Колективізація СРСР, проголошена ХV з'їздом ВКП(б) у грудні 1927 р
Література.
Полянський П.Б. Всесвітня історія. 1914-1939: Підруч. для 10-го кл. загально-освіт. навч. закл. - К.: Генеза, 2003.
Ладиченко Т.В., Осмоловський С.О. Підруч. для 10-го кл. загально-освіт. навч. закл. - К.: Генеза, 2008.
Ю. Комаров та ін. Історія епохи очима людини. Україна та Європа у 1900 - 1939 роках. 10 кл. – Харків: «Веста», 2010.
Мокрогуз О. П., Розумієнко О.Є. Всесвітня історія. 10 клас. – Харків: «Веста», 2010.
План.
1. Індустріалізація в СРСР
2. Колективізація в СРСР
3. Масовий терор.
Модернізація — перехід від традиційного аграрного суспільства до світського, міського й індустріального.
Складові радянської модернізації:
· Індустріалізація
· Колективізація
· Масові репресії
· “Культурна революція”
Цілі:
• ліквідація техніко-економічної відсталості;
• досягнення економічної незалежності;
• підведення технічної бази під відстале с/г;
• розвиток нових галузей промисловості;
• створення міцного військово-промислового комплексу
Індустріалізація в СРСР
На ХІV з’їзді ВКП (б) у грудні 1925 р. було схвалено стратегію прискореного розвитку промисловості‚ здійснення імпортозамінної індустріалізації.
Індустріалізація – процес створення машинного виробництва і на цій базі перехід від аграрного суспільства до індустріального
Альтернативні підходи до проведення індустріалізації
| Критерії | У рамках непу | Відмова від непу |
| Стороники | Бухарін, Риков | Троїцький, Сталін |
| Темпи | поступово | прискорено |
| Основні принципи (засоби проведення) | Використання надбань в соціалістичному секторі, розвиток легкої промисловості, залучення селян до різних форм кооперації, тобто економічні. | Зниження вжитку, прискорена колективізація селянських господарств, репресії щодо кулацтва, тобто не економічні. Централізоване планування |
| Характер економіки | Допущення ринкових елементів | Командна |
Витоки індустріалізації
|
|
|
|
|
| ||||||||||||
Ціна індустріалізації:
Ø в СРСР було підірвано сільськогосподарське виробництво,
Ø скоротилося виробництво в легкій і переробній галузях промисловості вкупі з різким зниженням якості товарів,
Ø сталась ізоляція радянської економіки від світової,
Ø відбулося загальне одержавлення засобів виробництва,
Ø посилилася централізація в управлінні економікою,
Ø утвердилися командно-адміністративні методи управління.
Ø Найнегативніший аспект індустріалізації — її проведення не було спрямоване на піднесення життєвого рівня населення. Інтереси і потреби людини цілковито ігнорувалися‚ а її особистість нівелювалась. Крім того були і чисельні людські жертви
Ознайомитись з інформацією із підручника «Всесвітня історія» 10 кл. М. Рожик ст.131
Індустріалізація
| Індустріалізація | Процес створення машинного виробництва і на цій базі перехід від аграрного суспільства до індустріального |
| Цілі: | Ліквідація техніко-економічної відсталості. Досягнення економічної незалежності. Підведення технічної бази під відстале с/г. Розвиток нових галузей промисловості. Створення міцного військово-промислового комплексу |
| Особливості: | Можливість використання лише внутрішніх джерел фінансування. Джерело накопичення коштів – перекачування їх з села, експлуатація трудового ентузіазму людей. Брак кваліфікованих кадрів. Створення важкої промисловості (машинобудування, металургія тощо). Відставання розвитку легкої промисловості (нестача предметів споживання). Мілітаризація економіки. Форсовані темпи індустріалізації. Жорстока централізація економіки, директивне господарювання |
Наслідки індустріалізації
| Позитивні | Негативні |
| Перетворення СРСР на міцну індустріальну державу | Створення командно-адміністративної економіки |
| Зміцнення обороноздатності країни | Створення можливості для військово-політичної експансії СРСР |
| Створення технічної бази с/г | Уповільнення розвитку виробництва предметів споживання |
| Розвиток нових галузей промисловості, будівництво нових заводів та фабрик | Суцільна колективізація с/г |
| Досягнення економічної незалежності держави | Стимулювання економічного розвитку економіки, рух у напрямку екологічної катастрофи |
| ¨ Внаслідок індустріалізації, розпочатої у 1925 р., СРСР перетворюється у промислово розвинену країну, що має потужну важку промисловість (легка промисловість розвинута слабко). ¨ У 1932-1933 рр. було проведено суцільну колективізацію сільського господарства. Але вирішити цю проблему забезпечення країни продовольством у необхідному обсязі не вдалося. Тільки перед 1935 р. була скасована карткова система на продукти харчування, але обсяг сільськогосподарського виробництва так і не досяг показників періоду непу. Прискорено розвивались галузі, що виробляли стратегічну сировину, боєприпаси, техніку: штурмовики ІЛ-2, бомбардувальники ІЛ-4, ПЕ-2, винищувачі ЯК-1, ЛАГ-3, військові машини, артилерійське озброєння. |
Колективізація в СРСР
Колективізація - репресивна політика сталінського режиму в 30-ті роки ХХ століття, яка була спрямована на примусове об'єднання селян в колективні господарства і знищення самостійних селянських господарств
Колективізація розпочалася за рішенням XV з’їзду партії більшовиків (1927 р.); вона стала важливою складовою формування тоталітарної системи.
