умови «плану Дауеса»: - союзники виводять окупаційні війська з Руру; - Німеччина щорічно сплачує певну суму репарацій (починаючи з 1 млрд марок за рік та збільшуючи до 2,5 млрд марок за рік у термін 4 роки); - Німецький державний банк має бути реорганізованим під проводом союзників; - у джерела покриття репарацій мають бути включені прибутки держави за рахунок акцизних, митних та транспортних податків; - США надають Німеччині значні позики (близько 800 млн. марок).
Він передбачав надання позик і кредитів, переважно американських, на відбудову господарства та оздоровлення фінансів Німеччини а це дасть можливість виплачувати репарації Англії та Франції, які у свою чергу, за цей рахунок покриють воєнні борги США в період І світової війни. План Дауеса діяв до 1929 р. Він відрегулював репараційні платежі, сприяв ввозу іноземного капіталу в Німеччину. Відбувалася стабілізації господарства країни. Німеччина подолала розруху збільшила промислову продукцію на 13 % порівняно з 1913 р. В умовах економ. кризи 1929-1933 рр., план Дауеса виявився неефективним.
Внаслідок виконання плану Дауеса США отримали великі прибутки у вигляді процентів від позик і дивідендів від прямих інвестицій у промисловість.
План Юнга — другий план репараційних виплат Німеччини після Першої світової війни, який замінив план Дауеса. План передбачав деяке зниження розміру річних платежів (у середньому до 2 млрд марок), скасування репараційного податку на промисловість і скорочення обкладення транспорту, ліквідацію іноземних контрольних органів, тобто скасування контролю над економікою Німеччини. Розмір репарацій зменшувався на 20% і встановлювався на 37 років. На практиці план Юнга виконувався лише до липня 1931 (офіційно скасований в 1932) в зв’язку з кризою 1929-1933рр.
6. Складіть таблицю основних даних, що характеризують розвиток економіки Германії (1870-1914рр.) за схемою: промисловість, сільське господарство, торгівля (15б.)
Німеччина внаслідок перемоги у війні з Францією одержала додаткову територію з багатими природними ресурсами і працьовитим населенням, що сприяло економічному підйому цієї країни. У 1871 році відбулось об'єднання 22 монархій в єдину імперію. У 1877 р. у Німеччині була запроваджена єдина грошова одиниця - марка. Для об'єднаної імперії характерною особливістю став розвиток власної важкої промисловості. Практично всі підприємства створювалися на новій технічній основі з використанням нових видів енергії, зокрема електричної, з'явились нові галузі промисловості - електротехнічна, синтетичних барвників, мінеральних добрив. Особливістю індустріалізації Німеччини було те, що прискорений розвиток промисловості, особливо важкої, був спрямований у мілітаристське русло. Процес монополізації у Німеччині відбувався на основі створення картелів та синдикатів. Німеччина розвивалась дуже стрімко і за темпами поступалась лише США. У господарчому житті Німеччини суттєве місце посідали товарні біржі - осередки оптової торгівлі сировиною, матеріалами та готовими виробами. Держава сприяла біржовій торгівлі і контролювала її розвиток. Слабким ланцюгом економічного механізму Німеччини слід вважати наявність крупних землевласників - юнкерів, яким належала значна частина родючих земель. В останні тридцять років XIX ст. і на початку XX ст. Німеччина щорічно імпортувала зерно, вовну, шкіру та інші товари сільгоспвиробництва. Залежність від імпорту сировини стримувала розвиток легкої промисловості. Саме в цей період у Німеччині виникла теорія про нестачу життєвого простору і перерозподіл колоній, що належали Великобританії, Франції, Росії.
Білет №5