Аналіз забезпечення й використання основних засобів

1. Задача аналізу та джерела інформації
2. Аналіз забезпеченості підприємства основними засобами
3. Аналіз використання основних засобів
4. Аналіз використання машин і механізмів

1. Задача аналізу основних засобів

1. Дати загальну оцінку забезпеченості підприємства основними засобами їх фізичного, морального стану та руху на протязі досліджуваного періоду.

2. Здійснити аналіз ступеню фондоозброєності підприємства.

3. Дослідити рівень використання основних засобів та здійснити факторний аналіз фондовіддачі.

4. Визначити резерви збільшення фондовіддачі та резерви зростання обсягів виробництва за рахунок факторів пов’язаних із забезпеченням та використанням на підприємстві основних засобів.

5. Розробити заходи по впровадженню визначених резервів у виробництво.

Джерела інформації для аналізу основних засобів:

1. Баланс підприємства
2. Звіт про фінансові результати
3. Звіт про фінансово-майновий стан
4. Звіт підприємства об’єднання про продукцію
5. Звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію (знос)
6. Звіт з праці

З точки зору бухгалтерського обліку основні засоби належать до необоротних активів, які тривалий час утримуються підприємством з певною метою.

Основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг для здавання в оренду іншим особам або здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання яких більше одного року.

Методологічні засади формування інформації про основні засоби визначає Положення стандартів бухгалтерського обліку №7 „Основні засоби”. Операції пов’язані з орендою основних засобів визначає Положення стандартів бухгалтерського обліку №4 „Оренда”.

Велике значення для аналізу основних засобів мають різні напрямки класифікації, які поділяються наступним чином:

1. За характером функціонування основних засобів поділяються на три амортизаційні групи, для кожної з яких встановлена єдина норма амортизаційних відрахувань:

І група – будівлі, споруди

ІІ група – автомобільний транспорт, меблі, офісне обладнання, ЕОМ, побутові прилади та інструменти, телефони та ін.

ІІІ група – машини та устаткування і будь-які інші основні засоби, які не входять до І і ІІ груп.

2. За видами діяльності основні засоби поділяються на три групи:

- виробничі основні засоби основного виду діяльності;

- виробничі основні засоби інших галузей (закладів торгівлі, громадського харчування, у складі промислового підприємства);

- невиробничі основні засоби (основні засоби не пов’язані з виробничим процесом, а саме: основні засоби житлового і комунального господарства, освіти, культури, охорони здоров’я та інші).

3. З точки зору бухгалтерського обліку, основні засоби, як об’єкт бухгалтерського обліку фіксуються на рахунку №10 і класифікуються в залежності від субрахунків:

- земельні ділянки;

- капітальні витрати на поліпшення земель;

- будинки і споруди;

- машини і обладнання;

- транспортні засоби;

- інструмент, прилади та інвентар;

- робоча і продуктивна худоба;

- багаторічні насадження;

- інші основні засоби.

4. Для фінансово-економічного аналізу велике значення має поділ основних засобів на дві групи:

- активні;

- пасивні.

Активні приймають участь в процесі виробництва (взаємодіють з предметами праці).

Пасивні створюють умови для здійснення виробничого процесу.

2. Аналіз забезпеченості підприємства основними засобами

Аналіз забезпеченості підприємства основними засобами здійснюється в наступній послідовності:

1.Визначається середньорічна вартість основних засобів для кожної групи окремо з врахуванням введення в дію та вибуття основних засобів.

2.Виконується структурно-динамічний аналіз основних засобів в залежності від обраного напряму класифікації. Дослідження

Основні засоби за групами

Минулий рік

Звітний рік

Відхилення за середньорічною вартістю

на початок року

на кінець року

відхилення

середньорічна вартість

на початок року

на кінець року

відхилення

середньорічна вартість

абс.

Пв

абс.

Пв

абс.

%

абс.

Пв

абс.

Пв

абс.

Пв

абс.

%

абс.

Пв

абс.

%

3.Для оцінки руху основних засобів використовуються показники:

А) коефіцієнт надходження:

або

Б) коефіцієнт вибуття:

або

1. Обчислюються показники фондоозброєності підприємства до яких належать:

1. Фондозабезпеченість виробництва: .

2. Механоозброєність виробництва: .

3. Фондоозброєність праці: .

4. Механоозброєність праці: .

5. Енергоозброєність.

6. Електроозброєність.