Головним методом проведення колективізації (колгоспного будівництва на селі) став терор проти селянства.
Колективізація СРСР, проголошена ХV з'їздом ВКП(б) у грудні 1927 р.
| Завдання | Переведення коштів із села до міста на потреби індустріалізації. Забезпечення промисловості дешевою робочою силою. Розв’язання продовольчої проблеми в країні. Ліквідація заможного селянства – «ворога радянської влади». Укріплення впливу держави на приватний сектор у с/г |
| Основні елементи | Примусове усуспільнення землі, засобів виробництва, худоби. Обов’язкові планові завдання хлібоздачі. Позбавлення селян прав розпоряджатися вирощеною продукцією через обов’язкові поставки державі за значно нижчими цінами, ніж ринкові. Натуральна плата за послуги машинно-тракторних станцій (МТС), що забезпечували технікою колгоспні господарства. Розкуркулювання заможних селян. Паспортна система, за якою заборонялася видача паспортів на селі |
Реалізація планів колективізації
| Дата | Подія |
| Січень 1928р. | Рішення Політбюро ЦК ВКП (б) про примусове вилучення в селянства зернових надлишків і необхідність форсованої колективізації |
| 1929 р | Почала здійснюватись суцільна колективізація, рік названий "роком великого перелому" |
| Грудень 1929р. | Перехід до відкритого терору проти «куркульства» (заможного селянства) |
| 5 січня 1930р. | Постанова ЦК ВКП (б) «Про темпи колективізації та про засоби допомоги держави колгоспному будівництву», за якою зернові райони за терміном завершення колективізації були поділені на три категорії: І категорія - райони Північного Кавказу та Поволжя (завершення колективізації навесні 1939 р.), ІІ категорія – Україна та Білорусь (до весни 1933 р. ), ІІІ категорія – усі інші та не зернові райони (до весни 1935 р.) |
| 30 січня 1930 р. | Постанова ЦК ВКП (б) «Про засоби в справі ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації» |
| 1 лютого 1930 р. | Постанова ЦВК і РНК СРСР «Про заходи для зміцнення соціалістичної перебудови с/г в районах суцільної колективізації та боротьбі з куркульством », завдяки якій боротьбі з куркульством намагалися надати форми законності |
| 2 березня 1930р. | У "Правді" з’явилася стаття Сталіна "Запаморочення від успіхів", в якій зазначалися серйозні помилки на селі, а саме: порушення принципу добровільності вступу до колгоспів‚ відмова від урахування різноманітності умов у різних регіонах. У помилках "вождь народів" нахабно звинуватив лише місцевих партійних керівників |
| 1932-1933 рр. | Голод, що охопив Україну, Північний Кавказ, Поволжя, Казахстан, Західний Сибір, південь Центрально-Чорноземного району й Уралу. Він мав штучний характер і був частиною загальної політики радянської влади щодо селянства |
Наслідки колективізації
| Ø Фізичне знищення самостійних, заможних селян, які бажали працювати без диктату з боку держави; люмпенізація села. Ø Дезорганізація с/г виробництва. Ø Повне одержавлення с/г виробництва, підпорядкування сільського життя партійно-державному керівництву. Ø Масове переселення селян до міст |
Ознайомитися із текстом підручника «Всесвітня історія» 10 кл. М. Рожик, ст.133
Неймовірними зусиллями, ціною незліченних втрат і жертв у Радянському Союзі були проведені індустріалізація та колективізація. Над централізація економіки, панування однопартійної системи, засилля каральних органів створили грунт для культу особи Й. Сталіна і утвердження тоталітарного режиму.
- Масовий терор
Опрацювати текст підручника Полянського «Всесвітня історія» 10 кл. ст. 123 - 126
(або текст підручника М. Рожик «Всесвітня історія» 10 кл., ст.133 – 137) та заповнити таблицю:
| Дата | Назва справи | Короткий опис |
Домашнє завдання
Полянський П.Б. Всесвітня історія. 1914-1939: Підруч. для 10-го кл. загально-освіт. навч. закл. - К.: Генеза, 2003. §§ 14 –15.
Терміни
«Великий перелом» - вираз Й. В. Сталіна, яким він охарактеризував розпочату у 1929 р. в СРСР політику форсованої індустріалізації та колективізації сільського господарства.
Запам’ятайте дати:
1925 р. Рішення XІV з’їзду ВКП(б) про індустріалізацію.
1927 р. Рішення XV з’їзду ВКП(б) про колективізацію.
1929 р. Початок суцільної колективізації. "Рік великого перелому".
1932 - 1933 рр. Голодомор у країні.
5 грудня 1936 р. Прийняття другої конституції СРСР („Сталінська конституція”)