5. Визначаються резерви покращення фондоозброєності підприємства за допомогою здійснення факторного аналізу із застосуванням методів елімінування.

3. Аналіз використання основних засобів

Узагальнюючим показником, який характеризує ступінь використання основних засобів на підприємстві є фондовіддача:

;

Послідовність аналізу фондовіддачі:

1. Виконується аналіз динаміки показників фондовіддачі.

2. Виявляються причини пов’язані з роботою підприємства, які вплинули на зміну фондовіддачі.

3. Досліджується взаємозв’язок між фондовіддачею і прибутком підприємства:

Умовою зростання фондовіддачі є перевищення темпів росту прибутку підприємства над темпами росту фондоозброєності праці.

4. Здійснюється факторний аналіз фондовіддачі. Для цього всі фактори класифікуються:

А) Екстенсивні (кількісні) фактори:

- структура обсягів виробництва;

- структура основних засобів;

- не передбачувані цілозмінні втрати часу;

- внутрізмінні втрати часу.

Б) Інтенсивні (якісні) фактори:

- зміна цін на продукцію;

- індексація основних засобів;

- рівень механізації та автоматизації виробництва;

- впровадження сучасних, прогресивних технологій, нових машин;

- покращення використання машин і механізмів по потужності;

- дотримання виробничої та технологічної дисципліни;

- рівень управління виробництва

5. Виконується розрахунок впливу факторів пов’язаних з покращенням забезпеченості підприємства основними засобами та підвищенням ефективності їх використання на обсяг випуску продукції.

4. Аналіз використання машин і механізмів

Оцінка, або дослідження ступеня використання машин і механізмів традиційно здійснюється за двома напрямками:

1. екстенсивний (аналіз використання по часу)

2. інтенсивний (аналіз використання по потужності).

Для поглибленого аналізу машин і механізмів по часу складається баланс робочого часу машин і механізмів на основі якого розраховуються абсолютні і відносні показники, які характеризують ступінь ефективного використання машин і механізмів.

До абсолютних показників належать:

- календарний фонд часу роботи машин, який може вимірюватись в днях (люд-днів, люд-год.)

- режимний фонд машинного часу відрізняється від календарного і визначається

- розрахунковий фонд машинного часу відрізняється від режимного на розмір величини передбачених витрат часу (передбачувані втрати часу, монтаж, демонтаж перебазування техніки).

- фактичний фонд машинного часу менший від режимного на величину непердбачуваних втрат часу (поточні ремонти, втрати часу з вини або без вини адміністрації і робітників).

До відносних показників відносяться:

- коефіцієнт використання календарного фонду часу;

- коефіцієнт використання режимного фонду часу;

- коефіцієнт використання розрахункового фонду часу;

- коефіцієнт змінності – визначається відношенням кількості відпрацьованих машино-годин до календарного фонду при умові 1-ї роботи:

Послідовність аналізу абсолютних і відносних показників використання машин і механізмів:

1. Досліджується динаміка показників використання машин і механізмів обчислених на основі балансу.

2. Визначаються абсолютні і відносні відхилення показників використання машин і механізмів і вивчаються причини, що вплинули на визначені відхилення.

3. Виконується деталізований аналіз використання машин і механізмів за окремими групами машин та за структурними підрозділами.

4. Проводиться факторний аналіз досліджуваних показників та визначаються резерви збільшення обсягів виробництва

5. Формуються заходи по покращенню використання машин і механізмів в часі.

В ході аналізу машин і механізмів по потужності досліджуються наступні показники:

1. Фактична потужність машинного парку, яка визначається для кожного виду машин і обладнання.

2. Коефіцієнт інтенсивності завантаження обчислюється відношенням фактичної потужності до нормативної.

3. Синтетичний показник, який характеризує використання машин і механізмів по часу і по потужності називається коефіцієнтом інтегрального завантаження і визначається як добуток коефіцієнта використання режимного фонду часу на коефіцієнт інтенсивного завантаження:

Послідовність аналізу використання машин і механізмів по потужності:

1. Проводиться розрахунок фактичної потужності машинного парку.

2. Здійснюється перевірка даних, які характеризують фактично виконані обсяги робіт.

3. Обчислюється коефіцієнт інтенсивного та інтегрального завантаження і досліджується динаміка цих показників.

4. Виконується факторний аналіз коефіцієнта інтегрального завантаження і вивчаються причини, які вплинули на його зміну.

5. Формуються заходи по підвищенню використання машин і механізмів по потужності.